Текст рішення
Єдиний унікальний № 946/4535/26
Провадження № 1-кп/946/448/26
У К Р А Ї Н А
ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про продовження застосування запобіжного заходу
02 липня 2026 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000315, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі КК),
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 .
Суть питання, що вирішується
1.Прокурор подав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на два місяці у виді цілодобового домашнього арешту, із можливістю покидати житло у разі оголошення повітряної тривоги, строк дії якого спливає 03.07.2026. При цьому прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), зазначає, що ОСОБА_3 може переховатися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати незаконний вплив на свідків або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Встановлені судом обставини
2.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання про продовження строку домашнього арешту, обвинувачений ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 не заперечили проти його задоволення, але при цьому захисник ОСОБА_5 заперечила існування ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризиків того, що обвинувачений може вчинити тиск на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Зокрема, обвинувачений не може здійснювати тиск на свідків, оскільки таких нема, бо прокурором не заявлялися. Обвинувачений також має достатній дохід, а саме пенсію близько 20 000 грн, має міцні соціальні зв`язки, а саме те, що він проживає навпроти свого батька, з яким підтримує стосунки, а тому не може вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.04.2026 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого був продовжений ухвалою від 27.05.2026 до 03.07.2026. При цьому судом була встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховатися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
4.Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.07.2026 ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.05.2026 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 скасовано, постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 та до нього застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 03.07.2026 із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , із можливістю покидати житло у разі оголошення повітряної тривоги, із зобов`язанням прибувати за вимогою до суду та з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК, а саме не відлучатися за межі Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурора або суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
5.Суд, розглянув клопотання, заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов висновку про продовження запобіжного заходу з огляду на таке.
6.За змістом ч.ч. 3, 5 ст. 199, ч. 6 ст. 181 КПК, якими суд керується в силу положень ч. 2 ст. 331 КПК, суд може продовжити строк тримання під домашнім арештом, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом.
7.При цьому слід звернути увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
8.При вирішенні питання про запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд оцінює тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років; вік та стан здоров`я обвинуваченого (33 роки, є ветераном війни особою з інвалідністю ІІ групи, отримав тяжке порання, пов`язане із захистом Батьківщини), відсутність у обвинуваченого ОСОБА_3 міцних соціальних зв`язків, у тому числі те, що він не одружений, не має утриманців та не має постійного місця роботи. Наявність у обвинуваченого батька, який з ним спільно не проживає, не свідчить саме про міцні соціальні зв`язки, а тому суд відкидає посилання захисника ОСОБА_5 в цій частині. У зв`язку з викладеним, на думку суду, з метою ухилення від покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, він може ухилитися від суду. Тобто в даному випадку, на думку суду, прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК.
9.Також суд враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину в сфері обігу наркотичних засобів, враховуючи, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, через що у нього відсутнє постійне джерело доходу та постійне місце роботи, він, перебуваючи на волі, може вчинити інше подібне кримінальне правопорушення. Зазначене свідчить, що прокурором доведено продовження існування і ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК. Посилання захисника на те, що обвинувачений отримує близько 20 000 грн нічим не підтверджене, а тому не може спростовувати вказані висновки.
10.Таким чином вищезазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_3 на свободу.
11.Що стосується ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризику того, що обвинувачений може незаконно вплинути на свідків, то враховуючи, що прокурором не заявлено клопотання про виклик певних осіб для допиту як свідків, то відповідно продовження існування цього ризику прокурором не доведено.
12.Але, незважаючи на не доведення продовження існування ризику впливати на свідків, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_3 , того, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочатий та не може бути завершений до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, а також введений воєнний стан, дають достатні підстави вважати, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_3 і запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під домашнім арештом на два місяці до 02 вересня 2026 року. Враховуючи, що обвинуваченому заборонено залишати житло за конкретною адресою, то продовження обов`язку, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК, а саме повідомляти суд про зміну свого місця проживання, є недоцільним.
Керуючись ст. ст. 176 178, 181, 194, 199, 331, 370 372 КПК, суд
постановив:
1.Клопотання прокурора задовольнити.
2.Продовжити застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на строк до 02 вересня 2026 року із забороною йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , із можливістю покидати житло у разі оголошення повітряної тривоги, із зобов`язанням його прибувати за кожною вимогою до суду.
3.Продовжити дію покладеного на ОСОБА_3 обов`язку строком на дві місяці, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: не відлучатися за межі Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурора або суду.
4.Строк дії наявної ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту закінчується 02 вересня 2026 року.
5.Копію наявної ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3 , а також направити для виконання до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області.
6.Ухвала оскарженню не підлягає.
7.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
СУДДЯ
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1