Справа № 420/10686/26

Справа № 420/10686/26 УХВАЛА 06 липня 2026 року м. Одеса Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: До Одеського окружного адміністративного суду 13.04.2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 41847154) щодо невчинення розрахунку вислуги років ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в органах Державної кримінально-виконавчої служби України у встановленому законодавством порядку з розрахунку один місяць служби за сорок днів при оформленні та поданні документів до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років згідно пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вчинену під час складання Подання про призначення пенсії від 31.05.2023 №321/Пн-К (з додатками на 25 арк.); - зобов`язати Державну установу «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 41847154) підготувати та направити у встановленому порядку до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області документи та подання для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) відповідно до вимог п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», протягом 10 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили. Ухвалою судді від 20.04.2025 року позов залишено без руху. Вказаною ухвалою суддею встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Суддею роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення такого строку. За вх.№ЕС/47218/26 від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову до якої додано, зокрема, заяву про поновлення строку звернення до суду. У заяві вказано, що з аналізу долучених до позову документів у системному зв`язку з нормами матеріального та процесуального права вбачається, що строк звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду є таким, що пропущено з поважних причин та може бути поновлено/не є таким, що пропущено, зважаючи на наступні обставини. Заявник вказує, що до поданого ОСОБА_1 позову долучено Лист Державної установи «ЦЕНТРА ПРОБАЦІЇ» від 10.11.2025 вих. №316/К-313/10/КВ-25, який нею отримано 26.11.2025 (додаток 5, 6 до Позовної заяви) у відповідь на письмове звернення позивачки до Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» від 17.10.2025 вих. №002 (додаток 8 до Позовної заяви). Лист Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» від 10.11.2025 вих. №3 16/К-313/10/КВ-25 містив у собі копії наступних документів (засвідчених уповноваженою особою): заяви про призначення пенсії; подання про призначення пенсії; розрахунку вислуги років для призначення пенсії; грошового атестату; довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії. Саме з отриманого 26.11.2025 Листа Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» від 10.11.2025 вих. №316/К-313/10/КВ-25 з вищезазначеними копіями документів, ОСОБА_1 дізналася про порушення її прав та законних інтересів. Як стверджує заявник, ОСОБА_1 до 26.11.2025 була позбавлена будь-якої інформації, яка свідчила або могла свідчити про порушення її прав у формі неправильного обрахунку її вислуги років з боку відповідача, адже Державна установа «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» не інформувала її про підставу для призначення пенсії, яку вказано у скерованих до пенсійного органу документах, а також не відмовила їй в оформленні документів взагалі (у цьому разі позивачка дізналася про порушення негайно, у день відмови, чого фактично у розглядаємій справі не було). Більше того, ОСОБА_1 була впевнена, що їй призначено пенсію саме на підставі п. «а» ст. 12 Закону №2262, адже ще до оформлення документів для призначення пенсії, отримала від Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» Довідку від 06.07.2022 вих. №54/10-22, в якій було вказано: «вислуга років станом на 06.07.2022 року в календарному обчисленні становить 20 (двадцять) років 09 (дев`ять) місяців 15 (п`ятнадцять) днів, пільгова вислуга років становить 27 (двадцять сім) років 08 (вісім) місяців 20 (двадцять) днів». Зважаючи на обставину, що ОСОБА_1 дізналася/повинна була дізнатися про порушення її права лише 26.11.2025 - у день отримання листа Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» від 10.11.2025 вих. №316/К-313/10/КВ-25 з долученими копіями подання про призначення пенсії від 31.05.2023 №321/Пн-К та розрахунку вислуги років ОСОБА_1 від 01.06.2023, в яких невірно зазначено її вислугу років та підтверджено довільне тлумачення норм п. «а» ст. 12 Закону №2262 та ч. 4 ст. 23 Закону №2713, беручи до уваги поведінку сторін спору - небайдужість ОСОБА_1 до вказаного питання й отримання нею Довідки від 06.07.2022 вих. №54/10-22, якою Державна установа «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» спочатку визнала факт та створила обґрунтовані легітимні очікування в частині обрахунку вислуги років - 27 (двадцять сім) років 08 (вісім) місяців 20 (двадцять) днів (додаток 1), що є цілком достатнім для призначення пенсії за п. «а» ст. 12 Закону №2262, а згодом - без окремого повідомлення позивачки відмовилася від своїх же запевнень, зважаючи на положення міжнародного на національного права, які гарантують право на судовий захист: ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, приписи ст. 8, 55, 124, 129 Конституції України, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ст. 169 КАС України; з огляду на позиції вищих судових інстанцій міжнародного та національного рівня, тому числі у контексті можливості поновлення строків та застережень щодо «надмірного формалізму»: Рішення Європейського суду з прав людини від 04.12.1995р. y справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), п. 36, у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, п.п.50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п.29, у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992, п. 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17.01.1970 та п. 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001, Рішення Конституційного Суду України від 12.04.2012 № 9-рп/2012, Рішення Конституційного Суду України від 24.06.2020 № 6-p(II)/2020, п. 6 Рекомендації Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», Наказ Голови Верховного Суду від 04.03.2022, ОСОБА_1 вбачає, що 6-місячний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених її прав обгрунтовано варто обчислювати 3 26.11.2025 - коли вона дізналася/повинна була дізнатися про порушення прав, тобто не є порушеним, а у разі обчислення з будь-якої іншої дати є пропущеним з поважних причин та просить суд його поновити за правилами ч. 1 ст. 121 КАС України. З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд: 1. Долучити до матеріалів справи №420/10686/26 цю Заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду. 2. Надати правову оцінку кожному належному та доречному доводу позивача, зазначеному у Заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду. 3. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження по справі, суддя зазначає. Так, формально заява про поновлення строку звернення до суду позивачем була подана, однак, прохальна її частина не містить клопотання про поновлення такого строку. Фактично, доводи заявник зводять до того, що такий строк не є пропущеним. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду. Позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 41847154) щодо невчинення розрахунку вислуги років ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в органах Державної кримінально-виконавчої служби України у встановленому законодавством порядку з розрахунку один місяць служби за сорок днів при оформленні та поданні документів до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років згідно пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вчинену під час складання Подання про призначення пенсії від 31.05.2023 №321/Пн-К (з додатками на 25 арк.). З наданих до суду доказів судом встановлено, що подання про призначення позивачу пенсії було складено відповідачем 31.05.2023 року. Тобто підстави для звернення позивача до суду з даним позовом виникли у травні 2023 році, а отже позивач, звернувшись до суду з даним позовом у квітні 2026 року, пропустила строк звернення до суду. Суддя зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України. Відповідно до ч.ч.1-2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Суддя враховує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Водночас, триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду та поважність пропуску цього строку з урахуванням наявної можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Ще у 2023 році подання про призначення позивачу пенсії було подано до пенсійного органу. Таке подання було складено у зв`язку із поданням саме позивачем особисто заяви про призначення пенсії. Із дати первинної виплати пенсії позивачу, достовірно було відомо про складові грошового забезпечення з яких така пенсія призначається, про її розмір, а отже про обчислення її з порушенням. Положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1) визначено, що пенсіонер має право ознайомлюватись з матеріалами пенсійної справи. Тобто у позивача була об`єктивна можливість дізнатися про порушення свої прав не більш через 2 роки, а набагато раніше. Не заперечуючи наявність відповідного права на звернення, суд звертає увагу, що позивачем так і не пояснено причину з якої у жовтні 2025 року вона вирішила запитати у відповідача документи щодо її стажу. Щодо тверджень позивача про те, що саме з листа від 10.11.2025 року позивачці стало відомо про порушення її прав, то суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. При цьому, поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19). Фактично, зміст спірних правовідносин дає підстави стверджувати, що кінцевою метою його подання є збільшення відсоткового розміру пенсії позивача. Суддя зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо. Тобто підстави для звернення позивача до суду з даним позовом виникли у 2023 році, а отже позивач, звернувшись до суду з даним позовом у 2026 році, пропустила строк звернення до суду. Позивачем не зазначено як саме введення воєнного стану перешкоджало їй своєчасно звернутися до суду з даним позовом. Ні у визначений суддею строк, ні станом на дату постановлення даної ухвали заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтованих підстав його пропуску від позивача (його представника) до суду не надано. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії). Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, суддя вважає, що позивачем не доведено ні своєчасності звернення до суду, ні поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом. Приписами ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Згідно ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, в тому числі, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду та обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до не подано, позов необхідно повернути позивачу з усіма доданими до нього матеріалами. Одночасно, необхідно роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, - УХВАЛИВ: У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ», третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві, роз`яснивши, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Копію ухвали надіслати позивачеві. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя Вовченко O.A.