Справа № 910/4748/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2026 року м. Київ cправа № 910/4748/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я., за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляк Груп" на ухвалу Господарського суд міста Києва (суддя Івченко А. М.) від 19.11.2025 (в частині грошових вимог Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління") та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Остапенко О.М., судді: Сотніков С. В., Отрюх Б. В.) від 26.03.2026 (в частині грошових вимог Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління") за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляк Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Тікет" про визнання банкрутом. Учасники справи: представник кредитора (ТОВ "Поляк Груп") - Поляк М. В., адвокат; представник кредитора (КП "Чернівецьке тролейбусне управління") - Руккас Д. М., адвокат; представник боржника - не з`явився. 1. Короткий зміст вимог 1.1. 10.03.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив відкрити за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляк Груп" (далі - Кредитор) провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк`ю Тікет" (далі - Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести процедуру розпорядження майном, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити розпорядником майна арбітражну керуючу Андрощук О. П. тощо. 1.2. 27.06.2025 Комунальне підприємство "Чернівецьке тролейбусне управління" (далі - Кредитор) подало заяву про визнання грошових вимог до Боржника в сумі 4 335 731 грн 19 коп. з включенням їх до реєстру вимог кредиторів Боржника із задоволення: 4 263 108 грн 79 коп. основного боргу у четверту чергу та 66 566 грн 40 коп. судового збору, сплаченого при поданні позовів, - у шосту чергу, та 6 056 грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання цієї заяви - у першу чергу. 1.3. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника на заявлену суму за укладеними з Кредитором договорами, фінансові зобов`язання за якими Боржник не виконав у повному обсязі, а також стягненням частини заборгованості за судовим рішенням. 2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції 2.1. 19.11.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив про визнання заявлених кредиторами до Боржника грошових вимог у відповідних сумах та черговістю їх задоволення, зокрема про визнання грошових вимог: - ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляк Груп" - на суму 1 920 444 грн 92 коп., із задоволенням їх у сумі 108 336 грн 00 коп. у першу чергу, у сумі 1 603 317 грн 61 коп. - у четверту чергу, у сумі 208 791 грн 31 коп. - у шосту чергу; - Кредитора до Боржника - в сумі 4 329 675 грн 10 коп. із задоволенням у четверту чергу та у сумі 6 056 грн 00 коп. судового збору - у першу чергу. 2.2. Судове рішення мотивоване обґрунтованістю та доведенням доказами у справі заявлених і ініціюючим кредитором, і Кредитором грошових вимог до Боржника за укладеними договорами. 3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 3.1. 26.03.2026 Північний апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційних скарг ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляк Груп", та Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" постановив про: - часткове задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляк Груп" та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 в частині визнання грошових вимог Кредитора до Боржника в сумі 66 566 грн 40 коп. з прийняттям в цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні відповідних вимог до Боржника; - залишення без задоволення апеляційної скарги Кредитора та без змін ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 в частині визнання вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляк Груп". 3.2. Судове рішення мотивоване у визнаній частині грошових вимог ініціюючого кредитора та Кредитора тими самими мотивами, що і рішення місцевого суду, а у відхиленій частині вимог Кредитора в сумі 66 566 грн 40 коп. судового збору за подання залишених судом без розгляду позовів про стягнення з Боржника відповідних сум заборгованості - безпідставністю визнання грошових вимог у зазначеній частині, оскільки судовий збір за подання позовних заяв, розгляд яких не було завершено з прийняттям рішення суду по суті спору, не є грошовим зобов`язанням Боржника, оскільки такі витрати не покладені на відповідача (Боржника), а враховуючи залишення таких позовів без розгляду, платник судового збору не позбавлений права та можливості звернутись до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення з Державного бюджету сплаченої суми судового збору. 4. Встановлені судами обставини 4.1. Щодо вимог за договором купівлі-продажу від 31.01.2024 № 01/02, то відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець (Кредитор) в порядку та на умовах, визначених цим Договором зобов`язується передати у власність Покупцю (Боржнику) товар (Магнітні картки), вид, кількість, та технічні вимоги до яких зазначені у Специфікації, що є Додатком 1 до даного Договору, а Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити вказаний Товар. Згідно з пунктом 2.2. Договору № 01/02 вартість однієї одиниці товару становить 19 (дев`ятнадцять) гривень 50 копійок без ПДВ. Вартість товару погоджена й затверджена Сторонами у Додатку № 1 (Специфікації) до Договору № 01/02, є фіксованою й незмінною протягом усього строку його дії. Відповідно до пункту 2.6 оплата Покупцем за товар здійснюється по мірі реалізації Товару третім особам, але в будь-якому випадку не рідше ніж 1 (один) раз в календарний місяць до повного виконання даного Договору, відповідно до здійснених замовлень Покупцем згідно Додатку 2. 4.2. На виконання Договору № 01/02 сторони підписали та узгодили три замовлення на суму 171 288 грн 00 коп. Картки були передані Покупцю (Кредитору) згідно з видатковими накладними у кількості 8784 одиниці. Пізніше Сторони погодили та підписали Додаткову угоду про зміну загальної суми Договору без зміни ціни за одиницю товару, яка є невід`ємною частиною Договору № 01/02. Продавець не отримав оплату за фактично поставлений Товар. 4.3. Покупець (Боржник) не виконав свої зобов`язання за Договором № 01/02 щодо оплати отриманого товару. Так, згідно з пунктом 4.3.2 Покупець зобов`язаний був оплатити товар, поставлений Продавцем. З метою досудового врегулювання спору 28.11.2024 КП "Чернівецьке тролейбусне управління" (Кредитор) направив на електронну адресу Боржника лист-вимогу з проханням виконати зобов`язання за договором шляхом оплати суми заборгованості у повному обсязі. Однак зобов`язання з оплати поставленого товару Боржник не виконав. Боржник в період дії Договору №01/02 від 31.01.2024 порушив умови договору щодо оплати, у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 171 288 грн 00 коп. 4.4. Кредитор звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення простроченої заборгованості. Станом на дату подання відповідної заяви розгляд справи № 926/3088/24 не завершено, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 року вказану позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини четвертої статті 7 КУзПБ. 4.5. За агентським договором № 02/02 від 01.02.2024 відповідно до його пункту 1.1 предметом є: "Комерційний агент (Кредитор) в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобов`язується надавати Принципалу (Боржнику) послуги із сприяння в укладенні наступних правочинів: продаж транспортних карток "смарт-картка MF Ultralight EV1 неперсоналізована "Громадська" та "Студентська", третім особам для використання їх за призначенням". Відповідно до пункту 1.6 Сторони погодили, що під час продажу транспортних карток (карток багаторазового використання) пасажир сплачує Комерційному агенту (Кредитору) за таку картку з активним балансом 200 грн 00 коп., з яких 30 грн 00 коп. становить вартість картки, 170 грн 00 коп. становить активний баланс для здійснення проїзду в міському електричному та автомобільному транспорті. 4.6. Згідно з Договором № 02/02 послуги з продажу транспортних карток надавались Комерційним агентом (Кредитором) до 31.10.2024, та відповідно кошти, а саме винагорода, за кожну реалізовану транспортну картку на умовах даного Договору, складають дебіторську заборгованість Принципала (Боржника) та має бути перерахована Комерційному агенту (Кредитору) згідно з умовами Договору № 02/02 у повному обсязі у строк, передбачений умовами цього Договору. 4.7. Заборгованість Принципала (Боржника), яка складається з винагороди за фактичну реалізацію транспортних карток, повинна бути переказана у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Комерційного агента (Кредитора). Залишаються невиконані зобов`язання, що виникли в результаті виконання Агентського договору № 02/02 від 01.02.2024, загальна сума заборгованості згідно підтверджуючими документами становить 33 190 грн 00 коп. 4.8. Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 Договору № 02/02 Принципал (Боржник) зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання рахунку та акту наданих послуг виплатити Комерційному агенту (Кредитору) винагороду в сумі 5 грн. (п`ять гривень 00 коп.) за кожну реалізовану транспортну картку на умовах Договору № 02/02. Зобов`язання щодо виплати винагороди виникають у Принципала не пізніше 5 днів з дня отримання рахунку та акту наданих послуг. 4.9. На підтвердження заборгованості Кредитор надав підписані сторонами акти наданих послуг за період з 01.02.2024 до 31.10.2024, які формують суму заборгованості, а також розрахунок заборгованості, що становить 33 190 грн 00 коп. 4.10. Пунктом 4.2 Договору № 02/02 визначено, що у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) визначену чинним в Україні законодавством. За порушення зобов`язань винна Сторона несе відповідальність, що визначена умовами цього Договору та законодавством України. Згідно з пунктом 7.2 Договору № 02/02 у випадку, якщо Стороні завдано шкоди в результаті невиконання чи неналежного виконання умов даного Договору іншою Стороною, винна Сторона несе відповідальність у розмірі дійсної та документально підтвердженої шкоди. 4.11. З метою досудового врегулювання спору 28.11.2024 Кредитор направив на електронну адресу Боржника лист-претензією з проханням виконати зобов`язання за договором шляхом оплати суми заборгованості у повному обсязі. 4.12. Пізніше Кредитор звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення простроченої заборгованості. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2025 вказану позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України. 4.13. За Договором про передачу активного балансу транспортних карток № 2 від 01.02.2024, відповідно до його пункту 1.2 Договору Отримувач (Боржник) приймає активний баланс транспортних карток з усіма правами та обов`язками, пов`язаними з його використанням, та покриває Передавачу (Кредитору) понесені витрати за поповнення балансу через платіжні системи за період здійснення повної передачі. Згідно з пунктом 1.1 Договору № 2 предметом договору є передача активного балансу транспортних карток від Передавача (Кредитора) Отримувачу (Боржнику) шляхом щомісячного списання вартості наданих послуг з перевезення пасажирів на користь Передавачі згідно з Договором від 01.02.2024 № 01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади. Згідно з пунктом 3.3 Договору № 2 Отримувач (Боржник) на підставі Акту відшкодування комісійних витрат за поповнення активного балансу (додаток 3) та підтверджуючих документів оплачує Передавачу (Кредитору) витрати, пов`язані з поповненням активного балансу транспортних карт платіжними системами за період повної передачі. На виконання умов Договору № 2 Боржнику щомісяця передавались на підпис Акти відшкодування та підтверджуючі документи (Акти наданих послуг між фінансовими установами та КП "Чернівецьке тролейбусне управління"). Згідно з актами відшкодування комісійних витрат до Договору № 2, які підписані обома сторонами, станом на 31.05.2024 активний баланс став від`ємним та відбулась його повна передача, шляхом списання вартості оплачених поїздок на суму, яку сторони зафіксували у першому акті від 01.02.2024. Боржнику також було надано доступ в електронному вигляді до Актів відшкодування з метою їх підписання та підтвердження. 4.14. З метою досудового врегулювання спору Кредитора направив на адресу Боржника лист-претензією з проханням виконати зобов`язання за договором шляхом підписання Актів та відшкодування комісійних витрат. Боржник частково повернув підписані Акти, зокрема за лютий-травень 2024 року, підтверджуючи заборгованість перед Кредитором. 4.15. Кредитор звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення простроченої заборгованості. Станом на дату подання відповідної заяви розгляд справи № 926/2776/24 не завершено: суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 вказану позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини четвертої статті 7 КУзПБ. 4.16. Прострочена заборгованість Покупця (Боржника) за Договором про передачу активного балансу від 01.02.2024 № 02, яка складається із сум витрат комісії за поповнення транспортних карт громадянами, яка сплачувалась фінансовим установам та мала бути відшкодована Боржником на підставі Договору та актів про відшкодування комісійних витрат складає 242 976 грн 75 коп. 4.17. Договір від 01.02.2024 № 01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади був укладений між Кредитором та Боржником на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №6/1 від 09.01.2024 року "Про визначення особи, уповноваженої здійснювати справляння плати за транспортні послуги - оператора автоматизованої системи обліку оплати проїзду у міському пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади". Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору № 01/24 предметом є надання послуг з забезпечення функціонування автоматизованої системи оплати обліку проїзду (надалі - АСООП), організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою безконтактних засобів оплати проїзду (далі - БЗОП) на території Чернівецької міської територіальної громади. Код послуги - ДК 021:2015:72250000-2 (Послуги, пов`язані із системами та підтримкою) (далі - Послуги). До обов`язків Оператора (Боржника) входить збір, обробка, та зберігання даних про виконану транспортну роботу в системі АСООП, надання доступу до інформації щодо кількості зареєстрованих поїздок через Електронний кабінет Перевізника в системі АСООП, проведення своєчасних розрахунків з Перевізником відповідно до умов цього Договору (Договором № 01/24 були передбачені прямі обов`язки Оператора контролювати кількість зареєстрованих та оплачених поїздок (транспортна робота Перевізника), а також надавати доступ до даної інформації). Відповідно до абзацу 6 пункту 2.1 Договору № 01/24 Оператор (Боржник) зобов`язаний забезпечити збір, обробку, та зберігання даних про виконану транспортну роботу в системі АС ООП (транспортна робота є вартістю оплачених поїздок). Відповідно до абзацу 12, 16, 17 пункту 2.1 Договору № 01/24 Оператор (Боржник) зобов`язаний забезпечити "надання персоніфікованого доступу до електронного кабінету Перевізника в системі АС ООП", а також можливість" - цілодобового доступу до електронного кабінету Перевізника в системі АСООП та - доступ до інформації щодо кількості зареєстрованих поїздок через електронний кабінет Перевізника в системі АСООП". Згідно з у мовами в абзаці 18 пункту 2.1 Договору № 01/24 Оператор (Боржник) зобов`язаний забезпечити "- щомісяця, в термін до 3-го числа місяця, наступного за звітнім формування звіту про фактичну кількість перевезених пасажирів Перевізником, у тому числі по пільговому перевезенню окремих категорій осіб.". Вказані обов`язки передбачають зобов`язання Оператора (Боржника) формувати звіти про оплачені поїздки та надавати доступ до них Перевізнику. На виконання таких умов кожний період Боржник формував та надавав зазначені звіти за підписом посадових осіб Оператора (Боржника), які і підтверджують суму заборгованості. Із вказаними обов`язками кореспондуються права Перевізника, закріплені пунктом 2.4, згідно з яким Перевізник (Кредитор) має право отримувати від Оператора (Боржника) кошти за оплату проїзду пасажирами (користувачами). Відповідно до пункту 4.7 Договору № 01/24 кошти, отримані Оператором (Боржником) від поповнення електронних квитків, акумулюються на розрахунковому рахунку, відкритому в фінансовій установі України на ім`я Оператора (боржника), та не є його доходом від господарської діяльності. Пунктом 4.8 Договору № 01/24 передбачено, що при розрахунку Пасажиром транспортними картами "Громадська", "Студентська", "Учнівська", "Пільгова" Оператор (Боржник) на наступний робочий день від дня реєстрації оплати проїзду, але не пізніше 3 трьох днів, здійснює перерахунок вартості проїзду на розрахунковий рахунок Перевізника (Кредитора) з утриманням своєї винагороди. Пунктом 4.10 Договору № 01/24 визначено, що при розрахунку пасажиром QR-кодом, банківською карткою /пристроєм з NFС-оплатою оплата за проїзд здійснюється на розрахунковий рахунок Перевізника (Боржника). 4.18. У додатках до Договору № 01/24 міститься форма звіту, яка в процесі Виконання такого договору видозмінювалась сторонами (Додаток 2). Додаток містить інформацію про кількість зареєстрованих поїздок та їх вартість. 4.19. За Договором № 01/24 разові квитки поступали на рахунок Перевізника (Кредитора), а поповнення електронних квитків, а саме транспортних карт, які є носіями електронних квитків, надходили до Оператора (Боржника) у період з 01.02.2024 до 10.09.2024. Кредитор також отримував частину поповнень транспортних карток на свій рахунок, що підтверджується банківською випискою з рахунків Кредитора. 4.20. З 10.09.2024 відповідно до Рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.09.24 року № 630/1 "Про внесення змін до Умов проведення конкурсу на визначення особи, уповноваженої здійснювати справляння плати за транспортні послуги - оператора автоматизованої системи обліку оплати проїзду у міському пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади" функції Оператора передано Кредитору. 4.21. За Договором 01/24 послуги з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду Боржник надавав до 31.10.2024. Боржник підтверджував кількість зареєстрованих поїздок та їх вартість, яка підлягала перерахуванню Перевізнику (Кредитору), звітами по реєстрації оплати проїзду за період з 09.09.2024 до 31.10.2024. 4.22. Станом на 10.09.2024 при передачі функцій Оператора Кредитору кошти від поповнень, які були акумульовані на рахунку Оператора (Боржника) не були передані Перевізнику (Боржнику) згідно з умовами Договору. Надалі до 31.10.2024 Боржник здійснював реєстрацію проїзду пасажирів, тому кошти списувались з транспортних карток системою по мірі їх використання пасажирами, як оплата за проїзд, яка мала бути перерахована Перевізнику (Кредитору). 4.23. Кредитор зазначив, що поповнення, які надходили на рахунок Оператора (Боржника), при реєстрації проїзду залишались на його рахунку, проте при використанні пасажирами, обліковуються вже як зареєстровані та оплачені поїздки, вартість яких підлягає перерахуванню Перевізнику (Кредитору). 4.24. З 10.09.2024 поповнення припинили надходити на рахунок Боржника, хоча в той же час оплата пасажирів продовжувала реєструватись та обліковуватись у Боржника. 4.25. Кредитор зазначив, що загальна вартість оплачених поїздок з 01.02.2024 до 31.10.2024 становить 21 100 448 грн 00 коп. Це транспортна робота перевізника (Кредитора), його дохід, кошти, які були використані пасажирами (оплата за проїзд) з транспортних карток та залишились частково на рахунку Боржника. Дана сума є загальною для повернення Перевізнику (Кредитору) та підтверджується актами фіксації розміру активного балансу до Договору № 2 про передачу активного балансу, який був укладений у зв`язку із передачею функцій Оператора на Боржником 01.02.2024. Сторони підписували акти фіксації за період з 01.02.2024 до 09.09.2024. В графі "зареєстровано платних поїздок пасажирами на суму" міститься інформація щомісячних сум оплачених поїздок. 4.26. Надана суду банківська виписка з рахунків Кредитора, на які приходили поповнення пасажирами Транспортних карток через платіжні системи та оборотно-сальдова відомість з Бухгалтерської програми ВАS підтверджує суму поповнень ТК, які приходили на перевізника у період з 01.02.2024 до 31.10.2024, придбані через платіжні системи разові квитки та становлять 11 905 836 грн 77 коп. У період з лютого до жовтня 2024 року включно відбулось зменшення такої суми: Боржник частково перерахував на користь Кредитора транспортну роботу, а саме оплачені поїздки за червень, липень 2024 року на суму 2 502 097 грн 37 коп., що підтверджується платіжними інструкціями. 4.27. При виконанні рішення суду № 926/2076/24 на користь Кредитора з Боржника було стягнуто 2 876 859 грн 90 коп. (згідно з договором № 2 про передачу активного балансу), що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією № 15121 від 12.12.2024. 4.28. З метою досудового врегулювання спору Кредитор направив на електронну адресу Боржника лист-претензією з проханням виконати зобов`язання за договором шляхом оплати суми заборгованості у повному обсязі. Пізніше Кредитор звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення простроченої заборгованості. Станом на дату подання відповідної заяви розгляд справи № 926/2842/24 не завершено: суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 вказану позовну заяву залишено без розгляду на підставі частини четвертої статті 7 КУзПБ. 4.29. На підтвердження заборгованості зі сплати судового збору у сумі 66 566 грн 40 коп. за подання позовів про стягнення заборгованості Кредитор надав суду відповідні платіжні доручення про сплату судового збору за подання до Господарського суду Чернівецької області позовів про стягнення з Боржника заборгованості, а саме: № 4114 від 31.10.2024 на суму 3 644 грн 65 коп., № 4251 від 08.11.2024 на суму 56 865 грн 75 коп., № 4710 від 28.11.2024 на суму 3 028 грн 00 коп. та № 4711 від 28.11.2024 на суму 3 028 грн 00 коп. 4.30. Позовні заяви Кредитора до Боржника про стягнення заборгованості: - за Агентським договором № 02/02 від 01.02.2024 у сумі 33 190 грн 00 коп. залишено без розгляду ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2025 у справі № 926/3089/24; - за Договором № 01/24 від 01.02.2024 у сумі 3 815 654 грн 04 коп. залишено без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 у справі № 910/4748/25(926/2842/24); - за Договором № 2 про передачу активного балансу від 01.02.2024 у сумі 242 976 грн 75 коп. залишено без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 у справі № 910/4748/25(926/2776/24); - за Договором купівлі-продажу № 01/02 від 31.01.2024 у сумі 171 288 грн 00 коп. залишено без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 у справі № 910/4748/25(926/3088/24). 5. Короткий зміст вимог касаційної скарги 5.1. 28.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Поляк Груп" подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2026 в частині визнаних кредиторських вимог Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" до Боржника у сумі 3 896 053 грн 37 коп. та ухвалити нове рішення, яким у визнанні зазначених кредиторських вимог відмовити. 6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 6.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень є положення пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди: - застосували норми статей 45, 47 КУзПБ без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17), 02.09.2021 у справі № 914/1194/16, від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 27.05.2021 у справі № 924/556/20, від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 11.02.2020 у справі № 904/8484/16, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, у зв`язку з чим: - неправильно розтлумачили положення укладеного між сторонами договору (від 01.02.2024 № 01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади), оскільки суди не визначили його суть та мету, не врахували важливість встановлення моменту повної передачі активного балансу, внаслідок чого безпідставно визнали кредиторські вимоги за таким договором на суму 242 976 грн 75 коп. за відсутності первинних документів на вказану суму, які підтверджують рух коштів між сторонами Договору № 01/24; - натомість документи, на які суди попередніх інстанцій посилалися, зокрема акти фіксації зміни розміру активного балансу, не є належними доказами, оскільки не стосуються виконання сторонами Договору № 01/24, а отже не підтверджують виникнення у Боржника грошових зобов`язань; - а питання існування у Боржника заборгованості за вказаним договором має вирішуватися судом у позовному провадженні, тоді як суди замість дослідження первинних документів вдалися до розгляду спору по суті стосовно заявлених до Боржника грошових вимог, що не передбачено завданням попереднього засідання та провадження у справі про банкрутство. 7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи 7.1. Аргументи кредитора, Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" у відзиві на касаційну скаргу, у якому воно заперечує аргументи в касаційній скарзі з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, зводяться до: - ухвалення судами рішень про визнання грошових вимог Кредитора з урахуванням ретельного та детального дослідження документального підтвердження вимог, з описанням обґрунтованості заяви, з урахуванням часткового погашення Боржником заборгованості, спростуванням заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляк Груп" тощо. 8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права Щодо доведення грошових вимог у справі про банкрутство 8.1. Предметом судового розгляду за судовими рішеннями, оскаржуваними у межах, визначених скаржником в касаційній скарзі за правилами частини першої статті 300 ГПК України, стали грошові вимоги Кредитора до Боржника на визнану судами суму, які складають заборгованість Боржника за укладеними між сторонами договорами (пункти 1.3, 4.1, 4.5, 4.13, 4.17). 8.2. У застосуванні положень статті 1, частини чотирнадцятої статті 39, частин, першої, четвертої, шостої статті 45, а також 46 та 47 КУзПБ, якими врегульований порядок звернення кредитора у справі про банкрутство із вимогами, Суд згідно з усталеними висновками колегій суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду неодноразово підкреслював, що завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 25.11.2021 у справі № 924/1351/20, від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21). 8.3. При цьому, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21) 8.4. Заявник же сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (висновки у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 13.06.2023 у справі № 904/6032/21 тощо). 8.5. Таким чином, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії згідно з усталеними правовими висновками Верховного Суду: - заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство; під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (висновки у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18); - на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (висновки у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15); - покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог; законодавець у справах про банкрутство поклав на заявника грошових вимог обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України); комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство; у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (висновки у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі № 902/221/22); - у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником; заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18); - розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (висновки у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18); - використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами (висновки у постанові Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18). 8.6. Крім цього, враховуючи, що договори, заборгованість Боржника за якими заявлена як грошові вимоги Кредитора у цій справі, за правовою природою, окрім договору купівлі-продажу магнітних карток, є договорами надання послуг, Суд зазначає також про таке. 8.7. За змістом умов трьох укладених між сторонами договорів про надання послуг: за Агентським договором від 01.02.2024 № 02/02, за Договором від 01.02.2024 № 01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади, за Договором від 01.02.2024 № 2 про передачу активного балансу; з урахуванням встановлених судами обставин їх виконання, такі договори передбачають надання Боржником (як агентом) Кредитору (як перевізнику) послуг, які загалом зводяться до упорядкування реєстрації, обліку та отримання Кредитором як перевізником від користувачів (пасажирів) оплати за надані Боржником послуги з перевезення (пункти 4.1, 4.5, 4.13, 4.17). При цьому, за змістом умов відповідних договорів безпосередню оплату за окремі здійснені та майбутні перевезення (проїзд на території Чернівецької міської територіальної громади) первинно отримує Боржник (як агент, що організовує та забезпечує реєстрацію, облік та отримання оплати проїзду), який в подальшому, за вирахуванням вартості відшкодування наданих ним Кредитору послуг, перераховує йому вартість здійснених ним перевезень. Тобто обсяг наданих Боржником Кредитору послуг залежить від обсягу (кількості) фактично здійснених Кредитором як перевізником перевезень, від яких (їх обсягу, кількості) і залежить розмір фінансового обов`язку Боржника здійснити відповідні перерахування Кредитору. 8.8. Надання послуги за договором є господарською операцією у розумінні Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому її вчинення підлягає доведенню у розумінні наведених висновків Верховного Суду (у пунктах 8.2, 8.3 цієї постанови) первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором. 8.9. Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Водночас за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 927/738/19, а також у постановах від 04.03.2026 у справі № 911/541/25 та від 13.05.2026 у справі № 911/545/25 у подібних правовідносинах між тими ж сторонами. 8.10. Між тим суди наведеного не врахували, не надавши оцінку актам та іншим документам (актам наданих послуг, актам відшкодування комісійних витрат, звіту про фактичну кількість перевезених пасажирів Перевізником, у тому числі за пільговим перевезенням окремих категорій осіб, банківській виписці з рахунків Кредитора, звітам про зареєстровані, оплачені поїздки, актам фіксації розміру активного балансу), а також зазначеним судами як інші "підтверджуючі документи" (пункти 4.7, 4.8, 4.9, 4.13, 4.17, 4.24, 4.25, 4.26 цієї постанови), що були визнані судами як надані Кредитором докази на підтвердження здійснених між сторонами за укладеними між ними договорами (надання послуг) господарських операцій на відповідні суми, в контексті відповідності цих документів за своїми ознаками первинним документам (висновки в пункт 8.9 цієї постанови). 8.11. Таким чином, з огляду на те, що оскаржувані судові рішення не містять дослідження, оцінки актів та інших документів, які були визнані судами як надані Кредитором докази на підтвердження здійснення між сторонами за укладеними між ними договорами надання послуг відповідних господарських операцій на відповідні суми на предмет відповідності цих документів за ознаками первинним документам, Суд доходить висновку про передчасність ухвалених судових рішень в частині визнаних грошових вимог Кредитора до Боржника. Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аргументами скаржника (пункт 6.1) у відповідній частині. 8.12. Водночас, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 6.1) в тій частині, в якій скаржник зазначає, що питання існування у Боржника заборгованості за договором має вирішуватися судом у позовному провадженні, оскільки скаржник залишив поза увагою положення частини четвертої статті 7 КУзПБ, які імперативно виключають вирішення в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) по суті спорів про стягнення з боржника грошових коштів, якщо позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника (що мало місце у цій справі згідно з поданою Кредитором заявою про визнання грошових вимог до Боржника, пункти 1.2, 1.3), оскільки господарський суд у такому випадку залишає такий позов без розгляду, що також встановили суди (пункт 4.30). 8.13. Тож, справа в оскаржуваній частині підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення наведених у цій постанові порушень та належного розгляду заявлених Кредитором грошових вимог до Боржника. 8.14. Дійшовши цього висновку, за наведених процесуальних порушень та виходячи з визначених частиною другою статті 300 ГПК України меж повноважень суду касаційної інстанції при розгляді справи, Суд не розглядає та не оцінює інші вимоги та аргументи скаржника (пункти 5.1, 6.1) в тій частині, що стосуються ухвалення нового рішення - про відмову у визнанні грошових вимог Кредитора до Боржника у визнаній судами частині. 8.15. Ураховуючи викладене, визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, та з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 308, пункту 1 частини третьої, частин четвертої, шостої статті 310 ГПК України, Суд доходить висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала місцевого суду (в частині визнаних грошових вимог Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління") - скасуванню, з направленням справи у скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. 4.31. Дійшовши висновку про направлення справи в скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються. Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд П О С Т А Н О В И В : 1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляк Груп" задовольнити частково. 2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2026 та ухвалу Господарського суд міста Києва від 19.11.2025 (в частині визнаних грошових вимог Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління") у справі № 910/4748/25 скасувати. 3. Справу № 910/4748/25 (в частині визнаних грошових вимог Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління") направити на новий розгляд до Господарського суд міста Києва. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. В. Васьковський Судді К. М. Огороднік В. Я. Погребняк