Справа № 910/15533/20

УХВАЛА 29 липня 2026 року м. Київ cправа № 910/15533/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Сервіс" про банкрутство, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 року у справі №910/15533/20 визнано кредитором у справі № 910/15533/20 по відношенню до боржника ГУ ПФУ в м. Києві з грошовими вимогами на суму 2 511 059,46 грн., з яких: 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 2 505 003,46 грн. - вимоги другої черги, зобов`язано ліквідатора внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів, частково задоволено клопотання ліквідатора про затвердження звіту арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Енерджі Сервіс", затверджено звіт арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про нарахування та виплату грошової винагороди в розмірі 319800,00 грн. за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Енерджі Сервіс" з 26.04.2021 по 30.06.2021, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.06.2023 по 30.11.2023, з 01.02.2024 по 29.02.2024, з 01.08.2024 по 30.09.2024 та з 01.12.2024 по 28.02.2025, а також про здійснення та відшкодування витрат у розмірі 1556,75 грн. за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Енерджі Сервіс" з 26.04.2021 по 09.07.2025, відмовлено ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у задоволенні заяви про залишення без розгляду заяви ТОВ "Глобал Енерджі" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енерджі Сервіс". Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 року у справі №910/15533/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у визнанні поточних грошових вимог ГУ ПФУ в м. Києві на суму 2 511 059,46 грн., відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора про затвердження звіту арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Енерджі Сервіс" у повному обсязі, залишити без розгляду на підставі ст.43 ГПК України заяву ініціюючого кредитора ТОВ "Глобал Енерджі" про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енерджі Сервіс". Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 року у справі №910/15533/20 залишено без змін. 20.07.2026 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", у якій заявлено вимогу скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі №910/15533/20 в частині: -визнання кредитором боржника ГУ ПФУ в м. Києві та зобов`язання включити відповідні вимоги ГУ ПФУ до реєстру вимог кредиторів, -задоволення клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди в розмірі 319 800,00 грн. та витрат розпорядника майна в розмірі 1 556,75 грн., - відмови у задоволенні заяви ПАТ "Промінвестбанк" про залишення заяви ініціюючого кредитора без розгляду внаслідок зловживання правом. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/15533/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2026. Щодо касаційної скарги в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі №910/15533/20 в частині задоволення клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди в розмірі 319 800,00 грн. та витрат розпорядника майна в розмірі 1 556,75 грн., Верховний Суд зазначає таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ). Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з частиною третьою статті 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Наведений у частині третій статті 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19 та в ухвалі від 24.05.2023 у справі № 910/18250/16). У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026, прийнята за результатом перегляду ухвали в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про нарахування та виплату грошової винагороди, можливість оскарження якої у касаційному порядку не передбачено частиною третьою статті 9 КУзПБ. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Перевіривши матеріали касаційної скарги в інших частинах, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України «Про судовий збір». Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, ? у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 9 пункту 2-1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність); про результати розгляду грошових вимог кредиторів; рішення суду в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність)? 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень. Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 гривень. Скаржником в касаційному порядку оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 року у справі №910/15533/20, в частині визнання вимог ГУ ПФУ в м. Києві (при цьому, за подання до суду першої інстанції заяви з грошовими вимогами кредитором було сплачено 6056,00 грн.); та відмови у задоволенні заяви ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про залишення без розгляду заяви ТОВ "Глобал Енерджі" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Енерджі Сервіс". Таким чином, за подання даної касаційної скарги через систему "Електронний суд" скаржником мало бути сплачено судовий збір у загальному розмірі 12 352,00 грн. (6056х200%+3328)х0,8). Натомість, скаржником додана платіжна інструкція про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, тобто у меншому розмірі. Відтак скаржнику слід доплатити судовий збір у сумі 9 689,60 грн. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Вимогами частини другої статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме ? доплатити судовий збір в розмірі визначеному цією ухвалою. Суд звертає увагу скаржника на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, ГПК України, Верховний Суд,? У Х В А Л И В: 1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі №910/15533/20 в частині задоволення клопотання арбітражного керуючого про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди в розмірі 319 800,00 грн. та витрат розпорядника майна в розмірі 1 556,75 грн. 2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2025 у справі №910/15533/20 залишити без руху. 3. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали. 4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий О.В. Васьковський Судді К.М. Огороднік В.Я. Погребняк