Текст рішення
125/1745/23
1-в/125/10/2025
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.08.2026 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
представника органу пробації ОСОБА_4
захисника засудженого адвокатки ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Жмеринського РС №1 ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно засудженого:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Торків Тульчинського району Вінницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , з неповною загальною середньою освітою, не працюючий, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, засудженого 18.06.2024 року Барським районним судом Вінницької області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та певними обов`язками,
ВСТАНОВИВ:
Клопотання (подання) до суду начальник Жмеринського РС №1 ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_7 обґрунтувала наступним.
Після надходження вироку Барського районного суду Вінницької області від 18.06.2024 року на виконання до Жмеринського РС №1 ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_6 роз`яснено покладені на нього вироком суду обов`язки, зокрема періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Засудженого ознайомлено з наслідками їх невиконання та наслідками систематичного вчинення адміністративних правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення, а також ознайомлено з необхідністю документального підтвердження поважних причин неявки до органу з питань пробації у призначений строк у разі наявності таких обставин, про що 05.08.2024 року в останнього відібрано письмову підписку. 05.08.2024 року винесено постанову про встановлення днів явки засудженого на реєстрацію. ОСОБА_6 письмово ознайомлено з днями, встановленими йому органом з питань пробації для реєстрації.
Однак, 19.08.2024 року ОСОБА_6 не з`явився до органу пробації для реєстрації.
29.08.2024 року ОСОБА_6 з`явився до органу пробації та надав пояснення, де повідомив, що 19.08.2024 року не з`явився до органу пробації, тому що захворів. 29.08.2024 року ОСОБА_6 було винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
02.09.2024 року ОСОБА_6 повторно не з`явився до органу пробації для реєстрації. 05.09.2024 року ОСОБА_6 надав пояснення, де повідомив, що 02.09.2024 року не з`явився до органу пробації, тому що забув день реєстрації. ОСОБА_6 винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
02.06.2025 року ОСОБА_6 повторно не з`явився до органу пробації для реєстрації.
Крім того, ОСОБА_6 25.11.2024 року вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст. 183 КУпАП та ч.1 ст. 178 КУпАП. 03.03.2025 року, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Представник органу пробації вважає, що ОСОБА_6 не виконав покладені на нього вироком суду обов`язки, оскільки протягом іспитового строку, призначеного вироком Барського районного суду Вінницької області від 18 червня 2024 року, достовірно знаючи про таку необхідність, неодноразово не з`явився до Жмеринського РС №1 ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області для реєстрації без поважних причин, що, у свою чергу, є підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування покарання за вироком суду в порядку ч.2 ст.78 КК України.
У судовому засіданні представник Жмеринського РС №1 ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_4 подання підтримала повністю, з підстав викладених у ньому.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні подання підтримав повністю, просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення подання посилаючись на поважні причини неприбуття для реєстрації. А саме, хворобу та вимушене перебування з малолітньою дитиною, яку не було з ким залишити. Про поважність причини він повідомляв по телефону орган пробації у той же день. Стосовно вчинення ним адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 183 КУпАП та ч.1 ст. 178 КУпАП пояснив, що свідомо викликав поліцію з метою фіксації крадіжки мобільного телефону. Жодного протоколу працівники поліції не складали. В нетверезому стані він не перебував, на стан сп`яніння його не перевіряли.
Захисник засудженого адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення подання посилаючись на недоліки в ньому, поважні причини неприбуття засудженого для реєстрації. Звернула увагу, що адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 183 КУпАП та ч.1 ст. 178 КУпАП були об`єднанні на підставі ч. 2 ст. 36 КУПАП в одне проваджена та є одним правопорушенням. Вважає, що ОСОБА_6 їх не вчиняв.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є дружиною засудженого ОСОБА_6 . У них на утриманні перебуває малолітня дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_8 працює продавцем в магазині. Коли дитина хворіє, матір дитини з магазину не відпускають, тоді з нею змушений залишатися ОСОБА_6 . Свідку відомо, що ОСОБА_6 не з`явився до органу пробації з поважних причин, а саме через хворобу та вимушене перебування з малолітньою дитиною.
Дослідивши подання, письмові докази, які містяться в матеріалах подання, оглянувши справу № 18/2024, заслухавши думку представника Жмеринського РС №1 ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, промову прокурора, які наполягали на задоволенні подання, засудженого, захисника засудженого, які заперечували проти задоволення подання, суд приходить до такого висновку.
Із матеріалів особової справи № 18/2024 вбачається, що вироком Барського районного суду Вінницької області від 18.06.2024 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку, тривалістю 2 роки. Згідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_6 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_6 перебуває на обліку у Жмеринському РС №1 ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області.
ОСОБА_6 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання з випробовуванням, правовими наслідками за невиконання покладених судом обов`язків та з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_6 19.08.2024 року, 02.09.2024 року та 02.06.2025 не з`явився на реєстрацію до органу пробації.
Як на поважність причини неявки засуджений вказав власну хворобу та невідкладне перебування з малолітньою дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Засуджений притягувався до адміністративної відповідальності: 25.11.2024 за ч. 1 ст. 178 КУПАП та ст. 183 КУПАП, які на підставі ч. 2 ст. 36 КУПАП об`єднанні в одне проваджена. Згідно фабули правопорушення ОСОБА_6 повідомив правоохоронні органи про крадіжку у нього телефону. Доказів того, що виклик був завідомо неправдивим та доказів того, що ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп`яніння, матеріали особової справи не містять.
Засуджений притягувався до адміністративної відповідальності: 03.03.2025 за ст. 183 КУПАП. Згідно фабули правопорушення ОСОБА_6 повідомив правоохоронні органи про крадіжку мобільного телефону. Доказів того, що виклик був завідомо неправдивим, матеріали особової справи не містять.
Відповідно до ст. 5 КВК України кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань ґрунтуються на принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, поваги до прав і свобод людини, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання право слухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в передбачених законом випадках у діяльності органів і установ виконання покарань.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
За змістом ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Приписами глави 3 розділу IХ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019 року встановлено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, встановлених КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку.
У разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов`язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч. 6 ст. 166 КВК України у разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року встановлено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Крім того, згідно з п. 5.4 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов`язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 270/1560від 19.12.2003 року (з подальшими змінами) невиконанням обов`язків вважається, коли засуджена особа не виконала хоча б одного з обов`язків, які було покладено на неї судом (наприклад, не з`являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин).
Як вбачається з особової справи засудженого, ОСОБА_6 порушував порядок та умови відбування покарання, та не з`явився на планову реєстрацію, за що винесено попередження у виді письмового застереження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд зазначає, що безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є усвідомлені та умисні дії засудженого, вчинені ним самим з метою ухилитися від відбування покарання та від контролю за його поведінкою, що в даному випадку не встановлено.
Сам факт невиконання обов`язків, покладених на засудженого вироком суду, ще не може бути безумовним свідченням його небажання ставати на шлях виправлення, а отже і вагомою підставою для направлення засудженого для реального відбування покарання.
Окрім цього суд, зазначає, що адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 178 КУПАП та ст. 183 КУПАП на підставі ч. 2 ст. 36 КУПАП об`єднанні в одне провадження, вчиненні в один день та час, передбачають одне покарання, охоплюються одним умислом та не відносяться до категорії адміністративних правопорушень, які посягають на громадський порядок.
Повідомлення засудженим правоохоронних органів про виявлене кримінальне правопорушення є правом громадянина України та не може бути підставою для скасування встановленого вироком суду іспитового строку.
Суд вважає, що викладені у поданні органом пробації такі підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням , як дві неявки для реєстрації та вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 178 КУПАП та ст. 183 КУПАП, є непропорційними для застосування до засудженого, з цих підстав, суворого покарання у виді п`яти років позбавлення волі.
До того ж, засуджений став на шлях виправлення, інших порушень чи адміністративних проступків, не допустив. Судом з`ясовано, що засуджений умисно не порушив порядок відбування покарання, не вчинив жодного умисного правопорушення чи кримінального правопорушення. Суд вважає, що викладені в поданні обставини не свідчать про систематичність та небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Крім того, встановлений судом іспитовий строк закінчився 18.06.2026.
Згідно ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Оскільки підстав, які б свідчили про невиконання засудженим покладених на нього судом обов`язків, не встановлено, тому суд вважає за необхідне у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання Жмеринського РС №1 ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням i направлення засудженого ОСОБА_6 для відбування призначеного покарання - відмовити за відсутністю підстав.
Справу № 18/2024 направити до Жмеринського РС №1 ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області для здійснення подальшого контролю за виконанням засудженим покладених на нього обов`язків вироком Барського районного суду Вінницької області від 18.06.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлено 11.08.2026
Суддя :