Справа № 646/9734/26

12 серпня 2026 року Справа № 646/9734/26 Провадження № 1-в/646/253/2026 УХВАЛА іменем України 12.08.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ольшанське Харківської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працюючого, не одруженого, судимого 20.06.2025 року Основ`янським районним судом міста Харкова за ч. 2, ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, 25.07.2025 року Основ`янським районним судом міста Харкова за ч. 1 ст. 111-1 КК України до позбавлення права обіймати посади, по`вязані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, на строк 10 років, 05.11.2025 року Основ`янським районним судом міста Харкова за ч.1, ч. 2 ст. 307, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , про вирішення питання щодо застосування покарання за наявності декількох вироків, В С Т А Н О В И В: До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшло подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про вирішення питання щодо застосування покарання за наявності декількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що 23.09.2025 року до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області надійшов на виконання вирок відносно ОСОБА_4 , засудженого 25.07.2025 року Основ`янським районним судом міста Харкова за ч. 1 ст. 111-1 КК України та призначено покарання у виді позбавлення права обіймати посади, по`вязані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, на строк 10 років. Крім того ОСОБА_4 був засуджений 05.11.2025 року Основ`янським районним судом міста Харкова за ч.1, ч. 2 ст. 307, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Проте при ухваленні вищевказаного вироку не був врахований попередні вирок Основ`янського районного суда міста Харкова від 25.07.2025 року. Вищезазначені вироки набрали законної сили. У зв`язку з чим орган пробації просить вирішити питання щодо застосування покарання за наявності декількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 . Представник Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області в судове засідання не прибув, повідомлявся про час і місце судового засідання своєчасно та належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі та наполягав на задоволенні клопотання. Під час судового засідання прокурор заявив клопотання про направлення вищевказаного подання до Шевченківського районного суду міста Харкова для розгляду, оскільки засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання в Державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)» за вироком Основ`янського районного суда міста Харкова від 05.11.2025 року, тобто відбуває покарання в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду міста Харкова. Засуджений в судове засідання не прибув, повідомлявся про час і місце судового засідання своєчасно та належним чином. Суд, вислухавши порокурора та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду. Згідно п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про застосування покарання у наявності кількох вироків. Із змісту даної статті вбачається, що питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися на стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, і тому суд не призначив покарання за правилами ст. 71 КК України (п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»). Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13 - 2 частини першої статті 537 цього Кодексу. Згідно п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України N 5-рп/2013 від 26.06.2013 року у справі № 1-7/2013, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012). Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Також у пункті 25 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10. 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися в стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок. Як вбачається з роз`яснень, які викладені в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за наявності щодо засудженого вироку, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, суд за місцем виконання цього вироку зобов`язаний визначити порядок застосування покарання за всіма вироками. Також, суд звертає увагу на роз`яснення, викладені в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних із виконанням вироків», з яких вбачається, що не підлягають розгляду у порядку, передбаченому ст. 539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову. Зокрема, відповідно до роз`яснень, котрі містяться у вищезазначеній постанові, не можна уточнювати призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку й призначити покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо, призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання згідно зі ст. 43 КК України (1960 року) не було вирішено. Не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову. Крім того, у порядку, передбаченому розділом VІІІ КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків, лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого. Не підлягають розгляду в такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову. Згідно вироку Основ`янського районного суду міста Харкова від 25.07.2025 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 111-1 КК України та призначено покарання у виді позбавлення права обіймати посади, по`вязані з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, на строк 10 років. Крім того, відповідно до вироку Основ`янського районного суду міста Харкова від 05.11.2025 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1, ч. 2 ст. 307, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. За цим вирок засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Олексіївська виправна колонія (№ 25)». Таким чином подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про вирішення питання щодо застосування покарання за наявності декількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 має розглядатися відповідним місцевим судом за місцем виконання вироку Основ`янського районного суду міста Харкова від 05.11.2025 року, що не відноситься до територіальної юрисдикції Основ`янського районного суду міста Харкова. Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності. Правила про підсудність ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також засадах організації судової влади. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та згідно із п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України є підставою для скасування судового рішення. Згідно ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого. Одним із завдань кримінального провадження, передбачених у ст. 2 КПК України є забезпечення повного судового розгляду. У зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне звернутися до Харківського апеляційного суду у порядку, встановленому ч. 2 ст. 34 КПК України, з поданням для вирішення питання про направлення подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про вирішення питання щодо застосування покарання за наявності декількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 до Шевченківського районного суду міста Харкова, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Олексіївська виправна колонія (№ 25)», що за територіальною підсудністю відноситься до Шевченківського районного суду міста Харкова. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 34, 369-372, 537, 539 КПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Направити подання та подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про вирішення питання щодо застосування покарання за наявності декількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 до Харківського апеляційного суду для визначення підсудності та подальшого скерування до Шевченківського районного суду міста Харкова, для розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя