Текст рішення
Єдиний унікальний № 497/183/26
Провадження № 1-кп/946/371/26
У К Р А Ї Н А
ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
Іменем України
11 серпня 2026 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025164110000071 від 24.04.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оксамитне Болградського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 Кримінального кодексу України (далі КК України),
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки
м. Болграда Одеської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42025164110000071 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 4 ст. 409 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
Захисник обвинувачених звернулася до суду з клопотанням, яким просить скасувати накладений ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси арешт на мобільний телефон та довідку про надання відстрочки, мотивуючи тим, що на теперішній час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту майна. В ході досудового розслідування розглядалося клопотання слідчого та прокурора про накладення арешту на мобільний телефон «iPhone» в захисному чохлі, який поміщено до сейф-пакету В2009209, та довідку від 21.08.2025 №34/25-64 про надання відстрочки, яку поміщено до сейф-пакету S001211. На той час сторона захисту звернулася із заявою із запереченнями щодо накладення арешту та про розгляд клопотання без її участі. Ухвала суду щодо розгляду вказаного клопотання не направлялася стороні захисту. Ухвала про накладення арешту на вказане майно стороні захисту в порядку ст. 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) стороною обвинувачення не відкривалась. Під час ознайомлення з матеріалами провадження в порядку ст. 290 КПК України встановлено, що на обґрунтування клопотання в матеріалах наявна постанова від 24.09.2025 про визнання речовим доказом та мотивація того, що мобільний телефон нібито може бути використаний як доказ у справі. Посилання сторони обвинувачення на ст. 98 КПК України обмежилося загальними фразами без зазначення конкретних підстав та обґрунтувань, чому саме ці предмети є або можуть бути речовими доказами. При ознайомленні з матеріалами справи в порядку ст. 290 КПК України встановлено, що у мобільному телефоні немає жодної інформації, яка б могла бути використана як доказ. З цих підстав сторона захисту не вбачає очевидної причини надалі утримувати незаконно вилучені предмети, які підлягають негайному поверненню ОСОБА_4 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 , обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання сторони захисту, посилаючись на його передчасність.
Суд, розглянувши клопотання захисника, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 1 ст. 174 КПК України, обвинувачений, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Наразі підготовче судове засідання у кримінальному провадженні ще не проведено, судовий розгляд не розпочато, не встановлено порядок та обсяг дослідження доказів, обґрунтованих підстав та доказів для скасування арешту на майно захисником не надано.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 174 КПК України, обов`язок довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або що арешт накладено необґрунтовано, покладається саме на особу, яка заявляє таке клопотання. Проте наведені захисником доводи щодо відсутності в мобільному телефоні доказової інформації та необґрунтованості постанови про визнання вилучених речей речовими доказами ґрунтуються виключно на її власній оцінці зібраних під час досудового розслідування матеріалів.
На стадії підготовчого судового провадження суд позбавлений можливості досліджувати докази та надавати їм оцінку з точки зору їх належності, допустимості та достовірності. Перевірка доводів захисника (зокрема, щодо наявності чи відсутності в пам`яті мобільного телефону інформації, що має значення для кримінального провадження, та підтвердження статусу речових доказів) потребує безпосереднього дослідження цих предметів, що процесуально можливо здійснити виключно під час судового розгляду справи по суті.
Оскільки вилучене майно (мобільний телефон та довідка) постановою слідчого визнано речовими доказами, скасування арешту на цій стадії судового провадження створить реальний ризик їх приховування, знищення, відчуження або пошкодження, що у подальшому може позбавити суд можливості провести їх безпосереднє дослідження та забезпечити повний і всебічний розгляд кримінального провадження.
Враховуючи викладене, клопотання про скасування арешту на майно є передчасним, і у його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 370-372, 376 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. У клопотанні захисника ОСОБА_6 про скасування арешту майна відмовити.
2. Ухвала оскарженню не підлягає.
3. Повний текст ухвали оголошений 12.08.2026 о 08.15.
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_1