Текст рішення
УХВАЛА
17 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/2294/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Часопис Плюс" (вх. № 6481/2026)
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2026
та на постанову Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 (в частині призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.)
у справі № 916/2294/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
10.06.2024 ухвалою Господарського суду Одеської області відкрито провадження у справі № 916/2294/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел", визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" в сумі 11 629 250,00 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пирожка Є. В.
10.02.2025 ухвалою попереднього засідання у справі № 916/2294/24 Господарський суд Одеської області визнав грошові вимоги Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" в сумі 43 846 584,80 грн., як вимоги забезпечені іпотекою майна боржника та визначив розмір і перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів.
07.04.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області у справі №916/2294/24 затверджено план санації Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел", схвалений зборами кредиторів від 06.03.2025, що оформлене протоколом № 1 від 06.03.2025, введено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел", керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" призначено арбітражного керуючого Дудкіна Р. А.
03.09.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області замінено кредитора -Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Часопис Плюс" у справі №916/2294/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел".
07.11.2025 (вх.№3-1042/25) Товариством з обмеженою відповідальністю "Часопис Плюс" подано клопотання (з урахування доповненням від 16.12.2025 за вх.№40303/25) про дострокове припинення санації, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, відсторонення арбітражного керуючого Дудкіна Р. А. від виконання повноважень та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Самчука А. М.
11.02.2026 постановою Господарського суду Одеської області у справі №916/2294/24 відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Часопис Плюс" від 07.11.2025 (вх.№3-1042/25) про дострокове припинення санації, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, відсторонення арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. від виконання повноважень та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Самчука А. М. Визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел". Відкрито відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Припинено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел". Припинено повноваження керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" арбітражного керуючого Дудкіна Р. А. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" призначено арбітражного керуючого Дудкіна Р. А.
16.07.2026 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду (повну постанову складено 21.07.2026) постанову Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 у справі № 916/2294/24 в частині призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" арбітражного керуючого Дудкіна Р. А. та відхилення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Часопис Плюс" про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Самчука А. М. (пункти 1, 6 постанови) - залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
10.08.2026 (через підсистему "Електронний суд") Товариством з обмеженою відповідальністю "Часопис Плюс" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:
- скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 у справі № 916/2294/24, якою залишено без змін постанову Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 у справі № 916/2294/24 в частині призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" арбітражного керуючого Дудкіна Р. А. та відхилення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Часопис Плюс" про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Самчука А. М.;
- скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 у справі № 916/2294/24 в частині призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" арбітражного керуючого Дудкіна Р. А.;
- справу № 916/2294/24 в частині призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" арбітражного керуючого Дудкіна Р. А. та розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Часопис Плюс" про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Самчука А. М. - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
11.08.2026 зазначену касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 у справі №916/2294/24, прийнята за результатом перегляду постанови Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 (в частині призначення ліквідатора банкрута), можливість оскарження якої у касаційному порядку не передбачена частиною третьою статті 9 КУзПБ.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Як зазначалося вище, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення (рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Таким чином, вичерпний перелік прийнятих у справі про банкрутство ухвал місцевого суду та постанов суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Часопис Плюс" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 та постанову Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 (в частині призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" арбітражного керуючого Дудкіна Р. А.), оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 КУзПБ не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі викладеного та керуючись частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/2294/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Часопис Плюс" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 та постанову Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 (в частині призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" арбітражного керуючого Дудкіна Р. А.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік