Справа № 914/2468/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛА 20 серпня 2026 року м. Львів Справа № 914/2468/20 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючий суддя Панова І.Ю., Судді Зварич О.В., Степанюк Н.Л., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 15.06.2026 (вх. №01-05/1958/26 від 18.06.2026) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 (повний текст ухвали складено 21.04.2026) у справі: №914/2468/20 (суддя Чорній Л.З.) за заявою: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про банкрутство Державного підприємства "Виробничо-сервісний центр у Львівській області" В С Т А Н О В И В: Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 у справі №914/2468/20 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства "Виробничо-сервісний центр у Львівській області" про визнання кредиторських вимог на суму 496 647,30 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 18.06.2026. В апеляційній скарзі скаржник скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 справі № 914/2468/20 та постановити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до ДП "Виробничо-сервісний центр у Львівській області" задовольнити: визнати грошові вимоги в розмірі 496 647,30 грн (444 591,30 грн - заборгованість із заробітної плати; 52 056,00 грн - компенсація за невикористані дні щорічної відпустки) та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника в першу чергу. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Шаповал Д.В. Ухвалою Західного апеляційного Господарського суду від 22.06.2026 відкладено розгляд питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 15.06.2026 (вх. №01-05/1958/26 від 18.06.2026) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.02.2026 у справі №914/2468/20 до надходження матеріалів справи №914/2468/20 та витребувано у Господарського суду Львівської області матеріали справи №914/2468/20. Ухвалою суду від 27.07.2026 залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 15.06.2026 (вх. №01-05/1958/26 від 18.06.2026) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 у справі №914/2468/20 та надано скаржнику строк для усунення недоліки апеляційної скарги та не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення без руху апеляційної скарги надати (надіслати) суду належним чином обґрунтоване клопотання (з доказами в його обґрунтування) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 04.02.2026 у справі №914/2468/20. 17.08.2026 від скаржника надійшло клопотання б/н від 10.08.2026 (вх. №01-05/2757/26) щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в якому скаржник зазначає, що копію оскаржуваної ухвали не отримував, а про її існування дізнався лише 09.06.2026 під час самостійного ознайомлення з Єдиним державним реєстром судових рішень, після чого без зволікань подав апеляційну скаргу. Відмітка поштового оператора про повернення відправлення «за закінченням строку зберігання» сама по собі не є належним доказом повідомлення особи та не свідчить про наявність реальної можливості отримати кореспонденцію. Також, вказує, що розгляд заяви кредитора судом першої інстанції тривав близько двох років, при цьому заява не виділялася в окреме провадження без присвоєння окремого номера справи. Серед значної кількості судових актів у справі про банкрутство оскаржувана ухвала об`єктивно могла залишитися непоміченою, а процесуальний закон не покладає на учасника обов`язку здійснювати безперервний щоденний моніторинг Реєстру. Щодо клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження суд зазначає наступне: Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження. У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу. Апеляційним господарським судом також враховано правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. У постанові зауважено на тому, що такі строки повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк. Водночас, частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Згідно з частинами 1 та 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Оскаржуване рішення постановлене Господарським судом Львівської області 15.04.2026. Повний текст рішення складено повний текст рішення складено 21.04.2026. Таким чином, останнім днем оскарження ухвали місцевого господарського суду від 15.04.2026 є 01.05.2026. Апеляційну скаргу надіслано на адресу Західного апеляційного господарського суду 18.06.2026, тобто з порушенням встановленого десятиденного строку на її подання, визначеного ст. 256 ГПК України. Також, апеляційний господарський суд зазначає, що судом першої інстанції забезпечено надання загального доступу повного тексту рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.04.2026. Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що згідно із електронними матеріалами справи оскаржувана ухвала була надіслана скаржнику 23.04.2026 та повернулась до суду першої інстанції 12.05.2026 у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання про що зроблена відповідна відмітка. Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції надіслав оскаржувану ухвалу на ту саму адресу, яку скаржник зазначає як в апеляційній скарзі, так і в клопотанні щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20 та від 06.10.2025 у справі №907/6704/23). Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, тощо, то вважається, що адресат був повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання стороною кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правові позиції у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19). Відтак, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і не вручено адресату у зв`язку з посиланням на «закінчення строку зберігання поштового відправлення», вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Таким чином, судові рішення господарського суду надсилалися у визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України порядку, а судом першої інстанції було вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником доводи не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому підстав для його поновлення не вбачається. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд робить висновок, що скаржник в поданій заяві про поновлення строку на апеляційне провадження, не навів суду обґрунтованих, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 23.04.2026 у справі №914/3054/25, відтак зазначені ним підстави пропуску строку, визнаються судом неповажними. Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Враховуючи те, що скаржник при усуненні недоліків апеляційної скарги не довів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 у справі №914/2468/20, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Керуючись ст.ст. 81, 119, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд У Х В А Л И В: 1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 б/н від 14.07.2026 (01-05/2409/26) б/н від 10.08.2026 (вх. №01-05/2757/26) щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 у справі №914/2468/20 - відмовити. 2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 15.06.2026 (вх. №01-05/1958/26 від 18.06.2026) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.04.2026 у справі №914/2468/20. 3. Копію ухвали надіслати учасникам справи. 4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у порядку, визначеному ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Панова І.Ю., Суддя Зварич О.В., Степанюк Н.Л.