Текст рішення
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2026 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2026 року задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Шпола Черкаської області, кий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 20 жовтня 2026 року включно.
Своє рішення районний суд мотивував тим, що ризики, які стали підставою для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати та не зменшилися настільки, щоб їм можливо було запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу районного суду змінити та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
ЄУНСС:720/2766/25 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8
НП:11-кп/822/334/26 Суддя-доповідач ОСОБА_1
Категорія: у порядку КПК України
Вказує, що стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Посилається на те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання та роботи, міцні соціальні зв`язки, а також позитивно характеризується за місцем утримання під вартою.
Звертає увагу на тривале перебування обвинуваченого під вартою та на те, що судом першої інстанції вже досліджено письмові докази і допитано більшість свідків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши надані у порядку ст.422-1 КПК України матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Частиною 3 ст.331 КПК України передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим цією нормою.
Згідно з ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, репутацію та інші обставини, передбачені цією статтею.
Як передбачено ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою ст.176 цього Кодексу.
Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд повинен перевірити, чи продовжують існувати раніше встановлені ризики та чи є вони достатніми для подальшого застосування такого запобіжного заходу.
Перевіривши наведені обставини, колегія суддів вважає висновок районного суду про необхідність подальшого тримання ОСОБА_6 під вартою обґрунтованим.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та спричинило загибель людини, а у разі визнання його винуватим йому загрожує покарання у виді реального позбавлення волі.
Колегія суддів погоджується, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою, однак у сукупності з конкретними обставинами кримінального провадження та тяжкістю можливого покарання вона підвищує ризик переховування обвинуваченого від суду.
При цьому судовий розгляд кримінального провадження не завершений, усі свідки сторони обвинувачення безпосередньо судом ще не допитані, а тому не відпав і ризик незаконного впливу на них.
Посилання захисника на те, що свідки, які залишилися недопитаними, не були безпосередніми очевидцями події, наведеного висновку не спростовує, оскільки значення їх показань для кримінального провадження підлягає оцінці судом за результатами їх безпосереднього дослідження.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що встановлені ризики на даній стадії кримінального провадження продовжують існувати та не зменшилися настільки, щоб застосування більш м`якого запобіжного заходу могло забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
Доводи апеляційної скарги щодо наявності у обвинуваченого постійного місця проживання та роботи, сім`ї, позитивної характеристики за місцем утримання під вартою та відсутності попередніх судимостей враховуються колегією суддів, однак не є достатніми для спростування встановлених ризиків та самі по собі не свідчать про можливість запобігти їм шляхом застосування домашнього арешту.
Не свідчить про необхідність зміни запобіжного заходу і тривалість перебування ОСОБА_6 під вартою, оскільки при вирішенні питання про його продовження оцінюється не лише тривалість такого обмеження, а й актуальність встановлених ризиків, стадія судового провадження, характер обвинувачення та інші обставини у їх сукупності.
У даному випадку районний суд наведених вимог дотримався та належним чином перевірив можливість застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу.
Не вбачає колегія суддів і підстав для визначення обвинуваченому застави.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України, у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини, суд має право не визначати розмір застави.
Враховуючи характер та наслідки інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, дані про його особу та встановлені ризики, колегія суддів уважає, що визначення застави як альтернативного запобіжного заходу є недоцільним.
Таким чином, ухвала районного суду є законною та обґрунтованою, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для її скасування.
Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 19 серпня 2026 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3