Справа № 905/169/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 серпня 2026 року м. Харків Справа № 905/169/15 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Жельне С.Ч. , суддя Плахов О.В. за участю секретаря судового засідання Березки О.М., та представників учасників справи про банкрутство: апелянт С.О. Іванова (в режимі відеоконференції); арбітражний керуючий Вербицький О.В. особисто (в режимі відеоконференції); інші учасники справи про банкрутство не з`явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (вх.№1583Д/1-43) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 (суддя Е.Д.Зекунов, повний текст ухвали складено 06.07.2026) у справі №905/169/15 у справі за заявою кредитора (заявника) Акціонерне товариство Комерційний Банк ПриватБанк, м.Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Тіссані груп, м.Горлівка про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про затвердження звіту про нарахування винагороди та понесених витрат задоволено частково. Затверджено звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Тіссані груп арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у розмірі 309 616,40 грн та понесених витрат у ліквідаційній процедурі у розмірі 3 965,21 грн (всього на загальну суму 313 581,61 грн). У задоволенні решти вимог клопотання ліквідатора про затвердження грошової винагороди відмовлено. Стягнуто на користь арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 82-4, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №692 від 18.04.2013р., РНОКПП НОМЕР_1 ) пропорційно до розміру кредиторських вимог кошти на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат у таких розмірах: Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 82-4, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №692 від 18.04.2013р., РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову винагороду та понесені витрати в сумі 313 267,17 грн. Стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Італійська (центральний Район), буд. 59, код ЄДРПОУ 44070187) на користь арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 82-4, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №692 від 18.04.2013р., РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову винагороду та понесені витрати в 72,40 грн. Стягнуто з Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (87528, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Серова, буд. 1А, код ЄДРПОУ 13492430) на користь арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 82-4, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №692 від 18.04.2013р., РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову винагороду та понесені витрати в сумі 58,24 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Лізинг (01054, м.Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, /літера Б/, код ЄДРПОУ 33880354) на користь арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 82-4, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №692 від 18.04.2013р., РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову винагороду та понесені витрати в сумі 183,80 грн. АТ КБ ПриватБанк з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд 17.07.2026 з апеляційною скаргою, в якій просить суд: Скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 року по справі №905/169/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Тіссані груп в частині затвердження Звіту ліквідатора про нарахування основної грошової винагороди за період виконання ним повноважень за період з 23.06.2020 р. по 31.07.2025 р. в розмірі 103 688,40 грн, скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 року по справі №905/169/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Тіссані груп в частині стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 82-4, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №692 від 18.04.2013р., РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову винагороду та понесені витрати в сумі 313 267,17 грн., та прийняти нове рішення, яким: - Клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про затвердження звіту про нарахування винагороди та понесених витрат задовольнити частково; затвердити звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Тіссані груп арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 23.06.2020 р. по 31.07.2025 р. у розмірі 202 928 грн та понесених витрат у ліквідаційній процедурі у розмірі 3 965,21 грн (всього на загальну суму 206 893,21 грн).-У задоволенні решти вимог клопотання ліквідатора про затвердження грошової винагороди відмовити.-Відмовити у стягненні з Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (50084, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 82-4, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №692 від 18.04.2013р., РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової винагороди та понесених витрат. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 19.09.2025 проведено засідання комітету кредиторів, на якому розглянуто поданий звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, але не був схвалений. Отже, саме суд мав здійснити аналіз цих звітів, дослідивши реальний період виконання ліквідатором своїх повноважень, застосувавши судовий розсуд, та врахувати думку кредиторів щодо розміру винагороди ліквідатора. Зазначає, що згідно з правовими позиціями Верховного Суду, що були наведені, оплаті підлягає виключно фактично виконана робота, а не період часу, протягом якого тривала ліквідаційна процедура. Судом першої інстанції встановлено, що загальна сума винагороди та витрат, що підлягає розподілу між кредиторами, становить 313 581,61 грн (309 616,40 + 3 965,21). Однак, АТ КБ «ПриватБанк» було проаналізовано вчинені дії ліквідатора за вказаний період, та вбачається, що розмір основної винагороди за виконання повноважень ліквідатора, враховуючи обсяг вчинених дій, має бути обраховано в сумі 202 928 грн. Також, АТ КБ «ПриватБанк» наголошує, що, ні Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ні Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено стягнення з кредиторів грошових коштів на користь арбітражного керуючого з метою додержання принципу оплатності виконання ліквідатором його повноважень по справі. 20.07.2026 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №905/169/15 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Жельне С.Ч. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2026 у справі №905/169/15, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у справі №905/169/15. Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/169/15. Встановлено строк учасникам справи про банкрутство для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення цієї ухвали. Призначено справу до розгляду на "26" серпня 2026 р. о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи. 27.07.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/169/15. 18.08.2026 від арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9056), в якому він просить суд залишити апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у справі №905/169/15 без змін. Зазначає, що системне розуміння положень Закону надає можливість дійти висновку, що право на отримання та виплату грошової винагороди виникає у випадку безпосереднього та належного виконання ліквідатором покладених на нього обов`язків. В рамках провадження у справі про банкрутство дії ліквідатора незаконними не визнавалися, скарг не було. Тому, вважає доведеним факт належного виконання ліквідатором покладених на нього обов`язків. Також вважає, що є правові підставі для стягнення грошової винагороди, витрат ліквідатора з кредиторів пропорційно їх вимогам, які визнані судом. Зазначає, що саме АТ КБ «Приватбанк» неодноразово відкладав питання подання звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу для суду для затвердження (зазначено у протоколах засідання комітету кредиторів) для вирішення питання відповідно до Правил АТ КБ «Приватбанк» та період стягнення обмежено 31.05.2025р., а не поточним періодом. Від арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№9053 від 18.08.2026), яке задоволено ухвалою суду від 18.08.2026. Від представника АТ КБ «Приватбанк» адвоката Іванової Світлані Олександрівни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№9060 від 18.08.2026), яке задоволено ухвалою суду від 19.08.2026. В судове засідання 26.08.2026 в режимі відеоконференції з`явився представник апелянта АТ КБ «Приватбанк», який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Арбітражний керуючий Вербицький О.В. також з`явився в судове засідання в режимі відео конференції та заперечив проти задоволення апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» та просив залишити оскаржувану ухвалу в силі. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні представників апелянта та арбітражного керуючого, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/169/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Тіссані груп, м. Горлівка Донецької області. Постановою Господарського суду Донецької області від 07.12.2015р. боржника Товариство з обмеженою відповідальністю Тіссані груп, м.Горлівка, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 08.12.2016р. та ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича. Ухвалою господарського суду від 22.01.2018р. звільнено арбітражного керуючого Сиволобова М. М. від виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Тіссані Груп; призначено ліквідатором у справі №905/169/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Тіссані Груп арбітражного керуючого Шиганського Віталія Володимировича; зобов`язано ліквідатора Шиганського В.В. по закінченню встановленого судом строку ліквідаційної процедури представити суду звіт про проведену роботу та документи, передбачені ст.46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Ухвалою господарського суду від 23.06.2020р. відсторонено від виконання повноважень ліквідатора у справі № 905/169/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Тіссані груп - арбітражного керуючого Шиганського Віталія Володимировича та призначено ліквідатором у справі №905/169/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Тіссані груп, м.Горлівка арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича. 02.01.2026р. через підсистему Електронний суд від арбітражного керуючого Вербицького О.В. надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат на ліквідаційну процедуру за період з 23.06.2020 по 31.05.2025. Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою суду від 23.06.2020 арбітражного керуючого Вербицького О.В. призначено ліквідатором Боржника. Заявник зазначає, що протягом усього вказаного періоду він належним чином виконував повноваження ліквідатора, визначені Кодексом України з процедур банкрутства (далі КУзПБ). Розрахунок основної грошової винагороди проведено ліквідатором на підставі ч. 2 ст. 30 КУзПБ, виходячи з мінімально встановленого законом розміру трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання повноважень, що за весь період становить 336 000,00 грн. Крім того, ліквідатор просить затвердити понесені ним під час ліквідаційної процедури витрати (поштові, транспортні, інформаційні) у загальній сумі 3 965,21 грн та стягнути вказані суми винагороди та витрат з кредиторів Боржника пропорційно до розміру їхніх кредиторських вимог, у зв`язку з відсутністю майна у Боржника та нестворенням кредиторами авансового фонду. Згідно клопотання ліквідатора сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого Вербицького О.В. за виконання повноважень ліквідатора за період з 23.06.2020р. по 31.05.2025р. склала 336000,00 грн. Витрати на ліквідаційну процедуру відповідно до реєстру витрат за період з 23.06.2020р. по 31.07.2025р. склали 3965,21 грн. Кредитори ГУ ДПС у Донецькій області, ТОВ Бест Лізинг та АТ КБ «Приватбанк» надали заперечення проти клопотання ліквідатора. Водночас, кредитор АТ КБ «Приватбанк» частково погодився із нарахуванням винагороди ліквідатору виключно за періоди його доведеної активності в сумі 202 928,00 грн. Задовольняючи частково Звіт про нарахування винагороди та витрат ліквідатора суд першої інстанції на підставі норм статті 30 КУзПБ, виходячи з офіційних розмірів мінімальної заробітної плати у кожному конкретному періоді, суд здійснив власні арифметичні висновки та затвердив суму основної грошової винагороди ліквідатора арбітражного керуючого Вербицького О.В. виключно за 17 місяців фактичного виконання повноважень у розмірі 309 616,40 грн. В задоволенні решти вимог у сумі 26 383,60 грн відмовив. Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд ухвали Господарського Донецької області від 30.06.2026 у справі №905/169/15 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині задоволення клопотання ліквідатора та затвердження Звіту арбітражного керуючого Вербицького О.В. про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у розмірі 309 616,40 грн та понесених витрат у ліквідаційній процедурі у розмірі 3 965,21 грн (всього на загальну суму 313 581,61 грн) та стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь арбітражного керуючого Вербицького О.В. грошову винагороду та понесені витрати в сумі 313 267,17 грн. Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Згідно ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів, а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку. В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» посилається на несхвалення звіту комітетом кредиторів. Так, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 23.06.2020р. по 31.12.2020р., здійснення та відшкодування витрат за період з 23.06.2020р. по 04.12.2020р. розглядався на засіданні комітету кредиторів (протокол від 04.12.2020р. №1), за період з 01.01.2021р. по 31.10.2021р. (протокол №6 від 29.10.2021р.). Втім, комітетом кредиторів не прийнято рішення про схвалення звітів ліквідатора ТОВ Тіссані Груп про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат у справі №905/169/15. Крім того, 19.09.2025р. проведено засідання комітету кредиторів, оформлене протоколом №9, на якому комітет кредиторів одноголосно проголосував проти створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Рішення щодо схвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат також прийнято не було. Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень законодавства про банкрутство комітет кредиторів є представницьким органом всіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам по судовій процедурі банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат. Затверджуючи звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора, суд має у тому числі надати оцінку повноти дій вчинених ліквідатором під час здійснення ліквідаційної процедури, і лише встановивши належне виконання ліквідатором своїх обов`язків затвердити звіт. Так, до звіту про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Вербицького О.В. додано розрахунок основної грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ Тіссані Груп з 23.06.2020р. по 31.05.2025р. З розрахунку основної грошової винагороди арбітражного керуючого вбачається, що останнім нараховується грошова винагорода у розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Відповідно до ст.8 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік, Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік, Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік, Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік, Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік та Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік установлено: у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 4723 гривні, з 1 вересня - 5000 гривень; у 2021 році встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень; у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6500 гривень, з 1 жовтня - 6700 гривень; у 2023 році з 1 січня 2023 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6700 гривень; у 2024 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 7100 гривень, з 1 квітня - 8000 гривень; у 2025 році з 1 січня 2023 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 8000 гривень. Разом з цим, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018р. у справі №29/5005/468/2012 при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура. Місцевий суд правомірно відхилив доводи кредиторів про те, що відсутність рішення комітету кредиторів про затвердження звіту ліквідатора є абсолютною підставою для відмови у виплаті винагороди. Колегія суддів зазначає, що в силу приписів Кодексу України з процедур банкрутства комітет кредиторів є представницьким органом всіх кредиторів. Однак, оцінку діяльності учасників справи, доказам що свідчать про виконання судової процедури банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками судових процедур, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат. Таким чином, з системний аналіз норм чинного законодавства про банкрутство свідчить, що суд при прийнятті рішень не пов`язаний лише з рішенням комітету кредиторів, а тому у разі неприйняття комітетом кредиторів рішення щодо погодження (схвалення) звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого це не позбавляє господарський суд права розглянути його самостійно. Фактично рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, тобто суд оцінює рішення комітету кредиторів нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства. Основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у процедурі банкрутства є саме кредитори боржника. Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у справі, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі). Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов`язки, пов`язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого. Як вбачається із приписів ст.ст. 12, 30 КУзПБ, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно. Отже, якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, арбітражний керуючий не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів боржника коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. У постанові Верховного Суду від 26.02.2020 року у справі №11/Б-921/1448/2013 було зазначено, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення). Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг (ч. 4 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства). Частиною 6 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку. Отже порядок визначення та сплати грошової винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого передбачено нормами Кодексу України з процедур банкрутства. З системного аналізу норм чинного законодавства про банкрутство вбачається, що суд при прийнятті рішень не пов`язаний лише з рішенням комітету кредиторів. Рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, тобто суд оцінює рішення комітету кредиторів нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства. Проаналізувавши обсяг роботи, виконаної арбітражним керуючим Вербицьким О.В., вбачається, що останнім обов`язки, покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства, виконувалися належним чином. З матеріалів справи не вбачається, що кредиторами подавались скарги на дії ліквідатора. Затверджуючи звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, судом враховується належність виконання арбітражним керуючим обов`язків, покладених на нього законодавством про банкрутство. Крім того, колегія суддів зазначає, що не виявлення арбітражним керуючим активів та грошових коштів банкрута, жодним чином не впливає на оплату його послуг. Така правова позиція викладена у також постановах Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №3/67-Б та від 26.02.2019 у справі №12/23-Б. Щодо співмірності винагороди ліквідатора, колегія суддів зазначає про таке. Судом першої інстанції прийнято до уваги та враховано заперечення, зокрема, АТ КБ ПриватБанк, в частині того, що право ліквідатора на винагороду не є абсолютним і прямо залежить від фактичного, добросовісного та ефективного вчинення ним ліквідаційних заходів. У даному випадку, суд при розгляді звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, вирішуючи питання про його затвердження, за умови відмови кредитору від його схвалення, надає оцінку обґрунтованості такої відмови, вжитим арбітражним керуючим заходам у відповідній процедурі, правильності арифметичного розрахунку грошової винагороди тощо. Завданням суду є дотримання балансу прав та законних інтересів як арбітражного керуючого (право на оплату праці), так і кредиторів (недопущення покладення на кредиторів обов`язку з оплати винагороди арбітражного керуючого у необґрунтованому розмірі). Аналіз наданого ліквідатором реєстру виконаних робіт свідчить про те, що ліквідаційна процедура Боржника мала чітко виражені періоди тривалої пасивності. Місцевий суд врахував, що нарахування винагороди за періоди повної відсутності активних дій є несправедливим щодо кредиторів та суперечить принципам розумності і добросовісності. З огляду на це, суд першої інстанції зменшив розмір грошової винагороди, затвердивши її виключно за місяці, в яких ліквідатором доведено вчинення реальних ліквідаційних дій. Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду. Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання повноважень Оскільки ліквідатор застосував мінімально встановлений законом коефіцієнт (три МЗП), суд, перевіривши розміри мінімальної заробітної плати відповідно до Законів України Про Державний бюджет України на відповідні роки, здійснив власний розрахунок винагороди за періоди активної роботи ліквідатора. Судом першої інстанції встановлено, що протягом ліквідаційної процедури ТОВ Тіссані груп арбітражний керуючий Вербицький О.В. звітував про хід ліквідаційної процедури. До матеріалів справи ліквідатором подавалися поточні звіти за вжиті заходи за період з 2020 по 2025 роки з доказами направлення кредиторам. Оцінюючи зміст вказаного звітування, суд першої інстанції вірно зазначив, що сам факт надання таких звітів суду та направлення їх кредиторам свідчить про належне процесуальне інформування учасників справи та фіксацію стану процедури ліквідатором. Проте для вирішення питання про затвердження грошової винагороди за рахунок кредиторів, кожен період її нарахування підлягає детальному самостійному дослідженню судом на предмет реального, активного виконання повноважень. Матеріали справи не містять, а судом не встановлено фактів оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора з боку учасників провадження. Протягом усього періоду ліквідаційної процедури будь-яких заперечень чи скарг щодо неналежного виконання ліквідатором арбітражним керуючим Вербицьким О.В. покладених на нього обов`язків до суду не надходило, а його дії не визнавалися судом неправомірними. Доводи апеляційної скарги АТ КБ ПриватБанк наведеного не спростовують. Проаналізувавши наданий ліквідатором звіт проведених робіт у ліквідаційній процедурі ТОВ Тіссані груп у співвідношенні з матеріалами справи та запереченнями кредиторів, суд здійснює оцінку обґрунтованості нарахування основної грошової винагороди за кожним календарним періодом окремо за критерієм "активних та ефективних дій": 1. Період з 23.06.2020 по 31.12.2020 року Затверджується повністю (загальна сума 92 116,40 грн.). Це початковий етап діяльності ліквідатора Вербицького О.В. після його призначення ухвалою суду від 23.06.2020. У цей період ліквідатором проведено первинний комплекс обов`язкових та найбільш трудомістких заходів щодо розшуку активів. Зокрема, у червні серпні 2020 року сформовано та направлено понад 30 базових запитів до реєструючих органів, установ, банків (у тому числі запити до ДПС, МВС, Держгеокадастру, установ розрахункового сектору), проведено нормативно передбачену інвентаризацію майна Боржника. У вересні грудні 2020 року ліквідатором здійснювався детальний аналіз отриманих відповідей, зокрема опрацьовано інформацію щодо рахунків у БМ Банку, сформовано пакет документів для кредиторів, а також організовано та успішно проведено загальні збори комітету кредиторів 04.12.2020 року, де вирішувалося питання щодо конвеєрної лінії Боржника. Дії у цьому періоді є безперервними, спрямованими на з`ясування майнового стану і підтверджуються матеріалами справи. 2. Період 2021 року Затверджується частково, лише за 2 місяці: Квітень та Вересень (сума 36 000,00 грн.): Квітень 2021 року: Затверджується судом, оскільки у вказаному місяці ліквідатором виконувалася реальна процесуальна робота з вимогами кредиторів, здійснювалося безпосереднє опрацювання та документальне звіряння заявлених грошових вимог АТ КБ ПриватБанк та ТОВ Бест Лізинг, що зумовило необхідність підготовки відповідних повідомлень та внесення змін до внутрішньої документації процедури. Вересень 2021 року: Затверджується судом, оскільки в цьому місяці ліквідатором здійснювалися активні заходи щодо підготовки та проведення засідання комітету кредиторів Боржника, за результатами якого було сформовано проміжний звіт та визначено подальші напрямки ліквідаційної процедури в умовах відсутності виявленого майна. Січень-Березень, Травень-Серпень, Жовтень-Грудень 2021 року: У винагороді за ці 9 місяців суд відмовляє, оскільки жодних матеріальних доказів вчинення ліквідаційних дій, окрім автоматичного складання шаблонних щомісячних звітів, суду не надано. 3. Період 2022 року Відмовляється у повному обсязі (затверджено 0,00 грн.): Обґрунтування суду: Протягом усього 2022 року діяльність ліквідатора мала виключно пасивний характер. Матеріали справи не містять жодного направленого запиту, відповіді, проведеного засідання комітету чи іншої дії, спрямованої на розшук майна чи задоволення вимог. Складання та розсилання ідентичних за змістом звітів про рух справи не є самостійною підставою для нарахування винагороди у розумінні ст. 30 КУзПБ, оскільки оплаті підлягає саме виконання повноважень, а не формальна присутність у статусі ліквідатора. 4. Період 2023 року Затверджується частково, лише за 2 місяці: Лютий та Травень (сума 40 200,00 грн.): Лютий 2023 року: Затверджується судом, оскільки ліквідатором було здійснено повторний комплексний моніторинг та аналіз відкритих державних реєстрів рухомого та нерухомого майна з метою виявлення можливого прихованого чи новоствореного майна Боржника (належні квитанції та витяги долучено до матеріалів справи). Травень 2023 року: Затверджується судом, оскільки в цьому місяці ліквідатор брав безпосередню участь та забезпечував проведення позапланової документальної перевірки Боржника органами ГУ ДПС у Харківській області, що є обов`язковим заходом для подальшого завершення ліквідаційної процедури державного суб`єкта. Інші 10 місяців 2023 року: Суд відмовляє у затвердженні винагороди через відсутність доказів ведення реальної ліквідаційної процедури. 5. Період 2024 року Затверджується частково, лише за 1 місяць: Березень (сума 21 300,00 грн.): Березень 2024 року: Затверджується судом, оскільки в цьому місяці зафіксовано суттєвий обсяг роботи ліквідатора у правоохоронній площині. Ліквідатором отримано та детально опрацьовано офіційні відповіді Слов`янської окружної прокуратури (зокрема, листи від 01.03.2024 № 53-01-23р/706вих-24 та від 05.03.2024 № 57-684вих-24) щодо стану та перспектив розслідування кримінальних проваджень № 1906, які стосувалися майна та дій керівництва Боржника, що прямо впливало на питання можливості застосування субсидіарної відповідальності. Інші 11 місяців 2024 року: Суд відмовляє у зв`язку з відсутністю доказів активної діяльності. 6. Період з 01.01.2025 по 31.05.2025 року Затверджується повністю (загальна сума 120 000,00 грн.): Обґрунтування суду: Даний п`ятимісячний період є завершальною стадією ліквідаційної процедури, де ліквідатор здійснював фінальні процесуальні заходи для закриття справи. У лютому 2025 року ним отримано свіжі витяги з ЄДРЮОФОПГО (зокрема, № 326040825050 від 02.02.2025) щодо відсутності відокремлених підрозділів Боржника; у березні 2025 року завершено роботу з фінальними відповідями податкових органів (ГУ ДПС у Харківській та Дніпропетровській областях). У травні 2025 року ліквідатором забезпечено організацію та проведення підсумкових зборів комітету кредиторів, на розгляд яких винесено фінальний звіт, сформовано остаточний ліквідаційний баланс та підготовлено клопотання до суду про ліквідацію юридичної особи Боржника. Оскільки закриття процедури вимагає зведення всіх матеріалів, суд визнає цей період повністю активним. Колегія суддів зазначає, що відокремивши календарні періоди, у яких ліквідатор Вербицький О.В. дійсно та доказово вчиняв ліквідаційні заходи, суд першої інстанції повністю прийняв доводи кредитора в частині неправомірності нарахування винагороди за пасивні періоди бездіяльності ліквідатора та відмовив у її затвердженні за ці місяці. Водночас, в частині періодів, де арбітражним керуючим доведено вчинення реальних і необхідних процесуальних дій, доводи апеляційної скарги Банку є безпідставними. Суд першої інстанції зазначив, що перевіривши розрахунок винагороди безпосередньо на підставі норм статті 30 КУзПБ, виходячи з офіційних розмірів мінімальної заробітної плати у кожному конкретному періоді, суд зробив власні арифметичні висновки та затвердив суму основної грошової винагороди ліквідатора арбітражного керуючого Вербицького О.В. виключно за 17 місяців фактичного виконання повноважень у розмірі 309 616,40 грн., а в задоволенні решти вимог у сумі 26 383,60 грн відмовив. Розглянувши надані ліквідатором документи на підтвердження витрат у сумі 3 965,21 грн (фіскальні чеки АТ Укрпошта за пересилання звітів, залізничні квитки тощо), судом встановлено, що вони є реальними, необхідними для забезпечення ліквідаційної процедури (оскільки ліквідатор зобов`язаний за законом інформувати кредиторів та суд навіть у періоди відсутності продажу майна) та повністю підтверджені документально. Тому витрати підлягають затвердженню у повному обсязі 3 965,21 грн. Таким чином, доводи апеляційної скарги АТ КБ ПриватБанк є безпідставними та спростовуються вищенаведеними висновками. Колегія суддів зазначає, що відсутність у ТОВ Тіссані груп будь-якого майна, за рахунок реалізації якого можлива сплата основної грошової винагороди арбітражному керуючому, нестворення кредиторами відповідного грошового фонду, і не затвердження на зборах кредиторів відповідного звіту, не позбавляє арбітражного керуючого права на заробітну плату та не звільняє кредиторів від обов`язку сплатити арбітражному керуючому грошову винагороду за виконання роботи. При цьому матеріали справи не містять доказів, а апелянтом не доведено, що з боку ліквідатора неналежно виконувались покладені на нього обов`язки. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди і їх стягнення з кредитора. Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у справі №905/169/15 (про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату основної грошової винагороди і її стягнення) відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 254, 269, 271 п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.06.2026 у справі №905/169/15 в частині затвердження звіту ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Тіссані груп арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 23.06.2020 р. по 31.07.2025 р. у розмірі 202 928 грн та понесених витрат у ліквідаційній процедурі у розмірі 3 965,21 грн (всього на загальну суму 206 893,21 грн) та стягнення Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на користь арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича грошової винагороди та понесених витрат - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено 31.08.2026. Головуючий суддя П.В. Тихий Суддя С.Ч. Жельне Суддя О.В. Плахов