Справа № 904/6424/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД У Х В А Л А 26.08.2026 м.Дніпро Справа № 904/6424/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., секретар судового засідання: Логвиненко І.Г. представники сторін: від скаржника: Недоступ К.К. (в залі суду); від кредитора (ТОВ «Дніпровський елеватор»): Тур Є.А. (в залі суду); арбітражний керуючий: Дикаленко А.В. (в залі суду); розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 (суддя Первушин Ю.Ю., повний текст якого підписаний 28.11.2025) у справі № 904/6424/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор", місто Кам`янське до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Луки Агро", місто Дніпро про визнання банкрутом розпорядник майна Дикаленко Аліна Віталіївна ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" (код ЄДРПОУ 41657211) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луки Агро" (49006, місто Дніпро, проспект Лесі Українки, будинок 4, код ЄДРПОУ 41671498). 14.11.2025 через підсистему "Електронний суд" ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" надіслав клопотання про долучення до матеріалів справи докази сплати судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому (вх. суду №50119/25). Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" (код ЄДРПОУ 41657211) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луки Агро" (код ЄДРПОУ 41671498). Призначено підготовче засідання на 25.11.2025 о 09:30 год. 20.11.2025 через систему "Електронний суд" боржник надіслав відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство (вх. суду №51233/25). За змістом відзиву, боржник - ТОВ Луки Агро підтверджує факти, викладені ініціюючим кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство. Станом на дату подання відзиву, заборгованість ТОВ Луки Агро не сплачено. Отже, ТОВ Луки Агро дійсно має заборгованість перед "Дніпровський елеватор" та не заперечує проти фактів, що викладені в заяві, спір про право між боржником та кредитором відсутній (вх. суду №51233/25). Також у поданому до суду відзиві викладено клопотання повести розгляд заяви без участі повноважного представника боржника - ТОВ "Луки Агро". Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 у справі №904/6424/25 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луки Агро" місто Дніпро. Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" місто Кам`янське в розмірі 30280,00 грн - витрати з оплати судового збору (1 черга задоволення), 72000,00 грн - витрати з оплати авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга задоволення), 629 179,22 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (4 черга задоволення). Грошові вимоги у сумі 496872,92 грн (пеня, штраф) - відхилено. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введеено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 14.05.2026. Розпорядником майна призначено арбітражну керуючу Дикаленко Аліну Віталіївну (свідоцтво №2079 від 05.01.2023; адреса: 49000, місто Дніпро, вулиця Пастера 10). Встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна Дикаленко Аліні Віталіївні (свідоцтво №2079 від 05.01.2023) у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів, авансованих кредитором на депозитний рахунок Господарського суду Дніпропетровської області. Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Луки Агро" місто Дніпро та власникам майна (органу, уповноваженому управляти майном) Товариства з обмеженою відповідальністю "Луки Агро" (код ЄДРПОУ 41671498) приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави Товариства з обмеженою відповідальністю "Луки Агро" (код ЄДРПОУ 41671498). З метою виявлення кредиторів боржника вирішено оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луки Агро" (49006, місто Дніпро, проспект Лесі Українки, будинок 4, код ЄДРПОУ 41671498). Зобов`язано розпорядника майна арбітражну керуючу Дикаленко Аліну Віталіївну (свідоцтво №2079 від 05.01.2023) надати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, скласти реєстр вимог кредиторів та подати до господарського суду у строк до 05.01.2026. Призначено попереднє засідання суду на 12.01.2026 о 10:00 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: 49027, місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, 1, 3-й поверх, зал судових засідань №3-304. Зобов`язано розпорядника майна не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом. Зобов`язано розпорядника майна підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію. Зобов`язано боржника надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимогу для підготовки аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках. Зобов`язано боржника надати розпоряднику майна всі необхідні документи та представити майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна. Зобов`язано розпорядника майна провести інвентаризацію майна боржника не пізніше 2-х місяців з дня відкриття провадження у справі та надати інвентаризаційні відомості господарському суду в 10-ти денний строк після закінчення інвентаризації. Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у відкритті справи про банкрутство. Обґрунтовуючи скаргу апелянт зауважує, що: - суд формально поставився до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не дослідив всіх істотних умов та обставин, відповідно, не забезпечив належного судового контролю, що є неприпустимим; - по-перше, з відкритих даних вбачається, що боржник за останні роки, кожного року мав істотний дохід, наголошуючи, що 629 тисяч гривень вимог ініціюючого кредитора є близько 1% доходу підприємства, що взагалі не припускає навіть неплатоспроможності; - по-друге, суд не з`ясував, де інші активи підприємства, їх кількість, чому їх неможливо використати для погашення вимог заявника, навіть не з`ясував чому з постійним щорічним доходом більше 50 мільйонів підприємство переходить в процедуру банкрутства; - по-третє, на думку апелянта, відповідь щодо підстав банкрутства є очевидною - це ухилення від призначеної планової перевірки боржника в листопаді 2025 року, про яку є також наявна інформація у відкритому доступі, відтак, є очевидними обставини фіктивного банкрутства, оскільки за дивним збігом обставин - на початку листопада 2025 - підприємство змінило назву та адресу, з Миколаївської області на м. Дніпро; - вчетверте, досить дивно, що підприємство боржник з наявними активами в більше 206 мільйонів, станом на останню звітність 2025 року, свідомо йде до ліквідації. З огляду на викладене вище, вважає наявність у цій справі спору про право, а також наявності обставин, які доводять, що дана справа про банкрутство є фіктивною, що є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. Звертає увагу, що Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/2504/22 зазначив, що відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки платника податків згідно з приписами підпункту 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Одночасно у змісті скарги викладене клопотання про поновлення строку на її подання, оскільки про наявність ухвали апелянт дізнався 01.12.2025 в день її розміщення у реєстрі судових рішень. У відзиві на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор ТОВ «Дніпровський елеватор» проти просить повернути апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 у справі №904/6424/25 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЛУКИ АГРО» без розгляду (на підставі п.1 ч.5 ст.260 ГПК України, як поданої особою, яка не має процесуальної дієздатності), а у випадку незадоволення вимоги щодо повернення апеляційної скарги без розгляду - залишити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 без змін. Зауважує, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не входить до переліку суб`єктів, які мають право оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство. До того ж, «Спір про право» є певною мірою абстрактною правовою категорією і судовою практикою Верховного Суду визначено декілька підходів для розуміння що саме є спором про право, з урахуванням яких, зважаючи на визнання боржником кредиторських вимог ТОВ «Дніпровський елеватор» можна констатувати, що між боржником та ініціюючим кредитором відсутній будь-який спір про право. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не надано доказів, що оскаржуваним судовим рішенням безпосередньо зачіпаються його права, інтереси та (або) обов`язки, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору. У відзиві на апеляційну скаргу, арбітражний керуючий вважає доводи апеляційної скарги юридично необґрунтованими, просить апеляційне провадження закрити з наступних підстав. Зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: учасники справи; особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому обов`язковою умовою для наявності такого права у другої категорії осіб є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Наголошує, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області не набуло правового статусу учасника у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луки Агро". Крім того, апеляційна скарга в частині доводів щодо підстав порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема нібито ухилення боржника від проведення позапланової перевірки та тверджень про його свідоме прямування до ліквідації, ґрунтується виключно на припущеннях апелянта. Жодних належних і допустимих доказів на підтвердження зазначених доводів до апеляційної скарги не додано. Отже, вважає, що Господарським судом Дніпропетровської області при постановленні ухвали від 25.11.2025 не вирішувалось питання про права та обов`язки ГУ ДПС у Дніпропетровській області, тому апелянт не має процесуальних прав на оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 у справі № 904/6424/25. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А. З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 10.12.2025 здійснено запит матеріалів необхідних для розгляду скарги по справі №904/6424/24 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції. 15.12.2025 матеріали справи №904/6424/24 надійшли до суду апеляційної інстанції. Розглянувши матеріали скарги, суд встановив, що апелянт, не будучи учасником справи, зауважує на порушенні його прав через ухилення боржника від призначеної його планової перевірки в листопаді 2025 року, про яку наявна інформація у відкритому доступі та що відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки платника податків згідно з приписами підпункту 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а також оскаржувана ухвала постановлена без належної перевірки ознак неплатоспроможності боржника. Ухвалою суду від 22.12.2026 апелянту поновлений строк подачі скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 у справі №904/6424/25; розгляд питання чи порушені права, інтереси, обов`язки скаржника у справі № 904/6424/25 призначено у судовому засіданні на 30.04.2026 на 11:30 год.; учасникам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань. Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 30.04.2026 не відбувся у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії суддів Верхогляд Т.А. Ухвалою суду від 12.05.2026 визначена нова дата судового засідання 26.08.2026. В судовому засіданні 26.08.2026 апелянт підтримав доводи скарги; представник кредитора та арбітражний керуючий заперечили щодо задоволення скарги з підстав, наведених у відзивах; просили закрити апеляційне провадження. У судовому засіданні 26.08.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про закриття апеляційного провадження у цій справі. Заслухавши пояснення представника апелянта та учасників провадження, присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційне провадження слід закрити з наступних підстав. Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону. Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників-носіїв процесуальних прав і обов`язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі). Частиною 1 статті 17 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною 1 статті 254 ГПК України регламентовано, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Таким чином, звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають. За правилами ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності. Частина 2 статті 4 ГПК України містить перелік суб`єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України. Діючим законодавством України передбачено виключний перелік суб`єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб`єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов`язків скаржника, який не брав участь у справі. Вирішуючи питання про наявність або відсутність у Головного управління ДПС у Дніпропетровської області права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі про банкрутство у цій справі, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Верховним Судом неодноразово було викладено наступну правову позицію щодо розгляду апеляційної скарги, поданою особою, яка не брала участі у справі. Так, у відповідності до ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Верховний Суд наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 910/9016/16, від 21.07.2020 у справі № 914/1971/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, а також від 20.03.2023 у справі № 914/3080/20, від 08.08.2025 у справі № 922/2050/23. Крім того, колегія суддів також бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 04.03.2026 у справі №922/5241/21, відповідно до якої, вирішуючи питання про те, чи є судове рішення таким, що ухвалене про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, необхідно з`ясувати, чи містить таке рішення висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, а також чи має воно для неї обов`язковий характер. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки особи можуть міститися як у мотивувальній, так і у резолютивній частині рішення, однак такі висновки мають різне значення, зокрема з огляду на їх обов`язковість. При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що будь-які висновки суду, викладені у мотивувальній частині рішення, яким вирішується приватноправовий спір, не мають для особи, яка не брала участі у справі, зобов`язуючого значення та не є рішенням про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість лише резолютивна частина рішення містить присуд, який в силу обов`язковості судового рішення є обов`язковим до виконання, а відтак може свідчити про вирішення судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи. Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що втручання особи, яка не брала участі у справі, в остаточне судове рішення з підстав незгоди з викладеними у ньому судженнями, які не мають щодо неї обов`язкового характеру, є неприпустимим. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження. Таким чином, суд апеляційної інстанції має з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов`язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов`язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов`язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 та ін.). Отже, конструкція вказаної правової норми процесуального закону і її застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а практика застосування Верховним Судом положень частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України в системному зв`язку зі статтями 17, 254 цього Кодексу є сталою та послідовною. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011 та від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14 коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства. Відповідно до висновків, наведених у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 20.03.2024 у справі №911/1005/23, ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство згідно з положеннями статей 1, 8, 39, частин другої, восьмої статті 45 КУзПБмають право першочергово оскаржувати у судах апеляційної та касаційноїінстанцій сторони у справі про банкрутство (боржник, ініціюючий кредитор, а також арбітражний керуючий від імені боржника та кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника (незалежно від того, чи такі вимоги були визнані та включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство)), оскільки такі особи наділені таким правом не тільки на підставі закону, а і як безпосередні учасники підготовчого засідання. Інші особи набувають можливість оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство лише за умови участі таких осіб в розгляді судом питання про відкриття провадження у справі про банкрутство (наприклад, інші кредитори, які подали заяви з грошовими вимогами до боржника до підготовчого засідання суду і заяви яких залишено без розгляду),або у разі набуття такими особами відповідного процесуального статусу учасника справи (сторони у справі) про банкрутство (в тому числі і до або під час підготовчого засідання). При цьому наявність права оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (набуття відповідного статусу учасника справи про банкрутство) повинна встановлюватися судом у кожному такому випадку окремо. Зазначені висновки є релевантними до правовідносин, у яких виникає питання про встановлення статусу особи, яка має право на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи. В розумінні понять, наведених у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства: сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Враховуючи те, що наведений перелік не є вичерпним, апеляційний господарський суд доходить висновку, що статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника у тому числі набувається органом державної податкової служби. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства. Питання набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство викладені у правових висновках Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, зокрема у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19. Так, законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника, тощо. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18). Отже, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19). Зазначені вимоги розповсюджуються і на кредитора контролюючий орган або інший державний орган, що має грошові вимоги до боржника. Згідно з правовою позицією Верховного Суду (яка викладена, зокрема, у постановах від 24.01.2023 у справі № 908/1974/21, від 08.08.2023 у справі №908/1277/21) у податкового органу, який не є кредитором у справі, відсутнє право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, відкритій у загальному порядку за заявою кредитора. Аналізуючи викладену правову позицію Верховного Суду, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2024 у справі №908/2504/22 виснував, що податковий орган, який не набув статусу учасника справи (насамперед статусу кредитора, але не виключно) має право на оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі (тобто в частині, що не стосується розгляду заявленого податковим органом клопотання) виключно за умови доведення ним факту прийняття такого судового рішення про його (податкового органу) права та (або) обов`язки. В наведеній постанові Верховний Суд не відступав від висновків, викладених у справах №908/1974/21 та №908/1277/21. В той же час, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що у даному випадку має місце оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, а не ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі, що підсумовує хід процедури банкрутства. При цьому, у будь-якому випадку не учаснику справи, слід доводити у встановленому законом порядку, що оскаржуваний процесуальний документ стосується його (заявника) прав, інтересів і обов`язків. Апеляційний господарський суд зазначає, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не набуло статусу учасника провадження у справі про банкрутство у передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства порядку. Як матеріали справи не містять відповідної ухвали про визнання грошових вимог контролюючого органу, тобто останній не набув статус кредитора у справі. Колегія суддів звертає увагу, що апелянт і не брав участі при розгляді судом питання про відкриття провадження у справі про банкрутство. Як апелянтом не надано доказів, що останній звертався до боржника з вимогами про проведення перевірки, ні з клопотанням до суду про витребування первинної документації. Відтак, суд апеляційної інстанції констатує, що апелянт не набув правосуб`єктності у цій справі на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство. Доводи скаржника стосовно ухилення боржника від проведення позапланової перевірки та твердження про його свідоме прямування до ліквідації, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки: по-перше, зазначені доводи носять гіпотетичний, а не доказовий характер; по-друге, законодавством України не визначається стадія процедури банкрутства, на якій виникає необхідність проведення перевірки, а тому податковий орган не позбавлений права на будь-якій стадії провести позапланову перевірку, вчинивши всі необхідні дії, визначені Податковим кодексом, для реалізації свого права на проведення такої перевірки. При цьому, у разі ухилення боржника від проведення позапланової перевірки, законодавством передбачені заходи впливу, зокрема адміністративна відповідальність. Крім того, господарський суд оскаржуваною ухвалою жодним чином не позбавив контролюючий орган права на формування та подачу обґрунтованих грошових вимог (в разі їх наявності) та не унеможливлював набуття цим органом статусу кредитора у справі в порядку, визначеному КУзПБ. Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що спірним судовим рішенням у справі про банкрутство не вирішувались питання про права, інтереси та обов`язки скаржника. Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалось. Оскільки колегією суддів з`ясовано, що оскаржуваною ухвалою не вирішувалось питання про права, інтереси та обов`язки Головного управління ДПС у Дніпропетровської області у справі про банкрутство, і останнє не було залучено до участі у цій справі в якості її учасника, то апеляційне провадження підлягає закриттю. Суд апеляційної інстанції наголошує, що дослідженню, перевірці та оцінці доводів апеляційної скарги, поданої не учасником справи в порядку ч.2 ст.254 ГПК України, передує з`ясування питання чи порушене право/інтерес/обов`язок такої особи прийнятим судовим рішенням. В разі з`ясування питання, що права особи не порушені ухваленим судовим рішення, наведене є підставою для закриття апеляційного провадження, що виключає розгляд скарги по суті заявлених вимог. З урахуванням наведеного, оцінки наведеним апелянтом доводам скарги суд апеляційної інстанції не надає. Апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта, що відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір"). Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження № 11-42апп19) зробила висновок, що пунктом 5 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі. Однак, оскільки Велика Палата Верховного Суду закриває касаційне провадження у зв`язку з відмовою позивача від касаційної скарги, то підстав для повернення судового збору немає. Посилаюсь на зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалами від 01 липня 2020 року (справа № 756/12935/18), від 02 вересня 2020 року (справа № 695/512/16-ц), від 08 квітня 2021 року (справа № 755/4032/19), від 15 квітня 2021 року (справа № 167/41/20), від 30 квітня 2021 року (справа № 183/5644/17), від 08 листопада 2021 року (справа № 701/266/19), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалами від 27 липня 2021 року (справа № 911/670/20), від 08 вересня 2021 року (справа № 904/5472/19), від 08 листопада 2021 року (№ 925/657/20), від 20 грудня 2021 року (справа № 917/1384/20), від 14 лютого 2022 року (справа № 913/526/20), від 15 лютого 2022 року (справа № 920/1318/20), від 07 квітня 2022 року), об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22 листопада 2019 року (справа № 816/731/16) відмовили у задоволенні клопотань про повернення судового збору за подання касаційної скарги у зв`язку із закриттям касаційного провадження. З урахуванням наведених позицій суд зауважує, що закриття провадження у справі і закриття апеляційного/касаційного провадження є різними, зовсім не тотожними інститутами і регулюються зовсім різними нормами ГПК України (ст.231 та ст.ст.264, 296 ГПК України, відповідно), відтак, підстави для повернення сплаченої суми судового збору за подачу апеляційної скарги відсутні. Внаслідок наведеного судовий збір за подачу апеляційної скарги апелянту не повертається. Керуючись ст.ст. 234, 235, п.3 ч.1 ст.264, 281 ГПК України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційне провадження по апеляційній скарзі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 у справі № 904/6424/25 - закрити. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з моменту складання повного тексту ухвали. Повний текст ухвали виготовлено і підписано 31.08.2026. Головуючий суддя О.Г. Іванов Суддя Т.А. Верхогляд Суддя Ю.Б. Парусніков