Справа № 140/14408/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2026 року м. Львів Справа № 140/14408/25 пров. № А/857/20735/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р. Б., суддів Бруновської Н. В., Валюха В. М., з участю секретаря судового засідання - Богачука Ю. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МТЦ ЄВРОТЕХ на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року, яке ухвалив суддя Мачульський В.В. у м. Луцьку, у справі № 140/14408/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МТЦ ЄВРОТЕХ до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 23.07.2025 № 0221310702 та № 0221290702. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління ДПС у Волинській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2025 року, за результатами якої склало акт, яким зафіксувало порушення позивачем положень Податкового кодексу України, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит у податковій декларації за квітень 2025 року на загальну суму 24 520 361 грн, що призвело до завищення показників рядка 19 та рядка 21 декларації за квітень 2025 року на суму 22 663 061 грн., та до заниження рядка 18 декларації за квітень 2025 року Позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 1857300 грн. Позивач вказує на те, що, на підставі акта перевірки, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення про зменшення суми від`ємного значення ПДВ та нарахування податкових зобов`язань і штрафних санкцій, з якими позивач не погоджується. ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ зазначає, що оскільки на формування суми від`ємного значення ПДВ, серед іншого, вплинула сума від`ємного значення з ПДВ, вказана в рядку 16.1 декларації як значення рядка 21 декларації з листопада 2022 року, перевірка достовірності показника рядка 16.1 декларації за квітень 2025 року мала проводитись контролюючим органом через оцінку показників рядка 21 декларації з ПДВ за попередні звітні періоди, в яких цей показник наявний безперервно, починаючи з першого звітного періоду його виникнення, неохопленого документальною перевіркою. Позивач вважає, що сума від`ємного значення ПДВ виникла внаслідок проведення господарських операцій із ввезення на митну територію України транспортних засобів, які належним чином підтверджені вантажно-митними деклараціями, доступ до яких у податкового органу був, однак відповідач, в силу поверхневого підходу до проведення податкової перевірки, знехтував обов`язком здійснити дослідження таких господарських операцій. Крім того, позивач наголошує на тому, що реальність господарських операцій підтверджується всіма необхідними первинними документами, копії яких (вантажно-митних декларацій, договорів купівлі-продажу, актів приймання-передачі, видаткових накладних) він надав до суду, а податкове законодавство не обмежує період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, а тому позивач вважає, що не позбавлений можливості подати такі документи безпосередньо до суду. Позивач також звертає увагу суду на те, що податкові накладні ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ за господарськими операціями зареєстровані в ЄРПН, що, на переконання позивача, є обов`язковою умовою включення сум ПДВ за цими накладними до складу податкового кредиту за відповідний період. Разом з тим позивач зазначає, що посадові особи контролюючого органу документальну позапланову невиїзну перевірку, на підставі наказу, фактично, не провели, оскільки відсутні об`єктивні дані навіть про обізнаність платника податків про початок податкової перевірки до її проведення, матеріалами справи проведення спірної невиїзної перевірки не підтверджується, вимоги законодавства щодо вручення платнику податків запиту про надання первинних документів дотримані не були, а висновки перевірки про заниження ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ податку на додану вартість є передчасними та необ`єктивними. 25 лютого 2026 року Волинський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким в задоволенні позову відмовив повністю. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган дотримався встановленої законом процедури повідомлення позивача про проведення перевірки та порядку її призначення і проведення. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не надав контролюючому органу первинних документів на підтвердження задекларованих показників ні під час перевірки, ні в межах строку для подання заперечень на акт перевірки, а тому такі документи вважав відсутніми на час складення податкової звітності. Одночасно суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що реєстрація податкових накладних в ЄРПН є достатньою підставою для формування податкового кредиту та прийшов до переконання в тому, що контролюючий орган прийняв оскаржені податкові повідомлення-рішення правомірно та обґрунтовано. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Таку позицію обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки доказам, які позивач долучив безпосередньо до позовної заяви, не встановив, чи підтверджують вони реальність господарських операцій, та не навів мотивів їх відхилення, обмежившись загальним висновком про ненадання документів під час перевірки, що, на переконання скаржника, свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до розгляду справи та є порушенням статті 242 КАС України. Крім того, апелянт вказує на те, що сума від`ємного значення ПДВ виникла внаслідок операцій з ввезення транспортних засобів, підтверджених вантажно-митними деклараціями, доступ до яких у відповідача був, однак відповідач, в силу поверхневого підходу до проведення перевірки, не дослідив ці операції, обмежившись аналізом баз даних ІТС Податковий блок та ЄРПН. ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ наполягає на тому, що застосування виключно даних інформаційних баз без дослідження наявних у відповідача митних декларацій, призвело до передчасних і необґрунтованих висновків про завищення позивачем податкового кредиту, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними. Позиція відповідача зводиться до того, що позивач у встановлений законодавством строк (з моменту початку перевірки до моменту завершення перебігу строку на подання заперечення на акт податкової перевірки), первинні документи до контролюючого органу не надав, а тому підстави для врахування таких первинних документів судом відсутні. Відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та обґрунтовано, оскільки контролюючий орган діяв виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позивач власною бездіяльністю позбавив себе можливості підтвердити задекларовані показники податкового кредиту у встановленому законом порядку. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що Товариство з обмеженою відповідальністю МТЦ ЄВРОТЕХ (код ЄДРПОУ 41075554, юридична адреса: 43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Коперника, будинок 8А, офіс 13Б) є суб`єктом господарювання, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області, основним видом діяльності згідно з КВЕД є 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами. ГУ ДПС у Волинській області, на підставі наказу № 1777-п від 21.05.2025 та повідомлення № 575 від 21.05.2025 провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Копію наказу та повідомлення про початок перевірки (дата початку перевірки 20.06.2025), а також листа (запиту) про надання документів та регістрів бухгалтерського обліку № 1610/12/03-20-07-02-12, що стосуються предмету перевірки, направлено 21.05.2025 поштовим зв`язком на юридичну адресу ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Коперника, будинок 8А, офіс 13Б). Даний конверт з повідомленням про початок проведення перевірки, наказом та листом (запитом), що стосуються предмету перевірки, повернуто 06.06.2025 на адресу Головного управління ДПС у Волинській області з відміткою за закінченням терміну зберігання. Також судом встановлено, що ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ на дату початку перевірки (20.06.2025) і до завершення перевірки (26.06.2025) не надано будь-яких первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, які відносяться до предмету перевірки, про що складено відповідні акти про ненадання документів (від 20.06.2025 № 3593/07-02/41075554, від 23.06.2025 № 3617/07-02/41075554, від 24.06.2025 № 3643/07-02/41075554, від 25.06.2025 № 3692/07-02/41075554, від 26.06.2025 № 3733/07-02/41075554). Вищезазначені акти направлені платнику податків за податковою адресою рекомендованими листами з повідомленням про вручення та отримані позивачем з відміткою за довіреністю. За результатами вказаної перевірки ГУ ДПС у Волинській області складено акт № 18184/07-02/41075554 від 27.06.2025. Згідно з висновками акта перевіркою встановлено порушення ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2 та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит у податковій декларації за квітень 2025 року на загальну суму 24 520 361 грн, що призвело до завищення показників рядка 19 та рядка 21 декларації за квітень 2025 року на суму 22 663 061 грн, та до заниження рядка 18 декларації за квітень 2025 року Позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 1 857 300 грн. На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 23.07.2025: - № 0221290702 форми В4, яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 22 663 061 грн; - № 0221310702 на загальну суму 2 043 030 грн, яким збільшено грошові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 857 300 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 10% на суму 185 730 грн. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Апеляційний суд встановив, що позивач, на думку відповідача, порушив пункт 44.1, пункт 44.6 статті 44, пункт 85.2 статті 85, пункти 198.1, 198.2 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, оскільки не забезпечив ведення обліку показників податкової звітності на підставі первинних документів, не надав контролюючому органу протягом усього періоду перевірки та в межах строку для подання заперечень на акт перевірки документів, що підтверджують задекларовані показники, та не довів дотримання встановлених законом умов формування податкового кредиту. Також апеляційний суд встановив, що сторони визнають факти наявності у відповідача повноважень на призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ на підставі наказу № 1777-п від 21.05.2025, дотримання встановленого законом порядку призначення та проведення перевірки, а також правомірність складення акта перевірки № 18184/07-02/41075554 від 27.06.2025. Сторони не заперечують того, що позивач протягом усього періоду проведення перевірки не надав контролюючому органу жодного первинного документа на підтвердження задекларованих показників податкової звітності, про що складено відповідні акти про ненадання документів, а також те, що частину первинних документів, які, на думку позивача, підтверджують реальність господарських операцій, надано до суду разом із позовною заявою. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Апеляційний суд звертає увагу на те, що висновок суду першої інстанції про дотримання відповідачем встановленого законом порядку призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, зокрема щодо належного повідомлення позивача про дату початку та місце її проведення відповідно до статті 42 ПК України, в апеляційній скарзі не оскаржується. ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ не наводить жодних доводів щодо неправильності застосування судом першої інстанції норм статей 42, 79 ПК України, а тому зазначений висновок суду першої інстанції не є предметом апеляційного перегляду. Таким чином, спірним у цій справі є питання про те, чи враховуються для підтвердження задекларованих показників податкової звітності первинні документи, які не надані під час проведення перевірки та в межах строку для подання заперечень на акт перевірки, а також чи є правомірними оскаржені податкові повідомлення-рішення за умови ненадання позивачем, у встановлений законодавством строк, відповідних документів контролюючому органу. Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Із наведеної норми випливає, що обов`язок формування показників податкової звітності на підставі первинних документів покладено на платника податків, а відсутність належного документального підтвердження задекларованих показників позбавляє платника права посилатися на такі показники як на достовірні. Апеляційний суд встановив на підставі акта перевірки № 18184/07-02/41075554 від 27.06.2025, що позивач у податковій декларації з податку на додану вартість № 9134673869 від 14.05.2025 за квітень 2025 року задекларував у рядках 19 та 21 суму від`ємного значення в розмірі 22 663 061 грн, водночас первинних документів на підтвердження цього показника контролюючому органу не надав, що підтверджується актами про ненадання документів від 20.06.2025 № 3593/07-02/41075554, від 23.06.2025 № 3617/07-02/41075554, від 24.06.2025 № 3643/07-02/41075554, від 25.06.2025 № 3692/07-02/41075554 та від 26.06.2025 № 3733/07-02/41075554. Таким чином, суд першої інстанції правильно вважав, що ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ сформувало показники податкової звітності за квітень 2025 року з порушенням вимоги пункту 44.1 статті 44 ПК України, оскільки станом на час проведення перевірки не підтвердило їх первинними документами. Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПКУ, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Згідно з п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Отже, з наведених норм у їх взаємозв`язку випливає, що платник податків має право подати документи, не надані під час перевірки, разом із запереченнями на акт перевірки протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, що є підставою для врахування відповідних документів під час прийняття рішення за результатами перевірки. У випадку невиконання платником податків вищевказаного обов`язку, такі документи, вважаються відсутніми на час складення податкової звітності. Апеляційний суд на підставі акта перевірки № 18184/07-02/41075554 від 27.06.2025 та роздруківки з офіційного сайту АТ "Укрпошти" за номером відправлення № 0601164428412, встановив, що позивач отримав акт перевірки 02.07.2025, а відтак десятиденний строк на подання заперечень та додаткових документів відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України сплив 16.07.2025. Матеріали справи не містять доказів подання позивачем контролюючому органу протягом цього строку заперечень на акт перевірки чи будь-яких додаткових документів на підтвердження задекларованих показників податкової звітності. Таким чином, суд першої інстанції правильно вважав, що позивач не скористався наданим йому п. 86.7 ст.86 ПК України правом подати документи в межах десятиденного строку після отримання акта перевірки, а тому щодо задекларованих ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ показників податкової звітності за квітень 2025 року діє передбачена пунктом 44.6 статті 44 ПК України презумпція відсутності первинних документів на час складення такої звітності. Пунктом 85.2 ст. 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту. Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов`язані надавати інформацію в електронному вигляді, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов`язку подання її в електронній формі. Апеляційний суд встановив на підставі листа-запиту № 1610/12/03-20-07-02-12 від 21.05.2025 та актів про ненадання документів від 20.06.2025 - 26.06.2025, що позивачу було відомо про предмет перевірки та перелік документів, які необхідно надати, однак з дати початку перевірки (20.06.2025) і до її завершення (26.06.2025) жодного документа, пов`язаного з предметом перевірки, ТзОВ МТЦ ЄВРОТЕХ не надало. Таким чином, суд першої інстанції правильно вважав, що позивач не виконав обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, у зв`язку з чим контролюючий орган позбавлений можливості під час перевірки дослідити документи на підтвердження задекларованого податкового кредиту. Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. За правилами п. 198.2, ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг. Згідно з п. 198.3, ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1, ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3, ст. 198 ПК України). Пунктом 198.6, ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11, ст. 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Як визначено п. 201.10, ст. 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів. Таким чином право на формування податкового кредиту виникає лише за умови фактичного здійснення операції з придбання товарів (у тому числі шляхом ввезення на митну територію України) та її належного документального підтвердження. При цьому суми податку, не підтверджені податковою накладною, митною декларацією або іншими визначеними законом документами, до податкового кредиту не відносяться. Апеляційний суд на підставі акта перевірки № 18184/07-02/41075554 від 27.06.2025, встановив що на формування податкового кредиту позивача за квітень 2025 року вплинули операції з імпорту транспортних засобів, документи на підтвердження договірної вартості яких, дати їх фактичного здійснення та підстави формування податкового кредиту (договори, митні декларації, банківські виписки, акти приймання-передачі) позивач контролюючому органу не надав ні під час перевірки, ні в межах десятиденного строку на подання заперечень, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України. Отже, суд першої інстанції правильно вважав, що за відсутності поданих контролюючому органу первинних документів на підтвердження операцій з придбання товарів позивач не довів наявності підстав для формування податкового кредиту, відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, не підтвердив дотримання вимог пункту 198.2 статті 198 ПК України щодо визначення дати виникнення права на податковий кредит та не довів обґрунтованості визначеного позивачем розміру податкового кредиту за квітень 2025 року, відповідно до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України. Щодо доводів апеляційної скарги про неповноту дослідження судом першої інстанції доказів, долучених позивачем до позовної заяви на підтвердження операцій з ввезення транспортних засобів. Апеляційний суд на підставі акта перевірки № 18184/07-02/41075554 від 27.06.2025 та актів про ненадання документів від 20.06.2025 - 26.06.2025 встановив, що позивач не надав контролюючому органу документів на підтвердження операцій з ввезення транспортних засобів ні під час перевірки, ні в межах строку на подання заперечень, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України. За таких обставин, відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України, такі документи вважаються відсутніми на час складення податкової звітності, а тому суд не може досліджувати ці документи вперше на стадії судового розгляду та підміняти собою контролюючий орган в оцінці первинних документів, які мали бути предметом дослідження саме під час податкової перевірки. Апеляційний суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є перевірка законності рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на підставі наявних у нього на момент прийняття рішення документів, а не встановлення обставин справи в обсязі, ширшому за той, що досліджував контролюючий орган внаслідок невиконання платником податків власного обов`язку. Оцінка судом документів, не поданих контролюючому органу у визначений законом спосіб і строк, означала б фактичне здійснення судом функцій податкового контролю, що суперечить принципу розподілу компетенції між судовою владою та суб`єктами владних повноважень. Таким чином, апеляційний суд вважає, що детальна оцінка змісту документів, долучених позивачем до позовної заяви, не була необхідною для правильного вирішення справи, оскільки для висновку про неможливість врахування відповідних документів в судовому процесі, незалежно від того, чи підтверджують такі документи реальність господарських операцій достатньо встановленого факту ненадання цих документів контролюючому органу у передбачений законом спосіб і строк. Отже, Головне управління ДПС у Волинській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 23.07.2025 № 0221310702 та № 0221290702 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МТЦ ЄВРОТЕХ залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі № 140/14408/25 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська В. М. Валюх