Текст рішення
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.08.2026 м. Дніпро Справа № 904/469/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г,
секретар судового засідання Абадей М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2025 (суддя Мартинюк С.В.; повне судове рішення складено 15.12.2025), постановлену за результатами розгляду грошових вимог у справі № 904/469/25
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лім сервіс груп», м. Дніпро,-
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст заяви і ухвал суду першої інстанції.
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/469/25 про банкрутство Товариства з обмеженою «Лім сервіс груп».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання грошових вимог у справі № 904/469/2 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лім сервіс груп» в сумі 6787814,25 грн основної суми боргу, 2156662,24 грн пені, 965943,70 грн інфляційних втрат і 235719,83 грн трьох процентів річних, нарахованих за неналежне виконання грошового зобов`язання.
Грошові вимоги ґрунтуються на заборгованості боржника, що виникла внаслідок невиконання зобов`язання з оплати вартості отриманого за договорами поставки товару.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 08.12.2025 відмовив у визнанні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» у справі № 904/469/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лім сервіс груп».
Рішення місцевого господарського суду обґрунтоване тим, що матеріали заяви не містять належних та допустимих доказів поставки заявником зерна та його подальшого використання боржником у господарській діяльності, зокрема щодо відображення в даних бухгалтерського обліку покупця відомостей отримання зерна на зберігання, а також доказів реєстрації постачальником податкових накладних, обов`язок здійснення чого за результатом вчинення господарської операції встановлений положеннями статті 201 Податкового кодексу України. Крім того, складські квитанції, надані заявником на підтвердження передавання зерна пшениці покупцю, не містять обов`язкових реквізитів, що свідчить про їх недійсність, а акти приймання-передавання зі сторони покупця підписані особою із зазначенням її посади як т.в.о. директора, водночас на момент їх підписання вказану посаду обіймала інша особа.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2025 у справі № 904/469/25 і ухвалити рішення, яким грошові вимоги заявника задовольнити у повному обсязі.
Скаржник зазначив, що передавання товару на складське зберігання підтверджується наявними в матеріалах заяви складськими квитанціями, водночас висновки суду про їх недійсність, оскільки вказані складські квитанції містять всі необхідні реквізити і підписані керівником зберігача, крім того, зазначені складські квитанції у судовому порядку не визнавалися недійсними, як того вимагає чинне законодавство.
Скаржник зазначив, що зміна керівників філії «Хлібна база № 88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» на зберігання якій передане зерно, відбувалася у той період часу майже кожного місяця, тому невідповідність прізвища підписанта займаній посаді товарного складу не спростовує факту передавання товару спочатку на зберігання із подальшим передаванням товару у власність Державному підприємству «Полтавський хлібопродукт» на підставі договору поставки.
Скаржник вважає, що оскільки вчинення господарської операції з поставки зерна боржнику підтверджується наявними у заяві первинними документами, то місцевий господарський суд безпідставно відхилив грошові вимоги із посиланням на відсутність доказів реєстрації постачальником податкових накладних та доказів відображення вчинення господарської операції у фінансово-бухгалтерській документації боржника.
На думку скаржника, підтвердження використання отриманого за договором поставки товару у господарській діяльності покупця є відповідальністю останнього, як і відображення такої господарської операції у його фінансово-бухгалтерській документації, оскільки постачальник (заявник) позбавлений такої можливості, тому відсутність таких доказів не спростовує факту поставки товару, який підтверджений підписаними сторонами первинними документами.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лім сервіс груп» у відзиві заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду без змін.
Боржник вважає, що первинні документа, надані заявником на підтвердження вчинення господарських операції з передавання зерна на зберігання та подальшим його відчуженням за договором поставки, такі як договори, акти приймання-передавання зерна при переоформленні, видаткові накладні є фіктивними, оскільки з його сторони підписані неуповноваженою особою, про що до правоохоронних органів подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Також заявник не зареєстрував податкові накладні за фактом поставки зерна боржнику, що додатково підтверджує доводи останнього про фіктивність господарської операції, невиконання зобов`язань за якою стало підставою звернення з грошовими вимогами у даній справі.
Недоведеність існування між сторонами правовідносин з поставки зерна, на думку боржника також полягає у тому, що у його фінансово-бухгалтерській документації не відображено господарських операції з поставки заявником зернової продукції на елеватори боржника.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.01.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2025 у справі № 904/469/25.
У судовому засіданні 11.08.2026 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Філія «Хлібна база № 88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (зерновий склад) уклало 01.09.2022 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» (поклажодавець) договір складського зберігання зерна № 5/22-хб, відповідно до умов пункту 1.1 якого поклажодавець за власний рахунок, поставляє на зерновий склад зерно культур, що вказані у даному договорі, а зерновий склад зобов`язується надати послугу пов`язану з його діяльністю, а саме: прийняти, розташувати по сховищам у відповідності з якістю, при необхідності доводити до потрібних кондицій, зберігати і відвантажувати сільськогосподарську продукцію на протязі терміну дії цього договору.
Пунктом 7.1 договору зберігання передбачено, що строк зберігання зерна до подання поклажодавцем вимоги про його повернення, але у будь-якому випадку повернення зерна всіх зернових, олійних (крім насіння ріпаку) та зернових культур поклажодавцю відбувається не пізніше 31.12.2023 (граничний строк зберігання).
На підтвердження передавання поклажодавцем на зберігання до товарного складу зерна, до матеріалів заяви додані такі документи:
- підписана керівником товарного складу складська квитанція на зерно серії ББ № 305001 від 05.10.2022, відповідно до якої було передано на зберігання пшеницю 3 класу врожаю 2022 року у кількості 91000,00 кг; реєстр ТТН № 22 від 05.10.2022, ТТН № 501 від 05.10.2022, ТТН № 502 від 05.10.2022, ТТН № 503 від 05.10.2022, ТТН № 504 від 05.10.2022;
- підписана керівником товарного складу складська квитанція на зерно серії ББ № 305003 від 06.10.2022., відповідно до якої було передано на зберігання пшеницю 3 класу врожаю 2022 року у кількості 67450,00 кг; реєстр ТТН № 23 від 06.10.2022, ТТН № 512 від 06.10.2022, ТТН № 513 від 06.10.2022, ТТН № 514 від 06.10.2022;
- підписана керівником товарного складу складська квитанція на зерно серії ББ № 305004 від 07.10.2022, відповідно до якої було передано на зберігання пшеницю 3 класу врожаю 2022 у кількості 66900,00 кг; реєстр ТТН № 24 від 07.10.2022, ТТН № 518 від 07.10.2022, ТТН № 519 від 07.10.2022, ТТН № 520 від 07.10.2022;
- підписана керівником товарного складу складська квитанція на зерно серії ББ № 305008 від 10.10.2022, відповідно до якої було передано на зберігання пшеницю 3 класу врожаю 2022 року у кількості 90350,00 кг; реєстр ТТН № 25 від 10.10.2022, ТТН № 539 від 10.10.2022, ТТН № 540 від 10.10.2022, ТТН № 538 від 10.10.2022, ТТН № 541 від 10.10.2022;
- підписана керівником товарного складу складська квитанція на зерно серії ББ № 305006 від 11.10.2022, відповідно до якої було передано на зберігання пшеницю 3 класу врожаю 2022 року у кількості 89300,00 кг; реєстр ТТН № 26 від 11.10.2022, ТТН № 546 від 11.10.2022, ТТН № 545 від 11.10.2022, ТТН № 544 від 11.10.2022, ТТН № 543 від 11.10.2022;
- підписана керівником товарного складу складська квитанція на зерно серії ББ № 305009 від 02.11.2022, відповідно до якої було передано на зберігання зерна соняшника врожаю 2022 року у кількості 66200,00 кг; реєстр ТТН № 12 від 02.11.2022, ТТН № 02/11-01 від 02.11.2022, ТТН № 02/11-02 від 02.11.2022, ТТН № 02/11-03 від 02.11.2022;
- підписана керівником товарного складу складська квитанція на зерно серії ББ № 305010 від 04.11.2022, відповідно до якої було передано на зберігання зерна соняшника врожаю 2022 року у кількості 66870,00 кг; реєстр ТТН № 17 від 04.11.2022, ТТН № 04/11-01 від 04.11.2022, ТТН № 04/11-02 від 04.11.2022, ТТН № 04/11-03 від 04.11.2022;
- підписана керівником товарного складу складська квитанція на зерно серії ББ № 305011 від 07.11.2022, відповідно до якої було передано на зберігання зерна соняшника врожаю 2022 у кількості 65480,00 кг; реєстр ТТН № 18 від 07.11.2022, ТТН № 07/11-01 від 07.11.2022, ТТН № 07/11-02 від 07.11.2022, ТТН № 07/11-03 від 07.11.2022.
Філія «Хлібна база № 88» Державного підприємства Полтавський комбінат хлібопродуктів» надіслала Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» лист за вих. №27 від 07.12.2023, відповідно до якого повідомило товариство, що згідно з умовами договору № 5/22-хб від 01.09.2022 на відповідальному зберіганні філії перебуває така продукція: пшениця 3 класу врожаю 2022 року в кількості 405 т (складські квитанції № 305001 від 05.10.2022, № 305003 від 06.10.2022, № 305004 від 07.10.2022, № 305008 від 10.10.2022, № 305006 від 11.10.2022) та насіння соняшника врожаю 2022 року в кількості 198,55 т (складські квитанції № 305009 від 02.11.2022, № 305010 від 04.11.2022, № 305011 від 07.11.2022) та на підставі положень пунктів 7.6, 7.7 договору № 5/22-хб запропонував поклажодавцю продати продукцію, яка знаходиться на зберіганні за такими цінами за вирахуванням сум, належних зерновому складу за послуги зберігання: пшениця 3 кл. 8400,00 грн за тонну з ПДВ, соняшник 16200,00 грн за тонну з ПДВ.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» (постачальник) уклало 14.12.2023 з Державним підприємством «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (покупець) договір № 14/12-23 ПШ, відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження врожаю 2022 року.
Пунктом 1.2 договору поставки № 14/12-23 ПШ визначена характеристика товару:
- найменування товару пшениця 3 класу; кількість товару 400,00 т +/- 20% на вибір покупця; ціна товару за 1 тонну з ПДВ 8400,03 грн; загальна вартість товару 3360013,20 грн.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що передача права власності від постачальника до покупця здійснюється шляхом перепису товару на складі зберігання за адресою: Полтавська обл., Чугуївський р-н, смт. Скороходове, вул. Першотравнева, 9-а.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі впродовж 14 (чотирнадцяти) банківських днів після підписання тристороннього акту між сторонами та передачі продукції на елеваторі за адресою: Полтавська обл., Чугуївський р-н, смт. Скороходове, вул. Першотравнева, 9а та надання Постачальником Покупцю докмнтів, зазначених у пункті 2.3 договору.
Державне підприємство «Полтавський комбінат хілібопродуктів», в особі директора Ілюхи О.Є. (навий власник), Філія «Хлібна база № 88» о особі т.в.о. Кірєєва Є. (зерновий склад), і Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» (поклажодавець) 14.12.2023 підписали акту приймання-передавання зерна при переоформленні № 1412-2, відповідно до пункту 1 якого зерновий склад передав, а поклажодавець прийняв зі зберігання та переоформив на нового власника зерно за такими показниками: пшеницю 3 класу врожаю 2022 року у загальній кількості 405000,00 кг.
Державне підприємство «Полтавський комбінат хілібопродуктів», в особі директора Ілюхи О.Є., 14.12.2023 підписало видаткову накладну № 123, якою засвідчило отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» пшениці 3 класу 2022 року у кількості 405 т, загальною вартістю 3402013,37 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» (постачальник) уклало 15.12.2023 з Державним підприємством «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (покупець) договір № 1512-23 НС, відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження врожаю 2022 року.
Пунктом 1.2 договору поставки № 1512-23 НС визначена характеристика товару:
- найменування товару соняшник у кількісті 200,00 т +/- 20% на вибір покупця; ціна товару за 1 тонну з ПДВ 16200,00 грн; загальна вартість товару 3239 999,93 грн.
Пунктом 2.2. договору встановлено, що передача права власності від постачальника до покупця здійснюється шляхом перепису товару на складі зберігання за адресою: Полтавська обл., Чугуївський р-н, смт. Скороходове, вул. Першотравнева, 9-а.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем у грошовій формі впродовж 14 (чотирнадцяти) банківських днів після підписання тристороннього акту між сторонами та передачі продукції на елеваторі за адресою: Полтавська обл., Чугуївський р-н, смт. Скороходове, вул. Першотравнева, 9а та надання Постачальником Покупцю докмнтів, зазначених у пункті 2.3 договору.
Державне підприємство «Полтавський комбінат хілібопродуктів», в особі директора Ілюхи О.Є. (навий власник), Філія «Хлібна база № 88» о особі т.в.о. Кірєєва Є. (зерновий склад), і Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» (поклажодавець) 15.12.2023 підписали акту приймання-передавання зерна при переоформленні № 1512-3, відповідно до пункту 1 якого зерновий склад передав, а поклажодавець прийняв зі зберігання та переоформив на нового власника зерно за такими показниками: насіння соняшника врожаю 2022 року у загальній кількості 198550,00 кг.
Державне підприємство «Полтавський комбінат хілібопродуктів», в особі директора Ілюхи О.Є., 15.12.2023 підписало видаткову накладну № 124, якою засвідчило отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» насіння соняшника у кількості 198,55 т, загальною вартістю 3385800,88 грн.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях уклало 05.09.2023 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лім сервіс груп» договір № 14 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів», за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом № SPE001-UA-20230712-96169 від 02.08.2023, затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по полтавській та Сумській областях № 389 від 11.08.2023.
Пунктом 3.1 договору № 14 встановлено, що покупець, який придбав об`єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору та законодавства України.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 03.03.2025 відкрив провадження у справі № 904/469/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Лім сервіс груп».
6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі.
Кредитором є юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац 1 частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги, водночас обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом, самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18).
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок Верховного Суду в постанові від 20.06.2019 у справ № 915/535/17).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» обґрунтовує свої грошові вимоги невиконанням Державним підприємством «Полтавський комбінат хлібопродуктів» зобов`язань зі сплати вартості отриманого за договорами поставки товару пшениці 3 класу і насіння соняшника врожаю 2022 року.
Апеляційний господарський суд встановив, що на виконання умов договору складського зберігання зерна № 5/22-хб від 01.09.2022 Філія «Хлібна база № 88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» у період з жовтня по листопад 2022 року прийняла від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» 405 тон пшениці 3 класу врожаю 2022 року і 198,55 тон насіння соняшника врожаю 2022 року.
Положення статті 11 Цивільного кодексу України визначають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про зерно і ринок зерна в Україні» якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.
Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 510 від 11.04.2003, підставою для видачі складських документів на зерно є прийняття зерна зерновим складом на зберігання.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України № 198 від 27.06.2003, складськими документами на зерно є складська квитанція, просте та подвійне складські свідоцтва.
На підтвердження приймання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросферлідер» на зберігання 405 тон пшениці 3 класу врожаю 2022 року і 198,55 тон насіння соняшника врожаю 2022 року, Філія «Хлібна база № 88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» у період з жовтня по листопад 2022 року видало складські квитанції, реквізити яких наведені у розділі 5 цієї постанови.
Відхиляючи доводи заявника про отримання зерновим складом на зберігання зерна пшениці і насіння соняшника, місцевий господарський суд послався на недійсність складських квитанцій, що за його висновком підтверджується, листом Державного підприємства «Держреєстри України» № 1164 від 18.10.2024, у якому зазначено таку інформацію «Згідно чинного законодавства, відсутність реєстрації складських документів в основному реєстрі складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, не є підставою для визнання їх недійсними без рішення суду. Але, враховуючи, що у вказаних у вашому запиті копіях складських квитанцій в реквізиті «зерновий склад» вказаний ДП «Полтавськи КХП» (ЄДРПОУ якого 00952166), а ЄДРПОУ вказано філії «Хлібна база 88», а саме 36033129, та відсутній підпис головного бухгалтера, що є порушенням чинного порядку обігу складських документів на зерно і, відповідно, такі складські квитанції, на нашу думку, є недійсними».
Апеляційний господарський суд вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо недійсності зазначених складських квитанцій з огляду на такі обставини.
Відповідно до норм Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Порядку N 510 і Положення № 198, складська квитанція є первинним документом, що засвідчує кількість та якість прийнятого складом зерна. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1478/17.
Тобто, складська квитанція це первинний документ, який підтверджує укладення договору зберігання та факт прийняття товару на склад, водночас законодавство України не передбачає процедури визнання первинного документу недійсним, оскільки такий документ лише фіксує вчинення господарської операції та не є правочином.
Своєю чергою, до втрати складською квитанцією статусу первинного документа можуть призвести суттєві помилки у її заповненні або неповне заповнення усіх обов`язкових реквізитів складської квитанції.
Пунктом 24 Порядку № 510 встановлені обов`язкові реквізити складської квитанції, бланк якої повинен містити такі дані:
1) найменування зернового складу;
2) дату видачі квитанції;
3) серію та номер квитанції;
4) найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, від якої прийнято зерно на зберігання, а також місцезнаходження (місце проживання) такої особи;
5) номер і дату накладної;
6) вказівку про знеособлене або відокремлене зберігання зерна;
7) найменування та кількість прийнятого на зберігання зерна, рік збирання урожаю, посилання на державний стандарт або нормативний акт, якому відповідає прийняте на зберігання зерно;
8) якісні характеристики зерна з посиланням на документ, що їх засвідчує.
Бланк скріплюється підписом уповноваженої особи зернового складу.
Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи восьми складським квитанціям, апеляційний господарський суд зазначає, що бланки цих квитанцій мають найменування зернового складу «Полтавський комбінат хлібопродуктів»; дату їх видачі 05.10.2022, 06.10.2022, 07.10.2022, 10.10.2022, 11.10.2022, 02.11.2022, 04.11.2022, 07.11.2022; мають серію та номер; зазначено найменування особи, від якої прийнято зерно на зберігання ТОВ «Агросферлідер»; заначено номер і дата накладної; мають вказівку про знеособлене зберігання зерна; мають дані щодо найменування, кількості прийнятого на зберігання зерна, із вказівкою на рік збирання врожаю та державний стандарт, якому відповідає зерно; мають вказівку про якісні характеристики зерна.
Таким чином вищенаведені складські квитанції відповідають вимогам первинного документа, тому є належним доказом на підтвердження приймання Філією «Хлібна база № 88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» 405 тон пшениці 3 класу врожаю 2022 року і 198,55 тон насіння соняшника врожаю 2022 року, оскільки за своїм змістом дозволяють надати аналіз господарські операції.
Апеляційний господарський суд зазначає, що в реквізиті «найменування зернового складу» зазначено «Полтавський комбінат хлібопродуктів», замість Філії «Хлібна база № 88», тобто назва зернового складу не співпадає з назвою зберігача за договором № 5/22-хб, а складські квитанції не підписані головним бухгалтером, що за висновком місцевого господарського суду свідчить про їх недійсність, наслідком чого є відмова у визнанні господарської операції з передавання товару на зберігання через
Апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки Верховний Суд в постановах від 01.08.2024 у справі № 903/1199/23 та від 18.04.2024 у справі № 921/644/21 зазначив, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Своєю чергою, вказаний недолік є неістотним, тому що незважаючи на помилкове зазначення назви зернового складу, зазначена адреса і код ЄДРПОУ належать саме Філії «Хлібна база № 88», тобто є можливість ідентифікувати особу, яка прийняла товар на зберігання, водночас підписання складських квитанцій головним бухгалтером не передбачено порядком № 510.
Апеляційний господарський суд зазначає, що заявник надав докази перевезення товару на склад зберігача, а саме товаро-транспортні накладні, відповідно до яких Фізична особа-підприємець Огулпо Юрій Олександрович (вантажоперевізник) здійснив перевезення зерна пшениці від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» (відправник) на склад Філії «Хлібна база № 88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» за визначеною у договорі та складських квитанціях адресою: вул. Першотравнева, 9-а, смт Скороходове, Чугуївського району, Полтавської області.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що впродовж жовтня-листопада 2022 року Філія «Хлібна база № 88» Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» на підставі договору № 5/22-хб від 01.09.2022 прийняла від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» на зберігання 405 тон пшениці 3 класу врожаю 2022 року і 198,55 тон насіння соняшника врожаю 2022 року.
Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідно до положень пунктів 7.6, 7.7 договору № 5/22-хб, якщо поклажодавець у запропонований зерновим складом строк не забрав зерно, зерновий склад має право продати його в порядку, передбаченому чинним законодавством для невитребуваного зерна. Продаж зерна поклажодавця, який не забрав у запропонований зерновим складом строк (після спливу граничного строку зберігання, зазначеного в договорі), відбувається на конкурентних засадах. Кошти, одержані від продажу зерна, передаються поклажодавцю за вирахуванням сум, належним зерновому складу, у тому числі пов`язаних з його реалізацією.
Пункт 7.1 договору визначає, що строк зберігання зерна до подання поклажодавцем вимоги про його повернення, але у будь-якому випадку, повернення зерна всіх зернових, олійних (крім насіння ріпаку) та зернобобових культур поклажодавцю відбувається не пізніше 31 грудня 2023 року (граничний строк зберігання).
У зв`язку із закінченням терміну зберігання належного Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» зерна пшениці і насіння соняшника, Філія «Хлібна база № 88» листом за вих.№ 27 від 07.12.2023 запропонувала поклажодавцю продати продукцію, що перебуває на зберіганні. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» погодило пропозицію Філії «Хлібна база № 88», у зв`язку з чим передало належне йому зерно пшениці і насіння соняшника у власність Державному підприємству «Полтавський комбінат хлібопродуктів» за такими оплатними договорами поставки:
- договір № 14/12-23 ПШ від 14.12.2023 щодо продажу пшениці 3 класу загальною вартістю 3360013,20 грн;
- договір № 1512-23 НС щодо продажу насіння соняшнику загальною вартістю 3239 999,93 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписам частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Поставка покупцю за договором № 14/12-23 ПШ чотирьохсот п`яти тон пшениці третього класу, вартістю 3402013,37 грн підтверджується наявною в матеріалах заяви видатковою накладною № 123 від 14.12.2023, підписаних Державним підприємством «Полтавський комбінат хлібопродуктів».
Поставка покупцю за договором № 1512-23 НС ста дев`яносто восьми цілих пятдесяти пяти сотих тон насіння соняшника, вартістю 3385800,88 грн підтверджується наявною в матеріалах заяви видатковою накладною № 124 від 15.12.2023, підписаних Державним підприємством «Полтавський комбінат хлібопродуктів».
Апеляційний господарський суд зауважує, що поставка товару за договорами № 14/12-23 ПШ і № 1215-23 НС здійснюється шляхом перепису товару на складі зберігання (пункт 2.2 договорів).
Апеляційний господарський суд зазначає, що поставка товару за договорами № 14/12-23 ПШ і № 1512-23 НС відбувається шляхом передавання у власність покупця належного продавцеві товару на зерновому складі, де він перебуває на зберіганні за договором № 5/22-хб, тобто відбувається переоформлення права власності без фактичного переміщення товару.
Відповідно до акту приймання-передавання зерна при переоформленні № 1412-2 від 14.12.2023 Філія «Хлібна база № 88» (зерновий склад) передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» (поклажодавець) 405 тон пшениці 3 класу врожаю 2022 року, яку поклажодавець переоформив на Державне підприємство «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (новий власник).
Відповідно до акту приймання-передавання зерна при переоформленні № 1512-3 від 15.12.2023 Філія «Хлібна база № 88» (зерновий склад) передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» (поклажодавець) 198,55 тон насіння соняшнику врожаю 2022 року, яку поклажодавець переоформив на Державне підприємство «Полтавський комбінат хлібопродуктів» (новий власник).
Обидва тристоронні акти приймання-передавання підписані Філією «Хлібна база № 88», Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» і Державним підприємством «Полтавський комбінат хлібопродуктів».
За умовами пунктів 3.1 договорів № 14/12-23 ПШ і № 1512-23 НС Державне підпримство «Полтавський комбінат хлібопродуктів» зобов`язалося впродовж 14 банківських днів після підписання трьохстороннього акту та передавання продукції на елеватор, розташований по вул. Першотравневій, 9-а, в смт Скороходове, Чугуївського району, Полтавської області.
Оскільки тристоронні акти приймання-передавання товару підписані 14.12.2023 і 15.12.2023, тому оплата за товар мала бути здійснена не пізніше 03.01.2024 і 04.01.2024.
Апеляційний господарський суд зазначає, що акти приймання-передавання товару при переоформленні від імені Філії «Хлібна база № 88» 14.12.2023 і 15.12.2023 підписані т.в.о. директора Кірєєвим, який відповідно до інформації з ЄДРПОУ із 06.04.2023 припинив повноваження керівника зернового складу, водночас вказана обставина не спростовує факту вчинення господарської операції щодо передавання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» у власність Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» 405 тон пшениці і 198,55 тон насіння соняшнику врожаю 2022 року, оскільки договори поставки, видаткові накладні та акти приймання-передавання товару підписанні чинними керівниками цих товариств Звонарьовою В.В. та Ілюхою О.Є. відповідно.
Крім того, у період вчинення вказаних правочинів, на Філії «Хлібна база № 8/8» щомісяця відбувалася зміна керівника, тому з огляду на ту обставину, що зерновий склад є філією Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів», тристоронні акти приймання-передавання товару від імені якого підписані повноважною особою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» не мало підстав для сумніву у наявності повноважень на підписання цього документу від імені зернового складу.
Оскільки наявними в матеріалах заяви первинними документами підтверджується постачання зерна пшениці і насіння соняшнику покупцю, правонаступником якого є боржник у даній справі, докази перерахування постачальнику грошових коштів за отриманий товар відсутні, а строк виконання зобов`язання на момент звернення з грошовими вимогами настав, апеляційний господарський суд доходить висновку, що боржник має перед заявником грошове зобов`язання зі сплати вартості поставленого за договорами товару.
Окрім основної суми боргу заявник також надав заяву про визнання грошових вимог за основною сумою боргу разом із встановленою положеннями статті 625 Цивільного кодексу України мірою відповідальності, як-от втрати від інфляції і три проценти річних, а також встановленої положеннями 4.2 договірної відповідальності у вигляді нарахування пені.
Перевіривши розрахунок пені, інфляційних втрат і трьох процентів річних, апеляційний господарський суд доходить висновку, що вони здійснені у відповідності до встановленого законодавством порядку, із правильним визначенням періоду заборгованості та бази обрахунку за кожною видатковою накладною, тому грошові вимоги в цій частині також підлягають визнанню.
Апеляційний господарський суд вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про відсутність доказів існування між сторонами правовідносин з договору поставки, який ґрунтується на результатах досудового розслідування, у межах якого з підприємства покупця за договором вилучена первинна документація серед якої немає правочинів щодо поставки заявником продукції на склад підприємства, оскільки зазначені обставини не підтверджені відповідним вироком суду. Крім того, відсутність записів у фінансово-бухгалтерській документації про вчинення будь-якого правочину, чи-то відсутність у його первинних документах оригіналів (примірників) таких договорів, не є безумовним спростуванням доводів його контрагента про наявність між ними тих чи інших господарських правовідносин, оскільки може бути наслідком неналежного ведення документообігу на підприємстві.
Верховний Суд в постанові від 04.11.2020 у справі № 910/9739/19 зазначив, що фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції, у зв`язку з чим апеляційний господарський суд доходить висновку, що сам факт невиконання постачальником (продавцем) обов`язку щодо здійснення реєстрації податкової декларації, не свідчить про невиконання господарської операції з поставки товару покупцю, а є лише підтвердженням порушення порядку заповнення/реєстрації податкової накладної, наслідком чого може бути відшкодування покупцю суми грошових коштів у розмірі податкового кредиту.
Таким чином, наявними в матеріалах справи первинними документами та встановленими судом обставинами підтверджується походження товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер», його перевезення автотранспортом та передавання на зберігання Філії «Хлібна база № 88» з подальшим відчуження його у власність Державному підприємству «Полтавський комбінат хлібопродуктів», водночас доказів оплати вартості отриманого товару, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим апеляційний господарський суд доходить висновку про обґрунтованість грошових вимог до правонаступника покупця, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Лім сервіс груп», внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування рішення і ухвалення нового рішення.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2025 у справі № 904/469/25 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2025 у справі № 904/469/25 скасувати.
Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорслідер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лім сервіс груп» у справі № 904/469/25 у сумі 4844,80 грн (І черга), 7989477,78 грн (ІV черга), 2156662,24 грн (VІ черга).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 02.09.2026
Головуючий суддя Ю ПАРУСНІКОВ
Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД
Суддя О. ІВАНОВ