Справа № 522/19267/23

справа № 522/19267/23 провадження № 1-кс/492/177/26 УХВАЛА Іменем України 09 вересня 2026 року м.Арциз Суддя Арцизького районного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 (дистанційно), обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника-адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні усну заяву захисника-адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Арцизького районного суду Одеської області ОСОБА_12 у кримінальному провадженні №12023162510000156, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - ВСТАНОВИВ: В провадженні судді Арцизького районного суду Одеської області ОСОБА_12 знаходиться кримінальне провадження №12023162510000156, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. 29.07.2026 в судовому засіданні захисником-адвокатом ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 75 КПК України, було усно заявлено відвід головуючому судді в особі судді Арцизького районного суду Одеської області ОСОБА_12 , посилаючись те, що суддя відноситься упереджено до розгляду даного кримінального провадження, оскільки 12.12.2025 року розглядаючи відвід судді ОСОБА_15 суд послався на неіснуючу норму законодавства, а саме що не можна заявляти відвід судді, який розглядає відвід іншого судді, що вказує на упереджене відношення судді, імовірну залежність судді від органу досудового розслідування, а також процесуального керівника в даному кримінальному провадженні прокурора або наявність можливої корупційної складової. Суддя ОСОБА_12 , якому заявлено відвід, про дату, час і місце розгляду усної заяви про відвід був повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. В судовому засіданні захисник-адвокат ОСОБА_4 (дистанційно), підтримав заявлений відвід, обвинувачені ОСОБА_5 ОСОБА_6 , захисник-адвокат ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залишили вирішення відводу на розсуд суду. Прокурор ОСОБА_3 просив в задоволенні відводу відмовити, оскільки відсутні обгрунтовані підстави для його задоволення. Суддя, розглянувши усну заяву про відвід, вважає, що заява про відвід судді ОСОБА_12 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ст. 75 КПК України обставинами, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні є: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Статтею 76 КПК України визначає чіткі випадки, коли суддя не може брати участь вдруге у справі. Розгляд заяви про відвід іншого судді не входить до цього переліку. Відповідно до частини першої статті 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Частиною першою статті 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод гарантує право особи на справедливий суд. Право на справедливий суд це право особи на справедливий й публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні 3 цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Частиною 4 ст. 81 КПК України визначено: якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим та під час судового провадження подається до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.06.2016 року №223-1650/0/04-16 «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» надані роз`яснення про те, що заявлення відводів судді, який розглядає відвід іншому судді, а отже, не здійснює повноваження судді (слідчого судді) у розгляді скарги, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь слідчого судді у скарзі, Кримінальним процесуальним кодексом не передбачено. Заявлення такому судді відводів можна розцінювати як зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження. Щодо доводів захисника щодо імовірної залежності судді від органів досудового розслідування, а також процесуального керівника в даному кримінальному провадженні прокурора або наявності можливої корупційної складової суд зазначає наступне. У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Захисник під час подачі усної заяви про відвід не зазначив конкретних підстав та доказів, в чому полягає залежність головуючого судді ОСОБА_12 від органів досудового розслідування, прокурора або наявності корупційної складової. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення. Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК. Таким чином, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу. Суд звертає увагу, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18). В ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення». Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Зважаючи на те, що суддя ОСОБА_12 , не здійснював повноваження судді у розгляді обвинувального акту по суті, а лише вирішував питання про наявність або відсутність підстав для відводу головуючому судді ОСОБА_15 у кримінальному провадженні, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід судді захисника-адвоката обвинуваченого ОСОБА_4 .. Так, стаття 76 КПК України чітко визначає перелік випадків, коли суддя підлягає відводу. Прямої та чіткої заборони КПК України на розгляд справи суддею, який вже розглядав в справі відвод судді не має. Так, відвід судді в кримінальному провадженні - процесуальний інститут, спрямований на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь. Під час розгляду заяви про відвід суддя не здійснює правосуддя у класичному розумінні: він не досліджує докази вчинення злочину, не встановлює обставини справи та не оцінює винуватість чи невинуватість обвинуваченого. На цьому етапі суд виконує виключно організаційно-процесуальну функцію, перевіряючи наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про упередженість. Така позиція повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що об`єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу. При цьому у справі "Морріс проти Об`єднаного королівства" Європейський суд з прав людини пояснив: "Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності. По-друге, він має також бути безстороннім з об`єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього". Крім того, у справі «Білуха проти України» ЄСПЛ підкреслив, що вирішальним є те, чи є побоювання особи щодо небезсторонності суду об`єктивно обґрунтованими. Отже, метою розгляду відводу не є аналіз обвинувачення чи доказів у справі, а виключно забезпечення права на справедливий суд через усунення будь-яких сумнівів у безсторонності правосуддя (як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Гаусшильдт проти Данії». Розглядаючи дану заяву про відвід, суд бере до уваги, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні Керуючись статтями 75, 80, 81, 369-372 КПК України, слідчий суддя, ПОСТАНОВИВ: В усній заяві захисника-обвинуваченого ОСОБА_4 судді Арцизького районного суду Одеської області ОСОБА_12 про відвід - відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Арцизького районного суду Одеської області ОСОБА_1