Текст рішення
УХВАЛА
07 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/4801/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2026 (колегія суддів у складі: Соп`яненко О.Ю. - головуючий, Джепа Ю.А., Мартинюк С.В.)
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 (суддя Первушин Ю.Ю.)
у справі № 904/4801/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвітня дистриб`ютерська компанія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 282 «Продукти»
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) 19.08.2026 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2026 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 у справі № 904/4801/25 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Здійснивши перевірку касаційної скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою з наступних підстав.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість касаційного оскарження ухвал і постанов суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанов суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають оскарженню.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровський області від 29.12.2025 про витребування у керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 282 «Продукти» ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області бухгалтерської та іншої документації, необхідної для проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин № 282 «Продукти».
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2026 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 у справі №904/4801/25 залишено без змін.
Отже, постанова Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2026 прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026, якою відмовлено у задоволенні клопотання контролюючого органу про витребування у керівника боржника бухгалтерської та іншої документації, необхідної для проведення документальної позапланової перевірки боржника.
Ухвала, постановлена за результатами розгляду клопотання контролюючого органу про витребування документації, необхідної для проведення документальної позапланової перевірки боржника, не належить до передбаченого частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства переліку судових рішень, постанови суду апеляційної інстанції за результатами перегляду яких можуть бути самостійно оскаржені в касаційному порядку.
Аналогічний підхід щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства до судових рішень про зобов`язання надати бухгалтерську та іншу документацію, необхідну для проведення документальної позапланової перевірки боржника, викладено, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 26.05.2026 у справі № 904/2301/24 та від 14.07.2026 у справі № 904/4518/24.
Верховний Суд також враховує, що частина третя статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає можливість включення скарг на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами перегляду ухвал, які не підлягають окремому касаційному оскарженню, до касаційної скарги на ухвалу або постанову у справі про банкрутство, що підлягає касаційному оскарженню.
Водночас у цьому випадку ГУ ДПС у Дніпропетровській області подало самостійну касаційну скаргу саме на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2026, прийняту за результатами перегляду ухвали щодо зобов`язання керівника боржника вчинити дії - надати бухгалтерську та іншу документацію.
Посилання скаржника на постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 908/2504/22 не свідчить про можливість самостійного касаційного оскарження судових рішень у цій справі. У справі № 908/2504/22 касаційний перегляд здійснювався щодо постанови апеляційного господарського суду, прийнятої за результатами перегляду ухвали, якою, поряд із вирішенням клопотання контролюючого органу, було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано боржника і закрито провадження у справі про банкрутство. Ухвала про закриття провадження у справі про банкрутство прямо віднесена частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства до судових рішень, що можуть бути предметом касаційного перегляду. Натомість оскаржувана у цій справі ухвала від 30.03.2026 стосується виключно вирішення клопотання про витребування документації та до такого переліку не належить.
Зазначення скаржником у касаційній скарзі обставин, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України не змінює висновку про те, що відповідний вид судових рішень згідно з частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає окремому касаційному оскарженню. Передбачені частиною другою статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження підлягають перевірці лише щодо судових рішень, які можуть бути переглянуті в касаційному порядку.
За таких обставин касаційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано на судові рішення - постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2026 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 у справі № 904/4801/25, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають окремому касаційному оскарженню, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/4801/25 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2026 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков