Справа № 922/3559/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022 тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 _______________________________________________________________________ УХВАЛА "08" вересня 2026 р. м. Харків Справа № 922/3559/23 Господарський суд Харківської області у складі: суддя Міньковський С.В. при секретарі судового засідання Черновою В.О. за участю сторін: ліквідатора : Бурлаченко М.М. (в режимі відеоконференції), свідоцтво представника АТ "Райффазен банк" : Семеняка В.В. (в режимі відеоконференції) кредитора : Заматов Роман Валерійович (в режимі відеоконференції) розглянувши заяву АТ "Райффайзен Банк" про відсторонення арбітражного керуючого Бурлаченка Миколи Миколайовича від повноважень ліквідатора ТОВ "Полесадсервіс" (за вх. №11017 від 07.05.2026) По справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріі Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полесадсервіс" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ. Постановою Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 року ТОВ "Полесадсервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бурлаченка М.М. 07.05.2026 через підсистему Електронний суд від представника АТ "Райффайзен Банк" надійшла заява про відсторонення арбітражного керуючого Бурлаченка Миколи Миколайовича від повноважень ліквідатора ТОВ "Полесадсервіс". Заява обґрунтована тим, що ліквідатор Бурлаченко М.М. чинить перешкоди у впровадженні санації, самоусунувся від оцінки пропозицій інвестора та не подавав щомісячних звітів комітету кредиторів, що, на думку заявника, є підставою для його відсторонення відповідно до статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства. Ухвалою суду від 11.05.2026 року заяву представника кредитора про відсторонення ліквідатора (за вх. №11017 від 07.05.2026) призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.06.2026 року. 04.06.2026 року від ліквідатора арбітражного керуючого Бурлаченка Миколи Миколайовича надійшли заперечення на заяву про відсторонення його від виконання обов`язків ліквідатора, в яких останній зазначає, що заява АТ "Райффайзен Банк" фактично ґрунтується не на доведених порушеннях з боку ліквідатора, а на незгоді кредитора з його незалежною професійною позицією щодо запропонованої процедури санації та оцінки запропонованого інвестора. З огляду на викладене, ліквідатор просить суд відмовити АТ "Райффайзен Банк" у задоволенні клопотання про його відсторонення від виконання обов`язків ліквідатора. Кредитор - ОСОБА_1 надав заперечення на заяву АТ "Райффайзен Банк" (вх. №14015 від 09.06.2026 та вх. № 16216 від 03.07.2026), в яких зазначає, що ліквідатор Бурлаченко М.М. добросовісно та активно виконує покладені на нього обов`язки, зокрема вживає заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, оскарження правочинів та проведення аукціонів, при цьому зауважень щодо виконання ним обов`язків від кредиторів не надходило. На думку кредитора, ініційоване АТ "Райффайзен Банк" відсторонення ліквідатора є необґрунтованим та спрямоване на встановлення контролю над процедурою банкрутства. З огляду на викладене, Заматов Р.В. просить суд відмовити АТ "Райффайзен Банк" у задоволенні заяви (вх. № 11017 від 07.05.2026) про відсторонення ліквідатора арбітражного керуючого Бурлаченка М.М. у повному обсязі. Ухвалою суду від 11.06.2026 року відмовлено в задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк" про припинення ліквідаційної процедури, введення процедури санації, затвердження плану санації та призначення керуючого санацією (за вх. №11011 від 07.05.2026); клопотання ліквідатора ТОВ "Полесадсервіс" арбітражного керуючого Бурлаченка М.М. про продовження строку ліквідаційної процедури задоволено; продовжено строк проведення ліквідаційної процедури по справі №922/3559/23 про банкрутство ТОВ "Полесадсервіс" до 01.08.2026 року; призначено розгляд заяви АТ "Райффайзен Банк" про відсторонення ліквідатора (за вх. №11017 від 07.05.2026) в судовому засіданні на 07.07.2026 року. В судовому засіданні 07.07.2026 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви АТ "Райффайзен Банк" про відсторонення ліквідатора (за вх. №11017 від 07.05.2026) на 04.08.2026 року. 08.07.2026 року до суду від АТ "Райффайзен Банк" надійшли додаткові пояснення до заяви про відсторонення ліквідатора. 31.07.2026 року від ліквідатора надійшли додаткові заперечення на заяву АТ "Райффайзен Банк" про його відсторонення. В судовому засіданні 04.08.2026 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви АТ "Райффайзен Банк" (вх. № 11017 від 07.05.2026) про відсторонення ліквідатора на 01.09.2026 року. В судовому засіданні 01.09.2026 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду зазначеної заяви на 08.09.2026 року. Присутній в судовому засіданні 08.09.2026 року представник АТ "Райффайзен Банк" підтримує подану заяву про відсторонення ліквідатора в повному обсязі. Представник ініціюючого кредитора заперечує проти заяви кредитора АТ "Райффайзен Банк" про відсторонення ліквідатора. Ліквідатор арбітражний керуючий Бурлаченко М.М. заперечує проти заяви АТ "Райффайзен Банк" про його відсторонення в повному обсязі. Розглянувши заяву АТ "Райффайзен Банк" про відсторонення арбітражного керуючого Бурлаченка Миколи Миколайовича від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Полесадсервіс" та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича, заперечення ліквідатора, пояснення учасників справи та матеріали справи, суд зазначає наступне. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИСНОВОК СУДУ Постановою Господарського суду Харківської області від 12.11.2024 ТОВ "Полесадсервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бурлаченка М.М. Згідно з частиною четвертою статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 5-1) тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів; 6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів. Комітет кредиторів, у свою чергу, має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності зазначених підстав. Разом з тим наявність у комітету кредиторів права звернутися з відповідним клопотанням не звільняє господарський суд від обов`язку надати оцінку наведеним у такому клопотанні обставинам та встановити, чи свідчать вони про неналежне виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №922/3369/19, у разі звернення з питання про відсторонення арбітражного керуючого суд має перевірити наведені доводи, встановити обставини щодо виконання або неналежного виконання ним покладених законом обов`язків та надати цим обставинам належну правову оцінку. Зі змісту заяви АТ "Райффайзен Банк" та додаткових пояснень вбачається, що необхідність відсторонення ОСОБА_2 банк пов`язує, зокрема, з неналежним виконанням обов`язку щодо звітування перед кредиторами, перешкоджанням переходу до процедури санації, порушеннями під час реалізації майна банкрута, тривалістю ліквідаційної процедури, продовженням аналізу банківських операцій та податкової інформації, а також зверненням щодо визначення умов продажу частини дебіторської заборгованості. Щодо доводів банку про перешкоджання ліквідатором переходу до процедури санації суд зазначає, що АТ "Райффайзен Банк" 10.04.2026 звернулося з питанням щодо проведення зборів кредиторів, до порядку денного яких було включено, зокрема, питання про схвалення плану санації, перехід до процедури санації та кандидатуру керуючого санацією. 13.04.2026 ліквідатором було скликано збори кредиторів на 24.04.2026. Як встановлено судом, 10.04.2026 представником АТ "Райффайзен Банк" ініційовано проведення зборів кредиторів, до порядку денного яких, зокрема включено питання щодо переходу до процедури санації, затвердження плану санації та кандидатури керуючого санацією. У подальшому ліквідатором вживалися організаційні заходи щодо проведення зборів кредиторів. 20.04.2026 на електронну адресу ліквідатора надійшов документ від імені ТОВ "Отель" щодо готовності надати фінансування для погашення вимог кредиторів та витрат у процедурі банкрутства. Ліквідатор звернув увагу на відсутність у поданому документі електронного підпису та необхідність підтвердження повноважень особи, яка його подала, після чого запропонував надати відповідні документи у належній формі. Суд не вбачає у зазначених діях ліквідатора перешкоджання розгляду питання про перехід до процедури санації. Відповідно до частини першої статті 12 КУзПБ арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розумно та з урахуванням інтересів боржника і його кредиторів. Звернення ліквідатора щодо належного оформлення документа, поданого від імені ТОВ "Отель" та підтвердження повноважень особи, яка його подала, не може розцінюватися як перешкоджання розгляду питання про санацію. Матеріали справи не містять доказів того, що ліквідатор відмовив у прийнятті чи розгляді пропозиції ТОВ "Отель", заборонив її подання або в інший спосіб перешкоджав винесенню питання про санацію на розгляд кредиторів. Доказів повторного звернення ТОВ "Отель" з належним чином оформленою пропозицією, яку ліквідатор залишив без розгляду, також не надано. Крім того, питання щодо припинення ліквідаційної процедури, введення процедури санації, затвердження плану санації та призначення керуючого санацією було предметом окремого судового розгляду за заявою АТ "Райффайзен Банк". Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк" про припинення ліквідаційної процедури, введення процедури санації, затвердження плану санації та призначення керуючого санацією (вх. №11011 від 07.05.2026). Під час розгляду зазначеної заяви судом встановлено недотримання порядку схвалення плану санації, передбаченого статтями 52, 58 КУзПБ. Зокрема, кредиторів не було поділено на відповідні класи, а план санації не було поставлено на окреме голосування кожного класу кредиторів. Зазначені обставини стали підставою для відмови у введенні процедури санації та затвердженні запропонованого плану санації. Таким чином, при розгляді заяви про введення процедури санації судом встановлено конкретну обставину, яка перешкоджала затвердженню запропонованого плану санації, а саме недотримання передбаченого КУзПБ порядку його схвалення кредиторами. Обставин, які б свідчили про те, що саме дії або бездіяльність ліквідатора унеможливили введення процедури санації, судом не встановлено. Отже, доводи АТ "Райффайзен Банк" про перешкоджання ліквідатором затвердженню плану санації свого підтвердження не знайшли. Матеріалами справи підтверджується, що питання щодо переходу до процедури санації було ініційовано кредитором, винесено на розгляд кредиторів та в подальшому стало предметом судового розгляду. За таких обставин, дії ліквідатора щодо належного оформлення документів, поданих на підтвердження пропозиції щодо фінансування санації, не свідчать про неналежне виконання ним покладених законом повноважень. Щодо доводів банку про неналежне виконання ліквідатором обов`язку щодо звітування перед кредиторами суд зазначає наступне. Відповідно до частини четвертої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор не рідше одного разу на місяць звітує про свою діяльність комітету кредиторів, а також на вимогу господарського суду та комітету кредиторів надає необхідні пояснення щодо здійснення ліквідаційної процедури. Як вбачається з матеріалів справи, звіти про діяльність ліквідатора розглядалися комітетом кредиторів 28.02.2025, 17.03.2025, 16.09.2025, 13.11.2025, 14.05.2026, 11.06.2026, 29.06.2026 та 16.07.2026. Звіти за періоди з 01.10.2024 по 31.01.2025, з 08.03.2025 по 31.08.2025 та з 01.09.2025 по 31.10.2025 були схвалені комітетом кредиторів, у тому числі АТ "Райффайзен Банк". Відповідні звіти та інші документи щодо проведення ліквідаційної процедури також подавалися ліквідатором до суду. Разом з тим судом встановлено, що в окремі періоди звіти ліквідатора перед комітетом кредиторів подавалися не щомісячно, як це передбачено частиною четвертою статті 61 КУзПБ. Водночас зазначене недотримання періодичності звітування необхідно оцінювати з урахуванням фактичного виконання ліквідатором покладених на нього обов`язків у відповідний період. Матеріали справи не свідчать про припинення ліквідатором здійснення ліквідаційних заходів у періоди між розглядом звітів комітетом кредиторів. Навпаки протягом цього часу ліквідатором здійснювалися заходи щодо виявлення та формування ліквідаційної маси, встановлення майна банкрута, аналізу банківських операцій та податкової інформації, роботи з дебіторською заборгованістю, реалізації майна та ведення претензійно-позовної роботи. З огляду на наведене, з урахуванням фактичного здійснення ліквідатором ліквідаційних заходів, а також схвалення комітетом кредиторів, у тому числі АТ "Райффайзен Банк", звітів за окремі звітні періоди, встановлена судом обставина щодо недотримання періодичності звітування не є достатньою для висновку про неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень у цілому та його відсторонення від виконання обов`язків ліквідатора. Щодо доводів банку стосовно реалізації майна банкрута суд зазначає. Як вбачається з матеріалів справи, предметом реалізації були адміністративна будівля площею 911,1 кв.м та гараж площею 154,2 кв.м, розташовані у місті Куп`янську Харківської області. Перший аукціон, проведений 09.12.2025, не відбувся у зв`язку з відсутністю учасників. Перший повторний аукціон також не відбувся з цієї причини. За результатами другого повторного аукціону 20.01.2026 майно реалізовано за ціною 98 948,64 грн. Банк посилається на відсутність фотографій майна в оголошенні про проведення аукціону та доказів розміщення відповідного оголошення на самому об`єкті, вважаючи такі обставини свідченням неналежного виконання ліквідатором своїх обов`язків та зазначаючи, що це могло вплинути на ціну реалізації майна. Суд враховує, що зазначене майно розташоване у місті Куп`янську Харківської області, яке на відповідний період перебувало в умовах активних бойових дій, що об`єктивно впливає на можливість доступу до об`єкта та безпечного здійснення відповідних дій на його території. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Частиною першою статті 27 Конституції України гарантовано невід`ємне право кожної людини на життя. З огляду на наведене, оцінюючи дії арбітражного керуючого щодо реалізації майна, суд не може залишати поза увагою реальні умови, в яких здійснювалася ліквідаційна процедура та вимагати від арбітражного керуючого вчинення дій, пов`язаних із безпосереднім перебуванням у небезпечній зоні, без урахування загрози його життю та здоров`ю. Разом з тим сам факт відсутності окремих доказів щодо розміщення оголошення або фотографій майна не є достатнім для висновку про неналежне виконання ліквідатором повноважень, якщо не встановлено, що саме ці обставини вплинули на результати аукціону, призвели до зменшення ціни реалізації або позбавили потенційних покупців можливості взяти участь у торгах. Матеріали справи не містять судового рішення, яким відповідний аукціон або договір за його результатами визнано недійсним. Також банком не наведено належних доказів того, що результат аукціону був наслідком умисних або недобросовісних дій ліквідатора. При цьому умови продажу майна, початкова вартість, склад лота та порядок проведення повторних аукціонів були предметом розгляду комітету кредиторів. Щодо доводів АТ "Райффайзен банк" про неналежне виконання ліквідатором роботи з дебіторською заборгованістю суд зазначає наступне. Банк вважає, що звернення ліквідатора з клопотанням про визначення умов продажу частини дебіторської заборгованості свідчить про неефективність заходів щодо її стягнення. Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором вживалися заходи щодо встановлення та підтвердження відповідної дебіторської заборгованості, зокрема шляхом звернення до органів ДПС та вжиття процесуальних заходів для отримання необхідних доказів. За таких обставин звернення ліквідатора з питанням щодо визначення умов продажу окремих прав вимоги не свідчить про припинення роботи з дебіторською заборгованістю. При цьому після того, як комітетом кредиторів відповідного рішення щодо запропонованих умов продажу не було прийнято, ліквідатор звернувся до господарського суду з клопотанням про визначення умов продажу відповідно до частини сьомої статті 75 Кодексу України з процедур банкрутства. Отже, наведені банком обставини щодо звернення ліквідатора з клопотанням про визначення умов продажу частини дебіторської заборгованості не свідчать про його бездіяльність або неналежне виконання обов`язків щодо роботи з активами банкрута. Щодо доводів банку про надмірну тривалість ліквідаційної процедури, відсутність погашення вимог кредиторів та збільшення витрат на оплату послуг ліквідатора суд зазначає наступне. АТ "Райффазен банк" посилається на те, що строк ліквідаційної процедури на час розгляду заяви сплив, вимоги кредиторів не погашені, а за період здійснення процедури ліквідатору нараховано основну грошову винагороду у розмірі 625 031,61 грн. Судом встановлено, що ліквідаційна процедура триває значний період часу, а вимоги кредиторів станом на час розгляду заяви залишаються непогашеними. Водночас із матеріалів справи вбачається, що протягом цього часу ліквідатором здійснювалися заходи, спрямовані на формування ліквідаційної маси та отримання коштів для проведення розрахунків з кредиторами. Так, ще до визнання ТОВ "Полесадсервіс" банкрутом ухвалою суду від 07.05.2024 колишнього керівника боржника було усунуто від управління, а виконання відповідних повноважень покладено на Бурлаченка М.М. Після визнання боржника банкрутом ліквідатором продовжено роботу з майном та документами боржника. При цьому бухгалтерська та інша документація, печатки, матеріальні цінності та інші документи боржника не були передані ліквідатору в повному обсязі, у зв`язку з чим ним здійснювалися заходи щодо відновлення необхідної інформації та встановлення обставин господарської діяльності боржника. В межах зазначеної роботи ліквідатором проаналізовано понад 17 000 банківських операцій та 11 177 податкових накладних, здійснювався пошук майна боржника, перевірялися господарські операції, встановлювалася дебіторська заборгованість, здійснювалася претензійно-позовна робота та вживалися заходи щодо реалізації майна. Матеріалами справи підтверджується і фактичне надходження коштів до ліквідаційної маси. Зокрема, від реалізації адміністративної будівлі та гаража надійшло 98 948,64 грн, у тому числі 3 957,95 грн 30.01.2026 та 94 990,69 грн 04.02.2026. Крім того, від ТОВ "Компанія "Агролайф" надійшло 202 422,40 грн у рахунок погашення дебіторської заборгованості. Отже, твердження банку про те, що протягом ліквідаційної процедури ліквідатором не вчинено результативних дій та не отримано коштів, не відповідають матеріалам справи. Щодо відсутності погашення вимог кредиторів суд зазначає, що наявність коштів, отриманих у ліквідаційній процедурі, не означає можливості їх безпосереднього спрямування на погашення вимог кредиторів. Такі кошти акомулюються на л/р та використовуються відповідно до встановленої Кодексом України з процедур банкрутства черговості, зокрема на покриття витрат ліквідаційної процедури та виплату винагороди арбітражному керуючому. При цьому матеріалами справи не підтверджено, що відсутність погашення вимог кредиторів зумовлена бездіяльністю або неналежним виконанням ліквідатором своїх повноважень. Посилання банку на нарахування ліквідатору основної грошової винагороди у розмірі 625 031,61 грн також не свідчить про штучне створення додаткових витрат. Відповідно до статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства основна грошова винагорода арбітражного керуючого є передбаченою законом оплатою за виконання ним повноважень. Сам по собі розмір нарахованої винагороди не свідчить про необґрунтоване затягування ліквідаційної процедури. Матеріали справи не містять доказів того, що тривалість ліквідаційної процедури та нарахування ліквідатору основної грошової винагороди у розмірі 625 031,61 грн зумовлені неналежним виконанням ним своїх повноважень. При цьому суд враховує, що в окремі періоди ліквідатором не дотримувалася встановлена частиною четвертою статті 61 КУзПБ періодичність звітування перед комітетом кредиторів. Водночас зазначена обставина не свідчить про припинення ліквідаційних заходів та не підтверджує, що саме з причин неналежного виконання ліквідатором своїх обов`язків процедура не була завершена у визначений строк. Таким чином, сплив строку ліквідаційної процедури, відсутність на цей час погашення вимог кредиторів та нарахування основної грошової винагороди ліквідатору у розмірі 625 031,61 грн самі по собі не свідчать про неналежне виконання Бурлаченком М.М. покладених на нього обов`язків. При оцінці доводів банку суд також бере до уваги положення частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої арбітражний керуючий під час здійснення своїх повноважень зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з урахуванням інтересів боржника та кредиторів. Вчинення ліквідатором дій, які не відповідають позиції окремого кредитора, саме по собі не свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень. Ліквідатор у межах наданих законом повноважень має діяти з урахуванням інтересів усієї сукупності кредиторів, а не виходячи виключно з позиції одного з них. У даному випадку незгода АТ "Райффайзен Банк" із прийнятими ліквідатором процесуальними та організаційними рішеннями, зокрема щодо оформлення пропозиції потенційного інвестора, способу подальшого розпорядження дебіторською заборгованістю, проведення реалізації майна та організації роботи в ліквідаційній процедурі, не свідчить без встановлення інших обставин про зловживання ліквідатором своїми повноваженнями або їх неналежне виконання. Суд також не встановив обставин, які б свідчили про наявність у арбітражного керуючого Бурлаченка М.М. конфлікту інтересів, подання ним до суду завідомо неправдивих відомостей чи вчинення інших дій, передбачених частиною четвертою статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави для відсторонення. Щодо рішення зборів кредиторів від 30.04.2026 про відсторонення ОСОБА_2 суд зазначає, що зазначене рішення підлягає оцінці у сукупності з іншими матеріалами справи та встановленими судом обставинами виконання ліквідатором своїх повноважень. Судом встановлено окремі недоліки в організації звітування ліквідатора перед комітетом кредиторів. Водночас матеріалами справи підтверджується, що протягом ліквідаційної процедури ліквідатором вживалися заходи щодо формування ліквідаційної маси, виявлення активів, роботи з дебіторською заборгованістю, реалізації майна та захисту майнових інтересів банкрута. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні у справі "Проніна проти України", відповідно до яких пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак не вимагає надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони. Межі такого обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Аналогічний підхід викладено ЄСПЛ у рішенні у справі «Шевельов проти України». Оцінивши доводи АТ "Райффайзен Банк" та надані на їх підтвердження докази, а також матеріали справи в їх сукупності, суд не встановив обставин, які б свідчили про неналежне виконання Бурлаченком М.М. повноважень ліквідатора та були підставою для його відсторонення відповідно до частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства. За відсутності підстав для відсторонення Бурлаченка М.М. від виконання повноважень ліквідатора підстави для призначення на цю посаду арбітражного керуючого Корольова В.В., який надав згоду на участь у справі, також відсутні. Враховуючи викладене, заява АТ "Райффайзен Банк" про відсторонення арбітражного керуючого Бурлаченка М.М. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Полесадсервіс" та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Корольова В.В. задоволенню не підлягає. За таких обставин та керуючись статтями 28, 5867 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234235 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ: В задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк" про відсторонення арбітражного керуючого Бурлаченка Миколи Миколайовича від повноважень ліквідатора ТОВ "Полесадсервіс" (за вх. №11017 від 07.05.2026) - відмовити. Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, арбітражному керуючому Корольову В.В. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання. Повний текст ухвали складено та підписано 14.09.2026 року. Суддя С. В. Міньковський