Справа № 910/3136/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" вересня 2026 р. Справа № 910/3136/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Демидової А.М. суддів: Ходаківської І.П. Владимиренко С.В. за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С. за участю представників учасників справи: від позивача: не з`явився від відповідача-1: не з`явився від відповідача-2: Болінський С.С. від відповідача-3: не з`явився від відповідача-4: не з`явився від третьої особи: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 (повний текст ухвали складено та підписано 24.07.2026) про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 910/3136/25 Господарського суду міста Києва (суддя Гулевець О.В.) за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТКОР" (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" (відповідач-2); 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛТІ СІТІ" (відповідач-3); 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПРІ" (відповідач-4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛДІНГ", про стягнення 7 309 219,31 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави заяви про розстрочення виконання рішення 06.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРСА" (далі - ТОВ "КОРСА", відповідач-2) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про розстрочення виконання рішення, в якій просило суд розстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 910/3136/25 на 8 місяців відповідно до запропонованого у заяві графіка платежів, а саме: до 04.08.2026 - 920 504,81 грн; до 04.09.2026 - 920 504,81 грн; до 04.10.2026 - 920 504,81 грн; до 04.11.2026 - 920 504,81 грн; до 04.12.2026 - 920 504,81 грн; до 04.01.2027 - 920 504,81 грн; до 04.02.2027 - 920 504,81 грн; до 04.03.2027 - 920 504,79 грн. Зазначена заява обґрунтована скрутним фінансовим становищем відповідача-2, тим, що сума грошових коштів, стягнута судовим рішенням у даній справі, є досить значною, тому здійснення одноразового виконання цього рішення призведе до фактичного припинення господарської діяльності ТОВ "КОРСА", обмеженню обігових коштів, зниженню його фінансових показників, виникненню додаткових боргів, що призведе до його стійкої неплатоспроможності; натомість розстрочка виконання рішення суду дасть можливість Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (позивач) у відповідний проміжок часу одержати виконання рішення суду без ускладнень, які можуть виникнути у разі погіршення фінансового становища боржника, що, в свою чергу, може призвести до ускладнення виконання рішення або ж неможливості його виконання. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі № 910/3136/25 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "КОРСА" про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 910/3136/25. Ухвалу суду мотивовано тим, що наведені ТОВ "КОРСА" обставини не свідчать про істотне ускладнення виконання рішення або неможливість його виконання в розумінні частини другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі № 910/3136/25, ТОВ "КОРСА" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нову ухвалу, в якій розстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 910/3136/25 на 8 місяців відповідно до запропонованого у заяві графіка платежів, а саме: до 04.08.2026 - 920 504,81 грн; до 04.09.2026 - 920 504,81 грн; до 04.10.2026 - 920 504,81 грн; до 04.11.2026 - 920 504,81 грн; до 04.12.2026 - 920 504,81 грн; до 04.01.2027 - 920 504,81 грн; до 04.02.2027 - 920 504,81 грн; до 04.03.2027 - 920 504,79 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, судом не в повному обсязі досліджено обставини, що мають значення для справи, а висновки суду ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права. На думку скаржника, суд першої інстанції формально підійшов до оцінки доказів, обмежившись висновком про те, що тяжкий фінансовий стан не є винятковою обставиною. Судом не було враховано специфіку діяльності ТОВ "КОРСА". До заяви про розстрочення було надано належні докази (фінансову звітність, довідки про рух коштів, розрахунок графіка), які підтверджують спроможність ТОВ "КОРСА" виконувати рішення саме за запропонованим графіком. Суд першої інстанції у порушення ст. 86 ГПК України не дав жодної оцінки цим доказам та не обґрунтував, чому надані докази не свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів: Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "КОРСА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі № 910/3136/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.08.2026 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 14.08.2026. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.09.2026 о 09:55. Позиції учасників справи Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд ухвалити рішення, яким апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Товариство з обмеженою відповідальністю "РІЕЛТІ СІТІ" (далі - ТОВ "РІЕЛТІ СІТІ", відповідач-3) та Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПРІ" (далі - ТОВ "КАПРІ", відповідач-4) подали до Північного апеляційного господарського суду письмові пояснення в даній справі, в яких вбачають наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "КОРСА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі № 910/3136/25 та просять суд її задовольнити. Явка представників учасників справи У судове засідання 01.09.2026 з`явився представник відповідача-2. Представники позивача, відповідача-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТКОР" (далі - ТОВ "СМАРТКОР")), відповідача-3, відповідача-4 та третьої особи в судове засідання не з`явились. Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання. Разом із тим, суд враховує клопотання позивача, викладене у відзиві на апеляційну скаргу, про розгляд апеляційної скарги без участі його представника. Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представників позивача відповідача-1, відповідача-3, відповідача-4 та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без їхньої участі в судовому засіданні. У судовому засіданні представник відповідача-2 (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити. Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "СМАРТКОР", ТОВ "КОРСА", ТОВ "РІЕЛТІ СІТІ" та ТОВ "КАПРІ" про стягнення 7 309 219,31 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 910/3136/25 у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 04.03.2026 апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 910/3136/25 задоволено повністю; рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 910/3136/25 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто солідарно з ТОВ "СМАРТКОР", ТОВ "КОРСА", ТОВ "РІЕЛТІ СІТІ" та ТОВ "КАПРІ" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: Одержувач: ГУК у м. Києві, код доходів 24170000, рахунок IBAN:UA538999980314131921000026001, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37993783, інфляційні втрати в сумі 6 034 711,41 грн та 3 % річних в сумі 1 274 507,90 грн; стягнуто з ТОВ "СМАРТКОР" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 21 927,66 грн та витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 32 891,49 грн; стягнуто з ТОВ "КОРСА" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 21 927,66 грн та витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 32 891,49 грн; стягнуто з ТОВ "РІЕЛТІ СІТІ" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 21 927,66 грн та витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 32 891,49 грн; стягнуто з ТОВ "КАПРІ" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 21 927,66 грн та витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 32 891,49 грн. 23.03.2026 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 910/3136/25 Господарським судом міста Києва видано накази. 26.03.2026 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бандолою О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 80617879 з виконання наказу № 910/3136/25, виданого 23.03.2026 Господарським судом міста Києва, де боржником є ТОВ "КОРСА". Іншою постановою від 26.03.2026 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бандолою О.О. об`єднано виконавчі провадження № 80617879, № 80618151 у зведене виконавче провадження № 80618365. Постановою Верховного Суду від 02.06.2026 касаційну скаргу ТОВ "КАПРІ" залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 910/3136/25 залишено без змін. 07.07.2026 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "КОРСА" надійшла заява від 06.07.2026 про розстрочення виконання рішення у справі № 910/3136/25, в якій відповідач-2 просив суд розстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у даній справі на вісім місяців, відповідно до запропонованого в заяві графіка платежів. В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що: - визнає свій обов`язок щодо виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 910/3136/25, проте на цей час її негайне одноразове виконання є критичним та ускладнене тим, що військова агресія російської федерації спричинила негативні економічні процеси як у державі в цілому, так і впливає на обсяги фінансових показників діяльності ТОВ "КОРСА", основним видом діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що, в свою чергу, призводить до скрутного фінансового становища відповідача-2; - зважаючи на особливості виду діяльності, доходи ТОВ "КОРСА" значною мірою залежать від орендарів, що виключає можливість здійснення оперативного акумулювання грошових коштів у розмірі, стягнутому рішенням суду, одноразово в повному обсязі та в короткі терміни; - з огляду на те, що сума грошових коштів (7 364 038,46 грн), стягнута судовим рішенням, для ТОВ "КОРСА" є досить значною, здійснення одноразового виконання зазначеного судового рішення призведе до фактичного припинення господарської діяльності ТОВ "КОРСА", обмеження обігу грошових коштів, зниження його фінансових показників, виникнення додаткових боргів, що призведе до його стійкої неплатоспроможності; - у свою чергу, припинення діяльності та подальша неплатоспроможність негативно вплине на можливість ТОВ "КОРСА" виконання інших наявних договірних зобов`язань перед третіми особами та здійснювати розрахунки зі сплати податків та інших обов`язкових платежів до бюджету; - за результатами діяльності за 2025 рік ТОВ "КОРСА" задекларовані збитки, які становлять 6 762,1 тис. грн, які мають економічний характер і викликані високою питомою вагою постійних витрат (амортизація, податки на майно, плата за землю, оплата праці) на тлі конкурентних обмежень щодо неможливості здійснювати суттєве та одномоментне підвищення вартості орендної плати; - відкриття виконавчого провадження вже заблокувало господарську діяльність боржника та призвело до арешту рахунків боржника. Накладені арешти призвели до того, що боржник не має можливості нормально здійснювати свою господарську діяльність, отримувати прибуток та поповнювати свої обігові кошти для виконання рішення суду; - розстрочення виконання рішення забезпечить позивачу (стягувачу) стабільне (щомісячне) надходження коштів згідно з графіком, що буде встановлений судом, у розумні строки, не призвівши при цьому до негативних наслідків у вигляді повної неможливості відповідачем-2 виконувати свої зобов`язання та одночасно забезпечувати подальшу господарську діяльність; - водночас розстрочка виконання рішення суду надасть можливість позивачу у відповідний проміжок часу одержати виконання від відповідача (боржника) рішення суду без ускладнень, які можуть виникнути у разі погіршення фінансового становища боржника, що, в свою чергу, може призвести до ускладнення виконання рішення або ж до неможливості його виконання; - виконання судового рішення по визначених частинах у встановлені судом строки забезпечить дотримання балансу прав і законних інтересів як позивача, так і відповідача без загрози подальшої втрати неплатоспроможності останнього. Розглянувши заяву відповідача-2 про розстрочення виконання рішення, суд першої інстанції не знайшов підстав для її задоволення. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови Статтею 160 ГПК України передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Як визначено у ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом (п. 44, 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18). Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суд бере до уваги не тільки доводи відповідача про те, що виконання судового рішення може привести боржника до стану, який унеможливить здійснення ним господарської діяльності, а й матеріальний інтерес позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, а також той факт, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності. Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, дає підстави для висновку, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочку виконання судового рішення з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що розстрочка виконання рішення, яка пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 17/2013. Згідно із частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У рішенні від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу. Таким чином, ухвалення на користь позивача в даній справі судового рішення про стягнення з відповідачів грошових коштів становить "майно" позивача, на отримання якого він має легітимні сподівання. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції. У п. 40 вказаного рішення зазначено, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці. У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою в даному випадку є позивач. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинні шкодити сутності права, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. З огляду на те, що відстрочка та розстрочка подовжують період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання судового рішення, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все в Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання розстрочки/відстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду, повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Надання розстрочення виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). Із підстав, умов та меж надання відстрочки/розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Отже, питання щодо надання розстрочення/відстрочення виконання судового рішення повинно вирішуватися господарськими судами з дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі. Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки/відстрочки виконання судового рішення є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Отже, виходячи з наведеного вище, в основу судового рішення про надання розстрочки виконання судового рішення має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі. ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку із чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно зі ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Зі змісту ст. 331 ГПК України вбачається, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. Суд першої інстанції, розглядаючи заяву відповідача-2 про розстрочення виконання рішення в даній справі, зауважив, що посилання заявника на тяжкий фінансовий стан боржника не є виключними обставинами; недостатність чи відсутність коштів у боржника не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких можливе розстрочення виконання судового рішення. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що наявність воєнного стану, тяжке фінансове становище відповідача-2 (боржника), порушення контрагентами відповідача-2 своїх фінансових зобов`язань перед останнім не є тими виключними обставинами, які давали б достатні підстави для розстрочення виконання судового рішення (постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 у справі № 910/3136/25). При цьому, дослідивши додані до заяви про розстрочення виконання рішення докази (фінансову та податкову звітність, довідки про рух коштів, розшифровку дебіторської та кредиторської заборгованості ТОВ "КОРСА" станом на 01.06.2026), суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані докази не свідчать безумовно про істотне ускладнення чи неможливість своєчасного виконання постанови Північного апеляційного Господарського суду від 04.03.2026 у справі № 910/3136/25, у той час як в основу судового акта про надання розстрочки виконання судового рішення має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. Зважаючи на те, що надання розстрочки виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів, місцевий господарський суд, оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, надані заявником до заяви документи, дійшов обґрунтованого висновку, що наведені ТОВ "КОРСА" обставини не свідчать про істотне ускладнення виконання рішення (постанови) або неможливість його виконання в розумінні частини другої статті 331 ГПК України. При цьому, суд першої інстанції врахував принципи розумності та справедливості, балансу інтересів сторін, а також те, що судове рішення є обов`язковим до виконання та має бути виконане, тоді як подальше невиконання остаточного судового рішення буде прямим порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції. З урахуванням викладеного, здійснивши свої дискреційні повноваження з дотриманням вимог чинного законодавства та "справедливого балансу" між сторонами, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені ТОВ "КОРСА" підстави для розстрочення виконання постанови Північного апеляційного Господарського суду від 04.03.2026 у даній справі не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення, та правомірно відмовив у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення. Відтак ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у даній справі постановлено з дотриманням норм процесуального права, і підстави для її скасування відсутні. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали відсутні. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Судові витрати У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника. Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд УХВАЛИВ: 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" залишити без задоволення. 2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 у справі № 910/3136/25 залишити без змін. 3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. 4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду. 5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає. Повна постанова складена 15.09.2026. Головуючий суддя А.М. Демидова Судді І.П. Ходаківська С.В. Владимиренко