Справа № 673/1284/22

Деражнянський районний суд Хмельницької області вул.Миру,43 м.Деражня, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., Україна ін.32200 Справа № 673/1284/22 Провадження № 1-в/673/18/26 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 вересня 2026 р. м. Деражня Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора - ОСОБА_3 представника Деражнянського районного сектору №4 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області - ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Деражня, клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання, присудженого на підставі вироку Деражнянського районного суду Хмельницької області від 02.02.23р. В С Т А Н О В И В: Вироком Деражнянського районного суду від 02.02.2023 ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років. 27.08.2026 ОСОБА_5 звернувся із клопотанням про його умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, у якому підставами для такого звільнення зазначає відбуття ним більше двох третин строку призначеного додаткового покарання, відсутність фактів притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності, позитивну характеристику за місцем проживання, здійснення ним підприємницької діяльності, наявність найманих працівників, активну волонтерську діяльність, створення сім`ї. Вказує, що повернення права керування транспортними засобами йому необхідне в зв`язку з наявністю проблем із здоров`ям у новонародженої дитини. Також зазначає про те, що специфіка здійснюваної ним господарської діяльності, пов`язаної з хлібопекарським виробництвом, передбачає необхідність особистої участі ОСОБА_5 у вирішенні господарських, організаційних та логістичних питань, у тому числі необхідність використання транспортного засобу. На даний час ОСОБА_5 перебуває на обліку у Хмельницькому районному секторі №4 філії Державної установи «Центр пробації» в Хмельницькій області. В судове засідання засуджений ОСОБА_5 та його захисник з`явилися, заявлене клопотання підтримали, просять його задоволити. Представник Хмельницького районного сектору №4 з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Хмельницькій області ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що засуджений відбув дві третини строку додаткового покарання відповідно до п.2 ч.3 ст.81 КК України. Зазначив, що впродовж строку виконання додаткового покарання здійснювався контроль за виконанням засудженим вироку Деражнянського районного суду Хмельницької області. ОСОБА_5 зарекомендував себе позитивно, характеризується теж позитивно, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Прокурор у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, оскільки вважає що засудженим ОСОБА_5 не доведено тієї обставини, що він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Звертає увагу суду на те, що після ухвалення Деражнянським районним судом 02.02.2023 вироку, засуджений майже через місяць 01.03.2023р. вчинив нове адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу (постанова серії ЕАС №6616682 від 01.03.2023), що свідчить про те, що засуджений належних висновків для себе не зробив та не став на шлях виправлення після його засудження. Вказує, що здійснення підприємницької діяльності не може слугувати безумовною підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування не відбутої частини додаткового покарання, оскільки керування транспортними засобами не є для засудженого єдиним способом для заробітку на проживання, а працевлаштування найманих працівників було здійснено ним ще у 2019-2021р.р., жодних нових робочих місць він не створював, кількість осіб, за яких сплачує державі обов`язкові платежі до бюджету, не збільшував, документи на підтвердження волонтерської діяльності вказують на те, що наведені у них факти, а відповідно і дії ОСОБА_5 , мали місце лише при наближенні спливу двох третин строку додаткового покарання, будь-які позитивні характеристики, відгуки, подяки за дії ОСОБА_5 до 2025 року, тобто впродовж 2 років після постановлення вироку - відсутні, активна благодійність підтверджена одноразовою сплатою до благодійного фонду коштів в сумі 41 тис. 500 грн. в листопаді 2025 року, усі подяки і грамоти ОСОБА_5 від Сил Оборони датовані 2025 роком, жодних документів про фінансову допомогу ЗСУ до клопотання не додано. Яким було ставлення засудженого до підтримки ЗСУ впродовж 2 років після призначення покарання невідомо. Вказує, що посилання на необхідність кермувати транспортним засобом в зв`язку із наявністю проблем із здоров`ям у його новонародженої дитини є надуманим, оскільки у дитини є ще мати, яка також має посвідчення водія. З огляду на все вищезазначене, просить у задоволенні клопотання відмовити. Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволення з таких підстав. Судом встановлено, що вироком Деражнянського районного суду від 02.02.2023 ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України до штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років. На даний час ОСОБА_5 перебуває на обліку у Хмельницькому районному секторі №4 філії Державної установи «Центр пробації» в Хмельницькій області. З матеріалів особової справи ОСОБА_5 , наданої Хмельницьким РС №4 філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області вбачається, що засуджений ОСОБА_5 станом на 18.09.2026 відбув дві третини строку додаткового покарання у виді позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років (3 роки 6 місяців 11 днів). Відповідно до ст. ст.537,539 КПК України, під час виконання вироків, суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Згідно п.2 ч.3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі. Згідно ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зі змісту п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» вбачається, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Таким чином,основним, вирішальним не є факт відбуття певної частини покарання, а факт доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, у даному випадку судом враховується тяжкість вчиненого засудженим злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, суспільна небезпечність вчиненого злочину у сфері безпеки руху, що призвело до ДТП, а також наслідки, що настали в результаті грубого порушення ним в стані алкогольного сп`яніння вимог Правил дорожнього руху України (тяжкі тілесні ушкодження особи). При цьому, судом приймається до уваги, що метою покарання є не тільки виправлення засудженого, запобігання вчиненню ним нових злочинів, але й кара за вчинений злочин. У вказаній якості, кара не тільки визначає характер покарання, а й значною мірою забезпечує досягнення всіх цілей покарання, а забезпечення цієї мети, є обов`язковою відповіддю держави на вчинення злочину, а також сам факт призначення необхідного і достатнього покарання, певною мірою забезпечує почуття справедливості у суспільства. Однак, за результатами дослідження всіх поданих із клопотанням матеріалів в сукупності, суд прийшов до висновку, що засудженим ОСОБА_5 не доведено тієї обставини, що він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Як вбачається із поданих документів, після ухвалення Деражнянським районним судом 02.02.2023 вироку відносно ОСОБА_5 , засуджений майже через місяць 01.03.2023р. вчинив нове адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу (постанова серії ЕАС №6616682 від 01.03.2023). При цьому твердження засудженого, що дане правопорушення мало місце до набрання вироком законної сили, судом сприймається критично, з огляду на те, що вирок постановлений на підставі угоди про примирення із потерпілим, тобто ОСОБА_5 із мірою покарання вказаною у вироку погодився та в апеляційному порядку його оскаржувати наміру не мав, що свідчить про те, що засуджений належних висновків для себе не зробив та не став на шлях виправлення після його засудження. Відсутність в подальшому інших фактів притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності та позитивна характеристика за місцем проживання не підтверджує наявність такої обов`язкової умови для умовно-дострокового звільнення, як сумлінна поведінка, адже не вчинення ОСОБА_5 нових правопорушень не є його досягненням, яке доводить виправлення засудженого, оскільки дотримання вимог законів та їх виконання є обов`язком засудженого, як і всіх інших громадян України. Доводи засудженого про те, що він здійснює підприємницьку діяльність та для її виконання потребує отримання права керування транспортними засобами, на думку суду, також не є безумовною підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування не відбутої частини додаткового покарання, в розумінні ст. 81 КК України, оскільки вона не свідчить про фактичне виправлення засудженого, яке підтверджувалося б його сумлінним ставленням до праці в процесі відбування покарання, керування транспортними засобами не є для засудженого єдиним способом для заробітку на проживання, натомість ОСОБА_5 будучи ФОП не позбавлений можливості працевлаштувати найманого працівника в якості водія для забезпечення його перевезення, тому вказана у клопотанні нагальна потреба в керуванні автомобілем саме ОСОБА_5 є надуманою, як і підстава про необхідність керування транспортним засобом в зв`язку з наявністю проблем із здоров`ям у новонародженої дитини за наявності посвідчення водія у другого з батьків. Так як трудові договори з найманими працівниками укладені у 2019 та 2021 роках, то жодних нових робочих місць ним не створювалося, кількість осіб, за яких сплачує державі обов`язкові платежі до бюджету, не збільшувалося. Відсутні будь-які позитивні характеристики, відгуки, подяки за дії ОСОБА_5 до 2025 року, тобто впродовж 2 років після постановлення вироку. Одноразова сплата до благодійного фонду коштів в сумі 41 тис. 500 грн. в листопаді 2025 року не свідчить про активну благодійність, яка б дала підстави для дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного судом і так на мінімальний передбачений санкції статті КК України строк, оскільки вказує на епізодичний характер волонтерської діяльності як і додані подяки і грамоти від Сил Оборони датовані 2025 роком. Отже, зазначені засудженим у клопотанні доводи в сукупності не дають підстав для висновку про безумовні та беззаперечні підстави для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. З огляду на зазначене, суд вважає, що на даний час засудженим ОСОБА_5 не подано доказів того, що ним досягнуто цілей і мети призначеного йому додаткового покарання та виконано вимоги ч.2 ст.81 КК України щодо сумлінної поведінки та ставлення до праці, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.55, 81 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд - У Х В А Л И В : Відмовити в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення. Повний текст ухвали складено 21.09.26р. Суддя ОСОБА_1