Текст рішення
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/16010/2026
У Х В А Л А
м. Київ Справа № 760/17784/25
29 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Кафідової О.В.
суддів: Оніщука М.І.
Шебуєвої В.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 на відмову у роз`ясненні ухвал Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року та 23 березня 2026 року ухвалені під головуванням судді Майстренко О.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Дружба», про відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и в:
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Дружба» про відшкодування моральної шкоди прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року здійснено перехід розгляду справи з порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядок спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Дружба», про відшкодування моральної шкоди.
27 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва із заявою про роз`яснення ухвал Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року та 23 березня 2026 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 10 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав через підсистему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції про перехід розгляду справи з порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядок спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін по цивільній справі за його позовом до ГБК «Дружба» про відшкодування моральної шкоди скасувати.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2026 року апеляційну скаргу позивача,залишено без руху для подання на адресу Київського апеляційного суду: нову редакцію апеляційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 356 ЦПК України, в якій чітко зазначити конкретне судове рішення, що оскаржується, його дату та зміст, зазначити, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість саме цього судового рішення, та сформулювати вимоги апеляційної скарги відповідно до визначеного предмета апеляційного оскарження.
Надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснено, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
На виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 02 вересня 2026 року, позивач ОСОБА_1 подав нову редакцію апеляційної скарги.
Дослідивши її зміст, апеляційний суд доходить висновку, що зазначені в ухвалі від 01 вересня 2026 року недоліки апелянтом не усунуто.
Так, у новій редакції апеляційної скарги ОСОБА_1 стверджує, що Солом`янський районний суд міста Києва його заяву про роз`яснення судових рішень не розглядав та відповідних процесуальних рішень не приймав.
Водночас поданий ним процесуальний документ названий «Апеляційна скарга на відмову у роз`ясненні судових рішень Солом`янським районним судом міста Києва», а у прохальній частині апелянт просить апеляційну скаргу на відмову у роз`ясненні судового рішення задовольнити та зобов`язати Солом`янський районний суд міста Києва надати відповідні роз`яснення.
При цьому конкретної ухвали суду першої інстанції, постановленої за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 липня 2026 року про роз`яснення судових рішень, її дати, змісту та резолютивної частини апелянтом і в новій редакції апеляційної скарги не зазначено.
Відповідно до частини четвертої статті 271 ЦПК України про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Пунктом 21 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено можливість окремого апеляційного оскарження саме ухвали щодо роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення. Чинна редакція ЦПК України зберігає відповідне процесуальне регулювання.
Отже, предметом апеляційного перегляду в порядку пункту 21 частини першої статті 353 ЦПК України має бути конкретна ухвала суду першої інстанції, постановлена за результатами вирішення питання про роз`яснення судового рішення.
Проте апелянт, з одного боку, стверджує про відсутність такого процесуального рішення, а з іншого - просить переглянути в апеляційному порядку «відмову у роз`ясненні».
Крім того, у новій редакції апеляційної скарги ОСОБА_1 знову просить скасувати ухвалу про перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи з їх викликом (повідомленням).
Однак така ухвала відсутня у передбаченому частиною першою статті 353 ЦПК України переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.
Таким чином, подання нової редакції апеляційної скарги не усунуло суперечності щодо предмета апеляційного оскарження та не дало суду апеляційної інстанції можливості однозначно визначити конкретне судове рішення, законність і обґрунтованість якого апелянт просить перевірити.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено рішення або ухвалу, що оскаржується.
Пунктами 5 та 7 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено необхідність зазначення, у чому полягає незаконність та (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення чи ухвали, а також клопотання особи, яка подала скаргу.
Суд апеляційної інстанції не вправі самостійно визначати замість апелянта судове рішення, яке останній має намір оскаржити, змінювати предмет апеляційного перегляду або формулювати замість нього вимоги апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог статті 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо особа не усунула недоліки процесуального документа у встановлений судом строк, такий документ вважається неподаним і повертається особі, яка його подала.
При цьому слід наголосити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 7 ст.185 ЦПК України).
З огляду на вищевикладене, з урахуванням положень ст.ст. 185, 357 ЦПК України, виходячи з того, що апелянт не виконав вимог ухвали Київського апеляційного суду від 02 вересня 2026 року протягом встановленого судом строку, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача, необхідно визнати неподаною і повернути апелянту.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на відмову у роз`ясненні ухвал Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року та 23 березня 2026 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Дружба», про відшкодування моральної шкоди - визнати неподаною та повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддями, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: