Справа № 915/1950/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 25 квітня 2016 року Справа № 915/1950/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Панової І.Ю., розглянувши касаційну скаргу на ухвалу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 14.04.2015 господарського суду Миколаївської області (про визнання кредиторських вимог ОСОБА_5.) та постанову від 11.02.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 915/1950/13 господарського суду Миколаївської області про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Стайл-Т", м. Миколаїв ліквідатор Прохоров В.С., м. Миколаїв ВСТАНОВИВ: Подана 23.02.2016 публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав. Вимоги касаційної скарги полягають у скасуванні постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 у справі № 915/1950/13, якою переглянуто ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.04.2015 про визнання кредиторських вимог ОСОБА_5 Відповідно до частини 3 статті 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником. Отже, від імені юридичної особи скарга підписується керівником або її представником, який повинен бути уповноважений довіреністю, засвідченою підписом керівника та печаткою юридичної особи із обов`язковим залученням такої довіреності до скарги. Як вбачається, касаційна скарга від імені заявника підписана представником ОСОБА_7 на підставі довіреності. До касаційної скарги додана завірена копія довіреності ОСОБА_7 від 21.12.2015 №796/15-Н, яка підписана заступниками Голови правління ОСОБА_8 та ОСОБА_9, однак без надання повноважень вказаних осіб на підписання довіреностей від імені заявника. Таким чином, касаційна скарга підписана неуповноваженою особою, тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України. Згідно зі ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні. Статтею 41 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом та з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство). Сторонами у справі про банкрутство відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут). Однак заявником взагалі не надано доказів надсилання її копії сторонам у справі. Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 ГПК України. Таким чином, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України. Також, у порушення вимог ст. 111 ГПК України до касаційної скарги взагалі не надано доказів сплати судового збору, що є самостійною підставою для її повернення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України. З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 86, 110, 111, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1113 , 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.04.2015 (про визнання кредиторських вимог ОСОБА_5.) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 у справі №915/1950/13 повернути її заявнику. Головуючий Б.М. Поляков Судді В.М. Коваленко І.Ю. Панова