Справа № 924/159/14

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2018 року м. Київ Справа № 924/159/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я., за участю секретаря судового засідання Кузьміної О.М. за участю представників: ТОВ "Октант-Центр" - Афодєєва В.В., ТОВ "Озерна" - Бевза Ю.П. ДПАТ НАК "Украгролізинг" - Кордас Ж.А. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через Господарський суд Хмельницької області касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2017 у справі № 924/159/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" про стягнення 46 530,25 грн. у межах справи № 924/159/14 за заявою ОСОБА_7, ОСОБА_8, НАК "Украгролізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" про банкрутство, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 порушено провадження у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр", визнано грошові вимоги ініціюючих кредиторів до боржника в загальній сумі 789819,70 грн., в тому числі НАК "Украгролізинг" в особі Хмельницької філії в сумі 301386,11 грн. ТОВ "Октант-центр" звернулося з позовом до Державного публічного акціонерного товариства "НАК "Украгролізинг" про стягнення 46 530,25 грн. на підставі ст.1212 ЦК України. Позовна заява обґрунтована тим, що ТОВ "Октант-центр" перерахував 08.09.2011 грошові кошти в сумі 46 530,25 грн. на поточний рахунок НАК "Украгролізинг", а НАК "Украгролізинг" прийняв ці кошти безпідставно, оскільки на час здійснення платежу у ТОВ "Октант-центр" не було жодного укладеного з відповідачем чинного договору, який би покладав на позивача обов'язок здійснювати відповідачу платіж. У зв'язку з чим, на підставі ст.1212 ЦК України, позивачем ставилася вимога про повернення безпідставно отриманих коштів. Крім того, ТОВ "Октант-центр" в позовній заяві зазначалося про те, що результати стягнення коштів пов'язані із формуванням в подальшому майнової маси позивача - боржника, формуванням кредиторських вимог та реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2017 (суддя Грамчук І.В.) відмовлено у позові ТОВ "Октант-центр" до Державного публічного акціонерного товариства "НАК" Украгролізинг" про стягнення 46 530,25 грн. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 скасовано ухвалу господарського суду Хмельницької області від 15.03.2017 в частині відмови у позові ТОВ "Октант-центр" до Державного публічного акціонерного товариства "НАК" Украгролізинг" про стягнення 46 530,25 грн.; провадження в частині розгляду позовної заяви ТОВ "Октант-центр" припинено. Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017 у справі №924/159/14 скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у справі №924/159/14. Справу передано на розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду. За результатами нового апеляційного розгляду, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 (колегія суддів: Демянчук Ю.Г. - головуючий, Павлюк І.Ю., Крейбух О.Г.) ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2017 у справі № 924/159/14 залишено без змін. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Октант-Центр" звернулося з касаційною скаргою та просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2017, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2017 у справі № 924/159/14 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Державного публічного акціонерного товариства "НАК "Украгролізинг" на користь ТОВ "Октант-Центр" 46 530,25 грн. Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень ліквідатор банкрута зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Зокрема, заявник касаційної скарги посилається на те, що: - право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, позовні вимоги щодо стягнення з останнього такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування вартості майна, яке залишилося у власності позивача, є безпідставними; - ТОВ "Октант-Центр" було здійснено платіж на користь Державного публічного акціонерного товариства "НАК "Украгролізинг" згідно платіжного доручення № 189 від 08.09.2011 в сумі 46 530,25 грн. після розірвання договору лізингу № 22-07-687 спл від 18.10.2007, тобто без жодних на те правових підстав; - ТОВ "Октант-Центр" про порушення своїх прав довідалось 22.07.2014 із довідки Державного публічного акціонерного товариства "НАК "Украгролізинг" № 258 , а тому на час подання позову строк позовної давності не сплив. У відзиві на касаційну скаргу Державне публічне акціонерне товариство "НАК "Украгролізинг" проти поданої касаційної скарги заперечує та просить оскаржувані ухвалу та постанову залишити без змін, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими та такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ТОВ "Октант-Центр", ТОВ "Озерна", ДПАТ НАК "Украгролізинг", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Так, відмовляючи у задоволенні позову ТОВ "Октант-центр" до Державного публічного акціонерного товариства "НАК" Украгролізинг" про стягнення 46 530,25 грн., суд першої інстанції виходив з того, що зазначені вимоги заявлені з пропуском строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України. Апеляційний суд за результатами нового апеляційного розгляду погодився з висновком суду першої інстанції, що звернення до суду з позовними вимогами 26.12.2016 є такими, що заявлено з пропущенням строку позовної давності та зазначив, що вважає вірними висновки місцевого суду щодо відмови в позові про стягнення 46 530,25 грн. основного боргу, з підстав, зазначених господарським судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства. Так, статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки. Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом названої норми позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення . Місцевий суд застосував до позовних вимог ТОВ "Октант-центр" до Державного публічного акціонерного товариства "НАК" Украгролізинг" про стягнення 46 530,25 грн строк позовної давності та зазначив, що вимоги не підлягають задоволенню з підстав пропуску ТОВ "Октант-центр" строку позовної давності. При цьому, як вбачається зі змісту ухвали від 15.03.2017, розглядаючи даний спір, суд першої інстанції навів як аргументи ТОВ "Октант-центр" про обґрунтованість його вимог, так і заперечення Державного публічного акціонерного товариства "НАК" Украгролізинг" про те, що наявність правової підстави (договору) між Позивачем та Відповідачем, з огляду на зміст ст.1212 ЦК України, виключає можливість щодо задоволення позовних вимог ТОВ "Октант-центр" та стягнення з Відповідача грошових коштів. Однак, господарський суд першої інстанції в мотивувальній частині ухвали не зробив висновку щодо наявності чи відсутності порушеного права ТОВ "Октант-центр". Таким чином, місцевий суд в порушення приписів ч.1 ст. 261 ЦК України застосував позовну давність при розгляді спору у даній справі без встановлення факту порушення прав ТОВ "Октант-центр". Суд апеляційної інстанції на зазначені вище недоліки місцевого суду уваги не звернув та не дав їм належної оцінки. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають. Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що недоліки при вирішенні спору, яких припустилися місцевий та апеляційний господарські суди, свідчать про передчасність висновків стосовно вимог ТОВ "Октант-центр" до Державного публічного акціонерного товариства "НАК" Украгролізинг" про стягнення 46 530,25 грн. Таким чином, згідно норм ст. 311 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та ухвала Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2017 у справі № 924/159/14 підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий судовий розгляд до Господарського суду Хмельницької області. При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати викладене , всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 ), вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у справі № 924/159/14 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 ) судом не здійснюється. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" задовольнити частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2017 у справі № 924/159/14 скасувати. Справу № 924/159/14 направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Ткаченко Н.Г. Судді Жуков С.В. Погребняк В.Я.