Справа № 911/2581/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху "01" листопада 2018 р. Справа№ 911/2581/14 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Верховця А.А. суддів: Пантелієнка В.О. Доманської ~М.Л. розглянувши матеріали апеляційної скарги ГУ ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.10.2018 року у справі № 911/2581/14 (суддя: Лопатін А.В.) за заявою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ до Закритого акціонерного товариства "Макарово", Київська обл., Макарівський район, с. Калинівка про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2018 року закрито провадження у справі № 911/2581/14 в частині розгляду клопотання кредитора - ОСОБА_2 від 16.05.2018 р. про зупинення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Макарово"; клопотання ліквідатора банкрута від 19.02.2018 р., з урахуванням уточнення від 02.05.2018 р., про скасування арештів та інших обтяжень майна банкрута задоволено частково, скасовано всі арешти, обмеження та заборони, накладені на нерухоме та рухоме майно, майнові активи Закритого акціонерного товариства "Макарово" (код ЄДРПОУ 33801524), в тому числі скасовано арешт, накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.10.2012 р. в рамках виконавчого провадження № 32766964 на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства "Макарово" (код ЄДРПОУ 33801524) № 26006086801 в ПАТ "АКБ "Транс-Капітал" МФО 380106, іншій частині клопотання ліквідатора банкрута від 19.02.2018 р., з урахуванням уточнення від 02.05.2018 р., про скасування арештів та інших обтяжень майна банкрута залишено без задоволення; кредиторські вимоги Головного управління ДФС у Київській області до Закритого акціонерного товариства "Макарово" на суму 19510, 87 грн. відхилено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Головне управління ДФС у Київській області 10.10.2018 звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 03.10.2018 року в частині не визнання кредиторських вимог у розмірі 19510, 87 грн. у даній справі та прийняти нове, яким у включити кредиторські вимоги у розмірі 19510, 87 грн. до реєстру кредиторів. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області у справі № 910/11932/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Пантелієнко В.О., Доманська М.Л. Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав. Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження. Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір". Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктами 8-10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, зокрема заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; у розмірі 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб. Ставка судового збору з апеляційних скарг, що подаються на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень. Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 в частині не визнання кредиторських вимог в розмірі 19 510, 87 грн. земельному податку з юридичних осіб, яка прийнята за наслідками розгляду заяви Головного управління ДФС у Київській області про визнання кредиторських вимог, за подання якої останнім було сплачено 3254,00 грн. (1762х2) судового збору. Відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 5286,00 грн. (3254х150%). Але як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено про такі документи в додатках до скарги. Натомість скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення йому сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги, посилаючись на те, що до юридичного управління ДФС у Київській області платіжне доручення про сплату судового збору станом на 16.10.2018 не надходило, тому при надходженні платіжного доручення Головне управління ДФС у Київській області невідкладно направить останнє до Північного апеляційного господарського суду. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне. Відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону. Таким чином відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами. Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин. Так скаржником не надано доказів звернення юридичного управління ДФС у Київській області з листом до управління фінансування та бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДФС Київської області для здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5 286, 00 грн. Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду. За таких обставин, оскільки доводи та докази апелянта в обґрунтування причин відстрочення йому сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми та непереконливими, а також не підтверджені жодними доказами, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання Головного управління ДФС у Київській області про відстрочення скаржнику сплати судового збору з викладених у ньому мотивів. Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихстаттею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України). За викладених вище обставин, апеляційна скарга Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.10.2018 року підлягає залишенню без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги При цьому колегія суддів зазначає, що при усуненні вищезазначених недоліків, апелянту слід дотримуватись вимог ст. 258 ГПК України. Керуючись статтями 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд - УХВАЛИВ: 1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Київській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.10.2018 року у справі № 911/2581/14. 2. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.10.2018 року у справі № 911/2581/14- залишити без руху. 3. Надати Головному управління ДФС у Київській області строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині. 4. Попередити скаржника, що у разі невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 3 строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. 5. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі. Головуючий суддя А.А. Верховець Судді В.О. Пантелієнко М.Л. ~Доманська