Справа № 911/2581/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА про повернення апеляційної скарги "15" листопада 2018 р. Справа№ 911/2581/14 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Верховця А.А. суддів: Пантелієнка В.О. Доманської ~М.Л. розглянувши матеріали апеляційної скарги ГУ ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.10.2018 року у справі № 911/2581/14 (суддя: Лопатін А.В.) за заявою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ до Закритого акціонерного товариства "Макарово", Київська обл., Макарівський район, с. Калинівка про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2018 року закрито провадження у справі № 911/2581/14 в частині розгляду клопотання кредитора - ОСОБА_2 від 16.05.2018 р. про зупинення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Макарово"; клопотання ліквідатора банкрута від 19.02.2018 р., з урахуванням уточнення від 02.05.2018 р., про скасування арештів та інших обтяжень майна банкрута задоволено частково, скасовано всі арешти, обмеження та заборони, накладені на нерухоме та рухоме майно, майнові активи Закритого акціонерного товариства "Макарово" (код ЄДРПОУ 33801524), в тому числі скасовано арешт, накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.10.2012 р. в рамках виконавчого провадження № 32766964 на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства "Макарово" (код ЄДРПОУ 33801524) № 26006086801 в ПАТ "АКБ "Транс-Капітал" МФО 380106, іншій частині клопотання ліквідатора банкрута від 19.02.2018 р., з урахуванням уточнення від 02.05.2018 р., про скасування арештів та інших обтяжень майна банкрута залишено без задоволення; кредиторські вимоги Головного управління ДФС у Київській області до Закритого акціонерного товариства "Макарово" на суму 19510, 87 грн. відхилено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Головне управління ДФС у Київській області 10.10.2018 звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 03.10.2018 року в частині не визнання кредиторських вимог у розмірі 19510, 87 грн. у даній справі та прийняти нове, яким у включити кредиторські вимоги у розмірі 19510, 87 грн. до реєстру кредиторів. Одночасно скаржник порушив клопотання про відстрочення йому сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги, посилаючись на те, що до юридичного управління ДФС у Київській області платіжне доручення про сплату судового збору станом на 16.10.2018 не надходило, тому при надходженні платіжного доручення Головне управління ДФС у Київській області невідкладно направить останнє до Північного апеляційного господарського суду. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області у справі № 911/2581/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Пантелієнко В.О., Доманська М.Л. За наслідками розгляду матеріалів поданої апеляційної скарги ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2018 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України у зв'язку з несплатою судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та надано останньому строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині. На виконання ухвали суду від 01.11.2018 року, в межах строків, встановлених судом, скаржником подано клопотання про усунення недоліків, в якому останній зазначає, що наданий час у апелянта відсутні кошти для сплати судового збору у зв'язку з відсутністю затвердженого кошторису на 2018 рік та блокуванням рахунків ГУ ДФС у Київській області, а відтак апелянт просить суд надати йому достатній строк для сплати судового збору або відстрочити сплату до винесення судового рішення по суті. Колегія суддів зазначає, що ч. 2 ст. 174 ГПК України прямо визначено, що строк усунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, не може перевищувати десяти днів з дня вручення такої ухвали, а відтак суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надати скаржнику більший строк на усунення недоліків. Разом з тим, розглядаючи заявлене клопотання про відстрочення скаржнику сплату судового збору за подання вказаної апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне. Відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону. Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами. Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянтом не вказано також, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір". Крім того, у заявленому клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі. Разом з тим, додані до апеляційної скарги та до клопотання докази, зокрема запит ГУ Державної казначейської служби України у Київській області № 07-04/1401-6090 від 31.10.2018 та запит ГУ Державної казначейської служби України у Київській області № 07-04/1410-6172 від 05.11.2018, не є належними доказами на підтвердження неможливості сплати ГУ ДФС судового збору за подання апеляційної скарги в повному обсязі, оскільки є за своєю суттю листом про надання інформації. Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду. При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, та відсутність у ньому коштів для сплати судового збору не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення. Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати. За таких обставин, оскільки доводи та докази апелянта в обґрунтування причин відстрочення йому сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми та непереконливими, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання ГУ ДФС у Київській області про відстрочення скаржнику сплати судового збору з викладених у ньому мотивів. Таким чином, станом на 15.11.2018 року вказані в ухвалі суду від 01.11.2018 року недоліки апеляційної скарги скаржник не усунув, доказів сплати судового збору не надав. Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихстаттею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Згідно частини 4 ст. 174 ГПК України , якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. За вказаних обставин, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга ГУ ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.10.2017 року у справі № 911/2581/14 вважається неподаною і підлягає поверненню. Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд - УХВАЛИВ : 1.Відмовити Головному управлінню ДФС у Київській області у задоволенні клопотання про надання додаткового строку для виконання вимог ухвали суду та відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.10.2018 року у справі № 911/2581/14. 2. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.10.2018 у справі № 911/2581/14 з доданими документами повернути скаржнику без розгляду. 3. Копію ухвали Північного апеляційного господарського суду надіслати учасникам справи. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України, оскаржується в порядку ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя А.А. Верховець Судді В.О. Пантелієнко М.Л. ~Доманська