Справа № 908/710/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.11.2018 року м.Дніпро Справа № 908/710/18 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова В.О., суддів: Пархоменко Н.В., Березкіної О.В., секретар судового засідання Крицька Я.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.06.2018 (повна ухвала складена 26.06.2018, суддя Сушко Л.М.) у справі за заявою Європейського банку реконструкції та розвитку, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест", м.Запоріжжя про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.06.2018 у даній справі в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парагон" з грошовими вимогами до боржника у сумі 284 984 531,92 грн. - відмовлено. Визнано конкурсними кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" наступних осіб: Європейський банк реконструкції та розвитку, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, індекс ЕС2АJN, м. Лондон, пл. Іксчейндж, 1; адреса для листування: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 46-46А - 1 163 367 994,66 грн., з яких: 17 620,00 грн. - 1 перша черга задоволення, 1 163 350 374,66 грн. - 4 черга задоволення. Вимоги забезпечені заставою майна боржника: Європейський банк реконструкції та розвитку, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, індекс ЕС2АJN, м.Лондон, пл. Іксчейндж, 1; адреса для листування: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 46-46А - 5 500 606,98 грн. Затверджено реєстр конкурсних кредиторів з урахуванням визнаних судом вимог конкурсних кредиторів. Встановлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Призначено підсумкове засідання суду. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парагон" у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парагон" про грошові вимоги до боржника у сумі 284 984 531,92 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парагон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" та включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів. Скаржник зазначає, що відповідно до ч.5 ст.105, ч.1 ст.107 ЦК України 28.03.2017 направив на адресу боржника заяву 27/03/17 від 27.03.2017 про визнання грошових вимог у розмірі 254 081 951,01 грн. (з яких 122 574 560,03 грн. сума наданої позики, 131 507 390,98 грн. сума нарахованих відсотків за період з 08.10.2011-27.03.2017). Саме з цього часу, на думку скаржника, ТОВ "Інтерлізінвест" був повідомлений про необхідність повернення отриманих за договором грошових коштів та нарахованих процентів і для нього настав строк виконання зобов'язання за договором. Апелянт вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарський суд не дослідив та не надав належної оцінки умовам договору про надання фінансової позики та фактичним правовідносинм між ТОВ "Компанія з управління активами "Парагон" та ТОВ "Інтерлізінвест" за цим договором, а сам пунктам 1.2 та 2.8 договору, які зобов'язують ТОВ "Інтерлізінінвест" сплачувати ТОВ "Компанія з управління активами "Парагон" нараховані кожного місяця відсотки за користування позикою до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. У відзиві на апеляційну скаргу Європейський банк реконструкції та розвитку просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі. Європейський банк реконструкції та розвитку зазначає, що апелянтом не надано доказів звернення до боржника з вимогою про виконання зобов'язання, тому відповідні доводи не можуть братися судом до уваги. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2015 у справі №904/7358/15 встановлено, що з проміжного ліквідаційного балансу Компанії від 17.08.2015 вбачається, що кредиторська заборгованість Компанії становить 172 972 947,34 грн.; основні засоби, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи та дебіторська заборгованість відсутні, залишок грошових коштів на рахунку Компанії складає 7 620,00 грн. Враховуючи вищенаведене, на думку Європейського банку реконструкції та розвитку, станом на 03.09.2015 грошових вимог апелянта до боржника на суму 254 081 951,01 грн. відповідно до договору позики не існувало. Ухвалою від 09.06.2016 у справі №904/7358/15 господарський суд визнав грошові вимоги боржника до апелянта в розмірі 172 572 947 грн. Суд встановив, що боржник та апелянт уклали низку договорів фінансових позик, в яких боржник виступав в якості позикодавця, а апелянт в якості позичальника. При цьому, упродовж провадження у справі №904/7358/15 щодо банкрутства апелянта, останній жодним чином не згадував про наявність будь-яких боргів боржника перед ним. Європейський банк реконструкції та розвитку вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що апелянт не є конкурсним кредитором, оскільки право грошової вимоги у нього до боржника за договором позики, навіть якби він був дійсним, ще не виникло. Договір позики не надає апелянту право вимагати повернення позики достроково. Проценти, що нараховуються за договором позики підлягають сплаті після 01.11.2018 і не можуть вважатися самостійними грошовими вимогами боржника в силу ст.526 ЦК України та пунктів 3.1, 4.1., 4.4. договору. Аналогічний відзив на апеляційну скаргу подано боржником. Розпорядник майна боржника у поданому відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставну. Розпорядник майна боржника зазначає, що подана скаржником заява №27/03/17 від 27.03.2017 про визнання вимог до боржника за змістом не містить зобов'язання сплатити ТОВ КУА "Парангон" грошові кошти в розмірі 254081951,01 грн., а містить вимогу визнати грошові вимоги товариства та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Тому посилання скаржника, що даною заявою він вимагав дострокового виконання зобов'язання ТОВ "Інтерлізінівест" за договором є безпідставним та таким, що не находить своє підтвердження. 27.11.2018 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність ухвали господарського суду в оскаржуваній частині нормам матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи таке. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.05.2018 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора - Європейського банку реконструкції та розвитку до боржника у розмірі 1 163 350 374,66 грн. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталію Іванівну. Зобов'язано розпорядника майна боржника вчинити певні дії. Призначено попереднє засідання суду. 16.05.2018 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено відповідне оголошення за №51360. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" звернулось до господарського суду із заявою з грошовими вимогами, в якій, з урахуванням поданих уточнень (а.с157 т.7), просило визнати грошові вимоги до боржника на загальну суму 284 984 531,92 грн. Зазначені вимоги обґрунтовані посиланням на те, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" в сумі 284 984 531,92 грн. виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору про надання фінансової позики №5/2011, укладеного 30.09.2011 та за умовами якого, заявник (позикодавець) надав боржнику (позичальник) позику для поповнення обігових коштів у сумі 122 574 560,03 грн. (п. 1.1 договору). На підставі п. 2.7 договору боржнику нараховані відсотки за користування позикою у період з 08.10.2011 по 31.05.2018 в розмірі 162 409 971,89 грн. Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). Згідно ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. За п. 2, 3 ч. 6 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Відповідно до ч.8 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Частиною 2 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік визнаних вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститись відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня). Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" до боржника, колегія суддів приймає до уваги наступне. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтями 626, 627 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 30.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" (позичальник) укладено договір про надання фінансової позики №5/2011, за умовами якого, позикодавець надає боржнику позичальнику позику для поповнення обігових коштів у сумі 130 000 000,00 грн. (п. 1.1 договору). Відповідно до п.1.2 договору нарахування відсотків здійснюється щомісячно і встановлюється плата в розмірі 20% річних. У пункті 2.7 договору сторони передбачили порядок розрахунку відсотків. Сплата нарахованих відсотків за користування позикою здійснюється до 20 числа місяця, слідуючого за розрахунковим. Термін сплати відсотків може бути перенесений за згодою сторін (п.2.8 договору). Термін надання позики позичальнику визначається з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок позичальника і становить до 01.11.2018 (п.3.1 договору). Відповідно до п.5.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його повноважними представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору. На виконання умов договору позикодавець перерахував позичальнику 122 574 560,03 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, на яких містяться відбитки штампу банку та підпис відповідальної особи банку. З урахуванням п.2.7 договору позичальник нарахував боржнику відсотки за користування позикою у період з 08.10.2011 по 31.05.2018 в розмірі 162 409 971,89 грн. В силу приписів ст.ст.525,526,629 ЦК України і ст.193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. Статтею 213 ЦК України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення. З метою надання тлумачення умов договору щодо погодження сторонами настання строку оплати нарахованих відсотків за користування позикою, колегія суддів враховує, що сторонами, відповідно до умов п.2.8 договору встановлено, що плата нарахованих відсотків за користування позикою здійснюється до 20 числа місяця, слідуючого за розрахунковим. Отже, строк виконання зобов'язань по сплаті нарахованих відсотків за користування позикою за спірним договором є таким, що настав. При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що п.4.4 договору передбачено випадки не добровільного виконання зобов'язання по поверненню отриманої позики та нарахованих відсотків на письмову вимогу позикодавця, не може розглядатися як єдина підстава для сплати відсотків за договором. Згідно положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у процедурі банкрутства при розгляді заяв з грошовими вимогами до боржника, суд не вирішує спір по суті, а лише встановлює розмір грошових вимог кредиторів та вчиняє інші дії, передбачені вказаним Законом. Тому суд, при розгляді кредиторських вимог може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість боржника, визнати або відхилити грошові вимоги на підставі норм чинного законодавства. Колегія суддів вважає, що вимоги кредитора до банкрута в частині відсотків за користування позикою у період з 08.10.2011 по 31.05.2018 в розмірі 162 409 971,89 грн. підтверджені належними доказами, а тому визнаються судом апеляційної інстанції. Разом з цим, строк виконання зобов'язання по сплаті суми позики у розмірі 122 574 560,03 грн. не настав, а тому місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що ці вимоги є поточними, а тому з урахуванням приписів ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розглядаються судом лише після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи скаржника що вимоги по сплаті суми позики 122 574 560,03 грн. є конкурсними, оскільки наведене суперечить п.3.1 договору. Доказів надіслання боржнику вимоги про дострокове погашення суми позики заявником не надано. Колегія суддів не приймає до уваги доводи Європейського банку реконструкції та розвитку та боржника про те, що упродовж провадження у справі №904/7358/15 щодо банкрутства апелянта, останній жодним чином не згадував про наявність будь-яких боргів боржника перед ним, оскільки наведене не спростовує факт існування договору про надання фінансової позики №5/2011 від 30.09.2011, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест" (позичальник), а також наявність заборгованості за цим договором. Враховуючи викладене, ухвала господарського суду в оскаржуваній частині прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" з грошовими вимогами до боржника у сумі 284 984 531,92 грн. Керуючись ст.ст.269,275,277,281-283 ГПК України суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.06.2018 у справі №908/710/18 в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" з грошовими вимогами до боржника у сумі 284 984 531,92 грн. - скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" з грошовими вимогами до боржника задовольнити частково. Визнати конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" до боржника за сплату судового збору у розмірі 3524,00 грн. - 1 черга задоволення; нараховані відсотки у розмірі 162 409 971,89 грн. - 4 черга задоволення. Включити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" у розмірі 3524,00 грн. - 1 черга задоволення та 162 409 971,89 грн. - 4 черга задоволення до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлізінвест". Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Парангон" в частині грошових вимог до боржника у розмірі 122 574 560,03 грн. - відхилити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Постанова складена у повному обсязі 05.12.2018. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді Н.В.Пархоменко О.В.Березкіна