Справа № 917/814/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" січня 2019 р. Справа№ 917/814/16 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Доманської М.Л. Остапенка О.М. Секретар судового засідання: Камінська Т.О. За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 22.01.2019. розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авто Краз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі №917/814/16 (суддя Яковенко А.В.) за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Авто Краз" про порушення провадження у справі про банкрутство ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до Господарського суду Полтавської області з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки останній неспроможний сплатити борг. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.06.16 відмовлено у порушенні провадження у справі № 917/814/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоКраз" (ідентифікаційний код 05808735). Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.16 скасовано ухвалу господарського суду Полтавської області від 07.06.16 у справі № 917/814/16, а справу скеровано до Господарського суду Полтавської області для виконання вимог ч. 1 ст. 17 ГПК України. Господарським судом Полтавської області на виконання вимог ч. 1 ст. 17 ГПК України скеровано матеріали справи № 917/814/16 до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство. Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Авто Краз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 №917/814/16 ухвалити нове рішення, яким відмовити у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство. Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустився неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, не навівши мотивів прийнятого рішення. На думку боржника, у розумінні ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" ПАТ "Ощадбанк" є забезпеченим кредитором. При цьому, до заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" не додані документальні докази відсутності погашення кредитної заборгованості боржника за рахунок майнових поручителів, а саме рішення суду та постанов про відкриття виконавчих проваджень, щодо майнових поручителів боржника. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2018 справу №917/814/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Доманська М.Л., Остапенка О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Авто Краз" у визначеному складі та призначено справу до розгляду. 22.11.2018 через відділ документального забезпечення суду від Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшов відзив на апеляційну скаргу ПрАТ "АвтоКраз", в якому кредитор заперечував проти доводів апеляційної скарги та зазначив, що апеляційна скарга боржника є безпідставною та необґрунтованою, а відтак такою, що не підлягає задоволенню. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі №917/814/16 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено з урахуванням виправлення описки на 22.01.2019 о 10:40 хв. В судовому засіданні 22.01.2019 представник ПАТ "Державний ощадний банк України" та арбітражний керуючий Кізленко В.А., заперечували проти доводів апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Автокраз", з мотивів викладених у відзиві, просили суд залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2018. Колегією суддів на підставі ч. 7 ст. 270 ГПК України надано учасникові судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасником справи реалізовано. Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання 22.01.2019 року не з'явилися, причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на направляли. У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Банку та арбітражного керуючого Кізленка В.А., вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України. Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон). Згідно з приписами ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. в редакції від Закону 22.12.2011 р. (далі - Закон) з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а також ознак неплатоспроможності боржника або її загрози та вирішення інших питань, пов'язаних з розглядом справи, здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Відповідно до ст. 1 Закону під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності. Відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю", державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (ч. 6 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство). Разом з тим, статтею 30 ГПК України визначена виключна підсудність справ, яка є правилом, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У відповідності до ч. 5 ст. 16 ГПК України справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Згідно з ч. 6 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство боржників, які здійснюють діяльність, пов'язану з державною таємницею, регулюється з урахуванням особливостей, передбачених законодавством про державну таємницю. Станом на день розгляду справи до режимно-секретного відділу Господарського суду м. Києва документи з грифом "таємно" не надходили. У відповідності до ч.2 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок зміну складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду. Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Державний ощадний банк України" зазначає, що у Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" наявна непогашена заборгованість в розмірі 867 303 047,40 грн. Згідно із частиною 3 статті 16 Закону, якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. Звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз", на підтвердження своїх посилань ініціюючим кредитором було подано копії довідки відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що сума безспірних вимог кредитора сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2011 у справі № 19/193, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 у справі № 19/193, рішення господарського суду Полтавської області від 26.07.2011 у справі № 18/41/11, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 у справі № 18/41/11, рішення господарського суду Полтавської області від 09.07.2013 у справі № 917/1000/13, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 у справі № 917/1000/13, копії договорів застави товарів в обороті, акцій, іпотеки нерухомого майна, постанови про відкриття виконавчих проваджень, накази господарського суду Полтавської області. За наслідками дослідження вбачається, що між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк", Банк, Ініціюючий кредитор), тип якого відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" на підставі змін до статуту, зареєстрованих державним реєстратором Печерської районної в м. Києві держадміністрації 07.06.2011, було змінено на публічне акціонерне товариство, та Приватним акціонерним товариством "АвтоКрАЗ" (далі - ПрАТ "АвтоКрАЗ", Боржник), яке є новим найменуванням Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства, заснованої згідно наказу Фонду державного майна України від 24.10.1995 №33-АТ "Про створення холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у відповідності до Закону України "Про господарські товариства" та Указу Президента України від 11.05.1994 № 224/94 "Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації" шляхом об'єднання в статутному капіталі контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств та інших активів, 09.10.2008 було укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 205/31/2 (надалі - Кредитний договір). У зв'язку з невиконанням ПрАТ "АвтоКрАЗ" зобов'язань за Кредитним договором, АТ "Ощадбанк" розпочало процедуру стягнення заборгованості за Кредитним договором в судовому порядку. Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.07.2011 у справі №19/193, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2011, позов Банку задоволено повністю. Стягнуто з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (вул. Київська, буд. 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631 ідентифікаційний код 05808735) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (м. Київ, 01601, вулиця Госпітальна, 12-г, ідентифікаційний код 00032129) 147350000,00 грн. простроченого основного боргу за кредитом, 20700505,93 грн. - прострочених процентів за ставкою 7% річних, 1711101,15 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 2861254,11 грн. пені за несвоєчасне погашення основного боргу, 1,93 грн. санкцій за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 305626,82 грн. - 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів, 551716,44 грн. - 3 % річних за несвоєчасну сплату основного боргу, 2219308,86 грн. - інфляційних за несвоєчасну сплату процентів, 1544447,26 грн. інфляційних за несвоєчасну сплату основного боргу, 25500,00 грн. витрат з оплати держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В касаційному порядку судове рішення не оскаржувалось. У хвалою господарського суду Полтавської області від 23.02.2012 відстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської обл. від 26.07.2011 до 01.02.2014. 11.07.2014 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. відкрито виконавче провадження № 43957924 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 11.01.2012 № 19/193. 04.11.2014 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. виконавче провадження № 43957924 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 20.03.2014 № 18/41/11 приєднане до зведеного виконавчого провадження №45314193. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.07.2011 у справі №18/41/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 позов Банку задоволено. Стягнуто з Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі Відкритого акціонерного товариства на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - 64 801 298,19 грн. заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії № 205/31/2, що укладений між сторонами 09.10.2008, з яких 59 000 000,00 грн. прострочені кредитні транші (основний борг); 2 880 659,18 грн. несплачені проценти за листопад 2010 року; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 1 389 606,84 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 171 531,06 грн.; 3% річних за несвоєчасну сплату основного боргу (кредиту) - 268 956,16 грн.; 3% річних за несвоєчасну сплату процентів -33 199,56 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасну сплату основного боргу -669 416,13 грн.; втрати від інфляції за несвоєчасну сплату процентів -387 929,26 грн. та суми державного мита - 25 500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн. Звернуто стягнення на заставлене майно шляхом проведення публічних торгів на предмет застави - автомобілі "КрАЗ" виробництва Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства у кількості 151 од. В касаційному порядку судове рішення не оскаржувалось. 22.04.2014 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. відкрито виконавче провадження № 43044262 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 20.03.2014 № 18/41/11. 04.11.2014 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. виконавче провадження № 43044262 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 20.03.2014 № 18/41/11 приєднане до зведеного виконавчого провадження №45314193. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.07.2013, частково зміненим постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2013, у справі № 917/1000/13 за позовом AT "Ощадбанк" до ПрАТ "АвтоКрАЗ" задоволено позовні вимоги Банку в загальній сумі 630 422 701, 53 грн., в тому числі заборгованість за простроченим кредитом у сумі 294 336 000, 00 грн., заборгованість за простроченими процентами в сумі 221 330 646, 84 грн.; 34 711 113, 61 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 16 038 418, 25 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 44 854 307, 90 грн. - 3% річних; 19 088 962, 47 грн. інфляційних втрат за період з 28.12.2010 по 19.05.2013 включно; 63 252, 46 грн. судового збору. 14.01.2014 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.I. відкрито виконавче провадження № 41447764 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 19.11.2013 № 917/1000/13. 04.11.2014 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. виконавче провадження № 41447764 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 20.03.2014 № 18/41/11 приєднане до зведеного виконавчого провадження №45314193. З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що з моменту відкриття виконавчих проваджень минуло більше трьох місяців (ВП тривають більше 3 років). Слід зазначити, що 22.03.2015 ПрАТ "АвтоКрАЗ" звернулось до Господарського суду Полтавської області зі скаргою на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. про арешт коштів боржника. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.03.2015 у справі № 917/1000/13 зазначену скаргу прийнято до розгляду, призначено її розгляд у судовому засіданні та заборонено Державній виконавчій службі та органам державної виконавчої служби вчиняти будь-які виконавчі дії по зведеному виконавчому провадженні № 45314193, яке веде відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України до розгляду скарги судом по суті. 25.03.2015 ухвалою Господарського суду Полтавської області зупинено провадження з розгляду скарги ПАТ "АвтоКрАЗ" на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазура Г.І. про арешт коштів боржника, а матеріали справи №917/1000/13 направлено до господарського суду м. Києва для розгляду заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення. 10.03.2016 постановою Харківського апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Полтавської області від 24.03.2015 скасовано в частині заборони Державній виконавчій службі та органам державної виконавчої служби вчиняти будь- які виконавчі дії по зведеному виконавчому провадженні № 45314193. Впродовж даного періоду згідно з довідкою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стягнуто на користь Банку лише грошові кошти в сумі 5 216 384,89 грн., які було розподілено наступним чином: - 63 252,46 грн. - на рахунок № 63992010204041, як відшкодування судового збору на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 09.07.2013 у справі № 917/1000/13 (наказ господарського суду Полтавської області від 19.11.2013) про стягнення заборгованості ПАТ "АвтоКрАЗ" за Кредитним договором; - 4 299 958,83 грн. - на рахунок № 20696306305, як сплата процентів на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 09.07.2013 у справі № 917/1000/13 (наказ господарського суду Полтавської області від 19.11.2013) про стягнення заборгованості ПАТ "АвтоКрАЗ" за Кредитним договором; - 18 442,40 грн. - на рахунок №63992010204041 як відшкодування судового збору на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2011 у справі №19/193 (наказ господарського суду Полтавської області від 11.01.2012) про стягнення заборгованості ПАТ „АвтоКрАЗ" за Кредитним договором; - 386 071,77 грн. - на рахунок №20696306305 як сплата процентів на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2011 у справі №19/193 (наказ господарського суду Полтавської області від 11.01.2011) про стягнення заборгованості ПАТ „АвтоКрАЗ" за Кредитним договором; - 25 736,00 грн. - на рахунок №63992010204041 як відшкодування судового збору на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 26.07.2011 у справі №18/41/11 (наказ господарського суду Полтавської області від 20.03.2014) про стягнення заборгованості ПАТ „АвтоКрАЗ" за Кредитним договором; - 422 923,43 грн. - на рахунок №20696306305 як сплата процентів на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 26.07.2011 у справі №18/41/11 (наказ господарського суду Полтавської області від 20.03.2014) про стягнення заборгованості ПАТ „АвтоКрАЗ" за Кредитним договором. Враховуючи вищевикладене, сукупний розмір безспірних вимог Ініціюючого кредитора до Боржника складає 810 420 022,38 грн., з яких: - заборгованість за простроченим кредитом - 500 686 000,00 грн., - заборгованість за простроченими процентами в сумі 239 802 857,92 грн.; - 3% річних - 46 013 806,88 грн.; - інфляційні нарахування - 23 910 063,98 грн. - судовий збір - 7 293,60 грн. Розмір пені, що не включається до складу безспірних вимог Ініціюючого кредитора складає 56 883 025,02 грн. Так, щодо часткового забезпечення вимог банку заставою майна боржника судом з матеріалів справи встановлено таке. В забезпечення виконання зобов'язань Боржника за Кредитним договором, між ПАТ "АвтоКрАЗ" та AT "Ощадбанк" було укладено ряд договорів забезпечення, зокрема: 1. Договір іпотеки нерухомого майна № 205/31/2-3 від 09.10.2008 договірною вартістю предмету іпотеки 119 334 731 грн. 2. Договір застави товарів в обороті № 205/31/2-4 від 14.10.2008 договірною вартістю предмету застави 76 125 000 грн. Предметом застави виступав 151 автомобіль "КрАЗ", з яких у межах виконавчого провадження описано та арештовано лише 52 одиниці. Автомобілі розукомплектовані, відсутні двигуни, елементи підвіски та ін. 3. Договір застави акцій № 205/31/2-5 від 14.10.2008 договірною вартістю предмету застави 59 272 737,47 грн. Предметом застави є акції ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод", ВАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", ВАТ "Херсонський завод карданних валів", ВАТ "Сімферопольський завод авторулів", ВАТ "Кам'янець-Подільськавтоагрегат". Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, яка викладена в Інформаційному листі "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 звертає увагу на те, що під час визначення господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки). Тобто, безспірні вимоги Банку у розмірі 810 420 022,38 грн. лише частково забезпечені заставою/іпотекою майна Боржника на суму 254 732 468,47 грн. Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань Боржника за Кредитним договором, між АТ "Ощадбанк" та третіми особами (майновими поручителями) було укладено ряд договорів забезпечення, зокрема: договір застави акцій від 16.10.2008 № 205/31/2-7, укладений між Банком та ТОВ „Нафтохімімпекс"; договір застави акцій від 16.10.2008 № 205/31/2-8, укладений між Банком та ТОВ „Укртехвуглець"; договір застави акцій від 16.10.2008 № 205/31/2-6, укладений між Банком та ТОВ „Газотурбінні технології"; договір застави акцій від 16.10.2008 № 205/31/2-9, укладений між Банком та ТОВ „Гармоніка"; договір застави акцій від 16.10.2008 № 205/31/2-13, укладений між Банком та ТОВ „Нафтохімімпекс"; договір застави акцій від 16.10.2008 № 205/31/2-10, укладений між Банком та ТОВ „Укртехвуглець"; договір застави акцій від 16.10.2008 № 205/31/2-11, укладений між Банком та ТОВ „Газотурбінні технології'"; договір застави акцій від 16.10.2008 № 205/31/2-12, укладений між Банком та ТОВ „Гармоніка"; договір застави акцій від 16.10.2008 № 205/31/2-16, укладений між Банком та ТОВ „Реакційні труби"; договір застави акцій від 16.10.2008 № 205/31/2-14, укладений між Банком та ТОВ „Нові промислові технології"; договір застави акцій від 16.10.2008 № 205/31/2-17, укладений між Банком та ТОВ „Феррекспо"; договір застави акцій від 16.10.2008 № 205/31/2-18, укладений між Банком та ТОВ „Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінанси та кредит лізинг; договір застави акцій від 16.10.2008 № 205/31/2-15, укладений між Банком та ТОВ „Промінек"; договір застави акцій від 31.10.2008 № 205/31/2-24, укладений між Банком та ТОВ „Газотурбінні технології"; договір застави акцій № 205/31/2-21 від 31.10.2008, укладений між Банком та ТОВ „Нові промислові технології"; договір застави акцій № 205/31/2-22 від 31.10.2008, укладений між Банком та ТОВ „Феррекспо"; договір застави акцій № 205/31/2-23 від 31.10.2008, укладений між Банком та ТОВ „Промінек"; договір застави акцій № 205/31/2-25 від 19.03.2009, укладений між Банком та ТОВ „Перт". Відповідно до статті 11 Закону до заяви про порушення справи про банкрутство, серед іншого, заявник повинен надати докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна саме боржника (за наявності застави). Застава майна інших юридичних осіб, що надана ініціюючому кредитору в забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором, не може братися до уваги під час питання забезпечення вимог кредитора заставою майна боржника. Згідно із частиною 3 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (абз. 2 ч. 3 ст. 10 Закону). Вищевказаними обставинами справи підтверджується обґрунтованість тверджень ініціюючого кредитора про невиконання Публічним акціонерним товариством "АвтоКраз" грошових зобов'язань у понад тримісячний строк від встановленого законодавством моменту їх погашення, безспірність грошових вимог до боржника та вжиття заходів примусового стягнення простроченої заборгованості у судовому порядку з наступним пред'явленням виконавчого документу до виконання. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, щодо обгрунтованості грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", у сумі 555 687 553,91грн, яка не забезпечена заставою боржника. Доказів які спростовували факт наявності простроченої заборгованості перед заявником на момент розгляду справи в суді першої інстанції не надав, доказів належного виконання прострочених грошових зобов'язань не подав. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно із частиною 1 статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Частиною 6 статті 16 Закону визначено, що за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Відповідно до частини 7 статті 16 Закону суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо заявником не доведено наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону. Підстав для відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" перелічених у частини 7 статті 16 Закону немає про що, вірно вказав суд першої інстанції. Враховуючи розмір безспірних вимог Банку до Боржника, що складає 810 420 022,38 грн. та значно перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати, беручи до уваги той факт, що безспірні вимоги забезпечені заставою майна боржника лише частково, а саме на суму 254 732 468,47 грн. (сума безспірних вимог Ініціюючого кредитора, не забезпечених заставою майна Боржника складає 555 687 553,91 грн.), а також те, що сума боргу не сплачується протягом більш як трьох місяців, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо доцільності її задоволення. Частиною 9 статті 16 Закону визначено, що питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна вирішується господарським судом в ухвалі підготовчого засідання. З матеріалів справи вбачається, що автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство було визначено кандидатуру арбітражного керуючого Кізленка В.А. для призначення розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз". Який у відповідності до Закону подав заяву на участь у справі про банкрутство. Крім того, до суду надійшли заяви арбітражних керуючих Закорка В.В., Кравченка Р.М. Демчана О.І. про участь у справі про банкрутство. Арбітражний керуючий Закорко В.В. у поданій заяві повідомив, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів подання інформації, передбаченої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до державного органу з питань банкрутства, а також порушень термінів, визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого не допускав, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, має значний досвід роботи, п'ятий рівень кваліфікації. Подано свідоцтво про підвищення кваліфікації від 12.10.2014; відповідальність застрахована відповідно до договору добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого (не додано квитанцію про сплату страхового платежу). У поданій заяві арбітражним керуючим Кравченком Р.М., зазначено, що він не є заінтересованою особою відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; раніше засуджений не був, у тому числі за вчинення корисливих злочинів; має дозвіл на провадження діяльності арбітражних керуючих (свідоцтво №133 від 12.02.2013); відповідальність застрахована відповідно до договору добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого (додано квитанцію про сплату страхового платежу); має досвід роботи; підвищено кваліфікацію арбітражного керуючого 25.02.2017; має п'ятий рівень кваліфікації. У поданій заяві арбітражним керуючим Демчаном О.І., зазначено, що він не є заінтересованою особою відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; раніше засуджений не був, у тому числі за вчинення корисливих злочинів; має дозвіл на провадження діяльності арбітражних керуючих (свідоцтво №1732 від 11.11.2015); відповідальність застрахована відповідно до договору добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого (додано квитанцію про сплату страхового платежу); має досвід роботи; підвищено кваліфікацію арбітражного керуючого від 25.02.2015, від 12.11.2016, від 10.12.2015, подано сертифікат про участь у семінарі на тему "Новели та практика застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Арбітражний керуючий Кізленко В.А. у поданій заяві повідомив, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів подання інформації, передбаченої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до державного органу з питань банкрутства, а також порушень термінів, визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого не допускав, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, має значний досвід роботи, п'ятий рівень кваліфікації, відповідальність застрахована відповідно до договору добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого (додано квитанцію про сплату страхового платежу). При визначенні кандидатури розпорядника майна боржника, суд керується приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходячи з норм якого остаточне рішення з указаного питання приймається саме судом. Таким чином, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали, подані заяви арбітражних керуючих на засадах конкурентності, судом першої інстанцій було визначено кандидатуру арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство та задоволено заяву арбітражного керуючого Кізленка В.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 408 від 27.02.2013) на участь у справі про банкрутство виходячи з наступного: - арбітражний керуючий, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів; - має дозвіл на провадження діяльності арбітражних керуючих; - управління боржником раніше не здійснював; - судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльності арбітражного керуючого не має; - має досвід роботи; - відповідальність застрахована відповідно до договору добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого. Відповідно до статті 114 Закону встановлено, що кандидатура арбітражного для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого надати заяву на участь у даній справі та, у разі неотримання судом від нього такої заяви, розпорядник майна призначається судом без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку відмовляючи у задоволенні заяв арбітражних керуючих Закорка В.В., Демчана О.І., Кравченка Р.М., які звернулися до суду із заявами про участь у справі. І як наслідок обґрунтовано закінчив підготовче засідання. З огляду на вищевикладене, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваній постанові, вичерпності висновків місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції враховує позицію викладену в рішенні Європейського суду, прийнятому у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Судова колегія наголошує, що у даній справі апелянтові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 917/814/16 . Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено. Доводи викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" судом не вбачається. Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника відповідно до ст. 129 ГПК України. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд- П О С Т А Н О В И В: 1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автокраз" залишити без задоволення. 2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 917/814/16 залишити без змін. 3. Матеріали справи №917/814/16 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28.01.2019. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді М.Л. Доманська О.М. Остапенко