Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
ПостановаГосподарське судочинство

Справа № 925/703/16

Суд
Північний апеляційний господарський суд
Дата
05.03.2019
Суддя
Сотніков С.В.
Категорія
Банкрутство

Текст рішення

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" березня 2019 р. Справа№ 925/703/16 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сотнікова С.В. суддів: Грека Б.М. Верховця ~А.А. за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І., представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Килівника Р,С., розглянувши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - офіс ДФС) на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.12.2018 (суддя Боровик С.С.) у справі № 925/703/16 за заявою фізичної особи-підприємця Потапова Артема Олександровича до Приватного акціонерного товариства "Карло Пазоліні трейдінг" (код 30964248) про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.12.2018 у справі № 925/703/16 відмовлено у задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 02.05.2018 про визнання кредитором. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, офіс ДФС звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.12.2018, визнати кредиторські вимоги офісу, що складаються з суми податкового боргу з податку на додану вартість, в сумі 640425,28 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 925/703/16, розгляд справи призначено на 05.03.2019. У відповідності до ч. 10 ст. 32 ГПК України та згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2019 для розгляду справи № 925/703/16, у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Отрюха Б.В. та Остапенка О.М., сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Верховець А.А., Грек Б.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 постановлено здійснювати розгляд справи № 925/703/16 по суті спочатку колегією суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Верховець А.А., Грек Б.М., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2019. В судовому засіданні представник офісу ДФС підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.12.2018, визнати кредиторські вимоги в сумі 640425,28 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Апеляційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки заборони з нарахування неустойки по своїй сутності є наслідком дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. В той же час, акти камеральних перевірок та податкові повідомлення-рішення складені після введення мораторію, а тому на них не розповсюджується дія мораторію. Також, скаржник зазначає, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника офісу ДФС, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.07.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Карло Пазоліні трейдінг"; визнано вимоги фізичної особи-підприємця Потапова Артема Олександровича до боржника на суму 475 654,00 грн., з них 472 000,00 грн. основного боргу та 3654,00 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Польянова Євгена Олександровича. Оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Карло Пазоліні трейдінг" офіційно оприлюднено 07.07.2016. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Черкаської області від 06.09.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, згідно якого визнано вимоги: фізичної особи-підприємця Потапова Артема Олександровича: 4 черга 475 654,00 грн. основного боргу, 1 черга - 13 780,00 грн. судового збору; Відкритого акціонерного товариства "Карло Пазоліні/Швейцарія/СА": 4 черга - 87 136 251,34 грн. основного боргу, 6 черга - 164 055 501,20 грн. неустойки (пеня, штраф), 1 черга - 2756,00 грн. судового збору; Приватного акціонерного товариства "Карло Пазоліні трейд лімітед": 4 черга - 71 919 442,50 грн. основного боргу, 1 черга - 2756,00 грн. судового збору; Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль": 4 черга - 24 149 390,51 грн.; 6 черга - 30 361 142,52 грн. (пеня, штраф), 1 черга - 2756,00 грн. судового збору, Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит": 4 черга - 69 264 006,14 грн. основного боргу та 12 631 960,76 грн. заборгованості зі сплати процентів (відсотків), 6 черга - 9 279 243,63 грн. неустойки (пеня, штраф), 1 черга - 2756,00 грн. судовий збір. Тобто, контролюючий орган не скористався своїм правом на заявлення грошових вимог до боржника в порядку ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство. Постановою Господарського суду Черкаської області від 25.10.2016 боржника визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру. Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Частиною 3 статті 38 Закону про банкрутство встановлено, що з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Відповідне оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено 28.10.2016. 27.04.2018 офіс ДФС звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про кредиторські вимоги в сумі 640425,28 грн. Згідно кредиторської заяви, грошові вимоги офісу ДФС складаються з податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 640425,28 грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 22.01.2018 №0000844202, від 22.01.2018 №0000854202, від 22.01.2018 №0000864202, які прийняті за результатами камеральних перевірок боржника, про що складені Акт про результати проведення камеральної перевірки № 4646/28-10-42-02/30964248 від 01.12.2017 та Акт перевірки № 4702/28-10-42-02/30964248 від 07.12.2017. Актом про результати проведення камеральної перевірки № 4646/28-10-42-02/30964248 від 01.12.2017 встановлено порушення боржником термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцю - платнику податку на додану вартість. Податковим повідомленням-рішенням від 22.01.2018 №0000844202 застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 12044,25 грн. та штраф у розмірі 30% в сумі 190,50 грн., а всього 12234,75 грн. Актом про результати проведення камеральної перевірки № 4702/28-10-42-02/30964248 від 07.12.2017 встановлено порушення боржником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Податковим повідомленням-рішенням від 22.01.2018 №0000854202 застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 176250,74 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 22.01.2018 №0000864202 застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 456793,92 грн. Таким чином, неустойка у вигляді штрафу нарахована у зв'язку з порушенням термінів виконання податкових зобов'язань у період до порушення провадження у справі про банкрутство та за умов відсутності податкового боргу станом як на час порушення провадження у справі про банкрутство так і на час визнання боржника банкрутом, оскільки згідно витягу з інтегрованої картки платника податку у боржника станом на 28.02.2018 рахувалась переплата з податку на додану вартість в сумі 4854,13 грн. Згідно із ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Згідно ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі (ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство). В той же час частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Тобто, конкурсні вимоги могли бути заявлені у тридцятиденний строк з дати оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство від 07.07.2016, а поточні вимоги (які виникли під час процедури розпорядження майном боржника) - після оприлюднення повідомлення від 28.10.2016 про визнання боржника банкрутом та відкриття його ліквідаційної процедури. При цьому, поточні вимоги, які заявлені у відповідності із частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство, після їх визнання господарським судом набувають статусу конкурсних. Разом з тим, неустойка у вигляді штрафу нарахована 22.01.2018, тобто після визнання боржника банкрутом, що прямо заборонено ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, у зв'язку з чим грошові вимоги офісу ДФС в сумі 640425,28 грн. не є ані конкурсними, ані поточними в розумінні норм вказаного Закону, а отже підлягають відхиленню. Колегія суддів помилковими доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм ст. 38 Закону про банкрутство, а також твердження, що дія мораторію не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань та заходів, спрямованих на їх забезпечення, оскільки податковий борг, в даному випадку - штраф, виник за відсутності основного зобов'язання зі сплати податків і зборів, а лише з факту порушення термінів податкової дисципліни (оформлення податкових накладних та несвоєчасна сплата самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість). Апеляційний суд зазначає, що з моменту визнання боржника банкрутом припиняється нарахування будь-якої неустойки (штрафу, пені) як на борг, що виник до відкриття провадження (конкурсні вимоги) у справі про банкрутство так і протягом процедур банкрутства (поточні вимоги). При цьому, фактичні обставини вчинення боржником порушення вимог податкового законодавства в період до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (терміни реєстрації податкових накладних в період з 24.11.2015 по 21.04.2016, невчасна сплата податкового зобов'язання за податковими деклараціями з ПДВ за період з 30.12.2014 по 30.03.2016) не має в даному випадку правового значення, оскільки неустойка нарахована після визнання боржника банкрутом всупереч вимог спеціального Закону про банкрутство. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Пунктом 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Враховуючи, що місцевий господарський суд ухвалив правильне судове рішення із дотриманням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими вище обставинами справи та наведеним відповідним нормативно-правовим обґрунтуванням, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги офісу ДФС із залишенням без змін оскаржуваної ухвали Господарського суду Черкаської області від 06.12.2018 у даній справі. Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору в сумі 5286,00 грн. згідно платіжного доручення № 53 від 23.01.2019 при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення. 2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.12.2018 у справі № 925/703/16 залишити без змін. 3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 14.03.2019. Головуючий суддя С.В. Сотніков Судді Б.М. Грек А.А. ~Верховець

Інші документи цієї справи50

Справа № 925/703/16 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 925/703/16 — Постанова — Кишеня