Справа № 922/4114/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 _______________________________________________________________________ УХВАЛА "11" квітня 2019 р. Справа № 922/4114/17 вх. № 4114/17 Господарський суд Харківської області у складі: судді Міньковського С.В. при секретарі судового засідання Черновій В.О. за участю сторін: арбітражний керуючий - Шапілов С.А. (свід. №324 від 01.03.13 р.), пр-к ГУ ДФС у Харківській області (правонаступник Східної ОДПІ м. Харкова) - Гануленко А.О. (дов. від 20.09.18 р.), розглянувши заяву арбітражного керуючого Шапілова С.А. про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат По справі за заявою Східна ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Х/о, м. Харків до ТОВ "Дізал", м. Харків про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: До господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого Шапілова С.А. про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат розпорядника майна ТОВ "Дізал", в якій Шапілов С.А. просить суд стягнути з ініціюючого кредитора суму основної грошової винагороди в сумі 26565,35 грн та витрат розпорядника майна в сумі 185,24 грн та видати судовий наказ. Представник кредитора ГУ ДФС у Харківській області надав суду відзив на заяву арбітражного керуючого, в якому проти заяви заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити у її задоволенні. Присутній в судовому засіданні представник податкового органу підтримав свою позицію, викладену у відзиві, зазначив, що на рахункух ГУ ДФС відсутні кошторисні призначення для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому, а також зазначив, що арбітражним керуючим Шапіловим С.А. жодного разу звіт про нарахування і виплату грошової винагороди не доводився комітету кредиторів до відома та не був схвалений і погоджений ним. Розглянувши матеріали справи, надану суду заяву про стягнення з кредитора грошової винагороди та відшкодування витрат розпорядника майна, пов'язаних зі справою про банкрутство, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 р. (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Згідно ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міднародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано ВРУ, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Згідно з ч.1 ст. 115 Закону про банкрутство визначено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Частина 2 ст. 115 Закону про банкрутство передбачає, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна. Отже, вищевказаними положеннями Закону про банкрутство встановлено: 1) обов'язковість сплати грошової винагороди розпоряднику майна за виконання обов'язків арбітражного керуючого; 2) визначено порядок призначення грошової винагороди - шляхом її авансування; 3) вказано мінімальний та максимальний її розмір за кожний місяць виконання повноважень розпорядника майна. Слід зазначити, що ст.16 Закону про банкрутство в редакції після 19.01.2013р. не передбачає серед підстав для відмови кредитору у порушенні провадження у справі про банкрутство такої підстави, як відсутність активів боржника або інших джерел для оплати грошової винагороди арбітражному керуючому. Проте, вирішуючи питання про порушення провадження у справі про банкрутство суд також вирішує інші питання, пов'язані з рухом такої справи (ч.2 ст.16 Закону про банкрутство). Зокрема, питання щодо призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна ) ( ч.9 ст.16 Закону про банкрутство) та встановлення розміру оплати його винагороди та джерела її сплати. Отже посилання представника ГУ ДФС на відсутність у податкового органу джерел фінансування з державного бюджету щодо оплати послуг арбітражного керуючого не лише суперечить ст.43 Конституції України, де визначено, що кожен громадянин має право на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона рабства та примусової праці) та метою антикорупційної спрямованості Закону про банкрутство, яка досягається через запровадження в Законі гарантованої оплати грошової винагороди арбітражним керуючому, що має забезпечити гарантії його незалежності від боржників та кредиторів. З вищенаведеного вбачається, що суд, згідно вимог ст.16 та ст.115 Закону про банкрутство, не може відмовити арбітражному керуючому в можливості отримати гарантовану нормами цього Закону грошову винагороду, оскільки таким чином суд примушує арбітражного керуючого виконувати повноваження за відсутності оплати його праці. 29.01.2018р. в підготовчому засіданні, господарський суд відкрив провадження у справі про банкрутство за заявою Східної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківський області до боржника ТОВ "Дізал", здійснив оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на веб-сайті ВГСУ, призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Шапілова С.А. та встановив розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Дізал" у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень, джерелами сплати грошової винагороди розпоряднику майна є авансування кредитором або за рахунок коштів наявних у боржника. Ухвала господарського суду від 29.01.18 р. не оскаржувалась та набрала законної сили. Отже обов'язок сплатити грошову винагороду за час виконання арбітражним керуючим Шапіловим С.А. обов'язків розпорядника майна з 29.01.2018р. по 11.05.2018р. покладається виключно на ініціюючого кредитора Східну ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківський області. Постановою господарського суду від 05.07.2018 р. ТОВ "Дізал" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, затверджено звіт розпорядника майна Шапілова С.А. про нарахування грошової винагороди в сумі 26565,35 грн та відшкодування витрат в сумі 185,24 грн за період з 29.01.2018 р. по 11.05.2018 р., припинено повноваження розпорядника майна Шапілова С.А. та призначено ліквідатором банкрута Падалко Ю.П. Під час прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом від 05.07.2018 р. господарським судом детально було досліджено дії арбітражного керуючого під час виконання ним обов'язків розпорядника майна ТОВ "Дізал" та за результатом дослідження всіх обставин в сукупності затверджено відповідний звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат. Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону про банкрутство ухвали та постанова, прийняті господарським у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття. Отже, ухвала господарського суду від 29.01.18 р. та постанова від 05.07.18 р. набрали законної сили. Згідно з частиною 6 статті 115 Закону про банкрутство, кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Проте, як свідчать матеріали справи, такий фонд кредитором створений не був. Згідно з ч.7 ст. 115 Закону про банкрутство визначено, що розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Як свідчать матеріали справи, арбітражний керуючий Шапілов С.А. було доведено на засіданні комітету кредиторів (протокол від 07.06.2018р., питання 1 порядку денного, том.2, арк. справи 140-141) про нарахування та виплату грошової винагороди розпорядника майна. Комітетом кредиторів в особі Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківський області було відмовлено у схваленні звіту розпорядника майна про нарахування та виплату арбітражному керуючому грошової винагороди за час виконання обов'язків розпорядника майна. Вищевказане зумовлює те, що при розгляді цих правовідносин (щодо затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому, що виникли у межах провадження у справі про банкрутство) може бути застосована п.1 ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції (захист права власності) та практика Європейського суду з прав людини. Судом встановлено, що діями ініціюючого кредитора державної податкової інспекції, створено неможливість отримати заявником (арбітражним керуючим Шапіловим С.А.) присуджену йому судом грошову винагороду (оплата його послуг) за час виконання обов'язків розпорядника майна відповідно до ухвали господарського суду від 29.01.2018р., яка набрала законної сили, та при наявності постанови господарського суду від 05.07.18 р., якою затверджено звіт розпорядника майна про нарахування грошової винагороди в сумі 26565,35 грн та відшкодування витрат в сумі 185,24 грн. Вказане є нічим іншим як втручання у право заявника (арбітражного керуючого) на мирне володіння майном (зокрема, зважаючи на рішення ЕСПЛ «Бурдов проти Росії» та «Войтенко проти України», які є джерелом права). Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Відповідно до частини 1 статті 98 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом. Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі. Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 115 Закону про банкрутство. Крім того, суд зазначає, що кошти, присуджені зацікавленій особі відповідно до остаточного та обов'язкового рішення суду, щодо яких доведено, що вони можуть бути витребувані, вважаються власністю. Так, у масиві однотипних рішень Європейського суду з прав людини про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції підставою для відповідного порушення є тривала невиплата заборгованостей, які присуджені остаточним рішенням суду, що набуло законної сили (наприклад, рішення Суду у справах "Безуглий проти України" від 22.12.12 р., "Сук проти України" від 10.03.2011, "Абрамов проти України" від 10.07.08 р., тощо). З огляду на встановлене, суд доходить висновку про стягнення затвердженої суми грошової винагороди та відшкодування витрат на загальну суму 26750,59 грн з податкового органу. Враховуючи, що ухвалою суду від 08.04.2019 р. було задоволено клопотання ГУ ДФС у Харківській області про заміну кредитора у справі та здійснено заміну кредитора ТОВ "Дізал" Східну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на Головне управління ДФС у Харківській області, боржником при виконанні даної ухвали слід вважати ГУ ДФС у Харківській області, а стягувачем - арбітражного керуючого Шапілова С.А. Висновки суду про необхідність оплати грошової винагороди розпорядника майна за рахунок кредитора боржника зроблені із застосуванням положень статті 115 Закону про банкрутство та гарантій на оплату праці (в широкому розумінні терміну "оплати праці" як самозайнятої особи) згідно статті 43 Конституції України, принципу верховенства права згідно статті 8 Конституції України, що надає право суду прийняти рішення, яке б відповідало загальним засадам справедливості в межах тих правових регулювань, які передбачені законодавством. Керуючись ст.ст. 2, 22-27, 98, 114, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 11, 233, 234 ГПК України в редакції від 15.12.17 р., УХВАЛИВ: 1. Заяву арбітражного керуючого Шапілова С.А. задовольнити. 2. Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) на користь арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича, (свідоцтво №324 від 01.02.2013 р., код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, поточний рахунок НОМЕР_2 в А-Банк, МФО 307770) грошову винагороду та відшкодування витрат в загальному розмірі 26750,59 грн. Видати наказ. 3. Ухвалу направити арбітражному керуючому Шапілову С.А., ГУ ДФС у Харківській обл. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Ухвала підписана 12.04.19 р. Суддя Міньковський С.В.