Справа № 908/2500/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.05.2019 року м.Дніпро Справа № 908/2500/18 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач); суддів: Паруснікова Ю.Б., Коваль Л.А., при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю., представники сторін: від скаржника: Михайлюк А.З. адвокат, довіреність №811/0/4-19 від 06.03.2019 р.; від боржника: Черненко М. О. адвокат, довіреність №0020/ПС від 12.04.2019 р.; арбітражний керуючий: Василик В.В. , посвідчення №КВ334 від 18.06.2015 р.; від ТОВ "Фінансова компанія "Юніверсум фінанс": Сенюта І.В. голова комітету кредиторів, ордер серії КС №330110 від 15.01.2019 р.; розглянувши в режимі відеоконференції матеріали апеляційної скарги Державного агентства резерву України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 (ухвала складена 29.01.2019, суддя Юлдашев О.О.) у справі № 908/2500/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс", м. Київ до боржника Приватного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод", м. Запоріжжя про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: 1.Короткий зміст кредиторських вимог і ухвала суду першої інстанції. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Запорізький автомобілебудівний завод» грошові вимоги Державного агентства резерву України, як кредитора ПрАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» у сумі 9 844 298,30 грн. відхилено в повному обсязі. Ухвала мотивована тим, що Мелітопольський моторний завод ліквідовано без правонаступництва, а тому відсутні правові підстави для стягнення вартості цінностей матеріального резерву. 2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги. Заявник не погодився з ухвалою місцевого господарського суду і звернувся з апеляційною скаргою. Посилається на те, що : - Судом першої інстанції не надано процесуальну можливість Держрезерву надати додаткові документи, які підтверджують його кредиторські вимоги на суму 9 844 298,30 грн. ЄСПЛ у рішенні від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» постановив, що національними судами було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції, де визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також ЄСПЛ у своєму рішенні, вказуючи на порушення Україною п. 1 ст. 6 Конвенції, виходив з того, що національне законодавство України містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін процесу про ключові процесуальні дії і дотримання таким чином принципу рівності сторін та зберігання відповідної інформації, оскільки загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу. Так, у п. 36 рішення у цій справі ЄСПЛ звернув увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять одну зі сторін у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення у справах «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» та «Авотіньш проти Латвії»). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть упевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі «Беер проти Австрії»). Крім того, нова номенклатура накопичення матеріальних цінностей в мобілізаційному резерві на Спільному українсько-корейському підприємстві з іноземною інвестицією у формі закритого акціонерного товариства «АвтоЗАЗ-Деу» затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.1999 №1505-0044, яка має гриф «Цілком таємно». З метою надання копії постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.1999 №1505- 0044, яка має гриф «Цілком таємно», якою було встановлено мобілізаційне завдання Спільному українсько-корейському підприємстві з іноземною інвестицією у формі закритого акціонерного товариства «АвтоЗАЗ-Деу», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Запорізький автомобілебудівний завод» до суду, Державним агентством резерву України направлено лист від 17.01.2019 №146/0/4-19 до Кабінету Міністрів України з проханням надати дозвіл на зняття копії з постанови КМУ від 18.08.1999 №1505-0044 в частині встановлення мобілізаційних завдань Мінпромполітики, що стосується Спільного українсько-корейського підприємства з іноземною інвестицією у формі закритого акціонерного товариства «АвтоЗАЗ-Деу» (копія листа додається). Крім того, одним із основних доказів того, що ПрАТ «ЗАЗ» є відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного мобілізаційного резерву є постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 №287-рт, яка теж має гриф «Таємно» та для направлення якої до суду Держрезерв також листом від 18.01.2019 №154/0/4-19 звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням зняти копію цієї постанови та її додатку для подальшого направлення її до суду (копія листа додається). - Однак, суд першої інстанції позбавив Держрезерв можливості скористатися своїм процесуальним правом надати докази на підтвердження своїх кредиторських вимог та прийняв позицію Боржника і відхилив кредиторські вимоги Держрезерву у підготовчому судовому засіданні, чим порушив вимоги та принципи Господарського процесуального кодексу України та судочинства в цілому. Відповідно до ст.183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Згідно із ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Всі вищенаведені факти, на думку скаржника, свідчать про необ`єктивність, упередженість та порушеність права на справедливий суд в розумінні принципів Господарського кодексу України та ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод. 3.Узагальнені доводи інших учасників справи. У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Василик В.В. та ПрАТ "ЗАЗ" просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, погоджуючись, зокрема, з висновком суду першої інстанції. Інші учасники справи про банкрутство не скористалися своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. 4. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2019 року у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова В.О. суддів Вечірка І.О., Чус О.В., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного агентства резерву України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 по справі №908/2500/18 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.04.2019 року. 27.03.2019 року від Державного агентства резерву України надійшло клопотання про передачу справи №908/2500/18 до Північного апеляційного господарського суду для розгляду в закритому засіданні в зв`язку з необхідністю дослідження у справі документів, які мають гриф "Таємно" Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2019 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.05.2019 року. Згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду у зв`язку з відпусткою судді Кузнецова В.О. у справі призначено автоматичну зміну складу колегії суддів. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 908/2500/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Білецької Л.М, (доповідач), суддів: Паруснікова Ю.Б., Коваль Л.А. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.05.2019 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач) суддів: Паруснікова Ю.Б., Коваль Л.А., прийнято апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 у справі до свого провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.05.2019 року. 20.05.2019 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. В судовому засіданні представники скаржника , боржника ТОВ "Фінансова компанія "Юніверсум фінанс" та арбітражний керуючий надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства. Інші учасники справи про банкрутство не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 у справі №908/2500/18 слід залишити без змін з наступних підстав. 5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.2018. відкрито провадження у справі №908/2500/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод", 69600, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 8, код ЄДРПОУ 25480917, визнані безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс", 01032, м. Київ, вул. Володимирська, 10, офіс 210 до боржника на загальну суму 3 163 600,00 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод", 69600, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 8, код ЄДРПОУ 25480917. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Василика Віталія Валентиновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №418 від 01.03.2013., ідент. номер НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ). Зобов`язано розпорядника майна у строк до 16.01.2019. надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку п. 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скласти реєстр вимог кредиторів та подати на затвердження господарському суду реєстр вимог кредиторів до 16.01.2019. Попереднє засідання суду призначено на 21.01.2019. о 09-00. 04.12.2018. за №56098 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено відповідне оголошення. Ухвалою суду від 03.01.2019. здійснено процесуальне правонаступництво та замінено кредитора у справі №908/2500/18 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс", 01032, м. Київ, вул. Володимирська, 10, офіс 210, код ЄДРПОУ 36125262 його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АМБЕР", 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 49, прим. 82 офіс 10, код ЄДРПОУ 40889885. Відповідно до порядку та строку, передбачених статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до господарського суду надійшли наступні заяви з грошовими вимогами до боржника: 1/ Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація", 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2 на суму 369 427 050,00 грн.; 2/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Авто", 03045, м. Київ, Столичне шосе, 90 на суму 36 837 827,93 грн.; 3/ Приватного акціонерного товариства "Автокапітал", 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2 на суму 21 800 000,00 грн.; 4/ Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес", 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3 на суму 7 442 550,00 грн.; 5/ Акціонерного товариства "ОТП Банк", 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 66 на суму 356 764 306,42 грн.; 6/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Юніверсум фінанс", 01004, м. Київ, вул. В.Васильківська, 13/1, кім. 403 на суму 2 470 199 551,41 грн.; 7/ Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127 на суму 770 152 353,01 грн.; 8/ Державного агентства резерву України, 01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28 на суму 9 844 298,30 грн.; 9/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Каскад", 01033, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44, корпус "Д" на суму 3 960 000,00 грн.; 10/ Благодійної організації "Благодійний фонд Віталія Хомутинніка "Відродження", 01033, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44, корпус "Г" на суму 1 216 000,00 грн.; 11/ Міросени ЛТД юридичної особи створеної та існуючої відповідно до законодавства Кіпру, Кіпр, 6051 Ларнака, 10 Петрон стріт, реєстраційний номер НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 на суму 659 866 794,78 грн.; 12/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско-Експедиція", 03026, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 167А на суму 6 925 926,51 грн.; 13/ ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 на суму 38 970 000,00 грн.; 14/ ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 /78 на суму 38 800 000,00 грн.; 15/ ОСОБА_2, АДРЕСА_5 на суму 26 000 000,00 грн.; 16/ ОСОБА_5 , АДРЕСА_6 19-Б/93 на суму 41 688 647,92 грн.; 17/ ОСОБА_6 , АДРЕСА_7 на суму 6 500 576,47 грн.; 18/ ОСОБА_7 , АДРЕСА_8 на суму 26 000 000,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, і не оспорюється скаржником, ним при подачі заяви про кредиторські вимоги було допущено ряд порушень, зокрема, не надано докази, які підтверджують заявлені вимоги. Також сторонами не оспорюється та обставина, що відсутні докази правонаступництва боржника внаслідок ліквідації Мелітопольського моторного заводу, якому було доведено мобілізаційне завдання. 6. Доводи, за якими апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. Згідно зі ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитора за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Згідно з п. 4 ст. 23 Закону, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. За п. 5 ст. 23 Закону, розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: - розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; - розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; - дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; - дата підсумкового засідання суду. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня). Державне агентство резерву України заявило свої грошові вимоги до боржника на суму 9 844 298,30 грн., які ґрунтуються на наступних обставинах: Державним агентством резерву України на відповідальне зберігання до Мелітопольського моторного заводу, правонаступником якого є ПрАТ "ЗАЗ" були закладені матеріальні цінності мобілізаційного резерву, що підтверджується номенклатурою накопичення на 1987 рік затвердженої наказом Міністерства автомобільної промисловості СРСР від 23.11.1987 №076. На підприємстві в 2000 та 2007 роках спеціалістами Контрольно-ревізійного відділу Південного регіону Держрезерву проводились контрольні перевірки наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які знаходилися на відповідальному зберіганні у боржника, про що були складені відповідні акти від 01.11.2000 та від 05.09.2007 №7-3/15-42. В результаті цих перевірок були виявлені факти незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву. Незабезпечення збереження (самовільне відчуження) матеріальних цінностей мобілізаційного резерву виявлено стосовно матеріальних цінностей вартість, яких становить 6 283 030,00 грн. виходячи із цін, що діяли на момент порушення провадження у справі про банкрутство. Крім того, на підставі ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" заявником нараховано 3 561 268,30 грн. штрафних санкцій. Мелітопольський моторний завод, існував як окремий суб`єкт господарювання (під назвою ВАТ "МеМЗ") до 1995 року. Згідно Наказу Фонду державного майна України від 23.10.1995. №1283 (зі змінами внесеними Наказом ФДМУ від 13.02.1996. №132) ВАТ "МеМЗ" було приєднано до відкритого акціонерного товариства "Запорізький автомобільний завод" (скорочена назва якого - ВАТ "АвтоЗАЗ", зареєстроване 08.07.1994.), після чого вже не мало статусу окремої юридичної особи, а набуло статусу структурного підрозділу ВАТ "АвтоЗАЗ" (протокол №4 Четвертих Загальних Зборів ВАТ "АвтоЗАЗ" від 14.11.1997.). У статуті ВАТ "АвтоЗАЗ" (в подальшому ПАТ "АвтоЗАЗ" та ПрАТ "Промавтоінвест") (п.1.1), було зазначено, що це товариство створено шляхом перетворення ДП "Запорізький автомобільний завод" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" та шляхом приєднання до складу товариства відкритого акціонерного товариства "Мелітопольский моторний завод" в процесі його реорганізації в структурний підрозділ товариства. Вказані обставини додатково підтверджується наданою Державним агентством резерву України копією письмового доказу, а саме акту від 1 листопада 2000 р., контрольна перевірка наявності матеріальних цінностей мобрезерву проводилась на госпрозрахунковому підрозділі "АвтоЗАЗ-Мотор" ЗАТ "АвтоЗАЗ-ДЕУ". У вказаному акті зазначено, що: "Згідно з рішенням зборів ВАТ "АвтоЗАЗ" протокол №3 від 07.06.1997р. і на підставі Угоди про основні принципи створення спільного підприємства, установчого договору про створення та діяльність спільного українсько-корейського підприємства з іноземною інвестицією у формі закритого акціонерного товариства "АвтоЗАЗ-ДЕУ" від 02.03.1998р. правонаступником усіх активів, пасивів та боргових зобов`язань ГРП "АвтоЗАЗ-Мотор" є відкрите акціонерне товариство "Запорізький автомобільний завод". ГРП "АвтоЗАЗ-Мотор", реорганізоване у структурний підрозділ "АвтоЗАЗ-Мотор" ЗАТ "АвтоЗАЗ-ДЕУ"". Як вбачається з оголошення, розміщеного на веб-сайті Державного агентства резерву України від 19.08.2017р. щодо переліку товаро-матеріальних цінностей, які підлягають реалізації в Запорізькій області, було передбачено реалізацію інструменту абразивного на ПАТ "Запорізький автомобільний завод" (ПАТ "АвтоЗАЗ"), 69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 40, код ЄДРПОУ 05808563, що повністю відповідає номенклатурі накопичення на 1987 р. затвердженій наказом Міністерства автомобільної промисловості СРСР від 23.11.1987 р. № 076, яка надана заявником, оскільки вказана номенклатура містить зазначений в повідомленні від 19.08.2017р. інструмент абразивний. Таким чином, як вбачається з наведених вище обставин та наданого заявником акту від 01.11.2000р. правонаступником усіх активів, пасивів та боргових зобов`язань Мелітопольського моторного заводу є Відкрите акціонерне товариство "Запорізький автомобільний завод" (в подальшому ВАТ "АвтоЗАЗ", ПАТ "АвтоВАЗ" та ПрАТ "Промавтоінвест"), а не ПрАТ "ЗАЗ". Водночас, Приватне акціонерне товариство "Запорізький автомобілебудівний завод" (ПрАТ "ЗАЗ") було створено як нове акціонерне товариство, з найменуванням - Спільне підприємство ЗАТ "АвтоЗАЗ-Деу" у 1998., засновниками якого виступили: ВАТ "АвтоЗАЗ", ОСОБА_8 ., ОСОБА_9 , Лтд. Згідно п. 3.2 Установчого Договору про заснування товариства (згідно діючого на той час законодавства) була встановлена Обмежена відповідальність - (а) "Товариство не відповідає за зобов`язаннями своїх засновників та Акціонерів". Пунктом 5.1 Установчого договору було передбачено, що ВАТ "АвтоЗАЗ" буде повністю відповідальним за сплату усієї заборгованості ВАТ "АвтоЗАЗ" та його дочірніх та пов`язаних підприємств, майно яких включається до майна ВАТ "АвтоЗАЗ". Згідно п.19.2 - ВАТ "АвтоЗАЗ" несе відповідальність по вимогам всіх третіх осіб до Товариства, що пов`язані з майном ВАТ "АвтоЗАЗ". Ці ж норми були внесені і до первісної редакції статуту СП ЗАТ "АвтоЗАЗ-Деу", в п. 3.1 якого зазначено, що товариство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у відповідних органах влади, що і було зроблене 15.04.1998 р. Отже, існування юридичної особи ПрАТ "ЗАЗ" (під назвою СП ЗАТ "АвтоЗАЗ-Деу") почалося з 15.04.1998р., при цьому це підприємство не було правонаступником жодної іншої юридичної особи, що зафіксовано, як зазначено вище, в первісних установчих документах. Крім того, пунктом 4 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1129 від 08.10.1997. передбачено, що розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву здійснюється Держрезервом на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, а також на інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах. Водночас, заявником не додано до заяви жодного договору на розміщення в боржника на договірній основі запасів матеріальних цінностей державного резерву. Оскільки, доданими до заяви доказами Державним агентством резерву України не доведено, що ПрАТ "ЗАЗ" є боржником за поданою заявою, а посилання заявника на ст. ст. 2, 12, 24 ЗУ "Про державний матеріальний резерв", які регулюють виключно порядок відпуску матеріальних цінностей та відповідальність за операції з матеріальними цінностями, не доводять самого факту передачі на зберігання боржнику вказаних в заяві матеріальних цінностей та перебування їх на зберіганні в боржника на договірних умовах, а відтак суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відхилення грошових вимог Державного агентства резерву України у повному обсязі. 7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу. Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів зазначає, що законодавцем встановлені спеціальні вимоги до змісту заяви кредитора ( ч.3 ст. 23 Закону України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), які має дотримуватися кредитор, і принцип рівності учасників процесу полягає також і в тому, що цей зміст є однаковим для всіх без виключення кредиторів, бо інакше у неупередженого стороннього спостерігача може скластися враження щодо упередженості суду і наданні переваг певним кредиторам. Цей обов`язок кредитора дотриматися вимог закону і надати відповідні докази до заяви кредитора має бути здійснено відразу при її поданні (оскільки законом не передбачено жодних можливостей надати додаткові докази до цієї заяви чи якимось чином відкорегувати її. Отже, сам кредитор несе повну відповідальність за відповідність заяви, що подається, вимогам , які встановлені до її змісту законом, а тому він же у разі їх порушення має нести всі правові наслідки таких порушень. Формальна ж функція суду щодо перевірки відповідності поданої заяви вимогам цього Закону встановлена в ст. 24 Закону України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» . У апеляційній скарзі скаржник зазначає про невідкладення розгляду справи судом з тим, щоб надати додаткові докази, оскільки первинно подана номенклатура цінностей матеріального резерву (відомість) не стосується їх вимог і не обґрунтовує їх. Проте колегією суддів проаналізовано клопотання скаржника про відкладення розгляду справи від 17 січня 2019 року і зроблено висновок про те, що у ньому взагалі не йдеться про брак доказів чи помилкове їх надання. Між тим, саме на заявника покладено обов`язок повідомити суд про ці обставини і заявити відповідні клопотання, адже за змістом діючого процесуального законодавства суд позбавлений можливості збирати докази за власною ініціативою , і отже, не знаючи про помилковість надання заявником документів до заяви про кредиторські вимоги, про що заявником відповідна заява зроблена не була, суд правильно розглянув справу по суті на підставі доказів, які були наявні у справі на час судового розгляду. Заявником також не було зроблено жодних заяв до суду першої інстанції стосовно наявності у справі якихось обставин про державну таємницю, що б призвело до передачі її за виключною підсудністю. Наразі ж механізм передачі справи з одного апеляційного суду до іншого, запропонований скаржником, діючим законодавством не передбачений, про що більш деталізовано в ухвалі про відмову у задоволенні клопотання скаржника про передачу справи до Північного апеляційного господарського суду. Скаржник погоджується з відсутністю правонаступництва боржника за зобов`язаннями Мелітопольського моторного заводу. По суті відмови у задоволенні кредиторських вимог рішення суду не оскаржується. Таким чином, місцевий господарський суд вірно обмежився наданими скаржником до заяви доказами і розглянув справу по суті. 8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду. Права заявника не порушені. 9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Оскільки доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 по справі № 908/2500/18 постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали без змін. 10.Судові витрати. Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 у справі №908/2500/18 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 у справі №908/2500/18 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 27.05.2019 року. Головуючий суддя Л.М. Білецька Суддя Ю.Б. Парусніков Суддя Л.А. Коваль