Справа № 5023/1208/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 ________________________________________________________________________________ УХВАЛА "29" липня 2019 р. Справа № 5023/1208/11 вх. № 1208/11 Суддя Усатий В.О. Без участі представників сторін. розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору (вх.№17905 від 24.07.2019) у справі за позовом : ЗАТ "Харківенергоремонт" м. Харків до ЗАТ "Харківенергоремонт" м. Харків про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 04.03.2011 р. ЗАТ «Харківенергоремонт» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. До суду від ОСОБА_1 , кредитора у даній справі, надійшла заява (вх.№ 17905 від 24.07.2019) про повернення судового збору, в якій заявник просить суд розглянути питання про повернення судового збору, сплаченого у більшому розмірі, в сумі 3200,00 грн. В обгрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що до заяви про визнання недійсним результатів аукціону проведеного 17.02.2015 р. та договорів купівлі-продажу ним було подано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 7048,00грн., однак, під час підготовки заяви до подання, заявник помилково сплатив ще 3200,00грн. Розглянувши матеріали справи, заяву про повернення судового збору, суд зазначає наступне. Частиною 2 ст. 123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів. Відповідно до пункту 3.1 інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Згідно додатків 2 та 8 до інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 інструкції. Пунктом 3.8 інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". З квитанції №8 від 11.10.2017 не вбачається, за подання якої саме заяви та по якій справі здійснено сплату судового збору в сумі 3200,00грн., в графі призначення платежу міститься інформація, що судовий збір сплачено за позовом ОСОБА_1 до господарського суду Харківської області. Враховуючи що з заяви про повернення сплати судового збору (вх.№17905 від 24.07.2019) та з квитанції №8 від 11.10.2017 неможливо встановити, що повернення судового збору має здійснюватися в межах справи №5023/1208/11, суд відмовляє в задоволенні даної заяви про повернення судового збору у розмірі 3200,00 грн. Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що, згідно ч. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", повернення державного мита провадиться за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом року з дня зарахування його до бюджету. На підставі вищенаведеного та керуючись ч. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору (вх.№ 17905 від 24.07.2019). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає. Суддя Усатий В.О.