Справа № 922/4508/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху "10" вересня 2019 р.~~~~~~~~~~Справа № 922/4508/16 Суддя ~- доповідач: Плахов О.В. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ~"Сенторі", м. Харків, ~(вх. №2794 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.10.2019р. у справі №922/4508/16 (суддя Міньковський С.В., постановлену в м.Харків, час постановлення ухвали не зазначено, дата складення повного тексту не зазначено) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Сенторі, м.Харків, про визнання банкрутом ~ ВСТАНОВИВ: 26.09.2018р. ліквідатором ТОВ "Сенторі" Бакрадзе К.А. було подано ~до господарського суду Харківської області клопотання про повернення судового збору (вх.№28008), в якому ліквідатор просив суд на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернути судовий збір, сплачений за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки господарським судом закрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сенторі". Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2018р. ~у справі №922/4508/16 відмовлено в задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Сенторі" про повернення судового збору. Товариство з обмеженою відповідальністю ~"Сенторі" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 03.10.2018р. у справі №922/4508/16 та ~повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сенторі" в особі ліквідатора Бакрадзе К.А. з Державного бюджету України 13780,00грн. судового збору за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Одночасно апелянт звернувся з клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду. Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, ~виходячи з наступного. Так, відповідно до пункту 2 частини 2 та частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України ~учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу. Тобто, строк подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду від 03.10.2018р. сплив 15.10.2018р. (13,14 жовтня 2018р. вихідні дні). Проте, апелянт Товариство з обмеженою відповідальністю ~"Сенторі" ~звернулось з апеляційною скаргою до господарського суду Харківської області 02.09.2019р., що вбачається з відтиску штампу відділу документального забезпечення та контролю господарського суду Харківської області на першому аркуші апеляційної скарги. З наведеного вбачається, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження ухвали місцевого господарського суду. Разом, з тим, апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю ~"Сенторі" ~звернулась до апеляційного господарського суду з клопотаннями про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду. Суддя - доповідач зазначає, що відповідно до частини 1~ ~~статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи~ ~~~~статті 119 Господарського процесуального кодексу України~ ~~~~повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. За змістом статті 119 Господарського процесуального кодексу України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. У відповідності до частини 3~ статті 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з вимогами~ статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються. В обґрунтування наявності підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 03.10.2019р. ~у справі №922/4508/16 апелянт посилається на те, що в копія оскаржуваної ухвали на його адресу місцевим господарським судом не надсилалась, а про її існування апелянт дізнався випадково саме х Єдиного державного реєстру судових рішень 30.08.2019р. У зв`язку із вказаними обставинами, представнику апелянту був необхідний додатковий час для підготовки та подання апеляційної скарги. Разом з тим, суддя доповідач зазначає, що згідно з пунктом 4 частини 6~ ~~статті 242 Господарського процесуального кодексу України~ ~~днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених~ ~~постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. Судом апеляційної інстанції встановлено, що направлена на адресу ТОВ "Сенторі" (61001, м.Харків, проспект Московський, буд.53) копія ухвали від 03.10.2018р. повернута органом поштового зв`язку 15.11.2018р. із відміткою "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до частин 3 та 7~ статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 25.06.2018р. у справі № 904/9904/17. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції було вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення заявника про стан розгляду клопотання про повернення судового збору. Суддя - доповідач вважає, що в порушення приписів статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, апелянтом не обґрунтовано та не надано доказів в підтвердження того, що він був позбавлений можливості оскаржити ухвалу господарського суду Харківської області від 03.10.2018р. у справі №922/4508/16 у встановлені законодавством строки, а наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними. Жодних інших підстав, які можуть свідчити про поважність підстав пропуску процесуального строку скаржником не наведено, доказів, які свідчили б про те, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії - не додано, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого апелянта, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку не вбачається. Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки. Зокрема, згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV "Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права". Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див.,~ ~~~~mutatis mutandis, рішення від 26.04.2007 у справі Олександр Шевченко проти України, заява №8371/02, п.27 та ухвалу від 14.10.2003 у справі Трух проти України, заява №50966/99,). З огляду на викладене, суддя доповідач, в даному випадку не вбачає поважних підстав для відновлення процесуального строку та~ відмовляє~ ~~~~Товариству з обмеженою відповідальністю "Сенторі" ~в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Згідно з частиною 3~ статті 260 Господарського процесуального кодексу України, ~апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення встановлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенторі" ~~на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.10.2018р. у справі №922/4508/16 підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків. Крім того, суддя- доповідач зазначає, що статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Так, відповідно до пункту 2 частини 3 ~статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2~ ~~~статті 4 Закону України "Про судовий збір",~ ~~~~розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік", встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року у розмірі 1921,00грн. Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 1921,00грн. Разом з тим, з ~матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ~цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху. З врахуванням викладеного, суддя- доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України також є підставою для залишення апеляційної скарги ~без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків. Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач УХВАЛИВ: 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ~"Сенторі" на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.10.2019р. у справі №922/4508/16 залишити без руху. 2. Товариству з обмеженою відповідальністю ~"Сенторі" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. 3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України. ~~~~~~~~~~ Ухвала набирає законної сили з моменту її ~підписання суддею - доповідачем ~та не підлягає оскарженню. ~~~~~~~~~Суддя - доповідач ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~О.В. Плахов ~ ~