Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаГосподарське судочинство

Справа № 922/1199/18

Суд
Східний апеляційний господарський суд
Дата
25.09.2019
Суддя
Здоровко Людмила Миколаївна

Текст рішення

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 УХВАЛА "25" вересня 2019 р. Справа № 922/1199/18 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В., розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , пос. Дубовоє, Бєлгородський район, Бєлгородська обл., Російська Федерація, (вх. № 2494 Х/2 ) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про визнання недійсним договору №1 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 20.12.2017, на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про відхилення кредиторських вимог ОСОБА_1 і на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про затвердження реєстру вимог кредиторів, постановлених у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Усатим В.О., у справі №922/1199/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антьє", м. Харків, про визнання банкрутом ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Антьє", визнано безспірними вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "ФК "Стандарт кепітал" у розмірі 6 800 000, 00грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кулагіна О.О. 22.05.2018 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Антьє". До місцевого господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява з грошовими вимогами до боржника у розмірі 8 000 000, 00грн, які виникли на підставі договору №1 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 20.12.2017 (т.1 а.с.171). 09.07.2018 до суду першої інстанції від розпорядника майна надійшла заява (т.2 а.с.20), в якій він просив суд визнати недійсним договір №1 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 20.12.2017, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Антьє". 10.09.2018 до місцевого господарського суду від ОСОБА_1 надійшов договір про відступлення права вимоги за договором №1 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 20.12.2017, укладений між ним та ОСОБА_2 (т.4 а.с.118), у зв`язку із цим, повідомив суд, що він є новим кредитором ТОВ "Антьє". Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 задоволено заяву розпорядника майна про визнання недійсним договору №1 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 20.12.2017; визнано недійсним договір №1 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 20.12.2017, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Антьє". Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 відхилено вимоги ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_2 , в сумі 8 000 000, 00грн. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 (попереднє засідання) затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Антьє", який складається з вимог ініціюючого кредитора - ТОВ "ФК "Стандарт кепітал" у розмірі 6 800 000, 00грн, які включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів. Не погодившись з ухвалами місцевого господарського суду від 09.07.2019, ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати - ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про визнання недійсним договору №1 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 20.12.2017, - ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про відхилення кредиторських вимог ОСОБА_1 , - ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про затвердження реєстру вимог кредиторів. А справу №922/1199/18 направити для продовження розгляду у встановленому порядку. Одночасно апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвали суду, посилаючись на те, що оскаржувані ухвали апелянтом не отримувались, а з їх змістом апелянт ознайомився 30.07.2019 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 у справі №922/1199/18 було залишено без руху, виходячи з такого. По-перше, відповідно до частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство). Поряд з цим, згідно зі статтею 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Статтею 8 Закону про банкрутство передбачено, що ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. А саме, згідно пункту 4 частини 2 статті 258 цього Кодексу, в апеляційній скарзі має бути зазначено рішення або ухвала, що оскаржується. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено подання однієї апеляційної скарги на декілька судових рішень, у тому числі, і у справах про банкрутство. У даному випадку усі три ухвали Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 були постановлені судом як окремі процесуальні документи; їх постановлення судом було обумовлено різними підставами та обставинами: - ухвала Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про визнання недійсним договору №1 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 20.12.2017 була постановлена за результатами розгляду відповідної заяви розпорядника майна; предметом розгляду заяви був договір №1 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 20.12.2017, а підставами - норми права і обставини наявності/відсутності підстав для визнання його недійсним; - ухвала Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про відхилення кредиторських вимог ОСОБА_1 була постановлена судом за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до боржника і обставин відступлення ОСОБА_2 права вимоги до боржника ОСОБА_1 , за результатами розгляду якої суд має встановити не лише наявність правових підстав щодо обґрунтованості і доведеності кредиторських вимог ОСОБА_2 , у тому числі і їх розміру, а і обставини щодо відступлення ОСОБА_2 права вимоги до боржника ОСОБА_1 ; - ухвала Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про затвердження реєстру вимог кредиторів була постановлена судом в порядку статті 25 Закону про банкрутство. І здійснюючи перегляд усіх трьох ухвал суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має перевірити законність і обґрунтованість кожної ухвали окремо в межах доводів і вимог кожної окремої апеляційної скарги із дотриманням вимог господарського процесуального законодавства, і за результатами розгляду кожної апеляційної скарги і перегляду кожної ухвали прийняти відповідні рішення. Однак, апелянтом вимог пункту 4 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України враховано не було і зазначено в одній апеляційній скарзі вимоги про скасування усіх трьох ухвал Господарського процесуального кодексу України, що не узгоджується з приписами чинного Господарського процесуального кодексу України. За таких підстав, судом апеляційної інстанції було зазначено, що апеляційна скарга ОСОБА_1 зареєстрована апеляційним господарським судом у відповідності до Положення про автоматизовану систему документообігу суду (під вх.№2494), а апелянту для приведення апеляційної скарги у відповідність до вимог пункту 4 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України необхідно роз`єднати вимоги апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного господарського суду окремої апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про відхилення кредиторських вимог ОСОБА_1 , і окремої апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про затвердження реєстру вимог кредиторів. І по-друге, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційних скарг у справах про банкрутство ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви. Згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство, ставка судового збору складає 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму. За подання до апеляційного господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про визнання договору недійсним ставка судового збору складає 5 286, 00грн (2 розміру прожитковий мінімум станом на дату звернення розпорядником майна із відповідною заявою у 2018 році (3 524, 00грн) * 150%). За подання до апеляційного господарського суду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду про визнання/відхилення кредиторських вимог ставка судового збору складає 5 286, 00грн (2 розміру прожитковий мінімум станом на дату звернення у 2018 році (3 524, 00грн) * 150%). За подання до апеляційного господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 921, 00грн (1 розмір прожитковий мінімум у 2019 році). Відтак, ставка судового збору за подання апелянтом апеляційної скарги на зазначені вище ухвали суду першої інстанції становить 12 493, 00грн (5 286, 00грн + 5 286, 00грн + 1 921, 00грн). Однак, апелянтом взагалі не додані до апеляційної скарги докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвали суду. Отже, дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, судом апеляційної інстанції було встановлено, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвали суду у встановленому законом порядку і розмірі, а також подана апеляційна скарга на три окремі процесуальні документи - ухвали Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 не узгоджується з нормами Господарського процесуального кодексу України. Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвали суду, судом апеляційної інстанції було зазначено, що пропущений строк подання апеляційної скарги на ухвали суду підлягає поновленню, виходячи з такого. Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду. Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо дати отримання апелянтом повних текстів оскаржуваних ухвал, а апелянт посилається на те, що він про оскаржувані ухвали від 09.07.2019 дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 30.07.2019 і звернувся з апеляційною скаргою одразу після того, як дізнався про оскаржувані ухвали, пропущений строк подання апеляційної скарги на ухвали суду підлягає поновленню. Однак, враховуючи встановлені судом недоліки подання апеляційної скарги на ухвали суду, відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, відповідно, апеляційну скаргу ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2019 було залишено без руху. Постановлено апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, апелянт мав надати суду - докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвали суду у встановленому законом порядку і розмірі; - для приведення апеляційної скарги у відповідність до вимог пункту 4 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України роз`єднати вимоги апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного господарського суду окремої апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про відхилення кредиторських вимог ОСОБА_1 , і окремої апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про затвердження реєстру вимог кредиторів. Згідно матеріалів справи, апелянт отримав ухвалу апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху 28.08.2019, про що у матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення із підписом і зазначенням прізвища апелянта. Відтак, строк для усунення встановлених судом недоліків сплив 09.09.2019 (з урахуванням вихідних днів). Однак, апелянт не звернувся до Східного апеляційного господарського суду із заявою про усунення встановлених судом недоліків. Відповідно до частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Враховуючи, що ані у встановлений судом 10-денний строк з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ані станом на 24.09.2019 (суд враховує можливий поштовий перебіг надсилання документів) апелянтом встановлені в ухвалі суду від 14.08.2019 недоліки не усунуті; апелянт не звернувся до суду із заявою про усунення недоліків. Наведене вище є підставою для повернення апеляційної скарги апелянту без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо доданих до апеляційної скарги документів. Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду УХВАЛИЛА: Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про визнання недійсним договору №1 про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 20.12.2017, на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про відхилення кредиторських вимог ОСОБА_1 і на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.07.2019 про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі №922/1199/18 без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів. Додаток апелянту: апеляційна скарга з додатками на 25 аркушах та поштовий конверт. Головуючий суддя Л.М. Здоровко Суддя Л.І. Бородіна Суддя В.В. Лакіза

Інші документи цієї справи50

Справа № 922/1199/18 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 922/1199/18 — Ухвала — Кишеня