Справа № 5015/118/11

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" жовтня 2019 р. Справа №5015/118/11 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії головуючого - судді - О.Л. Мирутенко суддів - О.І.Матущак - Г.Г.Якімець за участю секретаря судового засідання К.Кострик розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Львівські заводи Автомобілебудування» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 у справі № 5015/118/11 за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи Автомобілебудування» до відповідача-1: арбітражного керуючого Козія В.Ю. ліквідатора ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» до відповідача-2: товарної біржі «Альянс» про визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності - визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону та у справі за заявою: ТзОВ «Львівські заводи Автомобілебудування» до відповідача-1: арбітражного керуючого Хомишина І.Г. до відповідача-2: товарної біржі «Наша» про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.03.2016 та договору купівлі-продажу від 23.03.2016 у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» з участю представників: від скаржника - Ганайлюк Б.А - керівник; Демідонт Б.О. - адвокат (ордер № 145900) від ФОП Гаврилюк О.Р. - Гаврилюк О.Р. від ПАТ «Львівський завод Автонавантажувач» - Гаврилюк О.Р. від боржника - не з`явився арбітражний керуючий - не з`явився В С Т А Н О В И В: Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 у справі № 5015/118/11 (суддя Чорній Л.З.) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи Автомобілебудування» за вх.№ 1283/19 від 14.05.2019 про забезпечення позову. Ухвала суду мотивована тим, що заявником не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся. Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи Автомобілебудування» подав до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу та постановити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити повністю посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Підставами для скасування оскаржуваної ухвали скаржник вважає те, що заявлений заявником захід забезпечення позову у вигляді арешту на об`єкти нерухомого майна, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , що були предметом аукціону від 07.12.2018 та аукціону від 17.03.2016 та заборона власникам вчиняти невід`ємні покращення та/або поділ (об`єднання) об`єктів нерухомості та проводити державну реєстрацію змін таких дій є необхідною процесуальною дією, оскільки будь-які дії з приводу зміни індивідуального номеру об`єкта нерухомості, зміни його фізичних характеристик та найменування створюють перешкоди в ідентифікації такого майна в Державному реєстрі речових прав, адже тягнуть за собою реєстрацію прав, що в кінцевому результаті позбавляє можливості ідентифікації об`єкта нерухомості, що був предметом вчинення того чи іншого правочину та неможливості застосування положень ст.216 ЦК України у вигляді повернення набутого майна, у випадку задоволення позовних вимог по справі № 5015/118/11, предметом якої є визнання недійсним результату аукціону від 07.12.2018, аукціону від 17.03.2016 і угод, які укладені за результатами його проведення. Також скаржник зазначає, що у випадку переходу права власності за наслідками задоволення позову про стягнення на предмет іпотеки у справі № 466/3654/19 та задоволення позовних вимог визнання недійсним результату аукціону від 07.12.2018 та аукціону від 17.03.2016 та угод, які укладені за результатами його проведення у справі № 5015/118/11, призведе до того, що особа власник нерухомого майна, яке передано в іпотеку, буде позбавлена такого права у зв`язку з визнанням недійсності правочину, як підстави реєстрації права власності на нерухоме майно. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2019 справу № 5015/118/11 передано судді-доповідачу Мирутенко О.Л. та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Матущаку О.І., Якімець Г.Г. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи Автомобілебудування» залишено без руху. 14.06.2019 скаржником було усунуто недоліки апеляційної скарги, які наведені в ухвалі суду апеляційної інстанції від 04.06.2019. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 по справі № 5015/118/11 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи Автомобілебудування». Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 призначено справу до судового розгляду на 02.09.2019. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.09.2019. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 апеляційне провадження зупинено для вирішення питання про відвід усьому складу суддів апеляційного суду. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 (головуючий суддя Зварич О.В., судді Галушко Н.А., Дубник О.П. відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи Автомобілебудування» про відвід складу суду у справі № 5015/118/11. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 поновлено апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.10.2019. В судове засідання 21.10.2019 представники апелянта з`явились, надали усні пояснення по суті спору, вимоги апеляційної скарги підтримали повністю. Представник кредиторів в судове засідання з`явився, вимоги апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін. Боржник в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив. У відповідності до ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відводів складу суду та секретаря судового засідання в порядку ст.ст.35,37 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось. Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 21.10.2019 проголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду. Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне. До Господарського суду Львівської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування" із заявою про забезпечення позову в межах справи №5015/118/11 з розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та договору купівлі-продажу та з розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.03.16 та договору купівлі-продажу. Відповідно до вказаної заяви про забезпечення позову, заявник просив суд застосувати заходи забезпечення позову за заявами ТзОВ "Львівський завод автомобілебудування", а саме: 1. Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна розміщені за адресою: м. Львів, вул. Шевченка 321, що були предметом аукціонів: - аукціону від 07.12.2018р. - Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1099046946101 нежитлові приміщення корпусу №12 в літ."А-4" площею 12 911,0 м2 - Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1471389746101 нежитлові приміщення будівлі корпусу №12 в літ."Л-4" площею 37 017,3 м2 - Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1471342746101 нежитлова будівля підстанції літ.Т-1" площею 194,3 м2 - аукціону від 17.03.2016 р. - Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:884033346101 будівля виробничо-промислового корпусу під літ. "Ж-4", Загальна площа (кв.м): 10168.7, Опис: Площа змінилася згідно довідки ДП "Західний ЕТЦ" від 25.05.2017 року. 2. Заборонити власникам вчиняти невід`ємні покращення та/або поділ (об`єднання) об`єктів нерухомості та проводити державну реєстрацію змін або застосувати інші засоби забезпечення виконання судового рішення на розсуд суду. Подану заяву обґрунтовував тим, що активи, що є предметами аукціонів, активно змінюють власників і можлива ситуація, що на час ухвалення судом рішення по суті позовних заяв, заявник та суд не зможуть залучити у справу чергового власника/власників. Крім того, заявник зазначав, що 06.05.2019 відкрито провадження у справі № 466/3654/19 за позовом іпотекодержателя: ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже існує загроза відчуження активів на прилюдних торгах, що в подальшому унеможливить/утруднить виконання рішення суду щодо визнання аукціону недійсним. У заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" також посилалось на те, що користуючись тим, що об`єкти нерухомості, які були предметами аукціонів мають недостовірні технічні паспорти, нові власники замовляють технічну інвентаризацію роблять переобміри і проводять державну реєстрацію будівель з новою назвою та площею, що також може утруднити в подальшому виконання рішення про витребування їх з чужого володіння. Зокрема, 25.05.2017, державний реєстратор ДП "Західний експертно-технічний центр Держпраці" Труба Оксана Михайлівна, індексний номер рішення № 35366126 на підставі довідки про зміну площ при їх обмірах провела державну реєстрацію змін щодо об`єкта нерухомого майна: будівля адміністративного корпусу під літ."Ж-4", змінено на будівля виробничо-промислового корпусу під літ."Ж-4", Площа: загальна площа (кв.м); 10369.6 змінено на загальна площа (кв.м): 10168.7. Також, подану заяву заявник мотивував тим, що активна зміна власників під час слухання позовних заяв перешкоджає роботі суду, неможливо залучити у справу третіх осіб та в подальшому створює реальну загрозу неможливості виконати рішення суду про визнанню аукціону недійсним і повернення у власність боржника незаконно відчужених активів. Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. У даному випадку предметом спору з розгляду заяв в межах справи про банкрутство № 5015/118/11 є визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону та визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.03.2016 та договору купівлі-продажу від 23.03.2016. Щодо заяви про забезпечення позову в межах розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону судом першої інстанції обгрунтовано зазначено, що посилання заявника на те, що активи, які є предметами аукціонів активно змінюють власників і можлива ситуація, що на час ухвалення судом рішення по суті заяв, заявник та суд не зможуть залучити у справу чергового власника/власників та в подальшому створить реальну загрозу неможливості виконати рішення суду про визнання недійсними аукціонів і повернення у власність боржника незаконно відчужених активів, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу. У випадку задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи Автомобілебудування" про визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності відповідно до вимог ч. 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" недійсними будуть визнані договори купівлі-продажу, укладені з переможцем аукціону. Крім того, у заяві про забезпечення позову ТзОВ "Львівські заводи Автомобілебудування" посилається на те, що 06.05.2019 Шевченківським районним судом м. Львова відкрито провадження у справі № 466/3654/19 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже існує загроза відчуження активів, що в подальшому унеможливить/утруднить виконання рішення суду про визнання недійсним аукціонів. Заявником долучено до заяви про забезпечення позову витяг із веб-порталу "Судова влада України", в якому зазначено, що у справі № 466/3654/19 позовну заяву залишено без руху. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень за інформаційним запитом за номеру справи № 466/3654/19 отримано інформацію про існування однієї ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 08.05.2019 про залишення позовної заяви без руху, інші судові рішення (ухвали) у даній справі відсутні. Заявником не подано відомостей про те, що предметом розгляду справи № 466/3654/19 є об`єкти нерухомості розташовані за адресою АДРЕСА_1 та позначені літерами "А-4", "Г-1". ТзОВ "Львівські заводи автомобілебудування" у заяві про забезпечення позову зазначає, що нові власники замовляють технічну інвентаризацію роблять переобміри і проводять державну реєстрацію будівель з новою назвою та площею, що також може утруднити в подальшому виконання рішення про витребування їх з чужого володіння. Водночас заявником не подано доказів, що господарська діяльність власників нежитлових приміщень щодо їх переобміру та відповідна державна реєстрацію таких переобмірів суперечить чинному законодавству та виходить за межі їх повноважень як власників. Враховуючи наведене, апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" не обгрунтувало належними доказами наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання судового рішення при можливому задоволенні вимог. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. З наведеного вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Щодо заяви про забезпечення позову в частині визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.03.2016 та договору купівлі-продажу від 23.03.2016 заявником також не наведено підстав та не надано жодних доказів наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання судового рішення при можливому задоволенні вимог. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Поряд з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. За таких обставин, оскільки, заявником-апелянтом не доведено того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об"єктивно не залежали від нього. З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 277 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали. Судовий збір за перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 129 ГПК України. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 281, 282 ГПК України Західний апеляційний господарський суд Постановив: Ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 року у справі №5015/118/11 залишити без змін. Апеляційну скаргу ТзОВ "Львівські заводи автомобілебудування" залишити без задоволення. Постанова набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко Судді: О.І. Матущак Г.Г. Якімець "Повний текст постанови виготовлено 23.10.2019"