Справа № 5015/118/11

УХВАЛА 06 листопада 2019 року м. Київ Справа № 5015/118/11 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й. учасники справи: ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" відповідач-1 - арбітражний керуючий Хомишин Ігор Григорович відповідач-2 - Товарна біржа "Наша" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Лобай Петро Зіновійович ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" арбітражний керуючий Козій Володимир Юрійович розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.06.2019 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" до арбітражного керуючого Хомишина Ігоря Григоровича та Товарної біржі "Наша" про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.03.2016, та договору купівлі-продажу від 23.03.2016 в межах справи №5015/118/11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" ВСТАНОВИВ: 30.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 24.10.2019 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.06.2019 у справі №5015/118/11 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5015/118/11 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.10.2019. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, у справі №5015/118/11 Господарського суду Львівської області 21.10.2019 Західним апеляційним господарським судом була прийнята постанова за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 05.06.2019 про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.03.2016, та договору купівлі-продажу від 23.03.2016, поданої в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач". Однак, у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах касаційної скарги від 24.10.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" зазначено, що предметом касаційного оскарження є ухвала Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 та ухвала Господарського суду Львівської області від 05.06.2019 у справі №5015/118/11. Отже, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її змісту, а саме щодо правильного зазначення скаржником судових рішень, які є предметом касаційного оскарження, за змістом касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір". Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" №2246-VIII від 07.12.2017, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 становив 1 762 грн. Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду у жовтні 2019 року судові рішення, прийняті за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 17.03.2016, та договору купівлі-продажу від 23.03.2016, поданої у 2018 році в межах справи №5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 7 048 грн. (1 762 * 2 * 200%). Як вбачається з матеріалів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування", скаржником надана квитанція від 30.10.2019 про сплату судового збору в розмірі 3 842 грн., що не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір". З огляду на таке, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" касаційна скарга від 24.10.2019 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.06.2019 у справі №5015/118/11 не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми. Виходячи з положень частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. З огляду на зазначене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.06.2019 у справі №5015/118/11 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги. Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись статтею 4 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: 1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.06.2019 у справі №5015/118/11 залишити без руху. 2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" строк на усунення недоліків касаційної скарги до 25 листопада 2019 року. 3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук