Справа № 904/6275/15

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД У Х В А Л А 17.08.2020 м.Дніпро Справа № 904/6275/15 Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач) розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020, постановлену за результатами розгляду заяви про визнання кредиторських вимог у справі № 904/6275/15 за заявою Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "РУДОЗБАГАЧЕННЯ" про визнання грошових вимог на суму 79 636, 20 грн та 3 524, 00 грн судового збору ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 у справі № 904/6275/15, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалите нове рішення, яким визнати та задовольнити кредиторські вимоги Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області у розмірі 83 160, 20 грн, в наступній черговості: 3 524, 00 грн - 1 черга задоволення; 79 636, 20 грн - ІІІ черга задоволення. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень. Апеляційну скаргу підписано представником Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області - головним державним інспектором відділу супроводження судових спорів з питань стягнення заборгованості та банкрутства управління правового забезпечення Коваленко Д.В., на підтвердження чого до апеляційної скарги додано довіреність від 01.07.2020. Відповідно до статті 131-2 Конституції України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Законом України від 18.12.2019 №390-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення", який набрав чинності 29.12.2019, внесено зміни, у тому числі, до частин третьої і четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення в такій редакції: "3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. 4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника". Отже, прийнятий Закон визначає поняття "самопредставництва юридичної особи" шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, а для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а і за іншими уповноваженими особами. Працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду: - витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або - оригінал або копія трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та - окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення. Виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо) не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені відповідного органу місцевого самоврядування та державної влади в порядку самопредставництва. Проте, зазначених вище доказів, окрім довіреності на представника, скаржником до апеляційної скарги не додано. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. За ст.259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Проте, апелянтом не надано доказів надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів сторонам та учасникам справи, а саме: Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області; Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Також, із наданих документів вбачається, що скаржником направлено копію апеляційної скарги на наступну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Феррум": 50071, м. Кривий Ріг, вул. Павла Газового, 15Б. Разом з тим, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням (юридичною адресою) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Феррум" є наступна адреса: 50071, м. Кривий Ріг, вул. Павла Глазового, 15Б. Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. За таких обставин, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначених недоліків. Якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою. Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2020, постановлену за результатами розгляду заяви про визнання кредиторських вимог у справі № 904/6275/15 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: - надати суду інші докази (статут, положення, трудовий договір, контракт тощо), що особа, яка підписала подану апеляційну скаргу, уповноважена діяти від імені Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області в порядку самопредставництва; - надати суду описи вкладення поштових відправлень на підтвердження надіслання апеляційної скарги визначеним в цій ухвалі учасникам справи за їх місцезнаходженням відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Суддя Л.А. Коваль