Справа № 911/701/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "08" лютого 2021 р. Справа№ 911/701/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Полякова Б.М. суддів: Верховця А.А. Отрюха Б.В. за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г. перевіривши матеріали апеляційної скарги ГУ ДПС Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 27.10.2020 у справі № 911/701/20 (суддя Наріжний С.Ю.) за заявою боржника Публічного акціонерного товариства «Галич-Авто» про банкрутство за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 08.02.2021 ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Галич-Авто»; введено процедуру розпорядження майном ПАТ «Галич-Авто» та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Сибаля А.М. Постановою Господарського суду Київської області від 27.10.2020, серед іншого, визнано банкрутом ПАТ «Галич-Авто» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців. Господарську діяльність Публічного акціонерного товариства «Галич-Авто» завершено. Призначено ліквідатором банкрута Публічного акціонерного товариства «Галич-Авто» арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича. Ключовим мотивом постанови є: - у боржника наявні ознаки, які свідчать про його стійку фінансову неплатоспроможність. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ГУ ДПС Київської області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі про банкрутство. Ключовим аргументом скарги є: - судом першої інстанції не враховані недоліки заяви про відкриття справи про банкрутство, не досліджено та не перевірено дійсність загроз неплатоспроможності боржника. Від кредиторів ТОВ «Принцип плюс», ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Сибаля А.М. надійшли відзиви на апеляційну скаргу. Ключовими аргументами відзивів є: - суд першої інстанції правомірно встановив факт неплатоспроможності боржника; - вимоги кредитора ТОВ «Принцип плюс» визнані ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2020. Відповідно до витягу з протоколу втоматизованого розподілу судової справи № 911/701/20 між суддями від 03.12.2020 справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Доманська М.Л., Пантелієнко В.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 27.10.2020 у справі № 911/701/20, апеляційну скаргу призначено до розгляду. В ході розгляду справи колегія змінювалася неодноразово. Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2021 для розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 27.10.2020 у справі № 911/701/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Верховець А.А. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019. Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до приписів ст. 39 КзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, за результатами якого господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі. Так, одним з основних аргументів апеляційної скарги ГУ ДПС Київської області є те, що заява боржника - ПАТ «Галич-Авто» про відкриття провадження у справі про банкрутство не відповідає встановленим вимогам, а сааме до заяви не були подані відомості про всі рахунки боржника та протокол загальних зборів та інше. Як вбачається з матеріалів справи заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Галич-Авто» була предметом розгляду у Господарському суді Київської області та за наслідками підготовчого засідання було постановлено ухвалу від 07.07.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Галич-Авто» (а.с. 252-257 Т2). Ця ухвала набрала законної сили, є чинною та має ознаки остаточного рішення. Також ГУ ДПС Київської області в апеляційній скарзі вказувало на те, що постанова про визнання боржника банкрутом підлягає скасуванню, оскільки кредиторські вимоги ТОВ «Принцип плюс» є сумнівними. Згідно з приписами ст. 45 КзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів розглядаються господарським судом тільки у попередньому засіданні суду, за результатами якого постановлюється ухвала про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Як також вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги ТОВ «Принцип плюс» були предметом розгляду господарського суду під час попереднього засідання та відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 29.09.2020 (а.с. 250-256 Т 3) грошові вимоги ТОВ «Принцип плюс» до боржника було визнано на суму 4 204 (1 черга) та 15954326, 96 (4 черга). Зазначена ухвала також набрала законної сили, є чинною та ніким, в тому числі апелянтом, не оскаржувалася. Отже, наразі судове рішення є остаточним. За таких обставин, колегія суддів констатує той факт, що наведені вище аргументи апеляційної скарги про невідповідність нормам права заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та сумнівні кредиторські вимоги не можуть бути підставою для скасування постанови суду, прийнятою за наслідками підсумкового засідання, оскільки скасування оскаржуваної постанови не змінить того факту, що відносно боржника відкрито провадження про банкрутство на підставі неналежної, на думку апелянта, заяви та кредитор ТОВ «Принцип плюс» матиме і надалі право вимоги до боржника. Крім того, намагання переглянути ухвали господарського суду від 07.07.2020 та 29.09.2020 в підсумковому засіданні буде протирічити принципу остаточності судового рішення (Res Judicata), як складової принципу верховенства права (у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.10.1999 р., у справі «Рябих проти Росії» від 24.07.2003 р., у справі «Праведна проти Росії» від 18.11.2004 р., у справі «Радчіков проти Росії» від 24.05.2007 р., у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 р., у справі «Науменко проти України» від 09.11.2004 р., у справі «Волосюк проти України» від 29.06.2006 р. ЄСПЛ керується «принципом правової визначеності», який вимагає, щоб «остаточне рішення суду не ставилося під питання»). Зазначені вище аргументи апеляційної скарги матимуть сенс лише при оскарженні ухвал господарського суду від 07.07.2020 та 29.09.2020 в апеляційному, касаційному порядках або у разі перегляду їх за нововиявленими обставинами. При цьому колегія зазначає, що скаржник як кредитор боржника, не втратив право на оскарження зазначених ухвал, відповідно до приписів ст. 254 ГПК України та ст. 9 КзПБ. За таких обставин, колегія суддів відхиляє зазначені доводи апеляційної скарги. Щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів такий суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду. Згідно зі ст. 1 КзПБ суб`єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд в обов`язковому порядку повинен з`ясувати актив і пасив боржника. Таким чином, при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд повинен з`ясувати наявність або відсутність у боржника ознак банкрутства, зокрема: наявність непогашених, визнаних судом грошових вимог кредиторів; перевищення грошових зобов`язань боржника над його майном (пасиву над активом, порівнявши дані обох величин та встановивши недостатність майна для задоволення вимог кредиторів (неспроможність); незадовільний результат застосування заходів фінансового оздоровлення боржника. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів, затвердженого судом, в порядку вимог КзПБ. Відомості про актив боржника, мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан божника. Факт неплатоспроможності боржника підтверджується матеріалами справи, зокрема, з поданого розпорядником майна боржника звіту про виконані дії в процедурі розпорядження майном боржника та за результатом проведення аналізу фінансово-господарської діяльності встановлено, що показники ліквідності та фінансової стійкості боржника за період аналізу знижуються, є нижчими від їх нормативних значень, частина з них є від`ємними, показники рентабельності дорівнюють нулю; у боржника відсутні активи, достатні для погашення поточних зобов`язань, що свідчить про його неплатоспроможність; ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства не виявлено; фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури. Пропозицій щодо відновлення платоспроможності боржника, в т.ч. і від можливих інвесторів, не надходило. Пасиви боржника, які відповідно до ухвали суду від 29.09.2020 становлять 16933684,35 грн, значно перевищують активи боржника, що, відповідно до проведеної оцінки, становлять 7200,00 грн. В зв`язку з викладеним, з позиції розпорядника майна Боржника, доцільним є застосування щодо Боржника ліквідаційної процедури (а.с. 44, 45 Т4). Матеріали справи не містять доказів наявності у боржника майна, достатнього для задоволення вказаної суми кредиторських вимог. Також слід врахувати, що скаржником жодних доказів можливості відновлення платоспроможності боржника суду не надано. Тому суд першої інстанції, встановивши на підсумковому засіданні факт неоплатності боржника, здійснений на підставі аналізу активів і пасивів підприємства, прийняв постанову про визнання боржника банкрутом. Колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки з власної ініціативи апеляційний суд позбавлений права переоцінювати докази у справі, а наведені скаржником в апеляцій скарзі доводи стосуються інших судових рішень у справі, постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом підлягає залишенню без змін. Таким чином, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення оскаржуваної постанови без змін. Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, ст. 276, ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В: 1. Апеляційну скаргу ГУ ДПС Київської області на постанову Господарського суду Київської області від 27.10.2020 у справі № 911/701/20 залишити без задоволення. 2. Постанову Господарського суду Київської області від 27.10.2020 у справі № 911/701/20 залишити без змін. 3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника. 4. Справу №911/701/20 повернути до Господарського суду Київської області. 5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Головуючий суддя Б.М. Поляков Судді А.А. Верховець Б.В. Отрюх повний текст складено 11.02.2021