Справа № 911/378/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" березня 2021 р. Справа№ 911/378/17 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Верховця А.А. суддів: Доманської М.Л. Пантелієнка В.О. за участю секретаря судового засідання Брунько А.І. та представників сторін: арбітражний керуючий Боровик Р.Л. (посвідчення №1359 від 17.07.2013); від ТОВ "Екоенергогенерація": Бабій В.В. (ордер КС № 711569 від 04.11.2020); від КП "Управління житлово-комунального господарства": Старовойтова Ю.Ю. (самопредставництво); від АТ "НАК "Нафтогаз України": Волков А.С. (довіреність № 14-188 від 26.10.2020) розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоенергогенерація" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2020 року (повний текст складено 23.10.2020 року) у справі №911/378/17 (суддя Лопатін А.В.) за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Натогаз України" до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про банкрутство, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2020 року заяву розпорядника майна боржника про скасування арешту з коштів, наявних на банківських рахунках боржника залишено без задоволення. Вжито заходи до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на грошові кошти, наявні на рахунках боржника - комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", 07101, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8; код ЄДРПОУ 31476318 - (крім рахунків із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом), який полягає в забороні боржнику чи будь-яким третім особам розпоряджатись наявними на цих рахунках коштами (крім рахунків із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом) без погодження з розпорядником майна комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" або відповідної ухвали суду, що розглядає справу про банкрутство комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства". Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 19.11.2020 року ТОВ "Екоенергогенерація" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2020 року, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів. Скаржником зазначено, що пунктом 2 ухвали Господарського суду Київської області від 23.10.2020 року вирішено питання про право ТОВ "Екоенергогенерація" на стягнення грошових коштів з КП "Управління житлово-комунального господарства", які перебувають на рахунках в АТ КБ "Глобус" з метою примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2020 року у справі № 911/378/17 та інтерес ТОВ "Екоенергогенерація" щодо примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2020 року у справі № 911/378/17. Ключовими аргументами апеляційної скарги є: - ухвала від 23.10.2020 року в частині вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів, постановлена за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права; - заходи забезпечення вимог кредиторів, передбачені ухвалою від 23.10.2020 року не відповідають вимогам абз. 2 ч.1 ст.40 КУзПБ,; - заходи забезпечення вимог кредиторів, передбачені ухвалою від 23.10.2020 року порушують вимоги п.7 ч.3 ст.2 та ч.1 ст.326 ГПКУ щодо обов`язковості виконання судового рішення, так як цей арешт перешкоджає будь-якому, у тому числі і примусовому виконанню рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2020 року у справі №911/378/17, як обов`язкового на всій території України. Також скаржник клопотав про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 19.11.2020 року, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Копитова О.С., судді: Сотнікова С.В., Остапенка О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Екоенергогенерація" залишено без руху та надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. 18.12.2020 року на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2020 року від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжне доручення №4061 від 15.12.2020 року, з якого вбачається, що скаржником сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. Крім того, додані докази надсилання апеляційної скарги учасникам справи та пояснення на обґрунтування вимог суду щодо права скаржника на звернення з апеляційною скаргою. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Екоенергогенерація" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2020 року по справі №911/378/17; розгляд апеляційної скарги ТОВ "Екоенергогенерація" призначено на 03.02.2021. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 № 09.1-07/51/21 у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Копитової О.С. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2021, справу № 911/378/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді: Пантелієнко В.О., Доманська М.Л. 03.02.2021 від Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Екоенергогенерація" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2020 року по справі № 911/378/17, ключовими аргументами якого є: - суд не вирішив питання питання про права, інтереси та (або) обов`язки безпосередньо ТОВ "Екоенергогенерація"; - судом з`ясовано всі обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, досліджено в судовому засіданні всі докази надані учасниками як підтвердження; - заходи забезпечення вимог кредиторів, визначені ухвалою від 23.10.2020 року не забороняють та не перешкоджають виконанню рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2020 року по справі №911/378/17, в тому числі в примусовому порядку, а тому не впливають на права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Екоенергогенерація". Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Екоенергогенерація" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2020 року по справі №911/378/17; розгляд апеляційної скарги ТОВ "Екоенергогенерація" призначено на 02.03.2021. У судовому засіданні 02.03.2021 представник ТОВ "Екоенергогенерація" надав усні пояснення по справі, підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2020 року у справі №911/378/17 в частині вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів. Представники КП "Управління житлово-комунального господарства", АТ "НАК "Нафтогаз України", арбітражний керуючий Боровик Р.Л. надали усні пояснення по справі, заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Учасники судового процесу були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті). Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи. Отже після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно (правова позиція ВС від 12.09.2019 №905/947/18). Розглянувши доводи апеляційної скарги, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дійшовши до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив питання про права та інтереси скаржника, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2020 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2017 порушено провадження у справі № 911/378/17 про банкрутство Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства". Станом на час апеляційного розгляду даної справи Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" перебуває в судовій процедурі розпорядження майном боржника. Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації) і відповідно до ч.3 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний зокрема вживати заходів для захисту майна боржника. Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2019 р. закінчено попереднє засідання господарського суду, затверджено реєстр вимог кредиторів Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства". 07.08.2019 ТОВ "Екоенергогенерація" звернулась в Господарський суд Київської області з позовом до КП "Управління житлово-комунального господарства" про стягнення заборгованості на суму 3 3308 030,38 грн. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.01.2020 року по справі № 911/378/17 позов задоволено частково; cтягнуто з КП "Управління житлово-комунального господарства" на користь ТОВ "Екоенергогенерація" 25 321 354 гривні 38 копійок основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії від 06.03.2018 р. № 4/18-п; 6 686 676 гривень 00 копійок основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії від 09.04.2019 р. № 5-п-19 та 3842 гривні 00 копійок судового збору. Стягнуто з КП "Управління житлово-комунального господарства" в доход Державного бюджету 495778 гривень 46 копійок судового збору. Заборгованість боржника виникла на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії від 06.03.2018 № 4/18-п та договору купівлі-продажу теплової енергії від 09.04.2019 № 5-п-19. Тобто грошові зобов`язання боржника виникли після порушення провадження у справі № 911/378/17 про його банкрутство, а відтак є поточною кредиторською заборгованістю в розумінні статті 1 Закону про банкрутство, який був чинний станом на дату пред`явлення позову про стягнення заборгованості 33308030,38 грн та статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, який введений в дію станом на дату ухвалення рішення від 15.01.2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоенергогенерація". Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 41 КУзПБ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. 11.03.2020 на примусове виконання рішення від 15.01.2020 у справі № 911/378/17 Господарський суд Київської області видав накази. На підставі наказу Господарського суду Київської області №911/378/17 від 11.03.2020 року та заяви ТОВ "Екоенергогенерація" (стягувача) Постановою Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Перепелиця А.В. від 03.04.2020 року відкрито виконавче провадження ВП №61724415 щодо стягнення з КП "УЖКГ" код ЄДРПОУ 31476318 (Боржник) на користь ТОВ "Екоенергогенерація" код ЄДРПОУ 40624913 (Стягувач) заборгованості в розмірі 31 447 002, 41 грн. Постановою у ВП № 61724415 про арешт коштів боржника від 07.04.2020 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках згідно переліку, в тому числі на рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ "Глобус", та всіх інших рахунках, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 31447002,41 грн. Вказані процесуальні документи виконавчого провадження були направлені боржнику 10.04.2020 рекомендованим відправленням № 0200245287240 та вручені адресату 14.04.2020, що підтверджується конвертом та відомостями про відстеження поштового відправлення з веб-сайту оператора поштового зв`язку. З метою виконання рішення суду державний виконавець направив до АТ "КБ "Глобус" платіжні вимоги про стягнення з рахунків боржника грошових коштів в сумі 31447002,41 грн (т. 1 а.с. 139-153), в тому числі і з рахунку НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 143). Постановою ВП №61724415 від 16.04.2020 року накладено повторний арешт на кошти боржника. Після накладення арешту на кошти Заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицею А.В. здійснено заходи із звернення стягнення на кошти боржника. В своїй апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2020 в частині вжитих за ініціативою суду заходів забезпечення вимог кредиторів КП "Управління житлово-комунального господарства". Відповідно до приписів частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Крім того, частиною п`ятою статті 13 ГПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини першої ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала. Місцевий суд вирішив вжити заходи до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника на рахунках в банківських установах (крім рахунків із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом), з метою встановлення контролю та збереження майна боржника для забезпечення вимог кредиторів. Разом з тим, суд роз`яснює, що абз. 2 частини четвертої ст. 40 КУзПБ передбачає право суду скасувати або змінити заходи забезпечення вимог кредиторів до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі. За наявності доказів необхідності грошових коштів саме для забезпечення господарської діяльності підприємства та/або надання доказів наявності рахунків зі спеціальним режимом використання, суд, як зазначено вище, має право переглянути своє рішення про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів. Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (із змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Північний апеляційний господарський суд зазначає, що в силу статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника. Отже, господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, не позбавлений процесуального права за клопотанням кредитора вжити заходів забезпечення його вимог у справі про банкрутство шляхом накладення заборони на відчуження майна боржника в ліквідаційній процедурі, виходячи із доводів кредитора та фактичних обставин справи, а також керуючись принципами законності, диспозитивності та пропорційності в силу статей 2, 14, 15 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням інтересів кредиторів і боржника у справі про банкрутство. Положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов`язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справу про банкрутство. Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України та кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що останнім визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Разом з тим, загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що накладення арешту на грошові кошти, наявні на рахунках боржника, є співмірним та адекватним. Північний апеляційний господарський суд зазначає, що місцевим судом вірно враховано та перевірено фактичні обставини справи та надано ним належну правову оцінку. При цьому заходи до забезпечення вимог кредиторів, визначені в оскаржуваній ухвалі не забороняють та не перешкоджають виконанню рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2020 по справі № 911/378/17, в тому числі в примусовому порядку, а тому не впливають на права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Екоенергогенерація". Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Проніна та інші проти України" від 18.07.2006 зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може прийматись як вимоги подавати детальну відповідь на кожний аргумент. За викладеного апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на грошові кошти, наявні на рахунках боржника - КП "Управління житлово-комунального господарства", 07101, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8; код ЄДРПОУ 31476318 - (крім рахунків із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом), який полягає в забороні боржнику чи будь-яким третім особам розпоряджатись наявними на цих рахунках коштами (крім рахунків із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом) без погодження з розпорядником майна КП "Управління житлово-комунального господарства" або відповідної ухвали суду, що розглядає справу про банкрутство КП "Управління житлово-комунального господарства". Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі. У разі незгоди стягувача з контрольними (обмеженими) діями розпорядника майна, він не позбавлений права звернутися до суду і вирішити це питання в межах справи про банкрутство. Такі дії не є перешкодою а є більш ефективними мірами контролю за управлінням, розпорядженням та охороною майна боржника. Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Згідно ст.129 ГПК України судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на боржника. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,- ПОСТАНОВИВ : 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоенергогенерація" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2020 року у справі №911/378/17залишити без задоволення. 2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.10.2020 у справі №911/378/17 залишити без змін. 3. Матеріали справи №911/378/17 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 15.03.2021. Головуючий суддя А.А. Верховець Судді М.Л. Доманська В.О. Пантелієнко