Справа № 918/1007/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, ~вул. Яворницького, 59 УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху "20" травня 2022 р. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Справа № 918/1007/21 ~ Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Демидюк О.О. судді ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Павлюк І.Ю. судді ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Савченко Г.І. розглядаючи апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.04.2022 р. у справі №918/1007/21 (суддя Заголдна Я.В., повний текст ухвали складено 11.04.2022 р.) за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166) про визнання кредитором у справі за заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Народного ополчення, 11 А, м. Київ 151, 03151, код ЄДРПОУ 03445665) про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Пластова, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 31994540) ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.04.2022 р. відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору до закінчення воєнного стану в Україні (вх. № 852/22 від 29.03.2022 року). Повернуто заяву Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання кредитором у справі № 918/1007/21. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, скаржник звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду господарським судом Рівненської області. Одночасно скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження. В обгрунтування зазначеного клопотання скаржник зазначає, що копія оскаржуваної ухвали надійшла на адресу скаржника 15.04.2022 р. Одночасно скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення воєнного стану в Україні. Розглянувши матеріали апеляційної скарги, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне. Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011р.. Частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, відповідно до пп.10, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За нормами пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.04.2022 у справі №918/1007/21 становить 7 443 грн, а саме: (4962 грн х 150% = 7 443 грн). Проте, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі. Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання, в якому останній просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення воєнного стану в Україні. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що у зв`язку із військовим вторгненням Російської Федерації та запровадженням воєнного стану на території України, постановами Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» та від 01.04.2022 № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» вирішено скоротити видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету за програмами згідно з додатком, та збільшити обсяг видатків за програмою 3511030 «Резервний фонд» на суму 50 863 945,8 тис. гривень та 73 324 506,8 тис. гривень відповідно. З метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету здійснюються видатки Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України, забезпечено виконання завдань, функцій та підготовку кадрів Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування (п. 18 Порядку). Відтак контролюючий орган законодавчо позбавлений можливості щодо сплати судового збору в судових справах під час дії воєнного стану. Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі. Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57). У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 статті 6 Конвенції (п. 60). Таким чином, звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ч. 2 статті 6 та ч. 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ~та законами України. Визначений ч.1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №922/624/20, від 28.12.2020 у справі №922/4277/19). При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що апелянт не надав доказів, які б свідчили про можливість сплати ним судового збору за подання апеляційної скарги після закінчення воєнного стану (строк, визначений самим апелянтом у клопотанні про відстрочення сплати судового збору). Окрім того, за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено звільнення або відстрочення сплати судового збору юридичним особам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, ухвали Верховного Суду від 29.12.2020 у справі №922/3488/19, від 27.11.2020 у справі №911/3661/16, від 28.12.2020 у справі №910/6889/13); в ухвалах від 24.12.2020 у справі №920/746/17, від 24.12.2020 у справі №920/744/17. Оцінивши доводи, наведені апелянтом обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії. Враховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, серед іншого, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Згідно з ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення учасників справи про оскарження особою судового рішення. Не повідомлений належним чином учасник справи позбавлений можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. Крім того, неповідомлення учасника справи про звернення з апеляційною скаргою порушує його процесуальні права, принципи рівності усіх учасників судового процесу та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України. Судом апеляційної інстанції встановлено, що в додатках до апеляційної скарги відсутні докази надіслання копії апеляційної скарги Дочірньому підприємству "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 164, 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в 10-денний строк доказів сплати судового збору у розмірі 7 443 грн в порядку визначеному Законом України "Про судовий збір" та докази надіслання копії апеляційної скарги із додатками Дочірньому підприємству "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя, - УХВАЛИВ: 1. Відмовити Головному управлінню ДПС у Рівненській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. 2. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.04.2022 р. у справі №918/1007/21 - залишити без руху. 3. Запропонувати апелянту - Головному управлінню ДПС у Рівненській області протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки - подати оригінал доказу сплати судового збору в сумі 7 443 грн. та докази надіслання копії апеляційної скарги із додатками Дочірньому підприємству "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". 3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню. Головуючий суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Демидюк О.О. ~ Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Павлюк І.Ю. ~ Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Савченко Г.І. ~