Текст рішення
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/5186/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представника Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Цивілізація" - адвоката Рябокінь Ю.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021
та рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021
у справі № 911/5186/14
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД",
2) Приватного підприємства "Віратек",
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Білдінг Трейд",
4) Державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальова Сергія Вадимовича,
5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колоритус"
про визнання недійсним правочинів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності
в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД", -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.03.2015 порушено провадження у справі № 911/5186/14 про банкрутство ТОВ Фірма "Консоль ЛТД".
Постановою Господарського суду Київської області від 04.08.2016 у справі № 911/5186/14 ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
У березні 2019 року Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Цивілізація" (позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" (відповідач-1), ПП "Віратек" (відповідач-2), ТОВ "Альфа Білдінг Трейд" (відповідач-3) та державного реєстратора КП "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальова С.В. (відповідач-4), в якій (з урахуванням внесених в період підготовчого провадження уточнень) позивач просив:
- визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку", що був укладений 04.11.2011 між ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" і ПП "Віратек" та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. з реєстрацією в нотаріальному реєстрі за №1002;
- визнати протиправним й скасувати рішення загальних зборів засновників №1 від 21.01.2019 про створення ТОВ "Альфа Білдінг Трейд", яке було ухвалене по другому питанню порядку денного та стосується утворення статутного фонду ТОВ "Альфа Білдінг Трейд" за рахунок наступного майна ПП "Віратек": 99 відсотків від загальної площі об`єкта незавершеного будівництва, будівлі комерційного призначення, розташованого за адресою, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Мечникова, будинок 19;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу, що був укладений 13.03.2019 між ТОВ "Альфа Білдінг Трейд" і ТОВ "Колоритус" та посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. з реєстрацією в нотаріальному реєстрі за № 283.
Рішенням Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі № 911/5186/14 (суддя Лопатін А.В.) відмовлено у задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Цивілізація" до ТОВ Фірма "Консоль ЛТД", ПП "Віратек", ТОВ "Альфа Білдінг Трейд", Державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальова С.В., ТОВ "Колоритус" про визнання недійсними правочинів, визнання протиправним та скасування рішення.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 (колегія суддів: Гарник Л.Л. - головуючий, Пантелієнко В.О., Грек Б.М.) рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі № 911/5186/14 залишено без змін.
Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Цивілізація" у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі № 911/5186/14; передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження позивач зазначає п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги та підстави касаційного оскарження, Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Цивілізація" посилається на те, що при розгляді справи місцевим господарським судом були допущені, а судом апеляційної інстанції не виправлені, порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, а саме:
- суд першої інстанції ухвалою від 07.10.2020 необґрунтовано, всупереч приписам ч. ч. 1, 2 ст. 2, ч. 3 і п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 13, п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 42, ст. 73, ч. 2 ст. 74, ч. ч. 2, 6 ст. 91, п. 3 ч. 1 ст. 177, п. 7 ч. 2 ст. 182 ГПК України відхилив (залишив без задоволення) заявлене позивачем клопотання (т. 4 а.с. 140 - 143) про зобов`язання ТОВ фірма "Консоль ЛТД", ПП "Віратек", ТОВ "Альфа Білдінг Трейд" і ТОВ "Колоритус" в якості доказу реальності укладення 04.11.2011 між ПП "Віратек" і ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" спірного договору про задоволення вимог іпотекодержателя та всіх інших договорів, зазначених в п. 1.2 укладеного між ТОВ "Альфа Білдінг Трейд" і ТОВ "Колоритус" спірного договору купівлі-продажу від 13.03.2019, надати, зокрема, їх оригінали для огляду в судовому засіданні та нотаріально засвідчені копії для приєднання до матеріалів справи (п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України);
- суд першої інстанції всупереч вимогам п. 10 ч. 2 с. 182 ГПК України залишив без уваги і процесуального реагування, а суд апеляційної інстанції в постанові від 30.09.2021 необґрунтовано відхилив (залишив без задоволення) подану позивачем заяву (т. 5 а.с. 11 - 18) з проханням визнати на підставі ч. 2 ст. 74 ГПК України встановленою обставину не укладення спірного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011 та всіх інших договорів, зазначених в п. 1.2 спірного договору купівлі-продажу від 13.03.2019, що має значення для правильного вирішення справи (п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України);
- суд першої інстанції всупереч положенням ч. ч. 1, 2 ст. 2 п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 42, ст. 73, ч. 10 ст. 81, ст.86, ч. ч. 2, 6 ст. 91 ГПК України за наявності у справі лише копій спірного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011 та копій деяких інших договорів, зазначених в п. 1.2 спірного договору купівлі-продажу від 13.03.2019, без дослідження їх оригінальних екземплярів та без оцінки наявних у матеріалах справи інших доказів, які дають підстави для сумнівів в реальності їх укладення, фактично визнав встановленою обставину укладення спірного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011, що має суттєве і навіть визначальне значення для правильного вирішення справи, оскільки дозволило з посиланням на правову позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, дійти висновку, що спірний договір від 04.11.2011 не міг порушити права та інтереси позивача, оскільки він був укладений до дати державної реєстрації позивача, як юридичної особи, і на цій підставі відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (п. 4 ч. 3 ст. 310 ГПК України).
Відзиви на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від учасників справи не надходили.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, предметом позову в межах справи про банкрутство ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" є вимоги Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Цивілізація" про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку", що був укладений 04.11.2011 між ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" і ПП "Віратек" та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. з реєстрацією в нотаріальному реєстрі за №1002; визнання протиправним й скасування рішення загальних зборів засновників №1 від 21.01.2019 про створення ТОВ "Альфа Білдінг Трейд", яке було ухвалене по другому питанню порядку денного та стосується утворення статутного фонду ТОВ "Альфа Білдінг Трейд" за рахунок наступного майна ПП "Віратек": 99 відсотків від загальної площі об`єкта незавершеного будівництва, будівлі комерційного призначення, розташованого за адресою, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова,19; визнання недійсним договору купівлі-продажу, що був укладений 13.03.2019 між ТОВ "Альфа Білдінг Трейд" і ТОВ "Колоритус" та посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. з реєстрацією в нотаріальному реєстрі за №283.
Звертаючись до суду, Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Цивілізація" вказує про порушення своїх прав на майно, саме: 99/100 об`єкту незавершеного будівництва загальною площею 18891,4 кв. м. за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 19, оскільки він як кооператив, землекористувач та замовник будівництва згідно положень ст. 331, ч. 2 ст. 415, ст. 876 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про кооперацію", ст. 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" має законні права на оформлення у свою власність адміністративної будівлі комерційного призначення - багатофункціональний офісний центр з торгівельно - виставковими площами "Цивілізація", добудову якої від початку свого заснування він організовував та здійснював за рахунок коштів своїх членів - пайовиків будівництва.
Позов обґрунтовано тим, що позивач був зареєстрований 14.08.2012 в організаційно-правовій формі кооперативу. Закріпленою у Статуті метою створення Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Цивілізація" є задоволення економічних, соціальних, побутових й інших потреб його членів, які постраждали внаслідок недобросовісної діяльності ТОВ Фірми "Консоль ЛТД" і ТОВ "БК Консоль-Строй ЛТД", для чого позивач повинен організовувати охорону, добудову, введення до експлуатації, утримання та експлуатацію БЦ «Цивілізація», який не добудували ТОВ Фірми "Консоль ЛТД" і ТОВ "БК Консоль-Строй ЛТД" на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:414:0097 у м. Дніпропетровську по вул. Мечникова, 19.
Для досягнення мети свого створення, як зазначає позивач, останній на підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.12.2017 № 167/28 уклав 28.12.2017 з Дніпровською сільською радою договір оренди землі (копія додається), за умовами якого прийняв у строкове платне користування земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:02:414:0097 площею 0,2141 га для завершення будівництва адміністративної будівлі комерційного призначення (багатофункціональний офісний центр з торговельно-виставковими приміщеннями), яка розташована по вул. Мечникова, 19.
В подальшому, згідно із твердженнями позивача, в серпні 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Цивілізація" внесений в дозвіл на будівельні роботи в якості замовника.
Поряд із цим, як зазначає позивач, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №158161391 від 01.03.2019 він дізнався, що 11.02.2019 державним реєстратором Ковальовим С.В. (КП "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровська обл.) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений запис про право власності №30322191, згідно якого зареєстроване праві приватної власності ТОВ "Альфа Білдінг Трейд" на 99/100 об`єкту незавершеного будівництва загальною площею 18891,4 кв. м (додаткові відомості: А-18 Будівля комерційного призначення незавершене будівництво) за адресою : Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Мечникова, 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1766898812101).
Такий запис до реєстру внесений зазначеним державним реєстратором на підставі власного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45557582 від 15.02.2019; підставами виникнення права власності вказано: договір про відступлення прав за іпотечним договором від 01.09.2004, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Ярмак Л.К. та зареєстрований в реєстрі за №155, серія та номер: р/н847, виданий 24.03.2011, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л.; договір про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку", серія та номер: р/н1002, виданий 04.11.2011, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л.; іпотечний договір, серія та номер: р/н155, виданий 01.09.2004, видавник: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Ярмак Л.К.; рішення загальних зборів засновників, серія та номер: 1, виданий 21.01.2019, видавник: ПП "Віратек"; договір про відступлення прав за договором позики №Н-118 від 01.09.2004, серія та номер: б/н, виданий 24.03.2011, видавник: сторони: компанія Апленд Венчерз, ПП "Віратек".
Разом з тим, як вказує Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Цивілізація", отримана із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація в сукупності із законодавством свідчить про здійснення реєстрації права власності ТОВ "Альфа Білдінг Трейд" на об`єкт незавершеного будівництва за реєстраційним номером 1766898812101 з порушенням встановленого законом порядку та на підставі правочину, дійсність якого позивач заперечує.
На переконання Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Цивілізація", на користь викладеного свідчать ті обставини, що приватний нотаріус Ярмак Л.К. та приватний нотаріус Курковська Я.Л. в Єдиному реєстрі нотаріусів не значаться; іпотечний договір від 01.09.2004 посвідчено з порушенням чинного на той час законодавства, а саме: не за місцезнаходженням переданого в іпотеку майна або місцезнаходженням іпотекодавця або іпотекодержателя.
Дані обставини, як зазначає позивач, свідчать про те, що іпотечний договір від 01.09.2004 або взагалі нотаріально не посвідчений або посвідчений нотаріусом, який відповідно до законодавства не мав права на такі дії, а відтак, такий правочин можна вважати не посвідченим нотаріально та відповідно таким, що у відповідності до положень ст. 220 ЦК України є нікчемним.
З наведених підстав Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Цивілізація" заперечує дійсність договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011, укладеного між ПП "Віратек" і ТОВ фірма "Консоль ЛТД" на виконання нікчемного іпотечного договору від 01.09.2004, та вважає, що такий договір має бути визнаний судом недійсним у відповідності до положень ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011 в порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку" мотивовано тим, що позивачем не надано доказів порушення оспорюваним договором його прав і законних інтересів, які підлягають захисту у судовому порядку.
Решта позовних вимог Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Цивілізація" про скасування рішення загальних зборів засновників № 1 від 21.01.2019 та визнання недійсним укладеного між ТОВ "Альфа Білдінг Трейд" і ТОВ "Колоритус" та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., зареєстрованого за № 283 договору купівлі-продажу від 13.03.2019 залишені місцевим господарським судом без задоволення як похідні.
Апеляційний суд підтримав зазначені висновки суду першої інстанції в повному обсязі.
Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання правочину недійсним.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 ЦК України).
Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд має встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення, а тому для з`ясування наявності чи відсутності таких обставин, суд повинен дослідити оспорюваний договір та надати йому правову оцінку.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно норм ч. ч. 2, 3 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
При цьому ч. 6 ст. 91 ГПК України визначено, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Верховний Суд акцентує, що вимога господарського суду про надання оригіналів документів насамперед викликана необхідністю встановлення достовірності документа, що подається в копії.
Так, якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що господарським судам при розгляді справи слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження та оцінки судом.
Однак, зі змісту прийнятих у справі судових рішень вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій приписів наведених вище процесуальних норм в повній мірі не дотримались.
Так, матеріалами справи підтверджується, що за клопотанням позивача ухвалами Господарського суду Київської області від 17.04.2019, 26.06.2019, 11.09.2019, 20.01.2020, 19.02.2020, 08.04.2020, 03.06.2020, 08.07.2020, 07.10.2020 було витребувано від ПП "Віратек", ТОВ "Колоритус" та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської Г.О., яка посвідчила спірний договір купівлі-продажу від 13.03.2019, оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії для приєднання до матеріалів справи обох спірних договорів та правовстановлюючих й інших документів, на підставі яких спірні договори були укладені та нотаріально посвідчені, в тому числі й копію реєстру для реєстрації нотаріальних дій, запис в якому згідно ст. 52 Закону України «Про нотаріат» є доказом вчинення відповідної нотаріальної дії.
Крім того, суд першої інстанції витребовував документи, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, і від Державного нотаріального архіву (ухвала від 17.04.2019), а також від Відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ухвала від 19.02.2020).
До того ж, судові запити були направлені і на адресу Ярмак Л.К. (17.04.2019), яка в якості приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу, «посвідчила» 01.09.2004 за реєстровим №155 іпотечний договір, що згадується в спірних договорах в якості однієї із основних правових підстав їх укладення, а також до Міністерства юстиції України (18.03.2019, 03.04.2019) стосовно видачі Ярмак Л.К і Курковській Я.Л. свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень позивача, а судом не встановлено протилежного, необхідні для розгляду справи документи, та, зокрема, оригінал договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., до матеріалів справи надано не було.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Цивілізація" на стадії підготовчого провадження подав до суду низку документів - доказів, які, на його думку, дають підстави для сумнівів в реальності укладення не тільки, договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011 між ПП "Віратек" і ТОВ фірма «Консоль ЛТД», але й всіх інших договорів, зазначених в п. 1.2 договору купівлі-продажу від 13.03.2019 в якості правової підстави належності ТОВ "Альфа Білдінг Трейд" 99/100 часток БЦ "Цивілізація".
Однак, суд першої інстанції не надав поданим позивачем доказам та наведеним доводам жодної правової оцінки та порушив при цьому норми ст. 13, ст. 73, ст. 86, пункти 2, 3 ч. 1 ст. 177, пункт 7 ч. 2 ст. 182 ГПК України.
Водночас, ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2020 було залишене без задоволення клопотання позивача від 23.07.2020 про зобов`язання учасників справи надати докази на підтвердження наявності певних подій, на які вони посилаються (ч. 2 ст. 74 ГПК України).
За наведених вище обставин справи, на думку колегії суддів, таке рішення суду першої інстанції протирічить постановленим раніше ухвалам суду про зобов`язання відповідачів надати необхідні для розгляду справи докази, та в сукупності з іншими допущеними судом процесуальними порушеннями фактично свідчить про ухилення суду від всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи і Суд акцентує на цьому увагу, що заяву Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Цивілізація" від 11.11.2020 про невчинення відповідачами певних дій та відсутність певних подій (в порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України, суд першої інстанції взагалі не розглянув.
Разом з цим, з рішення суду першої інстанції вбачається, що відмовляючи у задоволенні позову в повному обсязі, місцевий господарський суд досліджував лише наявність/відсутність порушення прав позивача оспорюваним договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011 та дійшов висновку, що на дату укладення цього договору позивач - Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Цивілізація" не був створений та у встановленому порядку зареєстрований, а відтак, жодних прав на майно, що є предметом оспорюваного договору на дату його укладення не міг мати.
Однак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглянувши справу без оригіналу оспорюваного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011, але при цьому встановивши факт його укладення, порушив правила ст. 77, ч. ч. 2, 6 ст. 91 ГПК України та не дотримався приписів ст. 86 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду акцентує, що за відсутності в матеріалах справи оригіналу або належним чином засвідченої копії договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011, місцевий господарський суд позбавлений можливості дослідити та встановити факт його укладання між ПП "Віратек" і ТОВ Фірма "Консоль ЛТД", а також надати належну правову оцінку його змісту на предмет наявності/відсутності порушення прав та інтересів позивача.
У даному випадку, як вбачається з ухваленого рішення, суд не послався на конкретні докази, на підставі яких він визнав встановленим факт укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011, як і не надав жодної оцінки доказам, поданим позивачем на спростування факту укладення цього договору, або мотивів їх відхилення.
На вказані недоліки рішення суду першої інстанції апеляційний суд уваги не звернув та їх не усунув. При цьому, суд апеляційної інстанції припустився аналогічних порушень, не звернув уваги на приписи наведених вище норм, не дослідив всі обставини, які входять до предмету доказування у даній справі, що є порушенням вимог ст. 269 ГПК України, на яку між тим, апеляційний суд послався в оскаржуваній постанові.
Згідно з ч. 1 ст. 282 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Таким чином, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
Суд апеляційної інстанції в порушення приписів ч. 1 ст. 282 ГПК України, підтримавши висновки місцевого суду, залишив без жодної правової оцінки доводи і заперечення позивача, викладені в апеляційній скарзі, відтак, прийняв постанову при неповному з`ясуванні обставин, на які посилаються учасники провадження у справі.
Згідно зі ст. ст. 7, 13, 15 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх фізичних та юридичних осіб перед законом і судом, змагальності сторін та відповідно до принципу пропорційності.
У порушення наведених норм процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки аргументам позивача про допущені судом першої інстанції процесуальні порушення при розгляді спору у цій справі, та не перевірив заперечення Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Цивілізація" щодо факту укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011.
Водночас, апеляційний суд, хоча і звернув увагу, що заяву Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Цивілізація" від 11.11.2020 про невчинення відповідачами певних дій та відсутність певних подій (в порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України) суд першої інстанції взагалі не розглянув, при перегляді справи в апеляційному порядку відмовив у її задоволенні, мотивуючи своє рішення наявністю в матеріалах справи усіх необхідних доказів, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування у цій справі.
Однак, при цьому, апеляційний господарський суд, як і суд першої інстанції, не послався на конкретні докази, на підставі яких він визнав встановленим факт укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.11.2011, або встановив інші обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, а також не надав жодної оцінки доводам позивача та поданим ним доказам, у тому числі, на спростування факту укладення цього договору.
Водночас, на думку колегії суддів, дослідження та надання оцінки всім наявним у справі доказам та доводам всіх учасників справи в їх сукупності є обов`язковим при розгляді спору у даній справі.
Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.
Крім того, колегія суддів зазначає, що право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на обґрунтоване рішення. У справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 ЄСПЛ зазначив, що лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя.
У Рішенні ЄСПЛ "Мала проти України" від 17.11.2014 суд погодився з доводами заявниці про наявність порушення статті 6 Конвенції у випадку ненадання судом оцінок аргументові заявниці, що мав ключове значення для результатів провадження.
Аналогічно, у даній справі, ненадання судом належної оцінки всім обставинам справи, колегія суддів вважає таким процесуальним порушенням, яке виключає справедливість постановленого судового рішення в розумінні статті 6 Конвенції.
У зв`язку з зазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що недоліки у вирішенні спору, яких припустилися місцевий та апеляційний господарські суди, свідчать про передчасність здійснених висновків у даній справі про відмову у задоволення позову.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).
Встановивши зазначені порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі № 911/5186/14 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до Господарського суду Київської області.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням усіх учасників справи, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення у справі № 911/5186/14 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст.129 ГПК України судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" - задовольнити.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 19.05.2021 у справі № 911/5186/14 - скасувати.
Справу № 911/5186/14 у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Ткаченко Н.Г.
Судді Білоус В.В.
Огороднік К.М.