Текст рішення
УХВАЛА
04 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/3529/20
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрома» з доданими до неї матеріалами
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 року
у справі № 922/3529/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "НОВААГРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд"
про визнання банкрутом,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 року зокрема, припинено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд"; припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" по справі №922/3529/20 арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 08.12.2022; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" арбітражного керуючого Саутенка Сергія Олеговича, встановлено оплату послуг ліквідатора в розмірі трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 у справі №922/3529/20, скасовано. Справу №922/3529/20 передано на розгляд Господарського суду Харківської області.
18.07.2022 року на електронну адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрома» з доданими до неї матеріалами, підписана кваліфікованим електронним підписом на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 року у справі № 922/3529/20, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржуване судове рішення; залишити в силі постанову Господарського суду Харківської області від 08.12.2021 року.
Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано тим, що копію оскаржуваного судового рішення представнику скаржника надіслано 14.07.2022 року на електронну пошту.
Перевіривши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 року повний текст якої складено 09.06.2022 року, тобто останнім днем подання касаційної скарги є 29.06.2022 року.
Касаційну скаргу на оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції подано 18.07.2022 року, що свідчить про пропуск процесуального строку.
Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
При цьому згідно із пунктом 7 частини другої, пунктом 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрома» просить поновити строк на касаційне оскарження, однак не надає доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Крім того, статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту четвертого частини другої статті 287 ГПК України на скаржника покладається обов`язок обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). При цьому касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Зважаючи на наведене скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, вичерпних обґрунтувань, позаяк відкриття касаційного провадження за відсутності або неточності таких обґрунтувань може призвести до порушено принципу «правової визначеності».
Так, в обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду .
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження на неправильне застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі. Скаржник чітко не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України, а саме в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права та чи є таке порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного пункту частини другої статті 287 ГПК України у контексті статті 310 ГПК України (частини першої та/або відповідного пункту (пунктів) частини третьої).
Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Як вбачається з касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрома» не надав доказів щодо направлення копії касаційної скарги іншим учасникам справи.
Неповідомлення інших учасників справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторінці закріплені у статті 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрома» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 року у справі № 922/3529/20 - залишити без руху.
2.Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрома» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати суду докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 року у справі № 922/3529/20, з відміткою про отримання; навести поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з обгрунтуванням поважності підстав його пропуску; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав); надати докази надіслання копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи.
3.Роз`яснити скаржнику у справі № 922/3529/20, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.