Справа № 904/3541/15

~~ ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ~ У Х В А Л А ~~~~~~ 10.07.2023 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~м. Дніпро ~~~~~~~~Справа № 904/3541/15 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач) ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф., розглянувши матеріали заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Інвестмен" арбітражного керуючого Шевцова Євгена Вікторовича про перегляд ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 року за нововиявленими обставинами у справі № 904/3541/15 за ~заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Інвестмен" про визнання банкрутом, - ~ ВСТАНОВИВ: Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 року у справі № 904/3541/15: - залучено до участі у справі Національний Банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; - зобов`язано АТ "Златобанк" направити в адресу Національного Банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами; - зобов`язано Національний Банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надати відзив на апеляційну скаргу та забезпечити участь уповноважених представників у судовому засіданні; - продовжено строк розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016р. у справі №904/3541/15 на 15 (п`ятнадцять) днів; - розгляд справи ~відкладено до 16.06.2016р. до 10 год. 00 хв. 05.06.2023р. на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява ~ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Інвестмен" арбітражного керуючого Шевцова Євгена Вікторовича про перегляд ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 року у справі № 904/3541/15 за нововиявленими обставинами, згідно з якою заявник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2016р. у справі № 904/3541/15, якою було залучено до участі у справі Національний Банк України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як уповноважених представників Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у залученні Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних до участі у справі як уповноважених представників Публічного акціонерного товариства "Златобанк". Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023р. за ~відсутності в апеляційному господарському суді справи № 904/3541/15 відкладено вирішення питання щодо прийняття апеляційним господарським судом певного процесуального рішення з розгляду заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Інвестмен" арбітражного керуючого Шевцова Євгена Вікторовича про перегляд ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 року у справі № 904/3541/15 за нововиявленими обставинами до надходження матеріалів справи № 904/3541/15 до ~Центрального апеляційного господарського суду. На виконання вимог ухвали апеляційного суду останнім отримано від господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/3541/15. ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Заявник в обгрунтування заяви вказує, що постановою від 5 лютого 2019 року у справі № 826/2184/17 Велика палата Верховного Суду залишила без змін постанову Окружного адмінсуду Києва від 14 липня 2017 року та Київського апеляційного адмінсуду від 25 жовтня 2017 року, в яких визнано протиправною і скасовано постанову правління НБУ № 105 від 13 лютого 2015 року "Про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних. Скасування судом постанов правління Національного банку України про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних, відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк", а також рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування про запровадження тимчасової адміністрації та процедури ліквідації у банку, заявник вважає нововиявленою обставиною, оскільки саме у зв`язку із введенням тимчасової адміністрації та віднесення до категорії неплатоспроможності ПАТ «Златобанк» апеляційним господарським судом було задоволено клопотання Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та залучено до участі у справі Національний Банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб як уповноважених представників ПАТ «Златобанк». Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та заяви, дійшла до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами з наступних підстав. Згідно з частинами 1, 2 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, а реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону. При цьому, апеляційний суд також враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права. Суд зазначає, що попри визначені основні засади судочинства, які полягають у забезпеченні права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це може спотворити саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини"). Тобто, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно ч. 1, 2 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Статтею 255 ГПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2,3 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали суду першої інстанції, можливість оскарження яких прямо визначена Господарським процесуальним кодексом України. Оскаржуваною частиною ухвали суду першої інстанції було вирішено загально-процесуальне питання в ході судового розгляду справи, зокрема, залучення до участі у справі Національного Банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як уповноважених представників Публічного акціонерного товариства "Златобанк". Поряд з цим така ухвала місцевого суду не охоплюється переліком, наведеним в статті 255 ГПК України. Крім цього жодною іншою нормою ГПК України та положеннями Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено права на оскарження ухвали суду першої інстанції ~щодо залучення інших учасників до участі у справі про банкрутство, окрім заміни учасника провадження у справі про банкрутство на її правонаступника. Зокрема, норми статті 207 ГПК України ("Розгляд заяв та клопотань") не містять вказівки щодо права оскарження ухвали, постановленої за результатами розгляду клопотання про залучення інших учасників до участі у справі. При цьому, Кодекс України з процедур банкрутства, містить певні обмеження щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень у справах про банкрутство. Так, зокрема, положеннями частин першої - третьої статті 9 зазначеного Закону передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом. У касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Однак, апеляційний суд звертає увагу, що порядок оскарження судових рішень, відповідно до положень зазначеного Кодексу, стосується судових рішень, які безпосередньо відносяться до процедур банкрутства. Судові рішення, якими вирішуються загально-процесуальні питання, у тому числі щодо залучення інших учасників до участі у справі, оскаржуються в порядку, встановленому положеннями Господарського процесуального кодексу України. Цей висновок узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19.06.2018 у справі № 18/1544-10 (пункт 6.14), згідно з яким відсутність у переліку частини першої статті 255 ГПК України ухвали, що може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, не позбавляє особу права оскаржити цю ухвалу в апеляційному порядку у разі, якщо право оскарження вказаної ухвали передбачено іншою процесуальною нормою, зокрема в іншій статті ГПК України. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню. Усе вищевикладене виключає прийняття до розгляду і можливість відкриття провадження у справі за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Інвестмен" арбітражного керуючого Шевцова Євгена Вікторовича про перегляд ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 року у справі № 904/3541/15 нововиявленими обставинами, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі за такою заявою. ~ Керуючись ст.ст. 234, 235, 255, 320-323 ГПК України, апеляційний господарський суд, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Інвестмен" арбітражного керуючого Шевцова Євгена Вікторовича про перегляд ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 року у справі № 904/3541/15 нововиявленими обставинами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів. Головуючий суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~А.Є. Чередко Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Л.А. Коваль Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~В.Ф. Мороз