Справа № 639/3019/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ~ УКРАЇНИ «31» жовтня 2023 року м. Харків справа № 639/3019/22 провадження № 22ц/818/1583/23 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - ~ ~ ~ ~ Бурлака І.В. (суддя-доповідач), суддів - ~ ~ ~ ~ Мальованого Ю. М., Яцини В.Б. за участю секретаря Волобуєва О.О. учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», представниця позивача Тута І. В., відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представниця відповідача ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Машкова С.Л. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 червня 2023 року в складі судді Труханович В.В. в с т а н о в и в: У жовтні~2022~року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Машкова Світлана Леонідівна, про визнання прав іпотекодержателя та визнання майна предметом іпотеки. Позовна заява мотивована тим, що 27 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15.62-00/08-КІ, за умовами якого позичальниця отримала від банку грошові кошти у розмірі 2~424~000,00 грн. Того ж дня в забезпечення виконання зобов`язання між банком та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 15.62-00/08-Д101, предметом якого була нежитлова будівля літ «С-2» загальною площею 1476,5 кв м за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі іпотечного договору внесені відповідні відомості до Державного реєстру іпотек, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Вказав, що ОСОБА_1 не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, у зв`язку з чим банк був вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення з неї та поручителів заборгованості. Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2009 року позовні вимоги банку задоволені в повному обсязі і стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2~694~575,15 грн. Рішення суду дотепер не виконано. Зазначив, що 08 липня 2014 року постановою Господарського суду Харківської області у справі № 922/2459/14 відкрито ліквідаційну процедуру банкрута Повного товариства «Євтушенко і КО». Зазначений вище предмет іпотеки нежитлова будівля був включений до ліквідаційної маси банкрута. Щодо нього були скасовані обтяження. Він був реалізований на відкритих торгах, переможцем яких став ОСОБА_6 , який 01 жовтня 2014 року зареєстрував за собою право власності на це майно. Вказав, що 25 лютого 2015 року постановою Вищого господарського суду України у справі № 922/2459/14 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року, припинено провадження у справі № 922/2459/14 про банкрутство Повного товариства «Євтушенко і КО». У подальшому 02 листопада 2015 року вищезазначена нежитлова будівля зареєстрована як вклад до статутного капіталу за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кепітал Естейт». Зазначив, що 18 листопада 2015 року та 27 червня 2016 року на підставі договорів про відступлення прав вимоги він придбав у банку права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором та іпотечним договором від 27 червня 2008 року. Вказав, що постановою Харківського апеляційного суду від 13 травня 2021 року у справі № 639/5409/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено, визнано недійсними відкриті торги у формі аукціону від 24 вересня 2014 року та свідоцтво про право власності на ім`я ОСОБА_6 , а також витребувано зазначену нежитлову будівлю з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Естейт». Зазначив, що 16 грудня 2021 року проведено поділ нежитлової будівлі на дві групи нежитлових приміщень загальною площею 741,7 кв м та 734,8 кв м, право власності на які зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кепітал Естейт». 31 січня 2022 року право власності на зазначені нежитлові приміщення на підставі судових рішень Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 січня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 13 травня 2021 року зареєстровано за ОСОБА_2 . Вказав, що кредитний договір та договір іпотеки є чинними, визнання недійсними торгів, на яких було реалізовано предмет іпотеки, свідчить про фактичне відновлення іпотеки з 27 червня 2008 року. Поділ предмета іпотеки та зміна власника не впливають на чинність іпотеки. Проте, у зв`язку з відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку, він позбавлений можливості задовольнити свої вимоги за простроченим кредитним зобов`язанням ОСОБА_1 та застосувати позасудовий спосіб звернення стягнення. Вважав, що строк позовної давності, на його думку, не пропущений, оскільки з 13 травня 2021 року право іпотеки відновило свою дію, і з цього часу його права були порушені. Просив: визнати за ним право іпотекодержателя за іпотечним договором № 15.62-00/08-ДІ01 від 27 червня 2008 року стосовно нерухомого майна, а саме: групи нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-16 у нежитловій будівлі літ «С-2» загальною площею 741,7 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2539859063120, власником та іпотекодавцем якого є ОСОБА_2 , яке належить йому на підставі: рішення суду, постанова, серія та номер: 639/5409/18, виданий 13 травня 2021 року, видавник: Харківський апеляційний суд; рішення суду, серія та номер: 639/5409/18, виданий 16 січня 2020 року, видавник: Жовтневий районний суд м. Харків; визнати за ним право іпотекодержателя за іпотечним договором № 15.62-00/08-ДІ01 від 27 червня 2008 року стосовно нерухомого майна, а саме: групи нежитлових приміщень 2-го поверху № 1-:-39 у нежитловій будівлі літ «С-2» загальною площею 734,8 кв м, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2539885163120, власником та іпотекодавцем якого є ОСОБА_2 , яке належить йому на підставі: рішення суду, постанова, серія та номер: 639/5409/18, виданий 13 травня 2021 року, видавник: Харківський апеляційний суд; рішення суду, серія та номер: 639/5409/18, виданий 16 січня 2020 року, видавник: Жовтневий районний суд м. Харків; визначити порядок виконання судового рішення шляхом звернення до будь-якого державного реєстратора з метою внесення відомостей до Державного реєстру речових прав ~на нерухоме майно про Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» як іпотекодержателя нерухомого майна, а саме групи нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-16 у нежитловій будівлі літ «С-2» загальною площею 741,7 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 253985906312; групи нежитлових приміщень 2-го поверху № 1-:-39 у нежитловій будівлі літ «С-2» загальною площею 734,8 кв м, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2539885163120. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 червня 2023 року у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд першої інстанції помилково застосував наслідки спливу строку позовної давності. Суд не врахував, що недійсність торгів з реалізації предмета іпотеки свідчить про те, що жодних їх наслідків не настало, зокрема, припинення іпотеки, незалежно від того, хто їх оскаржив і з яких підстав. Іпотека вважалась припиненою внаслідок проведення торгів з 24 вересня 2014 року до 13 травня 2021 року, коли торги визнані недійсними, і фактично відновлена з моменту укладення договору. Він звернувся до суду з вимогами про визнання прав іпотекодержателя за договором іпотеки, а не з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому строк позовної давності не залежить від дати невиконання боржником основного зобов`язання. Обмеження будь-яким строком позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки не передбачено. Вирішуючи спір про визнання права іпотекодержателя, суд вказав про відлік строку позовної давності щодо вимог про оскарження припинення іпотеки та інших вимог. Строк позовної давності не пропущений, оскільки з 13 травня 2021 року право іпотеки відновило свою дію, і з цього часу його права були порушені та у нього з`явилось право на позов. До того ж, 16 грудня 2021 року предмет іпотеки поділений на два окремих об`єкти, що повністю виключило можливість внести відомості про іпотеку до реєстру на підставі договору іпотеки. Він мав намір реалізувати своє право на реєстрацію іпотеки у реєстрі у позасудовому порядку шляхом звернення до реєстратора, однак втратив оригінал договору іпотеки та з липня 2020 року по жовтень 2022 року вживав заходів щодо отримання дублікату. Суд не надав оцінки його клопотання про поновлення строку позовної давності. Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. 19 вересня 2023 року до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю надійшли пояснення до апеляційної скарги, які базуються на доводах апеляційної скарги. 30 жовтня 2023 року до суду апеляційної скарги від представниці ОСОБА_2 надійшли пояснення, в яких вона вважала судове рішення суду законним, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Звернула увагу на незаконність вимог іпотекодержателя, пред`явлених саме до ОСОБА_2 . В суді апеляційної інстанції представниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» та ОСОБА_2 підтримали відповідно доводи апеляційної скарги та письмові пояснення. Акцентували увагу суду на предметі іпотеки (один об`єкт), який внаслідок поділу на теперішній час складається з двох об`єктів. До суду апеляційної інстанції інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися. 31 жовтня 2023 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Клопотань щодо відкладення розгляду справи від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції уважав за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників на підставі частини другої статті 372 ЦПК України. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» необхідно задовольнити частково, рішення суду скасувати. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем пропущено строк позовної давності. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БТБ Банк», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 15.62-00/08-КІ, за умовами якого банк надав позичальниці кредит у сумі 2~424~000,00 грн під 23% річних зі строком користування до 26 червня 2015 року (а. с. 19-27 том 1). 27 червня 2008 року у забезпечення виконання зобов`язань за кредитом між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 15.62-00/08-ДІ01, предметом якого є нежитлова будівля літ «С-2» загальною площею 1~476,5 кв м, розташована по АДРЕСА_1 (а. с. 32-35 том 1). На підставі договору іпотеки в Державному реєстрі іпотек був зареєстрований запис про іпотеку від 27 червня 2008 року за реєстраційним номером обтяження 7474142, який був перенесений 01 жовтня 2014 року за №7191728 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 36-43 том 1). Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2009 року по справі № 2-3187/09/11 з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором № 15.62-00/08КІ від 27 червня 2008 року у розмірі 2~694~575,15 грн. 02 квітня 2010 року відкрито виконавче провадження № 18401552 з виконання зазначеного судового рішення. Станом на момент розгляду справи виконавче провадження не закінчено. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2019 року та постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Щедріної В. від 22 липня 2020 року замінено стягувача у виконавчому провадженні Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (а. с. 153-158 том 1, а. с. 21 том 2). У вересні 2011 року ОСОБА_2 звертався до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки від 27 червня 2008 року, у задоволенні якого рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 січня 2012 року, яке залишено без змін рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2012 року, відмовлено (а. с. 163-164, 165-166 том 1). Постановою Господарського суду Харківської області від 08 липня 2014 року у справі № 922/2459/14 визнано Повне товариство «Євтушенко і Ко» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а. с. 45-48 том 1). Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року у справі № 922/2459/14 нежитлова будівля літ «С-2» загальною площею 1~476,5 кв м, розташована по АДРЕСА_1 включена до ліквідаційної маси банкрута Повне товариство « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а. с. 49-68 том 1). На підставі зазначеної вище ухвали скасовані записи про іпотеку та заборону, що встановлені на нерухомому майні згідно договору іпотеки. У подальшому зазначену нежитлову будівлю реалізовано на відкритих торгах у формі аукціону, переможцем торгів став ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом від 01 жовтня 2014 року, виданим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Макушевою Н.В. за № 1213 (а. с. 77-78 том 1). Постановою Вищого господарського суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 922/2459/14 скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року про включення до ліквідаційної маси боржника майнових активів засновників Повного товариства «Євтушенко і Ко» та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2014 року, провадження у справі про банкрутство припинено (а. с. 79-83). У мотивувальній частині постанови зазначено, що у зв`язку із припиненням провадження у справі про банкрутство втрачають силу всі без винятку процесуальні документи, прийняті у даній справі. 02 листопада 2015 року ОСОБА_6 передав спірне майно у статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал-Естейт», що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19 листопада 2015 року № 47987778 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 47989573 (а. с. 69-76, 84-85 том 1). 18 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» уклала з Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 21 МБ, на підставі якого придбав права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором. 26 лютого 2016 року укладено додаткову угоду № 4 до цього договору (а. с. 86-104 том 1). 12 травня 2016 року на підставі договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.Ю. за реєстровим № 861, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» придбав права іпотекодержателя за вказаним вище договором іпотеки з ОСОБА_1 (а. с. 105-108 том 1). Постановою Харківського апеляційного суду від 13 травня 2021 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року, у справі № 639/5409/18 задоволено позов ОСОБА_2 , визнано недійсними відкриті торги у формі аукціону від 24 вересня 2014 року з продажу на товарній біржі «Ресурс-інформ» нежитлової будівлі літ «С-2» за адресою: АДРЕСА_1 , визнано недійним свідоцтво про право власності на будівлю, видане 01 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Макушевою Н.В. на ім`я ОСОБА_6 , витребувано будівлю з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал-Естейт» (а. с. 112-134 том 1). 16 грудня 2021 року проведено поділ нежитлової будівлі на дві групи нежитлових приміщень: 1-го поверху № 1-:-16 у нежитловій будівлі літ «С-2» загальною площею 741,7 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2539859063120, та нежитлових приміщень 2-го поверху № 1-:-39 у нежитловій будівлі літ «С-2» загальною площею 734,8 кв м, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2539885163120, право власності на які зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кепітал Естейт» на підставі свідоцтва про право власності, висновку про поділ предмета іпотеки, технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданий 02 липня 2021 року, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІМА - KP» (а. с. 135-144 том 1). 31 січня 2022 року право власності на зазначені нежитлові приміщення на підставі рішень Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 січня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 13 травня 2021 року зареєстровано за ОСОБА_2 (а. с. 137-144 том 1). Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» звертався до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Машкової С.Л. за отриманням дубліката іпотечного договору від 27 червня 2008 року, однак йому відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 вересня 2022 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Машкової С.Л.; визнано незаконною та скасовано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 132/2-31 від 22 грудня 2020 року, зобов`язано приватного нотаріуса видати товариству дублікат іпотечного договору № 15.62-00/08-ДІ від 27 червня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Машковою С.Л. та зареєстрований у реєстрі за № 1855 (а. с. 145-152 том 1). Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до частини першої статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. подібні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня~~~~ 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі~~№ 145/2047/16-ц (пункт 7.23). Згідно з абзацом третім статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»). Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Забезпечення виконання зобов`язання іпотекою гарантує право кредитора одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, зокрема, в позасудовому порядку переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17 зроблено висновок, що: - виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру не впливає на чинність іпотеки. Іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі; - запис про іпотеку не може бути відновлений із моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя; - за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають; - у випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишилася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішення суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя; - у справі з належною вимогою (зокрема, про визнання прав іпотекодержателя) суд має враховувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження. Відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно. У справі про визнання права іпотекодержателя позивач не позбавлений права доводити недобросовісність кінцевого набувача предмета іпотеки. При вирішенні спорів щодо прав на нерухоме майно необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного з порушенням закону, оскільки від цього може залежати, зокрема, чинність чи припинення іпотеки. Зазначений висновок також підтримано у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 128/1106/20, провадження № 61-6405 св 22, від 18 січня 2023~року у справі № 686/11864/20, провадження № 61-3037св22, від 05 квітня 2023 року у справі № 344/984/15-ц, провадження № 61-18592св21. У разі визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна та внесення відповідного запису до Державного реєстру іпотек, іпотекодержатель відповідно до положень статті 23 Закону України «Про іпотеку» набуває право пред`являти вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки до особи, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки та яка набула статусу іпотекодавця. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк позовної давності при зверненні до суду. Разом з тим, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави. Зазначений висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 509/3589/16-ц, від 03 лютого 2022 року № 758/10335/16-ц та в інших і є усталеним у практиці касаційного суду. Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у позові з підстав спливу строку позовної давності та вважає позовні вимоги необґрунтованими, виходячи з наступного. Як встановлено судом, договір іпотеки між банком та ОСОБА_1 від 27 червня 2008 року дотепер є чинним, не припинив свою дію, а основне зобов`язання за кредитом залишається невиконаним. Спірне майно - предмет іпотеки, спочатку було продано ОСОБА_6 з прилюдних торгів в межах процедури банкрутства Повного товариства «Євтушенко і Ко», а потім передано до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Естейт», після чого поділено на дві групи нежитлових приміщень, та в подальшому право власності на нього зареєстроване за ОСОБА_2 , який оскаржив прилюдні торги з продажу майна і витребував це майно на свою користь. У межах процедури банкрутства, яка в подальшому припинена судовим рішенням, зі спірного майна зняті обтяження. Однак, зазначене не свідчить про припинення іпотеки. Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» 18 листопада 2015 року та 27 червня 2016 року на підставі договорів про відступлення прав вимоги придбав у банку права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором та іпотечним договором від 27 червня 2008 року. Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За статтею 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Договори про відступлення права вимоги від 18 листопада 2015 року та 27 червня 2016 року є чинними. На їх підставі товариство стало новим іпотекодержателем щодо спірного майна. Разом з тим товариство не вчиняло жодних дій для відновлення записів про обтяження речового права за договором іпотеки від 27 червня 2008 року. Доказів того, що позивач звертався до державного реєстратора з вимогами щодо нового внесення записів про іпотеку і відповідні обтяження щодо спірного майна та отримав відмову у вчиненні таких дій, матеріали справи не містять. Поділ предмета іпотеки спірного нерухомого майна на дві групи нежитлових приміщень товариство також не оскаржував. При цьому слід зазначити, що іпотекою обтяжено одне нежитлове приміщення - нежитлова будівля літ «С-2» загальною площею 1476,5 кв м. Наразі, позов стосується щодо визнання товариства іпотекодержателем двох груп нежитлових приміщень загальною площею 741,7 кв м та 734,8 кв м, які не були предметом іпотеки та договорів іпотеки з якими банк не укладав, хоча поділ відбувся саме з нежитлового приміщення, який був предметом іпотеки. За таких умов, посилання позивача на те, що його права як нового іпотекодержателя порушені, та він позбавлений можливості реалізувати право звернення стягнення на предмет іпотеки, є безпідставними. Таким чином оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позову товариству з підстав, зазначених вище. Оскільки у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» відмовлено, судовий збір не перерозподіляється. Керуючись ст.ст.367,~368, ст.374, ст.376, ст.ст.381 - 384,~389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» - задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Машкова Світлана Леонідівна, про визнання прав іпотекодержателя та визнання майна предметом іпотеки відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили. Головуючий ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~І.В. Бурлака Судді ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~Ю. М. Мальований В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 02 листопада 2023 року.