Справа № 908/713/20

УХВАЛА 17 листопада 2023 року м. Київ cправа № 908/713/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у складі колегії суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є., Паруснікова Ю.Б., у справі № 908/713/20 за заявою Комунального підприємства "Водоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" про банкрутство, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 року у даній справі затверджено звіт арбітражного керуючого Загрія Р.О. про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" за період з 25.11.2021 року по 29.09.2022 року у розмірі 198 600,00 грн та звіт про здійснення та відшкодування витрат у розмірі 836,00 грн. Провадження у справі №908/713/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" закрито. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2023 ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 року у справі №908/713/20 скасовано, справу №908/713/20 передано до господарського суду Запорізької області для продовження розгляду на стадію розпорядження майном боржника. 19.10.2023 через Центральний апеляційний господарський суд Товариство з обмеженою відповідальністю "Грааль" поштовою кореспонденцією звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 908/713/20 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/713/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 31.10.2023. У зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/713/20 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.11.2023. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами, третьою статті 310 цього Кодексу. Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу. У касаційній скарзі заявник вказує на те, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме: Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову, в якій застосував норму права - пункт 10 частини 1 статті 90 Кодексу України з питань банкрутства без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №908/2030/19; на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", яку суд апеляційної інстанції застосував у постанові. Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що касаційна скарга хоча і містить посилання на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, проте не містить належного обґрунтування цієї підстави, оскільки скаржник не зазначає сам висновок, який, на його думку, не був врахований судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови. Як зазначалося вище у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися та зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, обґрунтувати необхідність формування правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 встановлений у розмірі 2684,00 грн. Відповідно до пункту 7 частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення до Верховного Суду у розмірі 2684,00 грн. Однак, до касаційної скарги не додано докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване складністю сплати судового збору через те, що боржник перебуває у стадії банкрутства. Відповідно до частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Утім скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір". Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (Провадження № 11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Тому клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає задоволенню. Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звертає увагу, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX. Одночасно з введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200 внесені зміни до ГПК України (в тому числі до частин шостої-восьмої статті 6, статті 242, пункту 2 частини другої статті 290, статті 291 ГПК України). Зокрема, імперативним змістом частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX) визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 174 ГПК України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX), суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Касаційна скарга підписана директором ТОВ «Грааль» - Максименко В. Згідно з інформацію, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», станом на 31.10.2023 ТОВ «Грааль», не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС. Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу. Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені ч. 3 ст. 2 ГПК України. До касаційної скарги на підтвердження доказів надіслання копії касаційної скарги учасникам справи надано поштові накладні, що підтверджує здійснення послуг поштового зв`язку, однак не додано описів вкладення на виконання вимог ст. 291 ГПК України. Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: - надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 2 684,00 грн; - надати докази реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС ТОВ «Грааль» відповідно до статті 6 цього Кодексу; - надати докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення; - виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом подання письмових пояснень в яких зазначити підстави підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали. При цьому слід враховувати, що такі пояснення касатора за змістом мають лише конкретизувати підстави касаційного оскарження в межах раніше наведених доводів касаційної скарги, позаяк доповнення або зміна касаційної скарги згідно з приписами частини першої статті 298 ГПК України допускаються виключно протягом строку на касаційне оскарження. Копії цих пояснень належить надіслати учасникам справи в порядку, передбаченому для надіслання копій касаційної скарги. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291 ГПК України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: 1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Грааль" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору у справі № 908/713/20. 2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 908/713/20 залишити без руху. 2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали. 3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Васьковський