Справа № 553/1798/24

Справа № 553/1798/24 Провадження № 1-кп/553/782/2024 В И Р О К Іменем України 02.08.2024 м. Полтава Ленінський районний суд міста Полтави в складі: головуючого: судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Полтаві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024175460000068 від 08.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтаві, є громадянином України, має середню технічну освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: - 17.10.2023 вироком Київського районного суду м. Полтави за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України, за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , в с т а н о в и в: І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним. 08.04.2024, близько 13:19 год., ОСОБА_3 , будучи засудженим 17.10.2023 вироком Київського районного суду м. Полтави за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, в період іспитового строку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без мети збуту, в порушення вимог ЗУ "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" від 15.02.1995, будучи наркозалежною особою, перебуваючи біля річки Ворскла, навпроти будинку АДРЕСА_2 , на землі знайшов прозорий поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, особливо небезпечною психотропною речовиною PVP, обіг якої заборонено, масою 0,307 г., тим самим незаконно придбав, без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину. Продовжуючи свою протиправну діяльність, 08.04.2024, близько 13:19 год., будучи достовірно обізнаним, що в пакеті знаходиться психотропна речовина, ОСОБА_3 поклав його до кишені штанів з метою подальшого вживання, тобто незаконно зберігав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено, масою 0, 307 г., коли був зупинений біля буд. АДРЕСА_3 працівником поліції ДОП ВнП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 та добровільно видав особливо небезпечну речовину. Зазначеними діями ОСОБА_3 ~вчинив кримінальне правопорушення -~злочин,~передбачений частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України. ІІ. Позиція обвинуваченого щодо пред`явленого обвинувачення. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині визнав у повному обсязі, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення так, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорює правову кваліфікацію вчиненого злочину. Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що він є наркозалежною особою і вироком Київського районного суду м. Полтави від 17.10.2023 був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України. 08.04.2024, близько 13:00 год. перебував біля річки Ворскла, навпроти будинку АДРЕСА_2 , на землі помітив пакет з порошкоподібною речовиною, підібрав його, з`ясував, що в пакеті психотропна речовина, вагою 0,25г., та поклав в карман штанів. Того ж дня, через деякий час був зупинений працівником поліції, якому добровільно видав пакет. У вчиненому розкаюється, вказав на готовність нести покарання. Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин. Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі та не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст вказаних фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого. З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались. ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений. Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_3 , суд доходить висновку, що його вина в обсязі пред`явленого обвинувачення є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України. V. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання, мотиви суду при призначенні покарання. Вивченням відомостей про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий вироком Київського районного суду м. Полтави від 17.10.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, як особа, яка вживає наркотичні засоби, має постійне місце реєстрації та проживання. Обставинами, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. Відповідно до положень статті 50 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Водночас, згідно із частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Згідно з частиною 2 статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким умисним злочином, відсутність обставин, що пом`якшує покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання, дані про особу винного, відсутність претензій з боку потерпілої, у зв`язку з чим суд вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 2 статті 309 Кримінального кодексу, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів. Підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення обвинуваченому покарання у розмірі, нижчому за найнижчу межу покарання, передбаченого санкцією відповідної норми Особливої частини КК України, суд не вбачає. Відсутні і підстави для застосування положень ст. 75 КК України. Оскільки ОСОБА_3 був засудженим вироком Київського районного суду м. Полтави від 17.10.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, а інкримінований злочин за ч. 2 ст. 309 КК України вчинив в період відбуття іспитового строку, суд остаточно призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за правилами ч. 1 ст. 71, ст. ст. 72, 78 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків, із застосуванням принципу часткового складання призначених покарань. VІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 Кримінального процесуального кодексу України. Обов`язок по відшкодуванню понесених процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз в сумі 3786 грн. 40 к., виходячи з положень статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, суд покладає на обвинуваченого. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, у х в а л и в: ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці. На підставі статей 71, 72, 78 Кримінального кодексу України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 17.10.2023, із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту його фактичного затримання та приведення вироку для виконання. Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, застосований до ОСОБА_3 , до набрання вироком законної сили залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експерта в сумі 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 40 коп. Речові докази: - зіп-пакет з психотропною речовиною PVP, масою 0,307 г., який поміщено до спеціального пакету № 5639767 та переданий на зберігання до кімнати речових доказів відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, знищити; DVD - диск з відеозаписом проведення огляду - зберігати в матеріалах кримінального провадження. Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано. Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Головуючий ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ОСОБА_1