Справа № 160/22180/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У ~Х ~В ~А ~Л ~А 11 лютого 2025 року м. Дніпро справа № 160/22180/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді ~Добродняк І.Ю. (доповідач), ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~суддів: ~Бишевської Н.А., Семененка Я.В., ~ за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «КАСКАД» про зупинення провадження у справі №160/22180/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «КАСКАД» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «КАСКАД» звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №00005765102 від 12.06.2024. Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу за результатами проведеної камеральної перевірки про порушення позивачем термінів реєстрації 1039 податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, у зв`язку з чим прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення «№00005765102 від 12.06.2024 про застосування штрафних санкцій відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України є незаконним. Позивач посилається на допущені відповідачем під час складення акту перевірки процесуальні порушення, а також не погоджується з суттю виявлених порушень строків реєстрації податкових накладних за звітні періоди: грудень 2021 року, червень-грудень 2022 року, січень-грудень 2023 року, січень-лютий 2024 року. Позивач вказує, що контролюючим органом не надано належної оцінки тому, що акт перевірки містить інформацію про несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригувань, граничний термін реєстрації яких повинен обраховуватись з дати фактичного отримання товариством від продавця цих розрахунків, а не з дати їх складення, як необґрунтовано вважає контролюючий орган. Також позивач вважає невірним трактування ~податковим органом норм законодавства щодо можливості застосування штрафних санкцій ~за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, виписаних під час карантину з 27.05.2022, та ~неврахування відповідачем змін у законодавстві, які відбулись на момент ухвалення спірного податкового повідомлення-рішення і згідно яким платники податків звільняються від надмірного тягаря ~відповідальності (п.89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України). Контролюючий орган неправомірно застосував розмір штрафу, що був встановлений на день реєстрації спірних податкових накладних, а не на день прийняття податкового повідомлення-рішення, не врахувавши положень ст.58 Конституції України та п.11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 позов задоволено. Суд виходив з того, що на момент складання акту камеральної перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення вже набули чинності зміни, внесені Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ до ПК України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктами 89 та 90, які, зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану, який введений в Україні з 24.02.2022. Застосовуючи пункт 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ України, суд дійшов висновку, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Також суд встановив, що ані акт перевірки, ані розрахунок до податкового повідомлення-рішення ~не містять інформації про дату отримання розрахунків коригування до податкових накладних покупцем. Суд, ураховуючи встановлені дати отримання позивачем розрахунків коригування до податкових накладних ~та дату їх реєстрації, дійшов висновку, що такі розрахунки коригування до зареєстровані в межах передбачених абз. 18 п.201.10 ст. 201 ПК України строків, що свідчить про протиправність та необґрунтованість винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення №00005765102 від 12.06.2024. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування актуальної судової практики та позиції контролюючого органу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник наполягає на правомірності застосування штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішення; зазначає, що судом не враховано, що накладення штрафу у розмірах, встановлених п.90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, передбачено у разі порушення платником податку встановлених п.89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН із датою складення, починаючи з 16.01.2023. Порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ХІ, тягне за собою накладення штрафу у розмірах, встановлених п.120-1.1 ст.120-1 ПК України. Стосовно несвоєчасної реєстрації розрахунків коригування, скаржник зазначає, що позивачем не надано ані контролюючому органу, ані суду першої інстанції належних доказів на підтвердження дати фактичного отримання від продавців/контрагентів ТОВ «ФІРМА КАСКАД», розрахунків коригувань. 11.02.2025 до суду апеляційної інстанції подано клопотання ТОВ «ФІРМА КАСКАД» про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №200/4768/23. Клопотання мотивоване тим, що в межах справи №200/4768/23 вирішується питання правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних і спірні правовідносини у справі №200/4768/23 є подібними із правовідносинами, які є предметом спору у справі, що розглядається №160/22180/24, в частині необхідності надання оцінки питанню застосування зменшених розмірів штрафних санкцій (які введено в дію 08 лютого 2023 року з набранням чинності Закону України №2876-ІХ від 12.01.2023) за факти несвоєчасної реєстрації всіх податкових накладних, складених та зареєстрованих протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Розглянувши клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на таке. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2024 року адміністративну справу №200/4768/23 за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Предметом спору у вказаній справі є правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.06.2023 року №557/32-00-51-04-03/03361075 про застосування штрафу в сумі 20 852 493,24 грн за порушення термінів реєстрації податкових накладних. В ухвалі Верховного Суду від 25 вересня 2024 року зазначено таке: «враховуючи закріплену у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункті 56.21 статті 56 ПК України презумпцію правомірності рішень платника податку, (позивач) вважає, що зменшені розміри штрафних санкцій, які введено в дію 08 лютого 2023 року з набранням чинності Закону України №2876-ІХ від 12.01.2023, застосовуються за факти несвоєчасної реєстрації всіх податкових накладних, складених та зареєстрованих протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови що рішення про застосування штрафної санкцій приймається контролюючим органом після 08 лютого 2023 року. Таке правозастосування відповідатиме системному аналізу норм пункту 120-1.1 статті 120-1 пункту 201.10, статті 201 та пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України у їх спільному взаємозв`язку з матеріальними нормами підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пункту 56.21 статті 56 та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Тоді як правовий висновок Верховного Суду, який у даній справі застосований судом апеляційної інстанції, на думку позивача, не відповідає критерію законності та призводить до втручання у мирне володіння платниками податків їх майном шляхом застосування до них фінансової відповідальності у розмірах, більших, ніж ті, що передбачені діючою на момент прийняття податкового повідомлення-рішення. До того ж є проявом податкової дискримінації, що прямо заборонено підпунктом 4.1.2 пункту 4.1. статті 4 ПК України, оскільки платники податків, які порушили строк реєстрації податкових накладних до набрання чинності Законом №2876-ІХ від 12.01.2023 несуть значно більший тягар фінансової відповідальності, ніж платники податків, які допустили абсолютно ідентичне порушення (ще й збільшеними строками реєстрації) вже після набрання чинності таким Законом. Наведені вище доводи колегією суддів визнаються обґрунтованими, однак, з огляду наявність протилежних правових висновків Верховного Суду у справах за подібними правовідносинами, колегія суддів позбавлена можливості ухвалити рішення без вирішення питання щодо відступу від таких висновків. При цьому, колегія суддів враховує приписи частини першої статті 58 Конституції України, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/1999 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України уточнив, що положення вказаної вище норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Також слід враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан. В обох випадках йдеться про запровадження мораторію на застосування штрафних санкцій. В обох випадках законодавство спочатку пов`язувало припинення мораторію з припиненням існування самих надзвичайних обставин - ковідної пандемії або воєнного стану відповідно. Щодо обох категорій несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних законодавець припинив дію мораторію з тієї самої дати - 27 травня 2022 року, поновивши з цього моменту обов`язок здійснювати своєчасну реєстрацію податкових накладних. Разом із тим, встановлюючи особливості виконання раніше невиконаного обов`язку, законодавчий орган вдався до невиправданого розмежування правових наслідків для податкових накладних, складених після 1 лютого 2022 року та до цієї дати. Фактично, в такий спосіб було встановлено різну відповідальність за вчинення однакових за своєю суттю діянь - несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після припинення мораторію. Водночас, умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися «випадковими» чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.» За таких обставин суд вважає, що в частині необхідності надання оцінки питанню встановлення різної відповідальності за вчинення однакових за своєю суттю діянь несвоєчасної реєстрації податкових накладних після припинення мораторію правовідносини у справі №200/4768/23, є подібними із правовідносинами, які є предметом спору у справі, що розглядається (№160/22180/24), отже суд дійшов висновку про наявність підстав ~для зупинення провадження у адміністративній справі №160/22180/24 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №200/4768/23. Керуючись ст. 236, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - УХВАЛИВ: Зупинити апеляційне провадження у справі №160/22180/24 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №200/4768/23. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, які встановлені ст.328, 329 КАС України. ~ Головуючий - суддя~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~І.Ю. Добродняк ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~суддя~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Н.А. Бишевська ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~суддя~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Я.В. Семененко