Справа № 920/1474/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" березня 2025 р. Справа№ 920/1474/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Сотнікова С.В. Остапенка О.М. Секретар судового засідання: Басараба К.Ю. За участю представників учасників справи: від Фонду державного майна : Прикмета І.П. - за посвідченням №5063 від 27.05.2021; від Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції: Чубур І.Д. за довіреністю в порядку передоручення; від ТОВ «Центр Обліку Миколаїв»: Мезінов О.Г. - за ордером серії ВЕ №1130729 від 25.09.2024; розпорядник майна ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів»: Шаматрін Є.М. - за свідоцтвом №1788 від 05.12.2016. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23 (суддя Соп`яненко О.Ю., повний текст ухвали складено та підписано - 09.12.2024) за заявою кредитора: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів» про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23 (суддя Соп`яненко О.Ю., повний текст ухвали складено та підписано - 09.12.2024), зокрема, заяву ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» від 23.09.2024 (вх.№4246) про грошові вимоги кредитора до боржника (з урахуванням уточнень від 17.10.2024 (вх.№3198)) у справі № 920/1474/23 задоволено; вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Обліку Миколаїв» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів» визнано у загальному розмірі 28 949 712,91 грн та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 4 844,80 грн судовий збір - перша черга, 28 944 868,11 грн заборгованості - четверта черга. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Фонд державного майна України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ «Центр обліку Миколаїв» до ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів»; скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ «Центр обліку Миколаїв» до ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» та ухвалити нове рішення, яким відмовити у визнанні кредиторських вимог ТОВ «Центр обліку Миколаїв» до ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права - ч. 1 ст. 10, ст. ст. 73-77 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Так, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції визнав кредиторські вимоги ТОВ «Центр обліку Миколаїв» до боржника та включив їх до реєстру вимог кредиторів без наявності належних та допустимих доказів, оскільки надані на підтвердження існування між кредитором та боржником договірних відносин надані докази на іншій мові, а ніж українська, тим самим суд формально підійшов до розгляду цих вимог. Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції принципи рівності учасників судового процесу, змагальності сторін та гласності судового процесу, оскільки розгляд кредиторських вимог в судовому засіданні 03.12.2024 в той час коли в Сумській області було оголошено повітряну тривогу, а тому не всі учасники справи могли взяти участь в цьому судовому засіданні так як перебували в безпечному місці, отже зазначене свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду на підставі п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України. Також не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить звільнити Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області від сплати судового збору при подачі апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23; скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23; відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр Обліку Миколаїв» у визнанні вимог у загальному розмірі 28 949 712,91 грн до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів». В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що Господарським судом Сумської області від 03.12.2024 у справі №920/1474/23 не було надано правової оцінки належності та допустимості як доказу у господарському судочинстві договору позики від 28.10.2021 № ЦУН-Д-21-014, текст якого викладено іноземною мовою, в порушення положень ст.10 Конституції України, встановлено, Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Отже, в даному випадку, як вважає апелянт, судом першої інстанції порено норми процесуального права - ст. ст. 73, 76, 77 ГПК України, а також неправильне застосування норм матеріального права, а саме ч. 1, абз. 6 ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи 31.01.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Обліку Миколаїв» надійшов відзив, відповідно до якого останнє просило відмовити в задоволені апеляційних скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Фонду державного майна України, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23 залишити без змін. 06.02.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» надійшов відзив, відповідно до якого останній просив відмовити в задоволені апеляційних скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Фонду державного майна України, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23 залишити без змін. Інші учасники не скористалися своїм правом та не подали відзиви на апеляційні скарги, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 14.01.2025 апеляційну скаргу у справі № 920/1474/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М. Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 14.01.2025 апеляційну скаргу у справі № 920/1474/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі № 920/1474/23, зокрема, задоволено клопотання Фонду державного майна України та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23; відкрито апеляційне провадження у справі № 920/1474/23; розгляд апеляційної скарги Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23 призначено на 12.03.2025. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 у справі № 920/1474/23, поміж іншого, відкрито апеляційне провадження у справі № 920/1474/23; об`єднано апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23 в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23 здійснено разом з апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23 та призначено на 12.03.2025. Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 у справі № 920/1474/23 задоволено клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 22.01.2025 про повернення судового збору у справі № 920/1474/23; повернуто Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області з Державного бюджету України 1 816,80 грн надлишково сплаченого судового збору, у відповідності до платіжної інструкції № 2625 від 25.12.2024. 07.02.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів» арбітражного керуючого Шаматріна Євгена Мииколайовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 12.02.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Обліку Миколаїв», адвоката Мезінова Олега Григоровича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі № 920/1474/23, серед іншого, задоволено клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів» арбітражного керуючого Шаматріна Євгена Мииколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі № 920/1474/23, зокрема, задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Обліку Миколаїв», адвоката Мезінова Олега Григоровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 19.02.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів», адвоката Чупруна Євгена Вікторовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 21.02.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Жидченка Андрія Олександровича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Слід зазначити, що головуючий суддя Отрюх Б.В. перебував у відпустці 24.02.2025. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 920/1474/23, серед іншого, задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів», адвоката Чупруна Євгена Вікторовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 920/1474/23, зокрема, задоволено заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Жидченка Андрія Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 20.02.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Чубур Ірини Дмитрівни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 920/1474/23 відмовлено у задоволенні заяви представника Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Чубур Ірини Дмитрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/1474/23. 27.02.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Чубур Ірини Дмитрівни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 920/1474/23, серед іншого, задоволено заяву представника Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Чубур Ірини Дмитрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явка представників учасників справи 12.03.2025 у судове засідання з`явилися розпорядник майна ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» та представники Фонду державного майна, Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, ТОВ «Центр Обліку Миколаїв». Інші представники учасників справи в судове засідання 12.03.2025 не з`явилися, які повідомлялися про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином. Заяви/клопотання 12.03.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв`язку з перебуванням представника заявника на лікарняному. Головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовому засіданні 12.03.2025 на обговорення ставиться питання про можливість задоволення вище зазначеного клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, представник Фонду державного майна заперечував проти задоволення вищезазначеного клопотання про відкладення розгляду справи, представники Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» та розпорядник майна ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» послалися на розсуд суду. Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу. Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження. Так, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, при цьому останній про час, місце та дату судового засідання був попереджений заздалегідь, отже, було достатньо часу для того, щоб забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання саме 12.03.2025. При цьому слід зазначити, що в ухвалах Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у даній справі явка представників учасників справи не була визнана обов`язковою, а зокрема в цих ухвалі доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційних скарг по суті. Колегія судів Північного апеляційного господарського суду також звертає увагу на положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також зважує на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші). Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні. Таким, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відкладення розгляду справи, з огляду на його необґрунтованість та можливість розгляду справи № 920/1474/23 у даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами. Позиції учасників справи У судовому засіданні 12.03.2025 представник Фонду державного майна підтримав доводи апеляційних скарг, з підстав викладених у них та просив їх задовольнити. Представник Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції послався на розсуд суду. Розпорядник майна ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» та представник ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» заперечували проти задоволення апеляційних скарг та просили відмовити у їх задоволенні. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29.08.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів»; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича; призначено попереднє засідання суду. 29.08.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів»; встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника -28.09.2024. Із матеріалів справи вбачається, 23.09.2024 до надійшла до суду заява ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» від 23.09.2024 про грошові вимоги кредитора до боржника у загальному розмірі 28 944 868,11 грн. 17.10.2024 ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» подало заяву про уточнення вимог заяви про грошові вимоги кредитора до боржника у даній справі, в якій уточнило свої вимоги та просило визнати грошові вимоги у розмірі 28 944 868,11 грн, а також грошові вимоги щодо сплаченого за подання заяви судового збору в сумі 4844,80 грн, та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Заява про визнання грошових вимог до боржника у даній справі обґрунтована наступним. Між ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» (позикодавець) та ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» (позичальник) було укладено договір позики № ЦУН-Д-21-014 від 28.10.2021, за умовами якого позикодавець (кредитор) передав позичальнику грошові кошти в розмірі, визначеному п.2.1. цього договору, а останній зобов`язався їх повернути у встановлений в цьому договорі строк. Пунктом 2.1. Договору займу (позики) встановлено, що розмір займу становить 24 000 000,00 грн. За п. 3.3. цього договору займу (позики) передбачено, що займ вважається переданим боржнику в момент зарахування суми займу на його поточний рахунок. Відповідно до п.5.2. зазначеного договору займу (позики), позика повертається в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця. Додатковою угодою № 2 до вищевказаного договору його сторони встановили строк надання позики - до 30.06.2023. Так, ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» було перераховано ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» позики на загальну суму 27 120 800 грн, на підтвердження чого надано платіжні дорученнями № 00364 від 03.11.2021, № 00046 від 15.02.2022 та № 00059 від 24.02.2022. Проте, боржник неналежним чином виконав своє зобов`язання щодо вчасного та повного повернення отриманої суми позики, і лише частково повернув кредитору частину позики в сумі 537 000,00 грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку кредитора, заборгувавши кредитору 26 583 800,00 грн - сума неповерненої боржником позики. Крім того, між ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» та ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» було укладено договір оплатного надання послуг від 28.04.2016 № РЦ-09-16, за яким кредитор зобов`язався надавати боржникові облікові послуги, а саме - проведення банківських виписок боржника, а останній зобов`язався ці послуги оплачувати. Згідно з п.4.1. договору від 28.04.2016 № РЦ-09-16, вартість послуг за 1 календарний місяць складає 314,50 грн., в т.ч. ПДВ 52,42 грн. Пунктами 5.2., 5.3. цього договору встановлено, що розрахунки за цим договором проводяться щомісячно по факту надання послуг. Послуги вважаються прийнятими з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Не пізніше 1-го числа місяця, що слідує за місяцем надання послуг, виконавець (кредитор) направляє замовнику (боржнику) акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник повинен розглянути направлений акт на протязі 1 робочого дня з дати отримання, після чого або підписати акт та повідомити про це виконавця або направити письмову мотивовану відмову від його підписання. У випадку, якщо після спливу вказаного строку від замовника не буде отримано письмову мотивовану відмову, акт вважається підписаним та факт якісного надання послуг за звітний період - підтвердженим. Оплата наданих послуг здійснюється замовником протягом 2-х робочих днів з моменту виставлення виконавцем рахунку (п.5.4. договору). Як зазначено в заяві, на виконання умов зазначеного вище договору кредитором були надані боржникові обумовлені послуги, про що складені та направлені поштовим зв`язком на адресу останнього акти приймання-передачі наданих послуг № 14 від 28.02.2022 на суму 314,50 грн (за лютий 2022), № 22 від 31.03.2022 на суму 314,50 грн (за березень 2022) та № 30 від 29.04.2022 на суму 314,50 грн (за квітень 2022), а також рахунки на їх оплату, проте боржником не були оплачені ці послуги за лютий-квітень 2022 року на загальну суму 943,50 грн. Відтак, заборгованість ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» перед ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» за договором про надання послуг від 28.04.2016 № РЦ-09-16 складає 943,50 грн. З огляду на вище наведене, кредитор - ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» у заяві, з урахуванням уточнень, просить визнати кредиторські вимоги до божника - ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» у загальному розмірі 28 944 868,11 грн, оскільки ці вимоги підтвердження наданими документами до заяви, та включити їх до реєстру вимог кредиторів. За наслідками розгляду вищевказаної заяви про визнання грошових вимог, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в частині визнання кредиторських вимог ТОВ «Центр обліку Миколаїв» до боржника - ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» в апеляційному порядку. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Північний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов висновку про те, що апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Фонду державного майна України підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав. Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом. Таке право має бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. За змістом ч. 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що основними принципами господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (ч. 7 ст. 4 ГПК України) Згідно з пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Враховуючи положення п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України, в якій зазначено, що, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. За змістом наведених вище норм у поєднанні з приписами ст. 201 ГПК України господарський суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист і участь у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.11.2024 у справі № 920/1474/23 зобов`язано боржника та ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» надати розпоряднику майна оригінали доказів, на яких грунтуються грошові вимоги заявника ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» (договір займу №ЦУН-Д-21-014 від 28.10.2021, платіжні доручення та ін.); відкладено розгляд заяви ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» від 23.09.2024 (вх.№4246) про грошові вимоги кредитора до боржника та заяви від 17.10.2024 (вх.№3198) про уточнення вимог у справі №920/1474/23 в судове засідання на 03.12.2024, 11:00. 03.12.2024 ухвалою Господарського суду Сумської області у даній справі, зокрема, заяву ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» від 23.09.2024 (вх.№4246) про грошові вимоги кредитора до боржника (з урахуванням уточнень від 17.10.2024 задоволено; вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Обліку Миколаїв» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів» визнано у загальному розмірі 28 949 712,91 грн та включено до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості: 4 844,80 грн судовий збір - перша черга, 28 944 868,11 грн заборгованості - четверта черга. Проте, у визначений ухвалою Господарського суду Сумської області час розгляду заяви ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» про грошові вимоги до боржника (03.12.2024, 11:00) у справі № 920/1474/23 тривала «повітряна тривога» в Сумській області, сигнал про яку оголошено о 09 год. 58 хв., а про «відбій повітряної тривоги» - о 12 год. 26 хв., що підтверджується наданими апелянтами доказами, а також враховуючі дані з вебсайту Офіційна карта повітряних тривог України (https://map.ukrainealarm.com/). Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів. Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «повітряна тривога»). Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23). Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття. Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності. При цьому, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин. З огляду на вище наведене, місцевий господарський суд повинен був врахувати, що представники учасників даної справи, зокрема і представники апелянтів - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Фонду державного майна України, з об`єктивних і поважних причин не змогли з`явитися до суду, так само як і подати клопотання про відкладення судового розгляду з цих причин, тому, за надзвичайної ситуації суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад господарського судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав. В даному випадку, суд першої інстанції розглянув заяву ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» про визнання кредиторських вимог, за наслідками розгляду якої суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення, попри той факт, що у визначений ухвалою суду час розгляду цієї заяви (03.12.2024 на 11:00 год.) в Сумській області тривала повітряна тривога, сигнал про яку було оголошено о 09:58 год. Отже, завершення Господарським судом Сумської області розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника за відсутності представників учасників даної справи, які мали об`єктивні перешкоди для явки в судове засідання через оголошення, на той час в Сумській області сигналу «повітряна тривога», свідчить про неналежне виконання судом першої інстанції обов`язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом. Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується «процесуальна» справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення ЄСПЛ «Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece» від 06.07.2010 № 54111/07). Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип «рівної зброї» («equality of arms») згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента. Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Дюлоранс проти Франції», «Донадзе проти Грузії»). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»). Таким чином, з урахуванням наведеного та керуючись зазначеними приписами, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що встановлені обставини обмеження права учасників даної справи при розгляді заяви ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 920/1474/23 є безумовною підставою для скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у даній справі. Статтею 1 КУзПБ визначено, що грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви. За ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Згідно з ч. 2 ст. 45 КУзПБ, кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника (ч. 3 ст. 45 КУзПБ). Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтями 76, 77 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредитора здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредитора у справі про банкрутство суд виходить з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч.1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку. Також, у справах про банкрутство існує певна відмінність у розгляді та визнанні господарським судом грошових вимог кредиторів до боржника, яка полягає серед іншого, що господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження документів (накладних, актів, поданих розрахунків, тощо), які надані кредитором в підтвердження його грошових вимог до боржника. (Відповідні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19). Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 КУзПБ (введеного в дію з 21.10.2019 ). Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено само на заявника грошових вимог. Отже, в даному випадку, суд на підставі поданих до заяви кредитора документів вирішує питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником до боржника. При цьому, надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Отже, комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова. Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України). За змістом ст. 10 ГПК України визначено, що господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. У судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»). Як визначено у ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою. Відтак, докази, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку. Як зазначалось вище, 29.08.2024 ухвалою Господарського суду Сумської області від відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Глухівський кар`єр кварцитів»; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів та призначено розпорядника майна боржника. 23.09.2024 ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» звернулося до суду першої інстанції із заява, з урахуванням заяви про уточнення кредиторських вимог поданої 17.10.2024, про визнання грошових вимог кредитора до боржника -ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» у загальному розмірі 28 944 868,11 грн, обґрунтовуючи тим, що боржником неналежним чином виконані свої зобов`язання за договором позики № ЦУН-Д-21-014 від 28.10.2021 щодо вчасного та повного повернення суми позики кредитору, а також в порушення умов договору оплатного надання послуг від 28.04.2016 № РЦ-09-16 боржник не розрахувався в повній мірі за надані кредитором обумовлені послуги, отже з урахуванням зазначеного у боржника перед кредитором існує непогашений борг у зазначеному розмірі. На підтвердження зазначених кредиторських вимог до заяви ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» надало, зокрема, копії договору займу № ЦУН-Д-21-014 від « 28» октября 2021 та договора возмездного оказания услуг № РЦ-09-16 « 28» апреля 2016 года. Враховуючи наведене, місцевий господарський суд помилково встановив, що документи: договір позики № ЦУН-Д-21-014 від 28.10.2021 та договір оплатного надання послуг від 28.04.2016 № РЦ-09-16 (в оригіналі назви договору займу № ЦУН-Д-21-014 від « 28» октября 2021 та договора возмездного оказания услуг № РЦ-09-16 « 28» апреля 2016 года), є належними та допустимими доказами, які підтверджують виникнення між ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» та боржником - ТОВ «Глухівський кар`єр кварцитів» договірних відносин, які в подальшому останнім неналежним чином виконанні перед кредитором, внаслідок чого наявна сума заборгованості, яку просить визнати кредитор та включити в реєстр вимог кредиторів. З огляду на зазначене вище та враховуючи те, що «договор займу № ЦУН-Д-21-014 від « 28» октября 2021» та «договор возмездного оказания услуг № РЦ-09-16 « 28» апреля 2016 года» складені іноземною (російською) мовою та не містять засвідченого перекладу на державну мову, а тому за відсутності належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, апеляційний господарський суд вважає що не можливо встановити змісту таких документів та дії, які вчинені на підставі вказаних документів особами. Відтак, суд апеляційної інстанції встановивши, що документи, які є підставою для звернення з кредиторськими вимогами до боржника, які надало ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» до заяви про визнання грошових вимог, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», апеляційний суд дійшов висновку про те, що зазначені докази не є належними доказами, в розумінні ст. ст. 76-79 ГПК України, на підтвердження кредиторських вимог до боржника. За таких обставин, апеляційний господарський суд дослідивши документи, які долучені до заяви ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» із кредиторськими вимогами до боржника, дійшов висновку про те що підстав для задоволення заявлених ТОВ «Центр Обліку Миколаїв» грошових вимог немає, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Фонду державного майна України слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23 в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Обліку Миколаїв» у загальному розмірі 28 949 712,91 грн до боржника скасувати, прийнявши в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні кредиторських вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр Обліку Миколаїв» до боржника у зв`язку з недоведеністю заявлених кредиторських вимог, належними доказами. В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»). Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Трофимчук проти України» зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. За змістом положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушеннями норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, які викладені в апеляційних скаргах щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак, наявні правові підстави для їх задоволення. Керуючись ст. ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,- ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Фонду державного майна України задовольнити. 2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 03.12.2024 у справі № 920/1474/23 в частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Обліку Миколаїв» у загальному розмірі 28 949 712,91 грн до боржника - скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні кредиторських вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр Обліку Миколаїв» до боржника. 3. Справу № 920/1474/23 повернути до Господарського суду Сумської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повний текст постанови складено та підписано 26.03.2025. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді С.В. Сотніков О.М. Остапенко