Справа № 643/4673/25

Справа № 643/4673/25 Провадження № 2/643/3092/25 УХВАЛА про передачу справи на розгляд іншого суду 03.04.2025 ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ м. Харків Суддя Московського районного суду м. Харкова Новіченко Н.В., розглянувши позовну заяву ~ ~ ~ ~ ОСОБА_1 до ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~1. Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» про ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~застосування наслідків недійсності правочину, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» (далі відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» (далі відповідач-2), відповідно до змісту якого просить суд: - застосувати до Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № U.C./4-115 від 14.12.2021р., укладеного між АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» (Продавець) від імені та в інтересах якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Сіті Фінанс» (Повірений продавця) та ОСОБА_1 (Покупець) наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнути солідарно з Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» та ТОВ «Строй Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 601 100, 00 (шістсот одна тисяча сто гривень 00 коп.) грн. безпідставно набутих коштів; - стягнути солідарно з АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард» та ТОВ «Строй Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000, 00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок). Розглянувши позовну заяву, суд зазначає наступне. Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип територіальної підсудності. Підсудність як правове явище має не лише статичний аспект, а й динамічний, що розкривається при реалізації права на судовий захист в сфері цивільної юрисдикції. Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна. Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб. Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при зверненні до суду інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності. Так, відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Згідно з ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України (далі ЦК) майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. ЦК України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі. Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Отже, основним критерієм віднесення речей до нерухомих є фізична прив`язка об`єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення. Вказані ознаки є основними і розглядати їх необхідно у сукупності. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна і стосуються будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19) дійшла, зокрема, таких висновків: - нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; - майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об`єкта цивільних прав; - виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У п. 7.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 вказано, що за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном. У зв`язку з цим, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном (п. 7.23. вищевказаної постанови). Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого виступала однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 46, 3 кв.м., що територіально відноситься до Слобідського району м. Харкова, і на такий позов поширюються правила виключної підсудності. За таких обставин, суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Московському районному суду м. Харкова. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне передати позовну ОСОБА_1 за виключною підсудністю до Комінтернівського районного суду м. Харкова за місцезнаходженням нерухомого майна. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення. Керуючись статтями 28, 31, 153, 260 ЦПК, суд УХВАЛИВ: 1. ~ ~ ~ ~Позовну заяву ОСОБА_1 передати на розгляд Комінтернівського районного суду м. Харкова. 2. ~ ~ ~ ~Відповідно до ст. 261 ЦПК дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду. Суддя ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ Н.В. Новіченко