Текст рішення
Справа № 152/23/26
2-з/152/1/26
У Х В А Л А
12 січня 2026 року м. Шаргород
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Войнаровський І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ДОВІРА» про визнання недійсними договорів оренди землі, відсутнім право оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
у с т а н о в и в :
12 січня 2026 року до суду разом з позовною заявою надійшла заява позивача про забезпечення позову. У цій заяві ОСОБА_1 просить заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації прав, що виникають (набуваються), змінюються, переходять та/або припиняються щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0525389000:01:001:0055, загальною площею 3,0127 га належної позивачу.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Оскільки сторони в судове засідання не викликались, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.
Відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до пунктів 1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В даному випадку суд враховує, що захід забезпечення позову має бути як відповідним поставленій меті, так і пропорційний їй.
Таким чином забезпечення позову є процесуальним заходом тимчасової дії, що спрямований на обмеження певних прав осіб необхідною мірою та в необхідній спосіб, для збереження на весь час розгляду справи можливості безперешкодного виконання рішення. Для застосування такого заходу повинні існувати обгрунтовані підстави. Заходи забезпечення позову не можуть бути тотожні позовним вимогам, заявленим у позові.
В даному випадку позивачем не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, зокрема не обгрунтовано, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в тому числі, що відповідач має намір умисно ухилитися від виконання рішення суду (наприклад, що відповідач здійснює підготовчі дії до реалізації майна, або вже реалізував належне йому майно, тощо).
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149, 151, 153, 258-261 ЦПК України, суддя,
п о с т а н о в и в :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ДОВІРА» про визнання недійсними договорів оренди землі, відсутнім право оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Суддя І.В. Войнаровський