Справа № 733/1755/24

Справа № 733/1755/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/323/26 Категорія - в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі: Головуючого-судді ОСОБА_2 суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , представника органу пробації ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку апеляційного розгляду судове провадження за апеляційною скаргою провідного інспектора Прилуцького РС №1 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_8 на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 09 січня 2026 року щодо ОСОБА_9 , У С Т А Н О В И Л А: Цією ухвалою суду відмовлено у задоволенні подання про звільнення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Співакове Талалаївського району Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , від відбування покарання з випробуванням у зв`язку із закінченням іспитового строку. Рішення суду мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_9 не виконав покладені на нього вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.09.2024 року обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, так як самовільно залишив військову частину та ухилився від виконання вироку суду, а тому підстави для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання з випробуванням у зв`язку із закінченням іспитового строку, відсутні. Не погодившись з рішенням суду провідний інспектор органу пробації подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити подання органу пробації про звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання, у зв`язку із закінченням іспитового строку. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам. Зазначає, що ОСОБА_9 був узятий на облік до Прилуцького РС №1 філії ДУ «Центр пробації» 24.10.24 та був викликаний до сектору пробації для ознайомлення і постановки на облік, але не з`явився. Згідно з повідомленням селищної ради та Прилуцького РТЦК, з 16.09.2024 проходить службу в ЗСУ. Після з`ясування місця служби, яким виявилася в/ч НОМЕР_1 , було направлено вирок для виконання. На неодноразові звернення органу пробації про підтвердження прийняття на виконання вироку, командування в/ч неодноразово повертало вирок, мотивуючи відмову тим, що ОСОБА_9 є таким, що самовільно залишив військову частину, тому здійснення нагляду є неможливим. Посилаючись на положення Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, зазначає, що зняття військовослужбовців , звільнених від відбування покарання з випробуванням, з обліку здійснюється у день надходження відповідних документів до військової частини. Враховуючи, що відповідно до доповіді командира від 05.02.2025 ОСОБА_9 23.01.2025 самовільно залишив частину і на даний час місце перебування його не відоме. Разом з тим, відповідно до абз. 17 п. 1 глави 5 розділу ІХ Порядку здійснення нагляду проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних із позбавленням волі, контроль за поведінкою припиняється і вони знімаються з обліку у разі пересилання судового рішення стосовно військовослужбовця за наявності підтверджуючого документа про проходження військової служби особою звільненою від покарання з випробуванням та документа про отримання судового рішення військовою частиною. Однак станом на день закінчення іспитового строку 17.09.2025 в/ч не надала підтвердження про прийняття вироку до виконання, що перешкоджає виконанню покарання. А відповідно до абз. 3 та 6 п. 3 Розділу ІІ Наказу МОУ у разі, якщо командиром військової частини встановлено, що після винесення вироку суду, яким підлеглого військового службовця засуджено та звільнено від відбування покарання з випробуванням, останній відсутній у військовій частині, то він протягом трьох діб вживає заходи про встановлення причин відсутності та здійснюється розшук. Тому вважає, що органом пробації було вжито всіх необхідних заходів щодо порядку здійснення нагляду, зокрема, щодо пересилання судового рішення стосовно військовослужбовця для подальшого виконання по місцю проходження ним служби. ОСОБА_9 було відомо про наявність вироку, але через мобілізацію він не був ознайомлений із порядком та умовами відбування покарання, а також враховуючи, що засуджений за час іспитового строку до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, відомості про скоєння ним кримінального правопорушення за ст. 407 КК України до ЄРДР не вносилися, то відсутні підстави вважати, що останнім не виконані покладені на нього обов`язки (три і більше разів одного або кількох обов`язків) без поважних причин. Заслухавши суддю-доповідача, представника органу пробації, яка підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, співставивши їх із вимогами закону, колегія суддів дійшла такого висновку. Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Частиною 1 ст. 78 КК України, ч. 2 ст. 165 КВК України, передбачено підстави для звільнення засудженого від призначеного покарання по закінченню строку відбування або для відмови у такому звільненні. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання. Частиною 2 статті 165 КВК України передбачено, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі. Виходячи зі змісту вказаних правових норм, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, є комплекс елементів, дотримання яких в цілому свідчить про дотримання засудженим вимог ст. 75 КК України та можливість застосування до нього ст. 78 КК України. Такими елементами, насамперед, є закінчення іспитового строку, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, визначених в ч. 2 ст. 76 КК України, та не вчинення нового кримінального правопорушення. З матеріалів судового провадження вбачається, що вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.09.2024 року ОСОБА_9 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік та на нього покладені обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. ОСОБА_9 узятий на облік у Прилуцькому РС №1 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області 24.10.2024 року та на виклик не з`явився, оскільки, згідно із даними довідки-характеристики № 2-179 від 25.10.2024 року, виданої Парафіївською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області, проходить службу в ЗСУ. У подальшому органом пробації було встановлено місце проходження військової служби засудженим ОСОБА_9 в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленням т.в.о. виконуючого обов`язки командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 від 02.11.2024 року № 112329, куди у подальшому органом пробації направлено вирок суду для подальшого виконання по місцю проходження засудженим військової служби, але станом на 17.09.2025 року військова частина НОМЕР_1 не надала підтвердження про прийняття вироку до виконання. Як вбачається із доповіді командира в/ч НОМЕР_1 від 05.02.2025 року № 2360/1736, ОСОБА_9 23.08.2025 року самовільно залишив військову частину, на даний час його місце перебування не відоме, останній на телефонні дзвінки не відповідає. Командування військової частини НОМЕР_1 неодноразово повертало Прилуцькому районному сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області розпорядження про виконання вироку та вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.09.2024 року, який набрав законної сили 21.10.2024 року, мотивуючи свою відмову: лист від 21.01.2025: тим, що копія вироку та розпорядження не засвідчені належним чином; а у подальшому листами від: 28.03.2025, 30.04.2025, 25.07.2025, 23.08.2025 тим, що ОСОБА_9 являється таким, що самовільно залишив військову частину, що підтверджується доповіддю командира в/ч НОМЕР_1 від 05.02.2025 року, а тому на даний час не є можливим здійснення нагляду за останнім у відповідності до вимог Наказу Міністерства оборони України № 337 від 17.09.2020 року. У даній справі встановлено, що ОСОБА_9 є діючим військовослужбовцем. Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців командирами військових частин. Згідно з ч. 1 ст. 163 КВК України, нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин. Проаналізувавши положення Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 17.09.2020 року № 337, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи даних про те, що засуджений ОСОБА_9 виключений із списків особового складу військової частини, що б було підставою для зняття з обліку військової частини (установи). Разом з тим, з огляду на встановлені обставини, відсутні дані у матеріалах і про постановку вказаного засудженого військовослужбовця на облік у військовій частині, як то передбачено відповідним Порядком. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. З матеріалів судової справи вбачається, що іспитовий строк, встановлений засудженому ОСОБА_9 , закінчився 17.09.2025 року. Йому було відомо про наявність вироку суду, він був узятий на облік в Прилуцькому РС №1 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області, куди не з`явився через мобілізацію, військова частина не підтвердила взяття на облік засудженого через самовільне залишення 23.08.2025 ним частини, тобто в період іспитового строку, та не встановлення місця знаходження. Матеріали справи не містять даних про проведення ні органом пробації, ні військовою частиною належних заходів повідомлення та розшукових заходів засудженого. Положеннями ч. 1, 2 ст. 78 КК України встановлено, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. Оцінюючи обставини даної справи, засуджений ОСОБА_9 не виконав покладені на нього вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.09.2024 року обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, зокрема тим, що самовільно залишив військову частину та не з`явився і до органу пробації за місцем проживання, тобто ухилився від виконання вироку суду. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням у зв`язку із закінченням іспитового строку, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції. З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга органу пробації не підлягає задоволенню. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу провідного інспектора Прилуцького РС №1 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 09 січня 2026 року щодо ОСОБА_9 без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає. СУДДІ: ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4