Справа № 945/2327/25

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 945/2327/25 Провадження № 1-кп/945/419/26 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2026 року м. Миколаїв Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої (в режимі ВКЗ) ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого (в режимі ВКЗ) ОСОБА_6 , у судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152260000205 від 07 червня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ВСТАНОВИВ: У провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2025 року за № 12025152260000205 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. 03.03.2026 через систему «Електронний суд» від захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про передачу транспортного засобу Nissan Maxima, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання його власнику ОСОБА_5 , із покладенням обов`язку забезпечити його збереження та пред`явлення за першою вимогою суду. В обґрунтування поданого клопотання послався на те, що постановою слідчого від 09.06.2025 року транспортний засіб визнано речовим доказом, однак арешт на транспортний засіб не накладався, усі необхідні судові експертизи проведені, технічний стан автомобіля зафіксований, потреба у його подальшому утриманні на спеціальному майданчику відсутня, обвинувачений визнає вину та не заперечує фактичні обставини ДТП. Відповідно до ч. 5 ст. 100 КПК України речові докази можуть бути передані на відповідальне зберігання їх власнику, якщо відсутня необхідність у їх подальшому зберіганні органом досудового розслідування або судом. Зберігання автомобіля на штраф майданчику призводить до його фізичного зносу, створює ризик пошкодження, спричиняє непропорційне втручання у право власності, порушує принцип розумності обмеження права власності (ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції). Враховуючи відсутність арешту та завершення слідчих дій, подальше вилучення автомобіля не є необхідним для забезпечення цілей кримінального провадження. Прокурор та представник потерпілого заперечували проти задоволення клопотання захисника, зазначаючи, що на цей час відсутні відповідні підстави. Автомобіль є речовим доказом по даному кримінальному провадженню, судовий розгляд якого ще не завершено. Доля речових доказів має вирішуватися під час ухвалення судом остаточного рішення по кримінальному провадженню. Обвинувачений та його захисник клопотання підтримали та просили його задовольнити. Суд, заслухав думки учасників справи, вивчивши доводи клопотання та документи, що необхідні для його розгляду, дійшов таких висновків. Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. На даний час відсутнє правове регулювання процедури передачі речових доказів (в даному випадку транспортних засобів) на відповідальне зберігання власнику. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. Одразу слід зазначити, що пункт 5 статті 100 КПК України не містить такого положення, яке було процитовано захисником обвинуваченого та покладено ним в обґрунтування клопотання, як і інші статті цього кодексу. Як вбачається з постанови про визнання речовим доказом від 09.06.2025 автомобіль «Nissan Maxima», р/н НОМЕР_1 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025152260000205 від 07.06.2025. Визначено місцем зберігання речового доказу майданчик тимчасово вилучених транспортних засобів, за адресою: м. Миколаїв, вул. Очаківська, 164. Відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.11.2012 № 1104, зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. В матеріалах справи відсутня інформація, що був накладений арешт на автомобіль «Nissan Maxima», р/н НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025152260000205 від 07.06.2025, отже заявлене клопотання не може бути розглянуто судом в порядку ст. 174 КПК України. В той же час, наразі кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду. Обвинуваченим та його захисником було заявлено клопотання про виклик експерта ОСОБА_7 , яка склала висновок № 468, яким було визначено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої, яке задоволено судом. Отже, хоча обвинувачений і визнає вину, як вказав захисник у клопотанні, однак не погоджується зі ступенем тяжкості спричинених потерпілій ушкоджень, з цивільним позовом тощо. Крім того, суду не надано доказів можливості обвинуваченого забезпечити належні умови зберігання речових доказів, зокрема наявність гаража чи іншого придатного для зберігання транспортного засобу приміщення чи території. За вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів. Враховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, з урахуванням заперечень прокурора у кримінальному провадженні, а також з огляду на зазначені адвокатом підстави для зміни місця зберігання речового доказу, суд дійшов висновку про відсутність наразі підстав для зміні місця зберігання речового доказу. Суд вважає заявлене клопотання передчасним та відповідно до процитованих вище норм КПК України, вирішить питання про долю речових доказів під час ухвалення судового рішення. Керуючись ст. 100 КПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Відмовити у задоволені клопотання про передачу транспортного засобу Nissan Maxima, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання його власнику ОСОБА_5 , із покладенням обов`язку забезпечити його збереження та пред`явлення за першою вимогою суду. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя ОСОБА_1 28.04.2026